Теоретичні та практичні основи розвитку аграрного сектора західного регіону. Євроінтеграція України: ризики та перспективи (стр. 13 )

Additionally, it is important to consider such an important indicator of the economic development as unemployment. According to the data provided in Table 1, the UK’s unemployment rate was 5.3% in 2008 and 7.7% in ch significant increasing of the unemployment rate is a result of the global financial crisis and economic recession. However, despite the rising of unemployment in the UK, its rate was lesser compared with the average rate of unemployment in the European Union.

In addition, as it is evident from the data provided in Table 1, the number of tax payments in the UK was 8 in 2008 and remained stable during the analysed period of time. However, the time needed to prepare tax declarations and pay taxes was increased from 105 hours in 2008 to 110 hours in 2010. It means that the UK government decided to implement the tight fiscal policy. This conclusion is evident after the total tax rate is analysed. As it is seen from the data provided in Table 1, the UK’s total tax rate increased from 35.3% in 2008 to 37.3% in 2010. This explains why the UK government has implemented the tight fiscal policy since 2010, despite the low rate of economic growth and the increased rate of unemployment. In order to understand the reasons for such a policy, it is necessary to consider the UK government debt and budget deficit.

As it is known, “The budget deficit is the annual amount the government has to borrow to meet the shortfall between current receipts (tax) and government spending” (Pettinger).

According to Figure 1, the UK government net borrowing increased from £97.5 billion in 2009 to £158.9 billion in 2010. However, due to the tight fiscal policy established by the UK government, the net borrowing decreased from £141.0 billion in 2011 to £121.0 billion in 2011. As it is known, “Net borrowing is the current budget plus including net borrowing is considered the main figure for the government deficit” (Pettinger).

The UK net borrowing reached a peak with £158.9 billion (11.2% of GDP). The main reasons for such an increase of net borrowing were the following:

- global financial crisis and related consequences;

- expansionary fiscal policy established by the UK government in that period of time;

- spending on unemployment benefits has been increased as a result of the economic recession.

Therefore, the UK government decided to replace the expansionary fiscal policy with the tight policy. As it is known, budget deficit can lead to great problems in the economy. First of all, budget deficit is a cause of inflation. Additionally, budget deficit leads to increasing state debt, which can consequently lead to the country’s default. Therefore, implementing the expansionary fiscal policy, the UK government realized that it did not lead to expected results, while state debt was increasing to the critical level. Thus, the UK government decided to change the fiscal policy in order to decrease the budget deficit and state debt in general. “In 2012/13, gross government debt is forecast to be £1,412 billion or 90.3% of GDP” (Pettinger). It is possible to conclude that the UK national public debt has increased due to several reasons, such as lower tax incomes, higher unemployment expenditures, and “financial bailout of Northern Rock, RBS, Lloyds and other banks” (Pettinger).

Although 73% of GDP is a lot, it is worth bearing in mind that other countries have a much bigger problem. Japan for example has a National debt of 225%, Italy is over 100%. The US national debt is close to 75% of GDP. Also the UK has had much higher national debt in the past, e. g. in the late 1940s, UK debt was over 180% of GDP. Nevertheless, there are reasons why the UK couldn’t borrow the same sums that we did post-war (Pettinger).

According to the conclusions drawn, there were a lot of reasons for the expansionary fiscal policy, since the UK economy was restoring quite slowly after the global financial crisis, and the unemployment rate was increased from 5.3% in 2008 to 7.8% in 2010. However, as it has been previously mentioned, the global financial crisis, higher unemployment expenditures, and lower tax incomes led to the increase the of budget deficit and the national public debt. In order to reduce this debt, the UK government decided to change the fiscal policy. This was quite reasonable, since the budget deficit could have led to great economic problems such as inflation, default, and so on. Using the tight fiscal policy, the UK government net borrowings were reduced from 11.2% of GDP in 2010 to 7.9% in 2012. Thus, the tight fiscal policy was quite effective.

Reference

1. Indicators, The World Bank, http://data. worldbank. org/indicator, 2013, (accessed 8 November 2013).

2. Tejvan Pettinger, “UK Budget Deficit”, Economics Help, http://www. economicshelp. org/blog/5922/economics/uk-budget-deficit/, 2013, (accessed 8 November 2013).

3. Tejvan Pettinger, “UK National Debt”, Economics Help, http://www. economicshelp. org/blog/334/uk-economy/uk-national-debt/, 2013, (accessed 8 November 2013).

, фахівець деканату, здобувач

Навчально-науковий інститут права та психології

Національний університет «Львівська політехніка»

ІНТЕГРАЦІЯ УКРАЇНИ В ЄВРОПУ: ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Європейський Союз (ЄС, інколи Європейська Унія) – союз держав-членів Європейських Спільнот, створений згідно з Договором про Європейський Союз (Маастрихтський Трактат), підписаним у лютому 1992 року і чинним із листопада 1993 р. Станом на сьогоднішній день до об'єднання входять 28 європейських держав з населенням більше 507 млн. чоловік. Офіційним початком європейської інтеграції вважається 9 травня 1950 року.

1 січня 2002 року з метою покращення умов для співпраці в межах Європи та зниження витрат, пов'язаних із обміном національних валют, запроваджено єдину європейську валюту - ЄВРО.

Варто зазначити, що основною метою Європейського Союзу є створення економічного союзу з найвищим рівнем інтеграції економік держав (спільна зовнішня економічна політика, спільний ринок послуг, матеріальних благ, капіталу і праці, а також спільна валюта) і політичного (спільна зовнішня політика) союзу, а також впровадження спільного громадянства.

Складність та багатогранність Європейського Союзу як наднаціонального об’єднання породжує необхідність створення потужної та розгалуженої системи управління та координації дій, для досягнення поставлених цілей Союзу. Країни-члени Європейського Союзу передають повноваження у вирішенні деяких питань незалежним інститутам, які представляють інтереси Союзу, його держав і громадян.

Відповідно до Конституції, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави, оскільки права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави [1, ст. 3].

На даний час основною стратегічною метою Української держави постає інтеграція до Європейського Союзу, а також членство в цьому міжнародному об'єднанні. На шляху до цього лежить низка цілей та завдань. Найважливішим із них є приведення вітчизняного законодавства у відповідність до права Європейського Союзу, що зумовлює реформування правової системи країни в цілому. Захист національних економічних інтересів, без чого неможлива ефективна участь у міжнародному поділі праці, та поступового покращення іміджу нашої держави у світі через проведення реальних реформ і курс на вдосконалення законодавства та демократизацію українського суспільства [3, С. 55].

Цей процес, серед іншого, передбачає повномасштабне реформування правової системи України на основі принципів та стандартів, що утвердилися на загальноєвропейському рівні на основі сучасного демократичного міжнародного права в результаті діяльності європейських регіональних міжнародних організацій. До них, крім Європейського Союзу, належать і Рада Європи, а також Організація з безпеки і співробітництва в Європі.

Саме цим обумовлено той факт, що входження нашої держави до європейського правового простору визначається внутрішніми нормативними актами України як необхідна умова інтеграції України до Європейського Союзу та інших європейських структур.

Важливість процесів практичного використання правових інститутів та "європейських стандартів" в різних сферах правового регулювання, актуальність питань гармонізації законодавства України із правовими нормами Європейського Союзу зокрема та європейської інтеграції в цілому обумовлюють необхідність повного і всебічного дослідження цих проблем як у практично-прикладному, так і в загальнотеоретичному аспектах [4].

Тема відносин Європейського Союзу з Україною була, є, і досі залишається у центрі уваги інших держав. Безліч вчених протягом останніх десятиліть незалежної України працюють над обґрунтуванням необхідності інтеграції України до європейських структур. Хоча їхні думки часом і розходяться, є один фактор, який залишається незмінним – необхідність поєднання права України з правом Європейського Союзу. Євроінтеграція є головним та незмінним зовнішньополітичним пріоритетом України.

Відносини між Україною та Європейським Союзом були започатковані в грудні 1991 року. Правовою основою відносин між Україною та Європейським Союзом є Угода про партнерство та співробітництво від 16 червня 1994 р., яка набула чинності 1 березня 1998 р. та започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань.

З метою реалізації стратегічного курсу України на інтеграцію до Європейського Союзу, забезпечення всебічного входження України у європейський політичний, економічний і правовий простір та створення передумов для набуття Україною членства у Європейському Союзі Указом Президента України було затверджено Стратегію інтеграції України до Європейського Союзу [2].

Зараз у нашій державі динамічно розвивається торговельно-економічне співробітництво між Україною та Європейським Союзом. З року в рік стабільно зростає двосторонній зовнішньоторговельний оборот та прямі іноземні інвестиції з країн Європейського Союзу в українську економіку.