Теоретичні та практичні основи розвитку аграрного сектора західного регіону. Євроінтеграція України: ризики та перспективи (стр. 3 )

Незважаючи на вагомі розробки зарубіжних та вітчизняних учених, питання розвитку кооперативного руху потребують подальших досліджень.

Мета дослідження - вивчення й узагальнення актуальних проблемних питань розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів у Львівській області.

Розвиток сільських територій і соціальної сфери села є важливою умовою для сталого економічного розвитку агропромислового комплексу.

На жаль, трансформації у вітчизняному агропромисловому виробництві, які затягнулися на десятиріччя, супроводжуються не лише певними позитивними зрушеннями, а й значними деструктивними процесами у виробничій та особливо соціальній сфері українського села. Актуальність цього напрямку зумовлена ще й тим, що нині, з поглибленням кризових явищ загальноекономічного характеру, на селі загострюється демографічна криза, зростає безробіття селян, знижуються реальні доходи сільського населення, більшість якого опинилася за межею бідності, оплата праці в сільському господарстві набагато нижча, ніж в інших галузях економіки, деградує соціальна інфраструктура села. В свою чергу, соціальний прогрес на селі в сучасних умовах можливий лише за умови економічного прогресу як аграрного сектора, так і інших сегментів економіки, що функціонують на сільських територіях, формування самодостатніх сільських бюджетів – оскільки це абсолютно взаємозалежні речі, при одночасному економічному і соціальному розвитку.

Слід зазначити, що за показниками Аграрного паспорта Львівської області, який сформований (вперше) згідно з розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації Львівським науково-дослідним центром продуктивності АПК і містить 36 табличних матеріалів у розрізі господарств усіх організаційно – правових форм 20 районів області, в господарствах населення за 2012 рік:

-  посівна площа під картоплею і овочами складає 96% від загальної по області;

-  валовий збір картоплі – 96,4% від загального по області; овочів – 95,2%;

-  поголів`я ВРХ, в т. ч. корів – 88,7% та 93,9% від загального по області;

-  поголів`я свиней – 58,1% від загального по області;

-  поголів`я птиці всіх видів – 55,7% від загального по області;

-  поголів`я овець та кіз – 87,8% від загального по області;

-  валовий надій молока коров`ячого – 95,9% від загального по області;

-  виробництво яєць – 75,4% від загального по області.

Кооперації належить особливе місце в підвищенні конкурентоспроможності сільськогосподарських товаровиробників і забезпеченні їх подальшого ефективного розвитку, в ній поєднані особисті, колективні і суспільні інтереси, вона створює реальні передумови для більш ефективного розвитку економіки. При обмежених фінансових ресурсах кооперативи є одним із дієвих заходів зі стабілізації економіки та підвищення ефективності функціонування АПК. Упорядкування виробничих зв`язків і фінансових взаємин, координація діяльності різних сфер в єдину економічну систему забезпечить лише кооперування.

Враховуючи значущість кооперативного руху у світі, Генеральна Асамблея Організації Об`єднаних Націй 2012 рік проголосила Міжнародним роком кооперативів [3].

Актуальність подальшого розвитку кооперативного руху в Україні у травні 2012 року дала старт ініціативі «Рідне село». Її основні положення були розроблені Міністерством аграрної політики та продовольства за участю Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, профільних громадських організацій, науковців, міжнародних експертів та аграріїв. Ініціатива «Рідне село» є частиною процесу соціоекономічної модернізації аграрного сектора, напрями та заходи якої нині спільно напрацьовуються Міністерством, державними органами виконавчої влади, аграрною наукою, громадськими організаціями в межах проекту Стратегії розвитку аграрного сектора.

Метою ініціативи «Рідне село» є підвищення якості життя сільського населення через зміцнення сільської економіки, налагодження соціальної інфраструктури, поліпшення довкілля.

Економіко-виробнича аграрна складова Ініціативи має на меті підтримку сільських громад через зміцнення економічної основи сільського розвитку – господарств населення, малих та середніх товаровиробників сільськогосподарської продукції.

Тому основним принципом виробничої частини ініціативи «Рідне село» є перенесення акценту державної підтримки на малого та середнього сільськогосподарського виробника.

Дія Ініціативи спрямована у двох напрямках:

-  зміцнення економіки господарств населення, фермерських господарств;

-  підтримка сільськогосподарської кооперації як дієвого напряму підвищення конкурентоспроможності малих та середніх виробників сільськогосподарської продукції.

У межах діючих програм розвитку аграрного сектора напрями фінансування сформовано так, щоб насамперед підсилити господарства населення і на цій основі сприяти формуванню та діяльності сільськогосподарських кооперативів.

