Теоретичні та практичні основи розвитку аграрного сектора західного регіону. Євроінтеграція України: ризики та перспективи (стр. 4 )

-  підвищенні ефективності виробництва молока у всіх категоріях господарств (пасовища, якісні корми, якісне та прибуткове молоко);

-  розвитку малого та середнього підприємництва на селі - ефективний та перспективний родинний бізнес;

-  створенні системи (кооперація) надання послуг сільським мешканцям та сільськогосподарським виробникам;

-  піклуванні про навколишнє середовище;

-  привабливому кредитуванні аграрного бізнесу.

У 2011-2012 рр. при підтримці Проекту БО ЛАДС сприяла створенню 9 обслуговуючих кооперативів, членами яких сьогодні є понад 500 селян.

Важливість розвитку сільськогосподарської кооперації на Львівщині зумовлена пріоритетністю даної форми організації аграрного підприємництва в різних країнах світу. Кооперативи, наприклад, забезпечують виробництво 95% квітів у Нідерландах, 70% виробництва цукру в Індії, 62% продажу зерна в Канаді, 95% продажу рису в Японії.

Через кооперативи в Південній Кореї здійснюється 40% продажу місцевої сільськогосподарської продукції.

В Україні державна політика підтримки розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації характеризується непослідовністю та низькою ефективністю. Чинне законодавство, зокрема, Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію», ст.32, передбачає, що «держава… максимально сприяє розвитку і зміцненню господарської самостійності кооперативів», проте чітких кроків у цьому напрямі так і не було зроблено. Так, «Програма розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів на 2003-2004 рр.» не була профінансована за рахунок коштів державного бюджету.

Існують правові колізії між окремими законодавчими актами, що регулюють питання сільськогосподарської обслуговуючої кооперації. На місцях все ще недостатнє розуміння суті обслуговуючої кооперації та її значення як одного з основних інструментів досягнення економічного добробуту сільськогосподарських виробників та сільських територій в цілому. Не існує узгодженої стратегічної політики щодо розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів [2].

Висновки. При належній підтримці держави сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи дадуть імпульс до зростання виробництва сільгосппідприємств, розширення їх потужностей та створення нових робочих місць, допоможуть більш рентабельно вести особисте селянське господарство, самостійно переробляти та реалізувати без посередників вирощену продукцію за вищими цінами. Все це дозволить збільшити доходну частину місцевих бюджетів та дасть можливість вплинути на розвиток інфраструктури сільських територій і покращити соціально-побутове обслуговування сільського населення.

Література

1. Сільськогосподарська обслуговуюча кооперація: Словник-довідник / За заг. ред. інця, , іка – Львів: НВФ «Українські технології», 2010. – 160 с.

2. та ін. Досвід Канади та країн ЄС у сфері політики з підтримки розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів: аналітичне дослідження.

3. Резолюція генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 2009 року 64/136. Кооперативи в процесі соціального розвитку.

4. Матеріали за результатами опитування голів сільських/селищних рад в межах Ініціативи «Рідне село», Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: pp.

5. Аграрний паспорт Львівської області за 2012 рік», Львівський науково-дослідний центр продуктивності агропромислового комплексу.

6 Матеріали за результатами опитування голів сільських/селищних рад Львівської області в межах Ініціативи «Рідне село», Львівський науково-дослідний центр продуктивності агропромислового комплексу.

, к. е.н., доцент

Львівський національний університет імені Івана Франка

ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ: ПРОБЛЕМИ

І ПЕРСПЕКТИВИ

Україна постала перед цивілізаційним вибором: ЄС чи Митний союз? Європа чи Росія? Із наближенням саміту країн ЄС у Вільнюсі ажіотаж навколо цього питання стає все більшим.

По великому рахунку ми нікуди не йдемо. Ми знаходимося в Європі. Тут може бути мова лише про визначення із цивілізаційними цінностями Європи та Росії. Росія завжди протистояла Заходу. Росія завжди претендувала на месіанську роль Третього Риму. При цьому свобода та інтереси російських підданих завжди підносилися у жертву імперським амбіціям Москви. На Заході, як правило, на вище місце ставилися права і свободи людини. Але це не завадило Заходу стати локомотивом розвитку людської цивілізації.

Згідно проекту угоди про асоціацію України з Європейським Союзом в основі формування внутрішньої та зовнішньої політики сторін та побудови взаємних відносин мають бути повага до демократичних принципів, прав людини та основоположних свобод, до принципу верховенства права, повага до принципів суверенітету й територіальної цілісності.

Що говорить Росія? Росія говорить, що це зрада. Зрада – виборцям, які голосували за нинішню правлячу верхівку, і – зрада «Русскому миру». Навіть митрополита УПЦ МП Володимира за підписання ним спільного звернення голів церков і релігійних організацій до українського народу щодо здійснення європейського вибору, у кращих російських традиціях, порівнюють з Юдою та Мазепою.

