Методика виховної роботи у військових підрозділах (стр. 27 )

Активність слухачів у навчанні – це їх інтенсивна розумова діяльність і фізична підготовка в процесі навчання та використання знань, навичок і умінь.

Реалізації принципу свідомості та творчої активності сприяє використання різних форм самоуправління у навчальному процесі: від традиційних підходів до інноваційних рішень.

6 Принцип доступності навчання і високий рівень труднощів під час навчання вимагають врахування у його організації реальних можливостей слухачів, відмови від інтелектуальних, фізичних та емоційних переживань, які негативно впливають на фізичне та психічне здоров’я. У ньому повинен бути збережений рівень психічної напруги, який необхідний для підтримання у воїнів інтелектуального та енергетичного тонусу, активності та інтенсифікації навчальних та бойових дій, які пов’язані з переборенням навчальних труднощів.

Принцип уточнює основні педагогічні правила доступності та доцільності в навчанні:

1) вчити від відомого до невідомого;

2) від менш важкого до більш важкого;

3) від складного до більш складного.

Цей принцип передбачає побудову навчального процесу таким чином, щоб у воїна з’являлося бажання перебороти труднощі та пережити радість успіху, досягнення. Це допомагає йому зняти підвищену тривожність та невпевненість в можливості вирішення навчально-бойових завдань.

7 Принцип наочності є одним із найважливіших у процесі навчання.

Із підвищенням абстрактності в навчанні необхідно використовувати різні види наочності:

–  природну (предмети об’єктивної дійсності і дії з ними);

–  експериментальну;

–  образотворчу (картини, фото, малюнки);

–  образотворчу (кінофільми, телепрограми);

–  комп’ютерну та мультимедійну системи;

–  звукову (магнітофонні записи);

–  символічну і графічну (карти, графіки, формули, схеми);

–  словесну (образні словесні описи подій, фактів, дій) з навичками їх використання.

8 Принцип продуктивності професійної компетентності та надійності навчання, професійної спрямованості освіти.

Для вирішення службово-військових та навчально-пізнавальних завдань слухачам не просто потрібні знання, а цілісний комплекс взаємозв’язаних компонентів війсь-ково-професійної компетентності: знання; навички; умін-ня; військово-професійної позиції; психологічні якості; акмеологічні інваріанти (вища множинність знань) тощо.

Міцність навчання пов’язана зі створенням умов для надійного збереження у пам’яті необхідних для майбутньої військової діяльності знань. Проте, оскільки людська пам’ять не в змозі утримувати всю інформацію, командир повинен чітко визначити, що воїну потрібно запам’ятовувати міцно, а з чим лише досить ознайомитися.

5.3 Активні форми і методи бойової підготовки

та напрями їх удосконалення

У сучасних умовах підвищуються вимоги до офіцерського складу щодо якості навчання і виховання підлеглих. Офіцери повинні мати відмінну підготовку не лише зі спеціальності, а й мати глибокі знання з теорії військового навчання. Це вимагає від них досконалого володіння активними формами та методами бойової підготовки військ. Під активними методами навчання розуміють такі способи і прийоми педагогічного впливу, які спонукають слухачів до розумової активності, до проявлення творчого, дослідницького підходу і пошуку нових ідей для вирішення різноманітних завдань за спеціальністю. Активні методи повинні викликати у слухачів прагнення самостійно розібратися в складних військово-професійних питаннях і на основі глибокого системного аналізу наявних факторів і подій виробити оптимальне рішення з дослідницької проблеми для реалізації його в практичній діяльності.

Активні форми і методи нерозривно пов’язані між собою, їх сукупність створює певний вид занять, на яких здійснюється активне навчання. Методи наповнюють форми конкретним змістом, а форми впливають на якість методів. Якщо на занятті певної форми використовуються активні методи, можна досягти значної активізації навчально-виховного процесу, зростання його ефективності. У цьому разі сама форма занять набуває активного характеру.

До активних методів навчання належать: проблемний, діалоговий, ігровий, дослідницький, модульний, опорних сигналів, критичних ситуацій, автоматизованого навчання, самостійної роботи, контролю, інші. Ці та інші методи активного навчання діляться на дві групи: імітаційні і неімітаційні, а імітаційні, у свою чергу, – на ігрові і неігрові.

Класифікація методів активного

навчання на заняттях

ІМІТАЦІЙНИЙ
Вид заняття	Метод
Лекція	Проблемний, діалоговий, опорних сигналів, контролю
Семінар	Діалоговий, проблемний, контролю
Групові заняття та вправи	Проблемний, опорних сигналів, конкретних ситуацій, контролю
Самостійні заняття під керівництвом викладача	Самостійної роботи, проблемний, модульний, контролю, автоматизованого навчання
Самостійна робота	Автоматизованого навчання, самостійної роботи, контролю
Виконання завдань ВНР та НДР	Дослідницький, контролю
Військове стажування (практика)	Самостійної роботи, діалоговий, контролю
Участь у роботі конференцій	Проблемний, діалоговий

Активні форми і методи навчання дозволяють перевести навчальний процес на інтенсивний шлях розвитку, тобто, максимально його активізувати і надати більшої практичної спрямованості.

Активні методи навчання – це сукупність способів організації й управління навчально-пізнавальною діяльністю, які допомагають активізувати увагу і мислення слухачів на заняттях. Активні методи навчання покликані підтримувати інтерес слухачів до навчального процесу; створювати умови для оцінки й самооцінки засвоєння навчального матеріалу; розширювати їхні творчі можливості та ініціативу; сприяти формуванню потреби набувати нові знання та навички.

Активність слухачів, як відомо із військової психології, залежить від проходження основних психологічних процесів, а саме: відчуття, сприйняття, пам’яті та мислення.

Вплив керівника заняття на проходження перелічених психологічних процесів у бажаному напрямку є головною метою втілення активних методів навчання.

Заходи з активізації органів почуття мають бути такими:

1 Викладання навчального матеріалу повинно бути повним та зрозумілим.

2 У процесі навчання потрібно залучати всі органи почуттів. Технічні засоби навчання повинні впливати лише на основний канал донесення інформації.

3 Зовнішні умови (освітленість навчальних місць, колір та чистота приміщень, необхідна температура, шумозахищеність) мусять сприяти ефективній роботі органів почуття.

4 Щільність слухачів у приміщенні повинна відповідати діючим нормативам.

5 Режим навчального процесу (навчальна робота, праця та відпочинок) повинні сприяти якісному вивченню навчального матеріалу.

6 Розвивати відповідальність за якість та повноту засвоєного матеріалу і зацікавлювати слухачів під час викладення теми заняття.

7 Керівнику заняття потрібно постійно підтримувати увагу слухачів.

Заходи з активізації сприйняття дійсності мають бути такими:

–  створення необхідних умов, які викликають порухи органів чуття. Ці порухи безпосередньо відтворюють предмет, який вивчається;

–  під час підготовки до заняття керівник повинен уявляти, як навчальний матеріал буде сприйматися, і зробити все, щоб зміст заняття дійшов до кожного слухача;

–  активізація сприйняття може бути досягнута за рахунок усвідомлення важливості навчального матеріалу під час виконання завдань, які пов’язані з посадовими обов’язками;

–  підвищити сприйняття можна виділенням найважливішої частини навчального матеріалу;

–  для окремих видів занять (самостійна робота, консультація, виконання індивідуального завдання) підвищення сприйняття досягається за рахунок особистих якостей кожного зі слухачів. Це розвиває спостережливість, як найбільш результативну форму сприйняття;

–  з метою досягнення сприйняття основного навчального матеріалу керівник заняття повинен використовувати важливі заходи психологічного механізму: зіставлення, порівняння виниклого в індивідуальній свідомості образу з реальним предметом навчання.

Кожна людина під час навчання вирішує триєдине завдання, а саме: запам’ятовування, зберігання в пам’яті, відтворення предмета навчання в потрібний момент. Відповідно до цього існують заходи з активізації пам’яті на цих трьох етапах.

Запам’ятовування навчального матеріалу:

1 Навчальний матеріал повинен викладатися переконливо і доступно.

2 Вивчення матеріалу здійснювати відповідно до схеми:

–  зрозуміти, про що йде мова;

–  усвідомити основний зміст;

–  з’ясувати логіку сприйняття матеріалу;

–  запам’ятати об’єкт навчання.

3 Для кращого запам’ятовування навчального матеріалу керівник може використовувати особисті якості слухачів, тобто:

–  почуття обов’язку,

–  відповідальність за результати навчання;

–  почуття важливості даного матеріалу для майбутньої професії офіцера.

4 Зосереджувати увагу на головній частині об’єкта навчання. Постійно контролювати рівень засвоєння матеріалу методом відтворення.

Зберігання навчального матеріалу в пам’яті.

1 Організація вивчення навчального матеріалу повинна забезпечити його глибоке запам’ятовування.

2 Елементи повторення матеріалу потрібно вклю-чати в усі подальші заняття і самостійну роботу.

3 Керівник постійно повинен вимагати від слухачів відповідального ставлення до одержання знань та пока-зувати їх. практичне значення для майбутньої професії.

4 Вимагати від слухачів застосування отриманих знань у щоденному житті, службі та на заняттях.

Відтворення навчального матеріалу:

1 Відтворення матеріалу – це теж дія, яка спрямована на закріплення знань у пам’яті. Вона реалізується в співбесідах з товаришами на тему отриманих знань: на семінарах, заліках, іспитах, консультаціях та інструктажах до наступних занять.