Теоретичний матеріал для самостійного вивчення предмету «Інформатика та компютерна техніка» для спеціальності 5. «Організація виробництва» (стр. 9 )

Цілі – це числа, що не мають дробової частини, наприклад 55999, -77.

Довгі цілі. Якщо ви вважаєте, що діапазон значень цілих чисел малий, можна скористатися довгими цілими.

Дійсні – числа з дробовою частиною. Коли ці числа дуже малі або великі, QBASIC використовує так звану експоненціальну форму запису, тобто:

-5 = -5.689 Е+9

= 4.19*10 -9 = 4.19 Е-9

(літера Е в такому запису числа означає «10 в степені…», показник степені стоїть після неї).

Дійсні з подвійною точністю. Розширити діапазон та точність дійсних чисел можна, якщо використати числа типу дійсні з подвійною точністю. Для даних цього типу замість літери Е в запису числа використовується D. Числа з подвійною точністю можуть мати 15 значущих цифр.

Таблиця 2.2.

Тип числа	Діапазон
Мінімум	Максимум
Цілі(Integer)	-32768	32767
Довгі цілі (Long integer)	-2	2
Дійсні (Single –precision)	-3.4E+38	3.4 E+38
Дійсні з подвійною точністю (Double-precision)	-1.8D+308	1.8D+308

Стандартні функції

При роботі на ЕОМ для обчислення значень функцій, що часто використовуються, існує можливість використовувати вже готові програми, які знаходяться в пам’яті ЕОМ.

Таблиця 2.3.

Запис на мові QBASIC	Математичні визначення
SIN(X)	Sin(x)
COS(X)	Cos(x)
ATN (X)	Arctg(x)
LOG(X)	Ln(x)
LOG10(X)	Lg(x)
INT(X)	[x] – найбільше ціле, що не перевищує х
EXP(X)	ех
ABS(X)	½х½
SGN(X)	1, при х>0; 0 при х=0; -1 при х<0
SQR(X)
PI	Число p

В табл. 2.3 наводяться стандартні функції, які можна застосовувати в мові QBASIC для числових змінних. Аргумент стандартної функції береться в дужки. В якості аргументу можна використовувати будь-який арифметичний вираз.

Для отримання інших обернених тригонометричних функцій можна застосовувати формули :

arcSin(x)=arctg(x*sgr(1-x^2))

arcCos(x)= arctg(sqr(1-x^2)/x)

arccTg(x)= arctg(1/x)

Операції та вирази

Вираз — послідовність операцій, які необхідно виконати над даними, щоб одержати потрібне значення. Результатом виразу може бути символьна або числова константа, змінна чи значення. В мові QBASIC існують такі категорії операцій:

· арифметичні операції;

· операції відношень;

· логічні операції;

· операції над символьними величинами.

В табл. 2.4. перераховані арифметичні операції мови QBASIC в порядку зменшення пріоритету виконання.

Таблиця 2.4.

Ù	Піднесення до степені
*, /	Множення, ділення
+, -	Додавання, віднімання

Операції вищого пріоритету виконуються у виразах раніше операцій з більш низьким пріоритетом. Операції одного пріоритету виконуються послідовно зліва направо.

Існує ряд умов для правильного запису арифметичних виразів. При запису складного виразу, що включає кілька операцій, ви повинні пам’ятати такі правила:

У програмуванні вираз повинен бути записаний в межах одного рядка, тобто без “двоповерхових” записів. Наприклад:

записується як 17.0/(3.5+4.0)

Якщо вираз є дробом і його частини (дільник та ділене) вміщують кілька операцій, ви повинні використовувати дужки. Дужки змінюють порядок виконання операцій. Наприклад:

записується як (3*2+7)/(14/3-1)

Інколи, особливо в дуже складних виразах, доцільно ставити дужки, навіть якщо це не змінює порядку обчислень. Дужки сприяють кращому розумінню виразу.

Операції відношення застосовуються для порівняння арифметичних виразів. В мові QBASIC налічується 6 операцій відношення. Їх значення та запис на QBASIC представлені в табл. 2.6. і табл. 2.7.:

Таблиця 2.6.

Знак	Значення
=	Рівно
>	Більше
<	Менше
<>	Не рівно
<=	Менше або рівно
>=	Більше або рівно

Таблиця 2.7.

Оператор	Значення	Вираз в QBASIC
=	Рівність	х=у
<>	Нерівність	х<>у
<	Меньше	х<у
>	Більше	х>у
<=	Меньше або рівно	х<=у
>=	Більше або рівно	х>=у

Оператори використовують два значення. Результатом операції відношення є два значення:

- TRUE (“так” або 1). Внутрішнє представлення TRUE — 1, таким чином, виконавши PRINT 10>3, одержимо в результаті 1.

- FALSE (“ні” або 0). Внутрішнє представлення FALSE — 0. Виконавши PRINT 10<3 , ми одержимо в результаті 0.

Оператори управління в програмі можуть використовувати результат операцій відношення.

Якщо в одному виразі зустрічаються і арифметичні оператори, і оператори відношення, то першими виконуються арифметичні оператори.

Логічні операції здійснюють маніпуляції над бітами. Інакше вони називаються булевими операції. Вони повертають значення “так” або “ні”, 1 або 0, TRUE або FALSE. Існує три логічних операції, представлені у табл. 2.8.

Таблиця 2.8.

Оператор	Назва	Пояснення
NOT	Заперечення	NOT а =1 тоді, коли а=0
AND	Логічне множення	а AND b=1 тоді і тільки тоді, коли а=1 і b=1
OR	Логічне складання	а OR b=1 тоді і тільки тоді, коли хоча б одне з них =1

Змінні

Усі програми використовують числові або текстові константи. Константи не можуть бути змінені під час виконання програми, тому для отримання іншого результату ми маємо змінювати саму програму. Наприклад, ви написали програму:

РRINТ " Я МАЮ АВТО "

але потім побажали, щоб результатом її роботи було ствердження, що ви маєте не авто, а, наприклад, велосипед. Найпростішим розв’язанням вважається зміна тексту програми.

Пригадаємо, однак, що комп’ютер може зберігати будь-яку інформацію у своїй пам’яті. Таким чином, щоб зберегти будь-які дані для програми, ви повинні сказати комп’ютеру, що вам потрібна деяка кількість пам’яті (або скажемо інакше – декілька комірок пам’яті). Це можна виконати, використовуючи змінні.

Змінна – це ім’я області пам’яті (розмір області залежить від типу даних), в якій зберігається значення, привласнене змінною.

Змінну часто порівнюють з ящиком в якому знаходиться значення. Щоб краще уявляти собі це, погляньте на рис. 2.1.

Однак таке порівняння не зовсім вірне. Неточність виникає, коли ви, спочатку розмістивши щось у ящику, потім виймаєте це щось. Цілком ймовірно припустити, що у ящику нічого не залишиться. Так це й буде, якщо ви з коробки забрали останню цукерку. У програмуванні дещо інакше. Коли ви пишете:

NameVar $="АВТО"

РRINТ " Я МАЮ "; NameVar$

QВАSIС звернеться до області пам’яті з ім’ям NamеVаг$, де зберігається значення «АВТО», і надрукує отриманий результат, але при цьому саме значення залишиться на своєму місці.

Таким чином, для програмування більш чітким буде порівняння областей пам’яті з полицями у магазині, на яких є різноманітний товар. Ви зможете, роздивлятися його, оцінювати і навіть взяти щось у руки, при цьому на полиці залишаться інші екземпляри цього ж товару. І тільки тоді, коли ви розмістите на цю полицю інший товар, ваша змінна одержить нове значення.

Змінні: імена і типи

Як ми сказали раніше, змінна – це ім’я області пам’яті, якій зберігається деяке значення. У перших версіях ВАSIС ім’я змінної могло складатися з одного чи двох символів; QBASIС не такий суворий. Ім’я змінної може вміщувати до 40 символів (літер латинського алфавіту, цифр), однак завжди повинно починатися з літери. Наприклад, припустимі такі імена:

FIRSТ. JOВ	МYNAME$
А01	АRЕА
А02	МОNTH$

Якщо два імені різняться хоча б одним символом (наприклад, WEEK1$ і WЕЕК2$), то вони визначають різні змінні і різні області пам’яті.