Прем’єр-Міністр Росії Дмітрій Медвєдєв застерігає: "Если они выбрали эту дорогу, пусть они по ней идут, мы им неоднократно об этом говорили. Это суверенный выбор Украины, но пусть потом не кусают себе локти, если окажется, что они не получат тех дивидендов, тех выгод, на которые рассчитывают, и в то же время лишатся тех преимуществ, которые есть, потому что у нас ведь, если говорить откровенно, сейчас с ними особые отношения, эксклюзивные отношения".

Судячи із відверто недружніх кроків, що здійснюються останнім часом російською стороною, «перевагами», якими зараз володіє Україна, що визначають її «особливі», навіть, «ексклюзивні» відносини є просто право безперешкодно продавати в Росії м’ясо, молоко, сири, цукерки, алкоголь, метал і т. п., право завозити їх без добових простоїв на російській митниці, право на безперешкодний в’їзд українських громадян, право гурту «Океан Ельзи» гастролювати з концертами і т. д.

У випадку підписання угоди про асоціацію з ЄС, Росія погрожує Україні введенням додаткових тарифних та нетарифних бар’єрів, згортанням співробітництва у військово-технічній сфері, введенням візового режиму тощо.

Натомість, Європейський Союз пропонує Україні будувати економічні відносини на принципах вільної ринкової економіки. Головною складовою Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом є створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (ПВЗВТ) протягом перехідного періоду за максимум 10 років. Це має стати однією з найамбітніших двосторонніх угод, які коли-небудь укладав Євросоюз.

За задумом, ПВЗВТ надасть Україні можливості для модернізації її торговельних відносин та економічного розвитку. Інструментами для цього є:

- відкриття ринків шляхом поступового скасування митних тарифів;

- надання безмитного доступу в рамках квот;

- масштабна гармонізація українських законів, норм та стандартів з тими, що діють у ЄС у різних прямо або опосередковано пов’язаних із торгівлею секторах.

Це створить умови для гармонізації стандартів України та ЄС у ключових галузях.

Часто можна почути твердження: «Нас там не чекають». Хто би в цьому сумнівався. Місце під сонцем ніколи не буває вільними. Але чи не краще б задатися питанням: «Яких саме нас не чекають?». Нас не чекають із дорогою і неякісною продукцією, брехливих і злодійкуватих, лінивих і безвідповідальних т. п.

Можливі позитивні тенденції внаслідок поглиблення інтеграції України з ЄС:

-  пов’язані із додатковими можливостями для вітчизняного бізнесу, що дає доступ до величезного ринку;

-  впливу на ділову етику вітчизняного бізнесу внаслідок неминучого перейняття цивілізованих правил ведення конкуренції;

-  посиленням конкуренції на внутрішньому ринку;

-  зменшення корупції в органах державної влади.

Європейський Союз не позбавлений значних недоліків. Серед них я б назвав два: 1) відхід від християнських засад; 2) дедалі більше зростаюча роль держави, яка особливо стає небезпечною там, де суспільству нав’язуються нові уявлення про свободу людини, як свободу інстинктам.

Для сільського господарства України суттєвим негативними фактором є те, що європейська аграрна політика відзначається високим ступенем субсидування. Це загрожує підривом окремих галузей сільського господарства та обмежить вигоду від євроінтеграції.

Але це заважає отримувати цю вигоду і без євроінтеграції. Виникає питання як не допустити негативного впливу цього чинника на вітчизняне сільське господарство та використати додаткові можливості, що дає підписання угоди про асоціацію?

Я не можу стверджувати, що можливі економічні вигоди від асоціації з ЄС перекриють неминучі економічні втрати від санкцій російської сторони.

Більше того, я можу стверджувати, що в результаті посилення конкуренції багато хто із нинішньої владної верхівки втратить. Адже за їхніми багатствами лежать здібності, які важко назвати підприємницькими талантами. Створення ЗВТ неминуче виявить «хто є хто». Водночас, нинішні їхні торги з приводу отримання політичних гарантій з боку Росії чи преференцій Заходу явно недоречні. Це – недалекоглядна політика, яка веде в нікуди.

Головним політичним здобутком від зближення ЄС стане те, що Україна отримає деякий час на «передишку» від нав’язливого «родичання» з боку північного сусіда. Можливо, це дозволить майбутній політичній еліті сформувати і втілити ефективну національну політику, яка б забезпечила економічне і політичне відродження України.

Курс на Європу вимагає зречення старої системи цінностей, переосмислення ролей людини і держави. Суть моменту полягає не лише в тому, чи збережеться держава Україна, а якою вона буде, і якою буде людина в ній. Вільна людина у вільній державі – це гасло часу.

Стефанишин І. М., заступник директора

ТОВ“РСП “Шувар”

СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ: ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДОСВІД ТА РЕГІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА В УКРАЇНІ