Методика виховної роботи у військових підрозділах (стр. 37 )

Таблиця 4 – Система роботи командира взводу щодо зміцнення військової дисципліни

Щодня	Щотижня	Щомісяця
Заслуховує доповіді молодших командирів. Контролює виконання розпорядку дня. Стежить за дотриманням внутрішнього порядку. Перевіряє наявність особового складу, дотримання форми одягу. Стежить за виконанням наказів. Спостерігає за правильним навчанням підлеглих сержантським складом. Вимагає виконання заходів безпеки. Проводить індивідуальну бесіду з одним-двома військовослужбовцями. Підбиває підсумки за день	Підбиває підсумки бойової і гуманітарної підготовки, стану військової дисципліни, ставить завдання на наступний день. Готує молодших командирів до занять з особовим складом і проведення виховних заходів. Перевіряє наявність і справність зброї, бойової техніки, боєприпасів і майна особового складу взводу. Періодично буває присутнім на ранковому підйомі та вечірній перевірці особового складу взводу. Проводить заходи відповідно до виховного плану з особовим складом взводу	Підбиває підсумки роботи молодших командирів, оцінюючи дієвість їх системи виховної роботи, діяльність кожного, ставить завдання на наступний місяць. Доповідає командиру батареї (роти) про потреби підлеглих, заохочення і накладені стягнення на особовий склад взводу. Перевіряє наявність документів у військовослужбовців і правильність їх оформлення Проводить стройовий огляд. Проводить 2-3 бесіди з кожним підлеглим. Організовує і проводить 1 і більше загальних зборів особового складу

6.4 Методика роботи командира з аналізу стану військової дисципліни у підрозділі

Основним змістом аналізу повинно бути визначення, якою мірою стан військової дисципліни забезпечує підтримання високої бойової готовності частин та підрозділів, виконання поставлених перед ним завдань.

У ході аналізу стану військової дисципліни командир робить висновок про:

–  дійсне положення справ з морально-психологічним станом та станом військової дисципліни в підрозділі, частині;

–  характер порушень;

–  категорії військовослужбовців, які допустили порушення військової дисципліни;

–  обставини, за яких створені правопорушення;

–  причини, що призвели до того чи іншого порушення;

–  ступінь вини посадових осіб, а також військовослужбовців, які скоїли порушення;

–  вжиті заходи та їх ефективність;

Порядок визначення даних про стан військової дисципліни		Визначити основні чинники правопорушень, злочинів, грубих порушень
1 Зібрати і систематизувати дані про стан військової дисципліни	1 Ухилення від військової служби: -  недоліки в обліку особового складу; -  порушення дисц. практики командирами; -  відсутність наполегливості, безкарність, -  приховування порушень
2 Класифікувати події, злочини, грубі дисциплінарні прокрутки
3 З’ясувати кількість і характер порушень	2 Нестатутні взаємовідносини: -  неприйняття заходів недопущенності цих явищ; -  приховання фактів нестатуних взаємовідносин -  запущеність виховної роботи; -  приниження ролі сержантів; -  кругова порука, невміння виявляти конфлікти; -  вживання спиртних напоїв
4 Згрупувати за видами події, злочини, грубі порушення, які впливають на: -  бойову та мобілізаційну готовність; -  навчальний процес; -  службу військ; -  загальний стан військової дисципліни; -  морально-психологічний стан особового складу	3 Порушення правил нанесення вартової (внутрішньої) служби: -  поганий добір і підготовка особового складу для несення служби; -  занедбаність роботи з офіцерами і прапорщиками; -  приниження вимогливості до зовнішньої форми дисциплінованості; -  незнання індивідуальних якостей підлеглих; -  безпечність і недостатня навченість особового складу у володінні зброєю

На основі висновків командир (начальник):

1)  розробляє комплекс додаткових заходів з попередження порушень військової дисципліни;

2)  доводить заходи до підлеглих командирів, ставить їм завдання щодо зміцнення дисципліни;

3)  забезпечує впровадження в життя намічених засобів та зміцнює контроль.

До системи аналізу військової дисципліни входять:

–  термін його проведення;

–  категорія військовослужбовців, які залучаються до проведення аналізу;

–  методи аналізу і використання вихідних даних його проведення;

–  система обліку порушень.

Командири (начальники) аналізують і підбивають підсумки стану військової дисципліни у такі терміни:

–  командир частини, ВВНЗ – щомісячно;

–  командир дивізіону (батареї) – щотижня;

–  командир взводу, відділення – щоденно.

