Теоретичні та практичні основи розвитку аграрного сектора західного регіону. Євроінтеграція України: ризики та перспективи (стр. 12 )

Птахівницька галузь – приклад того, що, навіть демонструючи дружелюбність, ЄС не готовий беззастережно відкрити ринок для сильних конкурентів. Євросоюз охороняє своїх товаровиробників, і особливо фермерів, тому не погодився на значні обсяги безмитних поставок з України продукції сільського господарства. Право експорту продукції птахівництва на ринки країн Євросоюзу отримали чотири вітчизняних птахопідприємства (три підприємства агрохолдингу "Миронівський хлібопродукт" та "Агромарс"). Проте реально європейський ринок залишається закритим для українських виробників м’яса птиці, оскільки високий митний бар’єр (32,5 євро за 100 кг для охолодженого м'яса птиці, 29,9 євро за 100 кг – на імпорт м'яса мороженої птиці) робить поставки української продукції нерентабельними. Ситуація може змінитися після того, як буде підписаний договір про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС і почне діяти квотування на безмитну торгівлю, що дозволить збільшити прибутковість експорту м’яса птиці українських компаній. Договір про зону вільної торгівлі передбачає, що Україна зможе щорічно поставляти в ЄС до 20 тис. т м'яса охолодженої курки і 20 тис. т замороженої [1]. Для сучасних обсягів виробництва м’яса птиці це незначна кількість.

Європейські фермери серйозно побоюються конкуренції з боку українських виробників м’яса птиці. Так, польська газета «Puls Biznesu» написала з посиланням на експертну думку, що навряд чи польська курятина витримає конкуренцію української (після відкриття зони вільної торгівлі ЄС з Україною) та американської (після створення трансатлантичної зони вільної торгівлі між США і ЄС до кінця 2014 року) [2]. У ціновій конкуренції польська продукція поступатиметься, з огляду на дешеві корми в Україні.

Імпорт м’яса птиці в Україні все ще переважає обсяги його експорту (114,6 тис. т проти 80,7 тис. т у 2012 р.). Основними імпортерами продукції птахівництва є країни ЄС (67% всього імпорту) і США (32%). Найбільшими європейськими імпортерами м’яса птиці в Україну є Німеччина, Угорщина і Великобританія.

Середня митна вартість 1 т ввезеної продукції у 2008-2012 рр. є нижчою за вартість 1 т вивезеної продукції, що вказує на ввезення продукції нижчої якості. Основну частку імпорту займає низькосортна продукція (43% – м'ясо механічної обвалки і 15% – субпродукти) [1].

Активний розвиток птахівництва в Україні сприяє тому, що вона стала привабливим ринком збуту для європейських виробників обладнання для птахофабрик. Птахопідприємства купують як новітнє обладнання, так і таке, що в ЄС вже не використовується. Утримання курей у батарейних клітках на території ЄС з початку 2012 року заборонене. Отримати у Німеччині дозвіл на будівництво фабрики на понад 50 тисяч курей-несучок майже неможливо, оскільки на більш масштабній фабриці практично дуже складно виконати всі норми, передбачені законом про запобігання катуванню тварин. Тому європейські виробники обладнання для птахофабрик активно шукають можливості продавати такі клітки за кордоном. Батарейні клітки з Німеччини будуть встановлені і на новій гігантській фабриці агрохолдингу «Авангард» у Херсонській області на 5 млн курей-несучок (це у сто разів більше за середній розмір аналогічних фабрик у Німеччині), під які міністерство економіки Німеччини надало мільйонні кредитні гарантії, підтримуючи власного виробника [3].

На заборонені у ЄС батарейні клітки припадає 98 % виробництва яєць в Україні [3]. Українські виробники яєць, встановлюючи таке обладнання, закривають собі дорогу на європейський ринок. У разі створення зони вільної торгівлі вітчизняна продукція не пройде сертифікацію у ЄС з огляду на порушення умов утримання птиці. Проте українські птахохолдинги вже зробили свій вибір: обсяги експорту до країн СНД та Азії постійно зростають.

Це стосується і м’яса птиці. У 2012 р. його експортували, головним чином, до країн СНД (82% всього експорту), азіатських (14%) та африканських держав (4%). Майже половина експорту в країни СНД припадає на Росію, третина – на Казахстан.

Розвиток птахівництва в Україні забезпечує замовлення не лише виробникам заборонених у ЄС кліток. Сотні мільйонів євро українські агрохолдинги інвестують у біогазові установки. Визнаними лідерами у цій сфері є саме німецькі компанії. Зокрема, компанія Biogas Nord з Білефельда невдовзі розпочне в Україні будівництво біогазових енергетичних установок на птахофабриках. Обсяг замовлення – 34 мільйони євро. Лідер з виробництва м’яса птиці компанія “Миронівський хлібопродукт” завершує будівництво першої біогазової станції на курячому посліді на птахофабриці у Дніпропетровській області. Її потужність становитиме 5 МВт [3].

Таким чином, євроінтеграційні процеси у птахівництві поки що не відображаються у суттєвому збільшенні експорту вітчизняної продукції на європейський ринок, хоча сприяють масштабному розвитку галузі і ефективному використанні відходів виробництва птахівничої продукції.

Література

1. М’ясовиробники просять обмежити ввезення імпортного м'яса в Україну [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://emgimo. ru/ptiza. php.http://www. /ru/news/detail/2847.

2. Польща боїться, що Україна і США відберуть у неї курячий бізнес [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://market. /?p=2758#more-2758.

3. Тейзе Є. Бум птахівництва – не всі технології однаково корисні / Євген Тейзе, Ольга Веснянка [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www. /news/bum_ptah_vnictva_ne_vs_tehnolog_odnakovo_korisn-14562821-1.html/

Brychka B. B., assistant

Lviv National University of Veterinary Medicine

and Biotechnologies named after S. Z. Gzhytskyj

ANALYSIS OF FISCAL POLICY IN THE UNITED KINGDOM

As it is known, any country uses a monetary and fiscal policy in order to achieve certain goals. The problem of setting goals means that achieving some of them excludes achieving other goals. For example, achieving a stable rate of economic growth and low inflation are impossible, since economic growth is more likely to appear with a higher rate of inflation. As a result, any country faces a choice between two calamities of the national economy – economic recession and inflation. Therefore, economists distinguish between two kinds of the fiscal policy – tight and expansionary fiscal policies. However, it would be reasonable to give a clear definition of the fiscal policy. The fiscal policy is related to forming the state budget. It means the purposeful regulation of taxes and public spending in order to achieve certain economic goals. Thus, taxes and public spending are the main instruments of the fiscal policy.

It is necessary to consider the UK fiscal policy and explain the main reasons for its tightness. In order to explain the reasons for the tight UK fiscal policy, it is essential to provide different data given in Table 1, which can help us to realize the reasons for such an economic policy. First of all, according to the data provided in Table 1, it is possible to state that the UK rate of economic growth will be quite high before the global financial crisis, but this rate is lesser in comparison with the European Union economic growth, and the average rate of the world’s economic growth. In 2009, the UK GDP fell by about 4%.

Therefore, it would be reasonable for the UK government to stimulate economic growth by using the expansionary fiscal policy, that is, decreasing tax rates and increasing public ch actions could lead to the increase of aggregate demand and, as a result, economic growth.

Additionally, according to the data provided in Table 1, the UK’s GDP per capita is bigger than in the world, in general, and in the European Union, in particular. However, if the UK’s GDP per capita was $46,330 in 2007, it fell to $35,331 in 2009.

Table 1.

Different Indicators of the UK Economic Development

	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012
GDP growth (annual %)
United Kingdom	2,77428	2,6004	3,632	-0,96788	-3,9744	1,7993	0,9923	0,27268
European Union	2,10743	3,3481	3,238	0,33065	-4,3103	2,1050	1,5935	-0,29499
World	3,50709	4,0692	3,998	1,3903	-2,155	4,0122	2,8186	2,15677
GDP per capita (current US$)
United Kingdom	38121,6	40481	46330	43146,8	35331	36232	38960	38514,4
European Union	27814,8	29534	34000	36409,6	32431	32036,	34769	32677,2
World	7045,09	7542,2	8406	9119,05	8534,5	9209,9	10102	10170,6
Inflation, consumer prices (annual %)
United Kingdom	2,04967	2,3335	2,321	3,61349	2,1662	3,2857	4,4842	2,82171
European Union	2,48352	2,602	2,633	4,20476	0,8030	1,8066	3,3096	2,71876
World	4,08969	4,4159	5,063	8,95773	2,9133	3,5535	4,9776	3,81815
Central government debt, total (% of GDP)
United Kingdom	46,14	46,102	46,95	57,2785	72,978	86,647	101,23	-
European Union	48,8132	45,958	41,98	48,9312	52,876	58,713	60,838	-
Unemployment, total (% of total labour force)
United Kingdom	4,7	5,4	5,3	5,3	7,7	7,8	7,8	-
European Union	8,9107	8,1962	7,149	6,93002	8,9136	9,5982	9,5825	-
Tax payments (number)
United Kingdom	8	8	8	8	8	8	8	8
European Union	20,76	19,385	18,65	17,5384	17,333	16,925	16,392	12,5357
World	33,9885	33,433	32,75	31,5027	31,027	30,442	28,994	27,1513
Time to prepare and pay taxes (hours)
United Kingdom	105	105	105	105	110	110	110	110
European Union	268,76	259,4	250,8	245,423	229,11	220,88	205,32	193,5
World	330,172	328,6	317,8	299,884	286,81	281,94	275,48	267,486
Total tax rate (% of commercial profits)
United Kingdom	35,8	35,8	35,7	35,3	35,9	37,3	37,3	35,5
EU	49,564	46,99	46,43	45,7423	44,103	43,814	42,978	43,0571
World	53,6046	52,42	51,18	50,6497	49,252	48,031	45,1	44,7448

Despite the economic recession in the UK in 2009, consumer prices were raised by 2.1% in 2009 and 3.2% in 2010. The rate of inflation was higher in the UK than in the European Union in general. Perhaps, the UK government decided to implement the expansionary fiscal policy during 2010-2011, which led to the increase of consumer prices.