Вбачається цілком доречною. адаптація європейського досвіду та інструментів сталого розвитку. Зокрема, на рівні „опірних поселень” в ході адміністративної реформи варто розробити стратегії сталого розвитку та надати можливості для їх впровадження.
Провідний Європейський досвід варто перейняти, зокрема, у поширенні моделей сталого виробництва та споживання, збільшенні ступеню участі громадськості, вчених та ділових кіл у вирішенні питань сталого розвитку, зокрема, через впровадження Стратегічної екологічної оцінки.
У системі вимірників сталого розвитку Україна має порівняльну перевагу, зокрема, за: Індексом розвитку інтелекту та культури, Індексом еволюції цінностей, Індексом позитивного проти негативного сліду, Індексом природних потенціалів та Індексом мобілізації економіки. За індексом мібілізації економіки ступінь переваг видається рівною. Це вказує, що Україні варто зберігати свої потенціал та позиції і плавно нарощувати їх, створюючи прийнятні умови розвитку та господарювання, і при можливості в наступні 3-5 років здійснити один стратегічний ривок, що буде мати економіко-політичний характер.
Література
1. Проект Угоди про Асоціацію України з ЄС [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://comeuroint. rada. /komevroint/doccatalog/document? id=56219.
2. Презентація „Механізми реалізації державної політики регіонального розвитку”. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. rgd. /project_activities/round.../presentationvakulenko1.ppt.
3. Алієва Оксана, консультант з питань захисту довкілля, Проект МЕРМ. Презентація „Методологія проведення Стратегічної екологічної оцінки Стратегії розвитку Львівської області до 2025 року”. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. mled. .
4. Результати Дослідження шляхом участі // Громадські Ініціативи. – 2013. – № 1(16) – С.6-15.
5. Програма „Людський Капітал”. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. mojregion. eu/program-operacyjny-kapital-ludzki/aktualnosci. html.
6. Програма „Люди до Людей”. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec. europa. eu/enlargement/taiex/p2p/index_en. htm
, к. е.н., докторант
Інститут регіональних досліджень НАН України
РОЗВИТОК СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ РЕГІОНУ В КОНТЕКСТІ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ІНТЕГРАЦІЇ
Поглиблення інтеграції з ЄС повинно загалом позитивно вплинути на економічний розвиток в довгостроковій перспективі при прагматичному підході відносно розвитку сильних сторін національного господарства і використанні перехідного періоду для нівелювання впливу можливих загроз. Досвід економічної інтеграції з ЄС балканських країн (Сербія, Боснія і Герцeговина, Македонія) свідчить про позитивний вплив інтеграції на розвиток сільських територій при виборі правильної галузевої спеціалізації для розвитку аграрного ресурсного потенціалу в умовах економіки знань.
Складна ситуація у фінансовій системі України та підвищення державного боргу за 2010-2013 рр. з 227,1 млрд. грн. до 480,0 млрд. грн. ускладнює економічну інтеграцію, оскільки 71 % нових боргів спрямовується на рефінансування попередніх. Зростання імпорту продовольчих товарів з ЄС практично по всіх товарних групах припадає на другий квартал, коли залишки вітчизняної продукції зменшуються у 2-3 рази відносно першого кварталу, що може ускладнити економічну ситуацію у першому півріччі 2014 року..
Недосконалий механізм ринкового розподілу земель сільськогосподарського призначення та невідпрацьований у 2013 р. новий механізм реєстрації прав оренди змушує багатьох фермерів України працювати фактично за межами правового режиму. Водночас виробники Львівської області перебувають під тиском інших бюрократичних органів, наприклад територіальних органів Державної інспекції сільського господарства, діяльність яких щодо перевірки в окремих випадках перетворюється на конфліктні ситуації з накладанням необґрунтованих штрафних санкції. Це істотно нівелює переваги спрощеного режиму оподаткування, ускладнюючи господарську діяльність. Незважаючи на те що починаючи з середини 2000-х років вдалося частково подолати низхідну динаміку науково-технологічного розвитку сільського господарства, проте ресурсний та інституційний блок істотно впливають на загальне відставання. Слід також зазначити, що численні ініціативи з створення кластерів галузевої спеціалізації в АПК регіону залишаються теоретичними напрацюваннями наукових колективів, які фактично не реалізуються. Однією з причин традиційно визнається нестача фінансових ресурсів. Проте це радше вдале виправдання фактичної недовіри селян до ініціатив влади. Незважаючи на регіональні програми бюджетної підтримки розвитку кооперації на селі, фактичне збільшення суб’єктів даної організаційно-правової форми відбувається на Львівщині лише у звітах. Кількість новостворених кооперативів знаходиться в прямій залежності від бюджетної підтримки на фінансовий рік, хоча Галичина історично відноситься до провідного регіону з розвитку кооперації. Важливі закони функціонування економічних систем на регіональному рівні фактично ігноруютьсь, а раціональній поведінці індивіда фактично протиставляється неефективні інститути та ненормальна банківська система з недостатньою ринковою дисципліною.