Підсумки стану військової дисципліни підбиваються:

–  командирами відділення з особовим складом по кожному солдату;

–  командирами взводів з особовим складом і окремо із сержантами (старшинами), командирами відділення, яким ставить завдання на наступну добу, визначає місце за рейтингом кожного відділення;

–  командирами батарей з особовим складом батареї на загальних зборах батареї і окремо з командирами взводів, з визначенням рейтингу між взводами і відділеннями батареї;

–  командирами дивізіону з особовим складом дивізіону на загальних зборах і окремо з командирами батарей, з визначенням рейтингу між взводами і батареями дивізіону.

Крім того, командир (начальник) періодично заслуховує доповіді окремих командирів підрозділів їхніх заступників про стан справ з дисципліною.

Облік порушень ведеться згідно з вимогами ст.104-109 Дисциплінарного статуту Збройних Cил України, наказу МО України.

Облік заохочень та дисциплінарних стягнень ведеться в усіх підрозділах (від батареї і вище) та військових частинах. Всі заохочення та дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, заносяться у тижневий строк до службової карти військовослужбовця. Зразок карти знаходиться нижче.

Службові картки ведуться:

а)  у батареї – на рядових та сержантів;

б)  у штабі військової частини – на прапорщиків та офіцерів.

Облік правопорушень ведеться:

–  облік злочинів і подій – штабом частини у журналі обліку злочинів і подій;

–  облік грубих дисциплінарних порушень – командирами, від батареї до частини, у відповідних журналах обліку грубих дисциплінарних провин.

Командири дивізіонів та рівні з ними посадові особи зобов’язані періодично переглядати службові картки військовослужбовців з метою перевірки правильності застосування заохочень та накладення стягнень.

Кожний військовослужбовець один раз на рік, а також у разі переведення до нового місця служби повинен ознайомитися зі своєю службовою карткою й розписатися про це. У разі переведення військовослужбовця службова картка пересилається до нового місця служби.

Без суворого обліку всіх порушень дисципліни неможливо провести детальний аналіз стану військової дисципліни.

Аналіз стану військової дисципліни і служби військ доцільно проводити у такій послідовності.

Основним джерелом інформації для збору даних про стан військової дисципліни і служби військ є:

–  особисте спостереження командирів (начальників) за несенням служби і поведінкою підлеглих;

–  контроль виконання в підрозділах конкретних положень законів України, вимог військових статутів, директив, вказівок і розпоряджень;

–  доповіді і донесення про стан дисципліни і служби військ;

–  індивідуальні бесіди й опитування різних категорій військовослужбовців;

–  вивчення документів, інше.

Під час організації збору, узагальнення і вивчення даних про стан військової дисципліни і служби військ першочергове значення мають об’єктивність, повнота, конкретність і своєчасність, а також правильність класифікації злочинів, пригод і грубих порушень.

Крім того, командир повинен вивчити рівень військової дисципліни і служби військ, а саме:

а)  вивчити кількість і характер скоєних злочинів, пригод, дисциплінарних провин офіцерами, прапорщиками і військовослужбовців служби за контрактом, сержантами і старшинами строкової служби, солдатами (за період служби);

б)  виявити причини та мотиви порушень, що залежать від індивідуальних особливостей військовослужбовців (морально-психологічних, духовних якостей тощо).

Такими мотивами можуть бути:

–  конкретні цілі;

–  риси характеру;

–  схильність до негативних традицій і звичок;

–  викривлення дисциплінарної практики;

–  зловживання службовим положенням;

–  негативне ставлення до підлеглих тощо.

в)  виявити причини порушень, що залежить від діяльності командирів, при цьому звернути увагу на:

–  організацію виховання у військовослужбовців високих морально-психологічних і бойових якостей, свідомого виконання службових обов’язків;

–  організацію і якість проведення занять з бойової та гуманітарної підготовки;

–  організаторську роботу й особисту участь командирів (начальників) у підтриманні твердого статутного порядку відповідно до вимог статутів;

–  піклування про побут і здоров’я військовослужбовців, їх своєчасне забезпечення потрібними видами постачання;

–  організацію та цілеспрямованість під час проведення всього комплексу виховної роботи з формування зрілої особи військовослужбовця;

–  застосування найбільш ефективних форм і методів виховної роботи з особовим складом;