Методика виховної роботи у військових підрозділах (стр. 31 )

Підготовку до іспитів рекомендовано починати за три-чотири тижні, до заліків – за кілька днів.

У ході самостійної роботи слухачі повинні вчитися самостійно оволодівати знаннями, вміннями і навичками, постійно їх нарощувати й удосконалювати.

Студентів (військовослужбовців) необхідно також ознайомлювати з особливостями самостійної роботи зі статутами, порадниками, інструкціями та ін.

Щоб самостійна робота слухачів під керівництвом командира (викладача) мала гарні результати, потрібно здійснювати чіткий і принциповий контроль за ходом і результатами цього виду навчальної діяльності слухачів. Методичне керівництво самостійною роботою слухачів виконується командирами (викладачами) під час проведення всіх видів навчальних занять.

Головний напрямок і зміст самостійної роботи з дисципліни визначає лекційний курс.

Для ефективності управління процесом самостійної роботи необхідно постійно мати інформацію про її хід та результати. Цю інформацію отримують за допомогою контролю, який є засобом зворотного зв’язку в навчальному процесі, стимулює самостійну роботу слухачів і дає можливість оцінити ступінь досягнення навчальних та виховних цілей.

З усього вищевикладеного можна зробити висновок, що самостійна робота є одним з активних методів навчання слухачів, яка розвиває у них самостійність мислення та творчість в оволодінні військовою професією.

Дослідницький, модульний та інші методи навчання

Принципи дидактики вищої школи реалізуються в навчальному процесі за допомогою методів навчання, які визначають засоби сумісної роботи викладача і слухача, через що здійснюється засвоєння слухачами знань, відпрацю-вання навичок та вмінь, розвиток їх пізнавальних здібностей.

До числа основних методів навчання відносять: лекційний метод; метод самостійної роботи; обговорення навчального матеріалу на семінарах, групових і практичних заняттях; показ (демонстрацію); вправи; метод практичних робіт і дослідницький метод.

Специфічним для вищої школи є те, що слухачів необхідно вчити не тільки правильно і в повному обсязі сприймати навчальний матеріал, але й самостійно здобувати нові знання, тобто пізнавати невідоме чи відоме частково. Цій цільовій настанові найбільше відповідає дослідницький метод навчання, розрахований на творчий підхід в отриманні знань та навичок.

Дослідницький метод – це цілеспрямована пошукова, творча діяльність студентів (курсантів) для вирішення нових, актуальних теоретичних завдань. Цей метод може застосовуватися на різних етапах вирішення навчальних проблем. По-перше, він дозволяє оволодіти методами наукового пізнання дійсності. По-друге, формує у слухачів творчий підхід під час вирішення різноманітних завдань. По-третє, цей метод стимулює інтерес, потребу в творчій діяльності. По-четверте, дослідницький метод дає повні, добре засвоєні знання, які можна використовувати оперативно та гнучко.

Дослідницький метод потрібно визначати, як спосіб організації пошукової, творчої діяльності слухачів з вирішення нових для них проблем.

Більшість дослідницьких завдань – це невеликі пошукові завдання, які вимагають проведення всіх етапів процесу дослідження.

Дослідницький метод застосовують у процесі виконання слухачами робіт навчально-дослідницького характеру: під час підготовки рефератів і доповідей для семінарських занять; проведення експериментальних досліджень у ході виконання лабораторних робіт; виконання курсових і дипломних робіт та інше.

Сьогодні підготовка військових фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів повинна відповідати вимогам державних стандартів освіти як нормативної бази функціонування системи вищої освіти.

Основою процедури встановлення відповідності фактичного рівня освітньої та професійної (фахової) підготовки слухачів відповідним вимогам державних стандартів вищої освіти є контроль якості підготовки спеціалістів.

Виконання наукових досліджень з удосконалення озброєння і військової техніки, пошук найбільш ефективних способів їх застосування на полі бою і таке інше дозволить слухачам на практиці засвоювати методологію теорії пізнання, основні закони і критерії, які визначають розвиток військової справи.

Одним із дидактичних принципів вищої школи є навчання з високим рівнем трудності, який обумовлюється закономірностями пізнавальної діяльності тих, хто навчається, їхніми розумовими і фізичними здібностями. Його суть полягає в тому, щоб ті, хто навчається, свідомо оволодівали необхідними знаннями, навичками і вміннями з високим рівнем напруги своїх розумових і фізичних сил.

Встановлено, що в процесі надбання певної суми знань у людини значно збільшується здатність до засвоєння потоку інформації. І навчання більш успішне не тоді, коли воно йде "легко", без напруги (в такому разі навчальний матеріал проходить поза увагою, губиться інтерес до нього, з’являється несерйозне ставлення, уповільнюється розвиток особистості тих, хто навчається), а тоді, коли навчання, враховуючи пізнавальні можливості студентів (курсантів), забезпечує високий рівень труднощів та примушує їх напружено працювати.

