У рамках СРСР західноєвропейський напрям України проявився в діяльності шістдесятників, дисидентському русі. Особливу увагу питанням захисту прав людини, суверенітету України приділяла Українська Гельсінська група (УГГ), створена в листопаді 1976 р. Вона знайомила громадян України з Декларацією Прав Людини ООН, домагалася акредитування в Україні представників закордонної преси, зверталася з протестами щодо порушення прав і свобод до різних міжнародних кіл. Було створене її закордонне Представництво, яке виступало перед світом на оборону діячів правозахисного руху, підтримувало зв’язки з міжнародними організаціями. Саме співпраця з ними українських дисидентів, а згодом демократичних партій 80-90 рр. сприяло розвалу великої імперії народів та утворенню незалежних самостійних держав на пострадянському просторі. Падіння Берлінського муру в 1989 p. та розпад СРСР у 1991 p. ще раз підтвердили, що базовими матрицями політичних трансформацій є культурні парадигми [4, с.303]. Європейська (загалом демократичний світ як спадок Давньої Греції) – горизонтальна реальність, заснована на ідеї вільної людини, якій служать держава й закон. Поза межами демократії простягається вертикальний світ, де особистість приречена бути обслугою безконтрольної влади.
На сьогоднішній день Україна опинилася в центрі епохального цивілізаційного поєдинку між Заходом і Сходом, будучи як його детонатором, так і об’єктом. Від її вибору залежить останній кордон Європи.
Як свідчать результати дослідження, яке GfK Ukraine здійснені у жовтні 2013 року, 45% українців вважають, що країна має підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом, лише 14% серед варіантів інтеграції України обирають вступ до Митного союзу [5]. Попри те, єдиною історичною долею для України може бути тільки Європа – не міраж на горизонті, а вперта системна праця задля остаточного відновлення власних філософських і моральних джерел. Адже Європа – це мозок людства, у якому народжувались і геніальні прозріння та правові норми. Але найголовніше – те, що вона від початку володіла колосальним потенціалом критичного мислення, яке давало їй змогу аналізувати й перетворювати себе, ніколи не відмовляючись від своїх основ.
Література
1. Онищенко І. Діалектика становлення українського етносу та нації / І. Онищенко // Етно - та націогенез в Україні (Етнополітологічний аналіз): Монографія. – К.,1997. – С.79-137.
2. Історичні постаті України: історичні нариси. / Упоряд. О. Болдирєв. – Одеса, 1993. – С.45-47.
3. Соціальна еліта Гетьманщини. / В. Панасенко. – К., 2005. – С.58-60
4. Нариси історії України: формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. – К.: Генеза, 2000. – С.360.
5. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. .
, к. е.н., доцент
Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені
АСОЦІАЦІЯ З ЄС ТА ЇЇ ВПЛИВ НА АГРАРНИЙ
СЕКТОР УКРАЇНИ
У березні 2007 року Європейський союз та Україна розпочали переговори щодо укладання нової посиленої угоди, яка б замінила чинну Угоду про партнерство та співробітництво. пізніше цей документ було вирішено назвати Угодою про асоціацію. Назва цілком відповідає амбітній меті: досягти у відносинах ЄС та України політичної асоціації та глибокої економічної інтеграції.
Угода про асоціацію – це документ обсягом понад 1000 сторінок. Вона складається з семи розділів та понад 40 додатків і протоколів. За своїм обсягом та тематичним охопленням угода є найбільшим міжнародно-правовим документом, який укладала в своїй історії Україна. Для Євросоюзу вона також є найглибшим міжнародним договором, що він мав будь-коли з країною, яка не є кандидатом на вступ до ЄС.
Підписання міждержавних угод повинно приносити певну користь для кожної із сторін хоча разом з тим може нести і певні ризики. Нас найбільше цікавить, що отримає і що втратить аграрний сектор України при підписанні Угоди про асоціацію. Аналізуючи дані по виробництву споживанню та нормах споживання рослинницької та тваринницької продукції (табл.1, табл. 2) ми бачимо, що є потенціал і реальні можливості виходити на європейський ринок з рослинницькою продукцією.
Дані таблиці 2 свідчать про те що нам ще треба досить наполегливо працювати щоб забезпечити власне населення основними видами продукції тваринництва. Провівши досить таки загальний аналіз по обсягах виробництва та потребі продукції сільськогосподарського виробництва ми бачимо, що з одного боку ми вже сьогодні можемо реалізовувати продукцію власного виробництва європейським партнерам з іншого нам потрібно значні інвестиції для розвитку тваринницької галузі.
Таблиця 1
Виробництво та споживання основних видів рослинницької продукції на одну особу в Україні (кг)
Рік | 2000 рік | 2005 рік | 2010 рік | 2012 рік | ||||||||
Продукція | вироблено | спожито | норма | вироблено | спожито | норма | вироблено | спожито | норма | вироблено | спожито | норма |
Зернові та зернобобові | 323 | 124,9 | 94 | 524 | 123,5 | 94 | 556 | 111,3 | 94 | 659 | 109,4 | 94 |
Картопля | 413 | 135,4 | 96 | 413 | 135,6 | 96 | 408 | 128,9 | 96 | 510 | 140,2 | 96 |
Овочі | 155 | 101,7 | 105 | 155 | 120,2 | 105 | 177 | 143,5 | 105 | 220 | 163,4 | 105 |
Плоди та ягоди | 30 | 29,3 | 68 | 36 | 37,1 | 68 | 38 | 48,0 | 68 | 44 | 53,3 | 68 |
Цукор | 38,6 | 36,8 | 32 | 47,5 | 38,1 | 32 | 39,7 | 37,1 | 32 | 47,1 | 37,6 | 32 |
Олія | 25,4 | 9,4 | 8 | 30,4 | 13,5 | 8 | 65,8 | 14,8 | 8 | 83,6 | 13,0 | 8 |
Складено автором на основі даних [1].
Таблиця 2
Виробництво та споживання основних видів тваринницької продукції
на одну особу в Україні (кг)
Рік | 2000 рік | 2005 рік | 2010 рік | 2012 рік | ||||||||
Продукція | вироблено | спожито | норма | вироблено | спожито | норма | вироблено | спожито | норма | вироблено | спожито | норма |
М'ясо та м'ясо-продукти | 33,8 | 32,8 | 52 | 33,9 | 39,1 | 52 | 44,9 | 52,0 | 52 | 48,5 | 54,4 | 52 |
Молоко та молоко-продукти | 257,4 | 199,1 | 341 | 291,1 | 225,6 | 341 | 245,2 | 206,4 | 341 | 249,5 | 214,9 | 341 |
Яйця (шт.) | 179 | 166 | 231 | 277 | 238 | 231 | 372 | 290 | 231 | 419 | 307 | 231 |
Риба та рибо-продукти | 7,6 | 8,4 | 12 | 5,2 | 14,4 | 12 | 4,7 | 14,5 | 12 | 4,3 | 13,6 | 12 |
Складено автором на основі даних [1].
Саме підписання Угоди про асоціацію сприятиме покращенню інвестиційного клімату в економіці України і приходу сюди європейського капіталу. Аналізуючи розділи майбутньої Угоди про асоціації бачимо, що всі вони прописані у напрямі максимально мінімізувати корупцію у державній та приватній сферах. Зміни відбудуться в управлінні державними фінансами та плануванні державного бюджету. Буде введено європейські стандарти контролю якості продукції, ліквідовано мито на імпорт. Українські товари стануть максимально безпечними, їх продаватимуть на європейських ринках. Українці отримають дешевші європейські товари. Споживачі зможуть легше відсудити у недобросовісних виробників компенсацію.
До 383 млн. євро щороку зможе заробити Україна за рахунок скасування ввізного мита до ЄС. На 83% сільськогосподарських товарів буде запроваджено нульову ставку з першого дня дії угоди. Буде пришвидшено процедуру сертифікації на вхід на ринки ЄС.
Також ми повинні визнати, що є і неприємні факти 66% молока в Україні не відповідають стандартам ЄС. Після підписання Угоди про асоціацію все молоко має відповідати нормам ЄС. Те, що в ЄС вважається звичайним молоком, в Україні – вищий сорт, його лише третина на ринку. Ще одна проблема вітчизняних молокопродуктів – залишки в них інгібіторів ветеринарних препаратів. Їх гранично допустимі норми за стандартами ЄС значно менші, ніж за українськими. B сир, сметану та вершкове масло виробники часто додають пальмову олію. Це підвищує жирність і здешевлює виробництво, але знижує клас якості продукції.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 |