Концепція “економічної соціодинаміки”, сформульована Р. Грінбергом та А. Рубінштейном підтверджує, що в пострадянських суспільствах на практиці держава підтримує галузі із спадною віддачею, наприклад металургію, через виділення прямих та непрямих державних субсидій, і стримує розвиток галузей із зростаючою віддачею. Таким чином не враховується принцип компліментарності індивідуальної та соціальної корисності, який в аграрному секторі об’єктивно вищий і сприяє розвитку сільських територій. Впровадження de jure приватної власності на землю та стабільний попит на продовольчі товари, який піддається формалізованій кількісній оцінці в регіоні, ускладнює інтеграцію малих та середніх агроформувань через кооперацію внаслідок недовіри до держави. Проте тільки держава здатна зменшити рівень нестабільності і спрямувати розвиток науково-технічного прогресу зменшивши ступінь невизначеність трансформаційного циклу для врахування впливу інновацій на приріст продукції в сільському господарстві.
Повільна переорієнтація інвестиційного процесу в галузях аграрного виробництва зумовлює ситуацію при якій валове виробництво продукції тваринництва переважає рослинництво у фермерських господарствах лише Львівської області. Найбільша технологічна відсталість в регіоні характерна для молочного скотарства, що зумовлює щорічне зменшення обсягів виробництва товарного молока у фермерських господарствах. Мінімальні обсяги виробництва та відсутність кооперативів зумовлює залежність від цінових умов молокопереробних підприємств з поступовим скороченням поголів’я продуктивного стада. Внаслідок цього поступово руйнується інфраструктура і логістичні ланцюги з закупівлі сировинної сільськогосподарської продукції, попит на яку в регіоні відносно стабільний.
Висновки. Поглиблення економічної інтеграції з ЄС, на нашу думку, загалом позитивно вплине на розвиток аграрного сектору та сільських територій в довгостроковій перспективі, створивши додатковий імпульс для динамічного розвитку. Врахування загроз економічній безпеці дасть змогу раціональніше використовувати ресурсний потенціал АПК Львівської області і реалізувати конкурентні переваги через ефект синергії розвитку на регіональному рівні.
Література
1. Розвиток сільських територій в системі євроінтеграційних пріоритетівУкраїни : [монографія] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; наук. ред. . – Львів, 2012. – 216 с. (Серія “Проблеми регіонального розвитку”
, к. т. н., доцент,
Ярошович І. Г., старший викладач,
, асистент,
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені
ДЕРЖСІЛЬГОСПІНСПЕКЦІЯ ЯК НОВИЙ ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ УПРАЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ
Відсутність належного контролю за станом охорони праці на підприємствах, а також недостатній контроль з боку обласних і районних держадміністрацій призвели до порушення цілісності структури системи управління охороною праці.
Однак є сподівання, що заходи, які здійснюються на державному рівні, останнім часом покращать ситуацію в агропромисловому комплексі (АПК). Насамперед - створення (згідно з Указом Президента України від 13 квітня 2011р. № 000 / 2011) Державної інспекції сільського господарства України.
Державна інспекція сільського господарства України (надалі -держсільгоспінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується Кабінетом Міністрів через міністра аграрної політики та продовольства України. При цьому забезпечуючи реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Відповідно до покладених на неї завдань, держсільгоспінспекція бере участь у розробленні галузевих програм і оперативних заходів з питань охорони праці, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху в галузях агропромислового виробництва. Держсільгоспінспекція та її посадові особи в межах своїх повноважень мають право забороняти експлуатацію машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу, якщо їх технічний стан не відповідає вимогам нормативних документів. Щодо показників якості, технологічності, безпечності, охорони праці і охорони навколишнього природного середовища та загрожують життю і здоров’ю працівників або створюють ймовірність виникнення аварій.
Сьогодні відбувається процес становлення цієї інспекції. Зокрема, Урядом прийнята Постанова від 12 грудня 2011 р. № 000 «Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства», відповідно до якої територіальні органи Держсільгоспінспекції будуть утворені як юридичні особи публічного права. Після завершення їх формування можна буде ставити питання про включення Держсільгоспінспекції, як важливого елемента СУОП у галузі.
У 2012 р. була прийнята Загальнодержавна цільова соціальна програма покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012-2016рр., якою передбачалося здійснення на державному рівні ряду заходів щодо профілактики виробничого травматизму в АПК. Ця програма, яка передбачена Законом України «Про охорону праці», не приймалась з 2006 р.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 |


