Spain, just like Greece, Ireland, and Portugal has lost its competitive position in the world market due to the substantial balance of payments deficit. In addition, a crisis in the construction industry has also shaken the financial stability of the banking system.
However, the main problem of the debt crisis in the Euro zone is not related to the large amounts of public debt. The ratios of public debt to GDP in the European Union, in general, are lower than those in Great Britain, the USA or Japan. The problem is that the EU countries are politically unable to govern the crisis situation, which can result in significant financial losses in the future.
In addition, according to the dependence theory, resources are flowing from the poor countries to the rich ones. As it is known, the GDP of Greece is not so high in comparison with other EU countries. That is why resources will flow from Greece to richer countries such as Germany, France, Great Britain, Italy, and others. Therefore, thanks to countries like Greece other EU countries which are richer are able to enrich themselves further. A security dilemma can also be used in order to research the possible ways of how can a crisis in Greece influence other countries. According to the security dilemma, strengths and weaknesses in some country’s security policy can be viewed from several perspectives, since when country is quite strong is can be a threat to other countries. On the other hand, when some country is too weak then this country can be absorbed by other stronger countries. In fact, Greece is too weak now and, that is why, this country can become very dependent on other EU countries. Obviously, the crisis in Greece will have a negative impact on the future of EU in general. However, it can have a very positive impact on some of the very rich countries.
References:
1. Bugge, Axel & and Khalip, Andrei. Portugal Agrees on a 78-billion Euro EU/IMF Bailout. 3 May 2011. Web. 13 February 2013. http://www. /article/2011/05/03/us-portugal-bailout-idUSTRE7425UP20110503
2. “Data. Greece.” The World Bank. Web. 13 February 2013. http://data. worldbank. org/country/greece
3. “Implications of a Disorderly Greek Default and Euro Exit”. IIF Staff Note: Confidential. 18 February 2012.
4. Kegley, Charles & Blanton, Shannon. World Politics Trend and Transformation 2012–2013 Edition. Wadsworth, Cengage Learning. 2012.
5. Nelson, Rebecca; Belkin, Paul; Mix, Derek; Weiss, Martin. The Eurozone Crisis: Overview and Issues for Congress. Congressional Research Service. 26 September 2012.
6. Tzortzinis, Angelos. Greece. 13 December 2012. Web. 13 February 2013. http://topics. /top/news/international/countriesandterritories/greece/index. html
7. Voss, Jason. European Sovereign Debt Crisis: Overview, Analysis, and Timeline of Major Events. 14 December 2012.
Романів В. О., асистент
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені
СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ВИМІРИ ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНОЇ СТРАТЕГІЇ УКРАЇНИ
Курс України на входження до складу Євросоюзу передбачає ряд послідовних етапів, одним із яких є підписання документa про Асоціацію з Європейською спільнотою. Очевидно, що перед нашою державою стоїть завдання приведення стандартів усіх сфер життєдіяльності країни до правил співіснування світової цивілізації. В нашому суспільстві жваво обговорюються переважно дві складові адаптивного процесу: в політичній та юридично-правовій площині, оскільки саме від них залежатиме процес погодження щодо підписання документa про Асоціацію. В колах експертів та профільних фахівців іде мова й про економічну складову майбутнього об’єднання.
Поза тим, варто звернути увагу на те, що Стратегія Євросоюзу до 2020 року, прийнята в березні поточного року, передбачає 5 цілей: зайнятість населення, дослідження та інновації, енергія та кліматичні зміни, виховання, боротьба з бідністю.
В цьому контексті завдання Єврокомісії щодо дослідження та інновації виглядає особливо актуальним як для України загалом, так і нашого Університету зокрема. Цікаво, що в процесі формування цілісної Європи як наднаціональної системи розглядаються паралельно два, з першого погляду несумісні, процеси. Перший – це створення в процесі глобалізації (економічної, соціальної, міграційної) великих інтеграційних макрорегіональних соціальних систем.
Другий паралельний процес – це локалізація, яка передбачає формування певних культурних кластерів, що передбачають збереження національних особливостей, досвіду, регіональних особливостей, традицій тощо. Такий підхід дозволяє стимулювати адаптацію національних економік до особливостей сучасних інноваційних процесів, впровадження новітніх технологій, внесення змін до національних стратегій розвитку. Водночас нарощування культурної складової доданої споживчої вартості дозволяє регіональному бізнесу зберегти конкурентні переваги в світовому глобалізаційному процесі.
Надважливим для нас буде розглянути тенденції саме другого шляху, оскільки він найбільше стосується нашого Університету, Стратегії його діяльності. Досить цікавим в цьому аспекті бачиться тенденція до формування, стимулювання розвитку й підтримка діяльності так званих кластерів креативної економіки. Творчий креативний кластер – це локальна територія, на якій зосереджені креативні інституції, організації, об’єднання задля творення нових товарів та послуг. До переліку їх діяльності відносять: надання освітніх послуг, експертизи, консалтингу і генерацію суспільно значимих подій.
Загалом, такі структурні моделі можна розділити на дві групи, виходячи з характеру їх функціонування:
- індустріальні парки - підприємства, які роблять акцент на впровадженні інновацій, модернізацію виробництва тощо;
- технопарки – лабораторії на окремо виділеній території, що переростають у компанії, тобто нові структури в країнах, що вийшли на інноваційну модель розвитку і поєднують бізнес, науку та інновації. Таким чином, сьогоднішнє обличчя Європи формуватиме креативна економіка, яка стимулює формування національних програм розвитку.
Стосовно Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені , то очевидно, що нам необхідно рухатися в бік створення, розвитку і стимулювання діяльності Виробничо-навчальних Центрів. Такі центри повинні розробляти і впроваджувати пріоритетні напрямки розвитку науково-прикладної діяльності університету, створювати конкурентний науково-дослідницький продукт, яким можна і необхідно зацікавити до конструктивної співпраці виробничників та переходити на наступний рівень функціонування.
Таким наступним рівнем бачиться створення Навчально-виробничого комплексу, який представлятиме суцільно-доцільну структуру науково-пошукового виробничого потенціалу. Комплекс представлятиме неймовірну доцільність практичного застосування усіх наукових розробок університету. Він включатиме взаємодію з:
· навчально-освітніми та науковими закладами;
· підприємствами-виробниками;
· громадськими організаціями.
Такий конгломерат забезпечить функціонування замкнутого циклу: від ідеї, креативної знахідки через високопрофесійну науково-пошукову теоретичну розробку моделі майбутнього продукту – лабораторно-дослідницьку експериментаторську роботу до створення інноваційного продукту та апробацію його Виробничо-науковим центром і передачу в практичне виробництво.
Водночас, паралельна подальша пошуково-дослідницька робота визначить перелік показів та протипоказів продукту, ступеню його якості, перспектив застосування (використання) і можливих загроз (короткострокових та віддалених). Такий напрямок – це, практично, дорадництво в сільськогосподарському секторі (консалтингові послуги).
Висновок. В розробці Стратегічного плану розвитку Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені необхідно врахувати особливості Стратегії Євросоюзу до 2020 року, яка передбачає в напрямку «Дослідження та інновації» надання пріоритету у формуванні локальних кластерів та розвитку креативних економік.
ЛНУВМБТ ім. може долучитися до процесу розвитку креативної економіки в регіоні шляхом створення Виробничо-освітніх центрів та здійснення науково-прикладної діяльності через галузевий Навчально-виробничий Комплекс.
Філяк М. С., здобувач
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені
ПОГЛЯД НА СТРАТЕГІЧНІ ПАРТНЕРСТВА
ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ПОКАЗНИКІВ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
Через специфіку розташування нашої країни, мабуть, у всі часи буде актуальною справа розвитку стратегічних партнерств. На даний час партнерство є Європейським Союзом стало гострим та широко обговорюваним питанням. Тому стаття розглядатиме позитивні, нейтральні та негативні передумови такого партнерства з позиції сталого розвитку.
Метою дослідження є розгляд полеміки на тему стратегічного партнерства Україні з Європою з позиції сталого розвитку.
Насамперед, варто розглянути об’єктивні передумови для партнерства в рамках повної всеохоплюючої угоди про вільну торгівлю, що є частиною проекту Угоди про асоціацію з ЄС [1]. Зокрема, у цьому документі йдеться про те, що співпраця України та ЄС, серед іншого, стосуватиметься такої сфери економічного життя як сталий розвиток, який можна визначити як економічно, соціально і екологічно збалансований розвиток певних територій і розташованих на них міських і сільських поселень (населених пунктів), спрямований на узгоджене формування та функціонування їхньої економічної, соціальної і екологічної складових на основі раціонального використання всіх видів ресурсів (природних, трудових, виробничих, науково-технічних, інформаційних тощо) [2].
За прикладом сусідніх держав, зокрема, Польщі, адаптація європейського досвіду та інструментів сталого розвитку вбачається цілком доречною. Зокрема, на рівні „опірних поселень” (гмін) у Польщі розроблені стратегії сталого розвитку, що реалізовуються органами влади та громадськістю у складі місцевих груп діяльності (LGD) як обов’язковий компонент плану розвитку мікрорегіонів. Подібний шлях перетворень, скоріш за все, може цікавити Україну, втім, органам місцевої та районної влади суттєво бракує досвіду складання та реалізації стратегій із сталого розвитку.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 |
