Ігрова програма „Цікавий, розумний, творчий” (стр. 14 )

«г % ■■■■

Господар. Несу дідуха на покуть, Щоб ячмінь у нас був. Остистий і колосистий, щоб уродив. Стільки кіпочок, як на небі зірочок.

Господиня. Несу кутю на покутю,4іа зелейе >г

Жито, щоб бджоли сіли! Господар. Щоб ми дочекалися сіяти й орати,

Щоб ми були багаті на бджоли і вівці,

На гроші й червінці.

Господиня. Уроди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю. У полі - зерно, а в домі £- добро. V.-; ^, ^ На току - колосок, а в печі - пиріжок. Оце кладу кладу цукор на куточок столу, Щоб жилося солодко і довго, А зубчики часнику - це ви, мої дітки, Щоб жили ви у родині всі разом біля своєї матері. В любові, в згоді, в купі, як оці зубчики'чйсшку.

Дай Боже, ці свята щасливо спровадити і Нового року дочекатися, від Нового року до Богоявлення, від Богоявлення до 100 літ, поки нам назначить.

1 колядник, (з-за сцени): Чи вдома господар і господиня?

ГОСПОДИНЯ. Вдома! Вдома!

(Заходить з колядою «На різдвяні с#ята»)

1  дитина. Слава Богу! Мир цій хаті!

2  дитина. Ми прийшли колядувати!

3  дитина. Христа Бога прославляти

І з святом вас привітати!
Колядка «У Вифлиємі нині новина». .■.-. . .,.

4 дитина. Дай Боже господині веяір добрий, а на]И - лоріг довгий

на лопату! Такий — на всю хату!

5 дитина. Господарі, благословіть Христа славити! Господиня. Просимо!

Сава Богу! Мир цій хаті! Колядники ми небагаті, Ми з далекої дороги В ваші тут зайшли пороги. Дозвольте нам відпочитцї - І новину сповістити.

То новина незвичайна, то свята велика тайна. В Вифлиємі народився, Із Марії воплотився Ісус Христос, дитина Божа. Колядка «У Вифлиємі нині новина^

Береза. Я - Береза - отаман колядників. А це наш Міхоноша. В нього мішок хороший Для хліба для сала, для ковбаси Швидше неси!

Міхоноша. Бігла теличка з березничка Да в дядин двір. Я тобі, дядю, заколядую, Дай пиріг!

А ти, дитино, хоч паляничку - Зажену тобі й теличку. А ще пожену да й нападу, А ви мені дайте за те ковбасу!

Коляд, коляд, коляда Дай, бабо, пирога! Візьму вола за рога Та виведу за поріг, Та викручу правий ріг! І

Коляди, коляди, А я в батька не один, По колінці кожушок, Дай, бабо, п'ятачок. А п'ятак не простий, * Дайте рубль золотий! Колядка «Ой над Вифлиємом зірка засіяла».

КОЗОВОД. Добрий вечір вам! Чи ви раді нам? Ми до вас ідем, ще й козу ведем!

Чи дозволите козі поскакати?

Господиня. Та холоду напустите, а хата в нас маленька. Козовод. Та пустіть, бо замерзла. Госпоподар. Та це ж коза, вона в кожну дірочку влізе,.

Козовод. Та пустіть, бо коза мер|не1

Ну же, панове, ну же мирове!

Поставайте в ряду, я козу веду! Сценка «Коза». Хлопець! (тупаючи ногами або палицею).

Ми не самі ідем, ми козу ведем.

Го-го, коза, го-го, сіра!

Хлопець 2. А в сільці, у Козині,

Всі люди стрільці.

Поховалися, розховалися,

Хочуть козу вбить,

Кожу облупить,

М'ясо обрубать,

Собакам віддать.
Коза. А я тих стрільців та й не боюся,

Тільки боюся сивого Діда,

Що в того Діда сива борода. (Дід ходить по хаті, розправляє бороду, махнув булавою).

Дід. Над головою з булавою (б'є козу).

Хлопець 1. Як ударив дід козу та ііо правомубокут, і

З лівого боку юшка потекла (падає навколішки, обіймає;,.

Козу, гірко тужить).
Дід. Козо моя, козонько,

Червоная Розонько!

Лежиш ти, не дишиш,

Тільки хвостиком колишеш (Чути гомін у сінях. Вбігає циган).

Циган. І шумить, і гуде,

Циган в хату іде.

Мимо церкви ішов,

Огулець знайшов.

Люби мене, ковалень,

Подарую огулець. (Простягає руки до Діда).

Здоров, діду Семене!
ДІД. Здоров, здоров!

А я тебе не впізнав.

А... Так це той циган,

Що кіньми торгуєш?

Циган. А... Так це той дід,

Що коней купуєш?

(пауза)

А де ж ти, діду, був?
Дід. А я був у Басані,

Та купив собі нові сани,

Да оце козу рогату,

Що зайшла у хату. Циган. А де ж твоя коза-дерезаІ? Дід (показує). Оце ж і коза. Циган. Хіба це коза? Це чиста манія! Дід (б'є цигана булавою). Як тобі цигане не гріх!

Іди геть від мене. (Б'ються, вбігає солдат).

Солдат. Дід з Циганом Богу моАоться.

(Розбороняє. Циган виходить, звертається до Діда? показуючи на

Солдат. Забери, Діду, цей труп!
Дід. Іди до бісового батька,

Я не розсипав тут круп.
Солдат. Забери, діду, тєло!
Дід. Яке таке дєло?

(Солдат, махнувши рукою, виходить. Довга пауза.* Дід нудьгує).
Дід. Охо-хо-хо-хо,

Треба письма писати,

В Москву посилати,

Доктора-лікаря визивати. (Входить лікар).

Лікар. Не треба мені писать,

Доктора-лікаря визивать,

Я й сам доктор - лікар,

Київський аптекар,

З города Москви,

З-під кам'яної стіни.

Кров вливаю, кров виливаю,

Нові й старі болячки вставляю, г

Позапрошлий рік, у вівторок,

Заболів полковник.

Я його злічив,

Шаблю, медаль получив.

Привезли й його сина зуарячки, и

Я відправив його на той свят рачки.:

Другого привели на костилях,

Я відправив його на той світ на дровцях.

Давай, старий діду, козу вилічу, Що в нагороду получу?

Дід. Спершу, ніж козу лічить,

Покажи свій атестат. А, може, ти адвокат, Прийшов нам туману пікать? Скажіть, де й коли вивчились?

Лікар. В Пітері.

Дід (тихо). Каже, що застудився на холодному вітері?

Лікар (голосно). В Пітері.

Видно, що дід оглух, Бо ніс його опух.

Дід. Ага... У Петрівку.

Тепер свої ліки оцініть,

Багато з мене не візьміть.
Лікар. Три рублі і три злоті...

Приступим козу лікувать,

Козі жили надувать.

(Оглядає козу).

Дєд, дєд! У кози сєм лєт, как черепа нєт!

Дід. Хай Бог милує,.. (хоче тікати).

Лікар. Череп розбитий, між ногами битий.

(Оглядає козу).

Дєд, дєд! У кози сєм лєт* как рог нєт'
Дід. По капусті ходила; роги погубила.

Лікар. Треба козу різать, кожу зідрать.

М'ясо порубать, собакам віддать.
Дід. Я боюсь.

Лікар. Так, голову одверни, очі зажмурр.
(Лікар сіпає Козу за шкуру, пробує дерев'яним нож^м різати, грає
гопак. У ритмі гопака Коза встає на ноги, танцює).
Усі. Ні, лікарю, Ви її не вилікуєте.

Одне їй лиш допоможе - добра коза,

Добра коляда-щедрівка. «Небо ясні зірки вкрили».

Ой устань, козо,

Та й струсися.

По цьому дому

По господарю ізвеселися!

Ой слухай, козо, Де труби гудуть.

Там млинці печуть, То і нам дадуть.

Хазяїн іде, пожиток несе.

Перший пожиток: мірочка гречки на варенички.

Другий пожиток: мірочка жита. Щоб коза була сита.

Третій пожиток: решето1 вівса, Зверху ковбаса, Тай щедрівка вся!

А за ці щедрівки - кварта горілки, А з цієї мови - будьте здорові. Щедрівка «Ой у полі криниченька»/

Дай Боже той рік прожити і другого дочекатисяі

Ой господарю, господарочку, Пустіть Маланку до хати, Буде Маланка щось казати. Дайте Маланці їсти, пити, Буде Маланка говорити!

Наша Маланка сама не ходить, Нашу Маланку Василь водить. Привів її аж під хату, Посадив її на загату.

Нашій Маланці так хліб^ удався, Щоб під шкіру аж кіт сховався.

Наша Меланка прекрасна хороша, Вона каші наварила з самого проса.

О, наша Маланка файн^ роботяща^ Вона хлопців обнімає, як дівка путяща.

Що ти собі дозволяєш?

Та то ж моя Маланя,

Як та пишна пані.

Жінка нівроку і не боїться вроку. ; V-

Дивися: станок, як млиііок,

Статура, як фігура..

А лице, як налите, то хоч воду з нього пий!

Що за гарне свято, Маланю! Ми прийшли до хати заколядувати, Заколядувати, файно віншувати, І тебе, мою жінку, людям показати. Подивіться, люди, жінка як калина, А вже файна, як в бочц^добра

Дайте Маланці пиріг, Бо потягне хату за ріг.

Дайте Маланці ячменю, А нам грошей жменю. «Дивная новина».

Віншую Вас, пане господарю, Тії свята відпровадити, Других дочекатися. Від століть до століть, Поки вам Бог позначив вік. Христос Рождається!

Дай же вам, Боже, у полі роду, У полі роду, у хаті згоду. Дай же вам, Боже, широкі ниви, А на тих нивах рясні ячмені, В перо перисті, в зерно зернисті, В зерно зернисті ще й колосисті. Віншуємо вам щастям, здоров'ям, Щасливі свята вам і многії літа!1

Господарю й господині, Щоб сповна було у скрині, Щоб було що їсти й пити, Й мирно до ста літ пробити!

Щоб ваша хата килимами слалась, А м'ясо і сало у печі шкварчало.

Щоб були у вас завжди паляниці запасні, Бублики і пиріжки і пухнасті пампушки!1

Здоровя доброго Вам на весь вік, Щоб жилось краще всім, аніж той рік. «Слава Всевишнім».

Радивилівський районний Будинок школяра

СЦЕНАРІЙ свята танцю

" ВЕСЕЛКОВА ТЕРПСИХОРА"

Гармонія звуку, гармонія руху, Мелодії в такт здіймаються руки. Танцюристи ступають нечутно, без

стуку, Гармонія грацій, гармонія руху.

Мета: сприяти формуванню гармонійно^ розвиненої особистості, сприяти соціалізації дитини, виховувати естетичний смак.

2007

Гарно прибрана сцена. Звучить ніжна мелодія. Муза танцю виконує чарівні, прекрасні рухи, викликає ведучих. Виходять ведучі.

іЗВедучий. Красою повниться весна,

Все розцвіта, п"янить, дурманить... Так від мистецтва ожива душа І світ прекрасного зове і вабить.

Душа співа. Звучать чарівні струни, Які до творчості дають нам злет. Ведуть серця ще молоді та юні До п"єдесталу Муз, Пегасів, Мельпомен.

6 Серця малі, а скільки в них завзяття, Навчатися, зуміти, досягти! Щоб мами й тата, що сидять тут Гордитися їх вміннями могли.

Кохаємося з піснею і танцем,

Із музикою, віршем, ремеслом.

І все це ми даруємо сьогодні - для вас - шановні -

З щирим серцем знов!

Ведучий. Доброго дня, шановні глядачі.

Ведучий. Ми раді вітати всіх на чудовій зустрічі з