Курс лекцій до вивчення спецкурсу «Теорія та метод К. Маркса, А. Маршалла, Дж. М. Кейнса» (стр. 16 )

6 . Кейнсіанська теорія та економічна політика

Вивчення цього питання варто починати, спираючись на знання кейнсіанської теоретичної системи та розуміння того, як вона вплинула на еко-

61

номічну політику багатьох країн світу. Ідеї Дж. М. Кейнса взяли на озброєння керівні органи багатьох індустріально розвинених країн. Особливо це стосується теорії національного доходу, теорії циклу, теорії зростання та інших аспектів макроекономіки. Саме теорія Дж. М.Кейнса поклала початок широкому втіленню конкретних методів та засобів такого регулювання.

Подальший розвиток кейнсіанства мав наслідком і критику його ви-

східних позицій. Так, у США ортодоксальне кейнсіанство критикується по таких основних напрямках. По-перше, за те, що «ортодокси» не розробляли теорії інфляції, відірвавши реальні процеси від процесів ціноутворення, в результаті чого їх теорії циклу та рецепти антициклічної політики виявилися непридатними в умовах стагфляції. По-друге, за ігнорування ролі грошово-кредитних факторів та фінансової системи в цілому, як причин, які породжували та стимулювали економічну нестабільність.

Велика увага приділялась практичному застосуванню кейнсіанської теорії та рекомендацій в економічній політиці таких країни, як США, Велика Британія, Франція. Економічна програма посткейнсианства найбільш повно втілена в практиці «скандинавської моделі» соціально-економічного розвитку. Правда, країни Скандинавії, за основу економічної політики взяли, насамперед, самостійні наукові розробки шведської (стокгольмської) школи. Певні елементи кейнсіанства можна побачити і в економічній політиці уряду України. Однак, їх застосування обмежене і криється в нерозвиненому стані вітчизняної економіки, який характеризується лише становленням вартісних процесів в даний час. На відміну від них, у зазначених вище країнах, економічні процеси, як вартісні, знімаються і тому для них можуть бути застосовні певні рецепти кейнсіанства в повному обсязі.

7.  Кейнсіанство та сучасність

Як було зазначено раніше, з 70-х років минулого століття кейнсіанство втратило роль провідної економічної доктрини, в зв’язку з появою нових явищ в економіці розвинених країн, наприклад, стагфляції. Вирішити цю проблему представники ортодоксального кейнсіанства те неокейнсіанства не змогли. Як результат, неокласичний напрям починає повертати собі домінуючу роль в поясненні нових економічних процесів, з одночасною розробкою низки рекомендацій по їх усуненню. Однак, і представники кейнсіанського напрямку, пропонують нові підходи, базою яких, продовжує залишатися класичне кейнсіанство. Виникає, в зв’язку з цим, посткейнсіанство та нове кейнсіанство.

Детально про них вже йшла мова в розділі, присвяченому різним напрямкам кейнсіанства. Відмічені його останні два напрями, не повернули кейнсіанству домінуючу роль сучасній економіці, однак, дозволи акцентувати увагу на нові явища, як проблеми безробіття, ціноутворення, економічне

62

зростання і т. ін. Разом з неокласичним напрямком, поступово починає займати домінуючи позиції неоінституціоналізм, який з 80-х років ХХ століття все більше використовується для вирішення багатьох проблем в розвинених країнах, про що говорить переважна кількість Нобелевських лауреатів в галузі економіки, прибічників інституціонального напрямку.

В сучасному стані розвитку економічних теорій, все чіткіше прогляда-

ється тенденція до синтезу трьох ключових напрямків, як то неокласичний, кейнсіанський та інституціональний. При чому, кейнсіанство все більш тяжіє до синтезу з неокласикою, використовуючи, при цьому, і елементи інституціонального підходу.

63

Література

1. Карл Маркс и его «Капитал»: из девятнадцатого в двадцать первый век // Вопросы экономики. – 2007. – № 9. – С. 72 – 86.

2. Ананьин наука в зеркале методологии // Вопросы философии. – 1999. – № 10. – С. 135 – 151.

3. , Несененко енергетичні аспекти формування вартості// Економіка АПК. – 1998. – № 11. – С. 68 – 71.

4. І. Інститут міри економічної цінності // Економічна теорія. –2007. – №3. – С. 35 – 55.

5. Великое открытие К. Маркса: Методологическая роль учения о двойственном характере труда. – М.: Мысль, 1980. – 267 с.

6. Комментарии к кейнсианской концепции мультиплікатора // Мировая экономика и международные отношения. – 2000. – № 11.– С. 61 – 64.

7. Политическая экономия. В 2 т. – М.: Международные отношения, 1995. – т.1 – 2.

8. Бартенев теории и школы (история и современность):

Курс лекций. – М.: Издательство БЕК, 1996. – 352 с.

9. Методология экономической науки или Как экономисты объясняют. – М.: НП «Журнал Вопросы экономики», 2004. – 416 с.

10. Экономическая мысль в ретроспективе. – М.: Дело Лтд, 1994. – 688 с.

11. Трудовая теория ценности: проблемные вопросы и истори ческое значение // Вопросы экономики. – 2008. – № 4. – С. 110 – 129.

12. Болдирев І. А. Мої «Грундріссе» // Економічна теорія. – 2010. – № 1. – С. 75 – 90.