Головні партнери у реалізації Ініціативи «Рідне село» - Міністерство аграрної політики та продовольства, сільські громади, аграрії-виробники, освітяни та науковці [4].

Стратегія соціально-економічного розвитку сільських територій - одна з найбільш важливих і найбільш складних ініціатив Уряду. Її реалізація допоможе поліпшити зайнятість населення у селі, сприятиме зростанню доходів селян та посилить позиції сільських громад у процесі соціального й економічного розвитку регіону.

Саме розвиток кооперації з метою виробництва сільськогосподарської продукції та надання послуг з обслуговування сільського населення нині стає основним завданням органів державного управління та місцевого самоврядування [5].

На думку політичних експертів, Ініціатива Міністра аграрної політики та продовольства з соціально-економічного розвитку сільських територій «Рідне село» стане основним чинником прогресу аграрного виробництва та розбудови сільської інфраструктури в Україні [6].

В Україні в опитуванні взяли участь 10832 сільські/селищні ради, що становить 99,3% від загальної кількості рад [7].

У Львівській області в опитуванні взяли участь 662 рад, у т. ч. сільських – 632 (96%), селищних – 30 (4%), тобто 100% від загальної кількості.

Згідно з опитуванням, проведеним у межах ініціативи «Рідне село», голови 143 сільських і 13 селищних рад вважають за перспективне створити виробничі кооперативи, голови 418 сільських та 15 селищних рад – створити сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи.

В розрізі районів Львівської області маємо наступне:

Голови сільських/селищних рад вважають необхідним створення 189 переробних кооперативів, у т. ч. на територіях сільських рад – 182, на територіях селищних рад – 7; заготівельно-збутових - відповідно 355,322 та 13; постачальницьких – відповідно 65,63 та 2; сервісних – відповідно 124,118 та 6; багатофункціональних – відповідно 239,230 та 9.

Саме розвиток кооперації з метою виробництва сільськогосподарської продукції та надання послуг з обслуговування сільського населення дозволить сприяти соціально-економічному розвитку сільських територій.

Нині в Україні діє 1555 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, необхідно створити 17994 [7], що ще раз підкреслює значущість кооперативного руху.

У Львівській області зареєстровано 50 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, що становить лише 11,6 % від кількості кооперативів, які необхідно створити. Поряд з тим, станом на 1 вересня 2013 року 20 таких кооперативів, або 40% – не здійснюють господарської діяльності через відсутність власних коштів та недостатнього обсягу державної фінансової підтримки для створення відповідної матеріально-технічної бази.

Найважливішими чинниками (причинами), які, на думку сільських та селищних голів, стримують розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації у Львівській області є нестача коштів для створення кооперативів – вважає 60,4% респондентів, нестача коштів для діяльності кооперативів – 54,1%, відсутність лідерів – 20,2%, недосконала законодавча база – 16,2%; труднощі з отримання дозволів – 20,5%.

На думку сільських та селищних голів Львівської області, державна підтримка на даному етапі розвитку та створення СОК мала б виявлятися у такій формі як фінансування закупівлі тракторів (61,7% респондентів), комбайнів – 32,6%; іншої сільськогосподарської техніки – 25,%; устаткування для переробки – 30,8%; устаткування для первинної обробки – 24,6%; устаткування для зберігання продукції – 26,9%. Результат опитування по Україні становить: фінансування закупівлі тракторів – (57,5%), фінансування закупівлі комбайнів – (51%), устаткування для переробки – (47,6%), устаткування для зберігання – (43,5%) [7].

Така підтримка з боку держави, як будівництво й передавання в користування/лізинг виробничих/переробних потужностей «під ключ», необхідна на потужності з переробки (26,7% респондентів), на потужності зі зберігання овочів – 17,8%, на потужності зі зберігання плодів – 26,0%. Результат опитування по Україні відповідно становив 42,7, 30, 23,1%[7].

Пріоритетними напрямами діяльності обслуговуючих кооперативів у Львівській області є молочарські (вважають 55,7% респондентів), зернові – 27,2%, переробні – 24,6%, заготівля та забій худоби – 25,8%, заготівля овочів та плодів – 25,4%.

Слід зазначити, що у Львівській області з 2008 року реалізується Проект «Підвищення конкурентоздатності молочного сектора України», який фінансується канадською агенцією міжнародного розвитку (CIDA), а виконавцем його на Львівщині є Благодійна організація Львівська аграрна дорадча служба (БО ЛАДС). В межах Проекту серед ключових завдань першочерговими були покращення доступу сільських мешканців власників корів до якісних послуг, яких вони потребують, та підвищення прибутковості виробництва молока через покращення його якості, умов утримання та випасання корів, системи продажу молока.

Основні напрями Проекту полягають у: