Теоретичні та практичні основи розвитку аграрного сектора західного регіону. Євроінтеграція України: ризики та перспективи (стр. 18 )

У країнах ЄС призначено органи державної влади та самоврядування, відповідальні за сталий розвиток (ради, комісії, комітети при уряді), а також розроблено документи на національному рівні, які визначають шляхи сталого розвитку (концепції та стратегії сталого розвитку, закони, інші нормативні акти і керівні документи). Все більш поширеними стають моделі сталого виробництва та споживання. Збільшується ступінь участі громадськості, вчених та ділових кіл у вирішенні питань сталого розвитку.

Для складання та реалізації ефективної стратегії сталого розвитку важливими видаються розробки комплексу показників, які охоплюють сфери: суспільство, природа та економіка. Одним з інструментів сталого розвитку є так звана Стратегічна екологічна оцінка (СЕО) – інструмент, що у країнах ЄС є обов'язковим до впровадження. СЕО – це оцінка ймовірного впливу на довкілля, у тому числі здоров'я населення, яка складається з визначення сфери охоплення та підготовки екологічного звіту, забезпечення участі громадськості і проведення консультацій та врахування рекомендацій екологічного звіту та пропозицій громадськості у плані або програмі. Позитивним кроком у впровадженні СЕО є її використання у розробці нової Стратегії розвитку Львівщини (2015-2025) [3].

З досліджень Міжнародної організації з міграції 2012 року, що проводилася у сільських місцевостях України [4] виявилося суттєве падіння якості людського капіталу в Україні, зокрема для молоді. Спостерігається також маргіналізація молодіжних груп та деформація цінностей та втрата мотивації до продуктивного зростання в Україні. Водночас у країнах ЄС, зокрема через програми „Людський капітал”[5] та „Люди до людей”[6] працюють численні механізми виховання людини, громадянина та активного члена суспільства.

Отже, серед найважливіших соціально значущих результатів такого партнерства можна розглядати запровадження екологічних стандартів та стандартів праці „Європейського зразка”. Разом із законодавчими змінами можна логічно очікувати покращення стану екологічного середовища та умов праці. Як наслідок, варто очікувати зростання безпеки праці, зниження техногенних ризиків громадського здоров’я та підвищення середньої тривалості життя в Україні.

Однак, подивимося на ситуацію у іншій площині, у системі вимірників сталого розвитку. Автор, займаючись визначенням та описом показників та розглядаючи сталий розвиток території як технологію виваженого просування уперед на перетині сфер „суспільство”, „економіка” та „природа” із врахуванням інституційного середовища, пропонує наступний перелік показників для оцінки положення та переваг території з позиції сталого розвитку:

Таблиця 1

Порівняльний аналіз сучасних трендів розвитку України

та країн ЄС в різних суспільних сферах

№ пп	Сфера	Назва (опис) показника	Україна	ЄС
1.	Суспільство	Індекс людського добробуту. Представляє собою відношення загального доходу до загальних витрат, скориговане на кількість вільного часу, що лишається для розвитку. До нього додається коефіцієнт коригування, що відображає, чи такий рівень життя, що дає дане відношення доходу до видатків, дозволяє жити та розвиватися.	Нова політика України грунтується на тому, що її регіони повинні розвернутися лицем до людини, а саме перетворювати економічні напрацювання в людський добробут. Попри нижчий показник людського розвитку, Україна виграє за таким показником як кількість вільного часу	Політика ЄС виділяє „привілейований клас” країн з-поміж розвинутих „старих членів ЄС”, залишаючи продуктивним силам „нових членів” варіант наполегливої праці заради підтримки середнього рівня життя. Так відбувається „регламентація” людського добробуту у нових членів, зміщення їх ролей у підлеглий статус.
2.	Суспільство	Індекс розвитку інтелекту і культури. Представляє собою приріст частки отримання нової освіти (зокрема, процент нових учнів, абітурієнтів, слухачів вечірніх шкіл, курсів кваліфікації і т. д.), за мінусом приросту частки втрат населення через міграцію, смертність. Кожен приріст та втрата має свою вагу. Індекс відображає те, наскільки людські ресурси території реально „приростають новою освітою та культурою”.	Старіння населення, зменшення продуктивного віку 16- 30 років, збільшення віку 45-60 років є реалією для України. Ситуація для України невтішна, тобто, ймовірно, показник мінусовий: висока смертність, старіння та міграційні втрати переважають приріст нової освіти та культури. Однак, за умови відкриття кордонів із ЄС, де існують подібні проблеми, людські ресурси швидко перекочують саме на Захід, погіршивши ситуацію у себе вдома.	Старіння населення, зменшення продуктивного віку 30-45 років, збільшення віку 60+ років є реалією для більшості країн ЄС. До цього додається ситуація міграційної кризи. Тому ЄС виснажує людські ресурси нових членів та прагне відкриття кордонів для міграції з етнічно близьких країн, звідки лояльне населення добре та швидко адаптується у європейській культурі.
3.	Суспільство	Індекс еволюції цінностей. Представляє собою комплексний показник приросту змін, де „еталон” узятий за нульову відмітку. Складниками зростання показника є: релігійність, моральність, людяність. Складові компоненту „втрати” - масова культура, збочення. Може використовуватися як складова конкретно територіальної культури, тобто показник варіативний в залежності від території.	Традиційно високі рівні релігійності, значні показники моральності та людяності, що залишилися від СРСР та закладені у ментальності. Стійкість до збочень як риса слов’янського культурного простору. Боротьба з постійним проникненням масової культури. Україна у вигідній ситуації щодо цього показника. Її завдання у тому, щоб не спотворитися через наступ масової культури.	Традиційно низькі рівні релігійності (крім окремих країн ЄС), невисокі показники моральності та своя система цінностей із специфічним, хоча існуючим розумінням людяності. Суттєве проникнення у суспільство (крім окремих країн) масової культури. Пропаганда збочень, що деформують інститути традиційного суспільства. ЄС був у вигідній позиції відносно цього показника, але зараз доволі стрімко втрачає її.
4.	Природа	Індекс позитивного сліду Представляє собою баланс позитивного проти негативного впливу та визначає, що саме переважає від господарської активності: позитивний вплив на природу (біосферу) та її оздоровлення, або навпаки, її пряме забруднення, знищення. Вимірник можна обрахувати на базі наявних статистичних даних, що готуються обласними управліннями статистики.	Показник хороший із тенденцією до погіршення. На фоні пожвавлення виробництв, переробки та добутку необхідне введення та використання процедур і стандартів звітності зі сталого розвитку. Україна як держава, на щастя, поки що „недозловживає” своєю природою, але рухається шляхом погіршення, і тому є час, щоб не дати цьому статися.	Показник середній, але сильно відмінний залежно від регіонів ЄС. Традиційно виснажені грунти, хімізоване виробництво продуктів харчування, поряд із цим значні вкладення у відновлення лісів та технології альтернативної енергетики. ЄС, здається, натурально пройшов точку неповернення до здорової природи, і зараз виправляє ситуацію шляхом сучасних технологічних і процедурних надбудов
5.	Природа	Індекс природних потенціалів Розраховується як потенціал існуючих можливостей природного середовища для розвитку території проти реальних загроз щодо природного середовища на цій території. Обчислюється аналітично, на основі аналізу типу SWOT	Загроза занадто інтенсивного використання земельних ресурсів великими сільгосппідприємствами, перенасиченість комерційного рослинництва хіміко-технологічними надбудовами, точкові зони екологічного лиха, проблема шахт і териконів на сході, потенціал для розширення захоронення відходів „брудного” виробництва з ЄС. Україна, тим не менш, у вигідному положенні через порівняно стабільну ситуацію навіть попри кліматичні зміни у світі. Надалі доля показника залежатиме від політики країни.	Європа занепокоєна загрозою кліматичних змін, які можуть спричинити значні диспропорції між сезонами (холодні затяжні зими, холодне або занадто жарке літо, природні аномалії, вітри), а також загрожують підтопленням окремим територіям ЄС. Водночас, лідери ЄС зміщують природні ризики на території слабких та нових партнерів. ЄС у середньо-слабкій позиції відносно цього показника, але рятує ситуацію.
6.	Інституційна система	Індекс політики сталого розвитку Обраховується як зміна потенціалу можливостей (якість місцевих еліт, звітність зі сталого розвитку, деурбанізація, децентралізація) проти зміни потенціалу загроз відносно території (природних, інституційних, ресурсних).	Складність адміністративного регулювання впровадження інновацій у сфері сталого розвитку, створюють перешкоди реалізації політики у галузі сталого розвитку та запровадження згаданої системи показників. Це додатково ускладнюється слабкими, хоча зростаючими елітами. Україна у невигідній позицій щодо цього вимірника, але він здатен до відновлення протягом 5-7 років за рахунок кращої технології управління, вибору належного шляху розвитку і його впровадження.	Результати впровадження систем сталого розвитку в соціально-економічній сфері є достатніми, хоча подекуди мають формальний характер. Визначені показники сталого розвитку в регіональних та місцевих стратегіях на найближчі роки. Рекомендації щодо звітності зі сталого розвитку враховуються у плануванні та звітуванні корпорацій. Європа тут у більш вигідному положенні відносно цього показника, але стоїть перед питанням обмеженості якісних людських ресурсів.
7.	Економіка	Індекс  „сили економіки”, тобто збалансованість за її основними конкурентними перевагами, визначеними як інвестиційні сильні сторони території. Для обрахунку підходить зважений багатофакторний аналіз типу „Діамант”, можна рахувати і динаміку.	Плюсом є традиційна економіка, а також сила у її стабільності, викликаними тим, що механізми економіки України відрізняються від прийнятих на Заході. При цьому, мінусом є занепад інвестиційного середовища, часом небажання глибоких фундаментальних вкладень на посилення існуючої галузевої структури економіки.  З цього випливає офіційна статегія утримування позицій, для якої є гарні передумови.	Традиційно сильні економіки лідерів, із концентрацією інформаційно-керівної ланки на території лідерів та виносом первинних секторів та низькотехнологічних сфер на території нових членів чи за кордон. Жорстке квотування на користь традиційних членів. Для нових членів приготована доля бути споживачем товарів „центру” та територією первинного сектору економіки.
8.	Економіка	Індекс „глибини економіки”, тобто її здатність „тримати удар”, кризостійкість. Вимірюється у порівнянні з іншими регіонами чи країнами світу як порівняльна динаміка приросту основних галузей у звичний період та у період кризи, може використовуватися інструмент типу „Діамант” або багатофакторна матриця.	Стійкість офіційної економіки до удару є низькою, але тим не менш економіка має приховану силу, і не „в ауті”, бо не працює за неокласичними економічними моделями, це її рятує. При створенні задовільних умов роботи офіційної економіки механізми посилення відновлять потенціал за 2-3 роки.	Стійкість економіки ЄС в цілому є середньо-низькою, де переважає сила лідерів та виснаження нових чи слабких членів. Будучи великим механізмом, ЄС має слабкість, оскільки є доволі громіздким, а центр працює за класичними нормами, піддається фінансовим атакам.
9.	Економіка	Індекс „мобілізації економіки”: її потенціал для „ривка”, тобто раптового просування вперед. Вимірюються за результатами стратегічного аналізу, визначивши декілька ключових векторів руху з найбільшим позитивним потенціалом, а також ресурсним забезпеченням для просування уперед. Інструментом відображення індексуможе бути стратегічна матриця.	Прогнози на основі екстраполяції припускають, що українська економіка вирівнюється і працюватиме на докризовому рівні протягом 2014- 2017 рр. Прогнозований приріст інфляції складатиме 1,5% на рік. Валова додана вартість структурно не зміниться. Структура економіки доволі інертна за галузями. Приріст іноземних інвестицій складатиме у цей період не більше 4%на рік. Можливий 1 ривок, ймовірно, стратегічно-політичного характеру.	Показник на високому рівні, оскільки економіка ЄС, попри затримку в поточному розвитку через кризи, має значні накопичення та запас фінансової міцності (у лідерів), тому 2-3 ривки можливі у критичних ситуаціях, де це є вимушеним чи єдиним доречним стратегічним вибором. При цьому перевага через теперішню інертність ЄС може віддаватися експансії, а не технологічному стрибку уверх.

Висновки. Полеміка відносно партнерства України та ЄС може погодитися на взаємодії з метою запозичення найкращого та найбільш доречного досвіду, однак відсутності глибокої інтеграції ресурсних систем обох господарств.