Методика виховної роботи у військових підрозділах (стр. 32 )

На наступному занятті слухачі (курсанти) відтворюють конспекти по пам’яті та ставлять запитання керівнику заняття (командиру, викладачу). Одночасно йде усне опитування деяких слухачів.

Оцінки за письмові та усні відповіді проставляються у „Відомості відкритого обліку знань”. Матеріал, який повторюється декілька разів відразу після викладання та контроль якого здійснено на наступному занятті в повному обсязі, має ймовірність запам’ятовування 90%.

Для підвищення рівня сприйняття навчального матеріалу існує ще й метод мозкової атаки (штурму). Сутність цього методу полягає в індивідуальному висловлюванні різних ідей певним колективом щодо питання (проблеми), яке цікавить, та швидкому відпрацюванні оптимального вирішення.

Для більш ефективного відпрацювання цього методу необхідно знати й розуміти його можливості та сферу застосування відповідно до таких вимог:

–  неприпустима будь-яка критика або обговорення ідей, адже це може призвести до відстрочки висловлювання думки;

–  важливим є кількісний склад групи, тому що завдання полягає в генеруванні ідей;

–  необхідно створити умови, в яких думки висловлювалися б вільно і розкуто;

–  потрібно різними засобами заохочувати слухачів (курсантів) до висловлювання своїх ідей.

Можливо, після вирішення будь-якого питання багато ідей будуть здаватися нікчемними та недоцільними. Але в процесі використання цього методу головним є те, що ідей повинно бути багато і щоб вони йшли одна за одною. Для одержання гарних результатів необхідно, щоб члени робочої групи (штабу, органу управління) заохочувалися кількістю балів з метою якісного вирішення військово-професійного завдання. Важливо мати загальне уявлення про завдання, знати та розуміти його, але фахівцем бути не обов’язково. Досвід використання методу мозкової атаки (штурму) доводить, що дуже часто найоригінальніші вирішення пропонують саме починаючі, а не фахівці.

Прикладом використання цього методу може бути практичне заняття зі стрільби артилерії. Керівник ставить завдання та надає можливість більшості групи висловлювати свою думку, відповіді на запитання не коментуються. Після прослуховування керівник аналізує кожну відповідь. Слухачам (курсантам), які висловили найдоцільніші варіанти вирішення завдань, призначаються заохочувальні бали. Цей метод дозволяє активізувати мозкову діяльність та підвищувати працездатність майбутніх офіцерів.

Розвиток сучасної науки та техніки дозволяє втілювати в навчальний процес автоматизоване навчання.

За допомогою автоматизованих систем навчання можна створити такі підсистеми: навчання, контролю, самостійної роботи, моделювання, лабораторного практи-куму та ін. Забезпечують високу якість навчання в ході ви-користання автоматизованих систем навчання такі сфери:

а) об’єктивність змісту та процесу навчання – кожне заняття є результатом колективної творчості викладацького складу;

б) індивідуалізація навчання – кожний слухач працює з ЕОМ в режимі діалогу. Тому можна працювати в зручному для себе режимі за індивідуальним сценарієм;

в) сприятливі емоціональні обставини – слухач може самостійно аналізувати, творити, діяти інтелектуально;

г) ідеальна психологічна атмосфера – ЕОМ терпляча, ніколи не нервує, вона здатна надати будь-яку допомогу, багато разів пояснити матеріал дисципліни (предмета навчання).

Це перевага з точки зору тих, хто навчається. Також є переваги автоматизованих систем навчання і для керівника заняття (командира): керівник звільняється від нетворчої праці, він здатний проконтролювати слухачів велику кількість разів за одне заняття (7-10 разів), відбувається економія часу під час підготовки та проведення занять.

Доцільність включення того чи іншого заняття (теми, розділу або всієї дисципліни) до автоматизованої системи навчання визначається такими факторами:

–  можливістю структурного подання навчального матеріалу;

–  можливістю подолання апаратних обмежень;

–  ступенем інтенсифікації навчання;

–  метою навчання;

–  частотою проведення занять;

–  стабільністю змісту навчального матеріалу;

–  доступністю для самостійного засвоєння;

–  об’єктивністю контролю знань;

–  можливістю збереження інформації.

Після того як навчальний матеріал обраний починають розроблення сценарію заняття. Основна вимога до сценарію – організація діалогу між керівником та слухачем, у якому роль керівника відіграє ЕОМ. Сценарій містить набір заповнених навчальним матеріалом екранів та інструкцію щодо переходу від одного екрана до іншого.

Схема 2 – Функціональна схема автоматизованого курсу навчання

Основним блоком функціональної схеми 2 є блок надання навчальної інформації. Він містить набір екранів, на яких відображається весь обсяг навчального матеріалу курсу. Але потрібно все ж таки пам’ятати, що для одержання максимального ефекту від автоматизованого навчання необхідно здійснювати ретельний відбір навчальної інформації.