13. Онтология ортодоксальной экономической науки: проблемы построения и интерпретации // Вопросы экономики. – 2008. – № 7. – С. 100 – 111.

14. Экономическая методология и постмодернизм //Вопросы экономики. – 2006. – № 11. – С. 59 – 78.

15. , . Политическая экономия: дискуссионные проблемы, пути обновления. – М.: Мысль, 1991. – 299 с.

16. Природная рента как категория рыночной экономики // Вопросы экономики. – 2004. – № 3. – С. 24 – 35.

17. «Капитал» в ХХІ веке: pro et contra // Вопросы экономики. – 2007. – № 9. – С. 104 – 120.

18. Мировой экономический кризис и сценарии поскризисного развития: марксистский анализ // Вопросы экономики. – 2009. – № 1. – С. 119 – 132.

64

19. Нужен ли нам либеральный марксизм? (о

статье Е. Гайдара и В. Мау Марксизм: между научной теорией и «светской религией») // Вопросы экономики. – 2004. – № 7. – С. 132 – 149.

20. Политическая экономия постсоветского марксизма (тезисы к формированию научной школы) // Вопросы экономики. – 2005. – № 9. – С. 36 – 55.

21. Современные экономические теории – буржуазные концепции. – М.: Экономика, 1986. – 160 с.

22. Вазюлин «Капитала» К. Маркса. – М.: Изд-во Московск. ун-та, 1968. – 295 с.

23. Вазюлин метода научного исследования К. Маркса. (Логический аспект). – М.: Изд-во Московск. ун-та, 1975. – 222 с.

24. Ограниченность теории предельной полезности // Вопросы экономики. – 2007. – № 7. – С. 86 – 98.

25. Воронін А., Сучасний погляд на кейнсіанську модель економічного циклу // Економіка України. – 2009. – № 3. – С.58 – 64.

26. Всемирная история экономической мысли. В 6 т. – М.: Мысль, 1987 – 1997. – т. 1 – 6.

27. Марксизм: между научной теорией и «светской религией» ( либеральная апология ) // Вопросы экономики. – 2004. – № 5. – С. 4 – 27; № 6. – С. 28 – 56.

28. Основи кейнсіанської моделі регулювання економічного циклу. Питання теорії // Вісник Національного банку. – 2009. - № 1. – С. 3 – 7.

29. Экономическая наука: проблемы методологического обновления // Экономика Украины. – 2007. – № 3. – С. 4 – 13.

30. логики. – М.: Мысль, 1970 – 1972. – т. 1 – 3.

31. разных лет. В 2 – х т. – М.: Мысль, 1970 – 1971. – т. 1 – 2.

32. Горкіна з історії політичної економії в Україні: Остання третина Х1Х – перша третина ХХ ст. – К.: Наукова думка, 1994 – 241 с.

33. «Мавр» возвращается? А он и не приходил…( к дискуссии о значимости научного наследия К. Маркса ) // Вопросы экономики. – 2004. – № 9. – С. 92 – 112; № 10. – С. 55 – 69.

34. Економічна теорія в сучасному світі // Економіка України. – 2008. – № 10. – С. 40 – 54.

35. Гриценко «Капитала» К. Маркса и политическая экономия в широком смысле. – Х.: Вища шк. Изд-во при Харьков. ун-те, 1988. – 159 с.

36. Гриценко отчуждение к свободе ( к 135 – летию выхода в свет І тома «Капитала» К. Маркса // Економіка і прогнозування. – 2002. – № 1. – С. 80 – 92.

65

37. , Кірейцев Г. Г., Савчук ічна теорія та реалізація її положень у механізмах розвитку АПК // Економічна теорія. – 2005. – № 2. – С. 80 – 95.

38. Гэлбрейт Дж. К. Новое индустриальное общество. – М.: Прогресс, 1969. – 480 с.

39. Посткейнсианская школа в макроэкономической теории // Вопросы экономики. – 2006. – № 8. – С. 82 – 101.

40. Экономическая наука: проблемы логики, методологии, классификации // Экономика Украины. – 2005. – № 12. – С. 52 -64.

41. Зверяков теории переходной экономики. – Одесса: Пальмира, 2007. – 178 с.

42. Зверяков рыночной экономики. – Одесса: Пальмира, 2008. – 304 с.

43. Історія економічної теорії: Підручник. – К.: Знання, 2005. – 719 с.

44. Капитализм – это надолго ( о книге В. Барнетта «Маркс») // Вопросы экономики. – 2009. – № 9. – С. 132 – 137.

45. Ильенков логика: Очерки истории и теории. – М.: Политиздат, 1984. – 320 с.

46. Історія економічної думки України: Навчальний посібник . єва, іна, та ін. – К.: Либідь, 1993. – 272 с.

47. Історія економічних учень : Підручник. У 2 ч. / За ред. . – К.: Знання, 2005. – т. 1 – 2.

48. История экономических учений: Учебное пособие / Под ред. и . – Одесса: ОИНХ, 1992. – 256 с.

49. Історія економічних учень: Підручник / ійчук, , та ін. – К.: КНЕУ, 1999. – 564 с.

50. История экономических учений (современный этап): Учебник / Под общ. ред. . – М.: Инфра – М, 2002. – 733 с.

51. Кейнс Дж. М. Альфред Маршалл (1842 – 1924). В книге «Принципы экономической науки». – М.: Издательская группа «Прогресс», «Универс», 1993.- т.1. – С. 5 – 44.