Новим напрямком розвитку методів активного нав-чання за різними спеціальностями є модульне навчання.

Модуль становить певний обсяг знань навчального матеріалу, а також перелік практичних навичок, які повинен одержати слухач для виконання своїх службових обов’язків. Модуль може складатися з однієї або багатьох модульних одиниць.

Модульна одиниця – це визначений обсяг знань і вмінь, необхідних для виконання однієї закінченої операції або якої-небудь логічно завершеної частини роботи, наприклад, теми навчальної дисципліни.

Основним джерелом навчальної інформації у модульному методі навчання є навчальний елемент, який має форму стандартизованого пакета з навчальними елементами з якої-небудь теми або з рекомендаціями (правилами) з відпрацювання практичних навичок.

Навчальний модуль – це інтеграція різних видів занять, підпорядкованих загальній темі навчального курсу або окремій актуальній проблемі. Мета розроблення навчальних модулів складається в розчленуванні змісту кожної теми на складові елементи відповідно до військово-професійних, педагогічних і дидактичних завдань.

Теорія модульного навчання базується на специфіч-них принципах, які тісно пов’язані із загальнодидактич-ними. Загальний напрямок модульного навчання, його цілі, зміст і методику організації визначають такі принципи: мо-дульність; виділення зі змісту навчання окремих навчаль-них елементів; динамічність; дієвість і оперативність знань і їх системи; гнучкість; зрозумілість перспективи; різнома-нітність методичного консультування; паритетність.

Модульне навчання, базуючись на перелічених принципах, цілеспрямовано інтегруючи навчальні елементи в модулі, більш ефективно забезпечує індивідуалізацію і активізацію навчання слухачів і якісну їх підготовку для роботи у військах за призначенням.

Для розроблення комплексу моделей (модульної програми) необхідні системний аналіз і глибокі методичні розроблення змісту і структури дисциплін, які б забезпечили вимоги кваліфікаційних характеристик з формування вміння слухачів на відповідних рівнях (репродуктивному, евристичному, творчому).

Основним ядром, що розкриває зміст окремої теми (розділу, дисципліни), є інформаційне забезпечення, яке реалізується в ході навчально-виховного процесу в формі лекцій, семінарів, практичних, лабораторних, групових і самостійних занять під керівництвом викладача, тактичних занять і навчань, а також під час самостійної роботи(слухачів) курсантів.

 

Схема 1 – Структура навчального модуля

Існують ще декілька методів активізації пізнавальної діяльності слухачів щодо засвоєння знань.

Метод аналізу критичних ситуацій. Він полягає в збиранні, систематизації, глибокому і всебічному аналізі умов, у яких розглядається питання або проблема, що цікавить, та у визначенні раціональних способів їх теоретичного або практичного вирішення.

Можна визначити декілька сфер діяльності командира:

–  управлінську;

–  військово-професійну;

–  військово-педагогічну.

Критичні ситуації можуть траплятися в будь-якій із цих сфер діяльності.

Заздалегідь підготовлений план вирішення критичної ситуації допомагає командиру на службі знаходити правильне вирішення. Так, наприклад, виконання бойового завдання на бойових артилерійських стрільбах – це сукупність умов, які повинні бути враховані в критичній ситуації. Тому доцільно розбирати можливі критичні ситуації для того, щоб полегшити майбутню діяльність.

Метод аналізу критичних ситуацій активізує насамперед мотивацію дій слухачів (військовослужбовців) на необхідність підготовки до грамотного вирішення можливих критичних ситуацій.

Існує ще метод інциденту. Цей метод полягає в умілій постановці керівником заняття питань, які вимагають оперативного вирішення на основі конфліктної ситуації та створення певних умов. Джерелом конфліктної ситуації є об’єктивні протиріччя реальної дійсності у військовій справі. Цей метод доцільно використовувати на заняттях будь-яких форм. Наприклад, іде тренування у виконанні вогневого завдання дивізіоном. Увідні в ході тренування повинні бути такими, щоб вони сприяли формуванню у слухачів професійних навичок на творчому рівні. Через те, що підготовка, а також реакція на ввідну у всіх посадових осіб різна, то це неминуче призведе до інциденту. Це формує у слухачів навички управління підрозділами.

Для активізації процесу мислення слухачів використовується метод опорних сигналів (метод Шаталова). Основу цього методу становлять відомі закони педагогіки та психології. Сутність цього методу полягає у викладенні навчального матеріалу за допомогою опорного конспекту (схем, слайдів, діафільмів та ін.). Розглянемо цей метод на прикладі читання лекцій з використанням опорних сигналів. Лекція прочитується (прослуховується) у досить швидкому темпі (без конспектування). Для закріплення вивчений матеріал повторюють за допомогою опорних конспектів, які видаються кожному слухачу перед заняттям (лекцією). Опорні конспекти – це аркуш паперу з набором головних слів, фраз, цифр, знаків, малюнків, графіків (тобто опорних сигналів даної лекції).