Питання для повторення та самоконтролю

1  Основні складові Концепції виховної роботи.

2  Роль гуманітарної підготовки в системі ідейного виховання слухачів.

3  Особливості організації проведення гуманітарної підготовки.

4  Підготовка керівника до занять.

5  Принципи навчання, визначення.

6  Активні форми і методи бойової підготовки (навчання).

7  Класифікація методів активного навчання.

8  Проблемний метод навчання, сутність, засіб.

9  Ігровий метод навчання.

10  Діалоговий метод навчання.

11  Метод самостійної роботи.

12  Дослідницький, модульний методи навчання.

РОЗДІЛ 6

Організація виховної роботи

у підрозділі

Виховання військовослужбовців становить струнку систему роботи, що складається із взаємозв’язаних і взаємообумовлених елементів.

Мета і завдання визначають зміст виховання, яке поєднує гуманітарне, моральне, військове, правове, естетичне та фізичне виховання.

Успіх військового виховання військовослужбовців залежить від уміння командирів усіх ступенів диференційовано підходити до кожного воїна, від знання його індивідуальних особливостей та правильного їх врахування в навчанні та вихованні особового складу.

Виховна робота – це повсякденна і цілеспрямована організаторська, гуманітарна та педагогічна діяльність командирів, заступників з виховної роботи з підготовки вмілих і мужніх воїнів, відданих своїй Батьківщині, здатних вирішувати складні завдання в сучасному бою.

Головним організатором виховної роботи в підрозділі є командир. Організаторська робота проявляється в тому, що він ставить завдання офіцерам, прапорщикам, сержантам щодо виховання особового складу та забезпечує їх виконання; контролює проведення заходів; спрямовує роботу своїх помічників; особисто бере участь у виховній роботі; оцінює її рівень у підрозділах, поширює передовий досвід, доповідає про її стан старшим командирам.

6.1 Завдання та система

виховної роботи в підрозділі

Виховання особового складу Збройних Cил України обумовлене запитами військової практики, специфікою завдань, що виконують військові частини та підрозділи як у мирний час, так і в бойових умовах. У зв’язку з тим, що виховна робота, її система в підрозділі проводиться в умовах постійної бойової готовності, безумовного виконання вимог військової дисципліни і встановленого порядку і передбачає особливу цілеспрямованість та організованість.

Суб’єктами виховного процесу в підрозділі є командири підрозділів, офіцери виховної роботи, самі військові колективи.

Об’єктами виховного впливу виступають всі військовослужбовці, які мають певні знання, навички, вміння, погляди, життєвий досвід.

Мета виховання виходить з вимог суспільства, держави до військовослужбовців ЗСУ та характеру сучасної війни. Головна мета виховання – підготовка високопрофесійного військовослужбовця, здатного успішно вести бойові дії.

Складовими частинами процесу виховання військовослужбовців є:

–  ідейно – політичне виховання;

–  військове виховання;

–  правове виховання;

–  естетичне виховання;

–  фізичне виховання.

Основу структури виховання як процесу становить:

а) суб’єкт виховання (офіцери, військові колективи);

б) об’єкт виховання;

в) система відносин;

г) впливи;

д) зв’язки між цими поняттями.

Військова педагогіка затверджує принципи виховання особового складу Збройних Cил України. Принципи виховання – це науково обґрунтовані, вихідні керівні педагогічні положення, які отримали форму нормативних вимог, обов’язкові для діяльності будь-якого вихователя, на основі яких виконується вся виховна діяльність.

У сучасній військовій педагогіці обґрунтована система принципів виховання:

–  науковість та цілеспрямованість виховного впливу;

–  виховання в процесі військової діяльності;

–  виховання військовослужбовців у колективі і через колектив;

–  індивідуальний і диференційований підхід;

–  сполучення вимог до військовослужбовців з повагою до їх особистості та турботою про них;

–  опір на позитивне в особі воїна і військового колективу;

–  єдність, злагодженість виховних впливів.

6.1.1 Основні принципи виховання, сутність

і зміст виховання

Виховання військовослужбовців має визначальне значення у забезпеченні самовідданого і компетентного виконання священного обов’язку перед Батьківщиною. Воно цілком обґрунтовано і закономірно є пріоритетним напрямком службової діяльності кожного командира. Тому готовність і підготовленість командира здійснювати виховну роботу у підрозділі відповідно до загальної мети виховання і в інтересах вирішення поставлених завдань стає одним із визначальних факторів підтримання високої бойової готовності підрозділу.

Для виявлення оптимальних моделей, алгоритму і технології виховної роботи командиру важливо визначитись із сутністю процесу виховання, його змістом, закономірностями, принципами.

Особистість воїна формується і розвивається під впливом багатьох факторів: