Ігрова програма „Цікавий, розумний, творчий” (стр. 3 )

(Українська народна пісня «Гиля, гиля, сірі гуси») 2. Жартівливі пісні.

Провідне місце в українській пісенній творчості належить жартівливій пісні. В ній переливаються всі барви й відтінки народного гумору. Найдавніші записи українських народних жартівливих пісень відносяться до кінця XVI ст. Тематика жартівливих пісень надзвичайно різноманітна і колоритна. Спостережливі й дотепні творці народного гумору підгледіли всі тіньові сторони повсякденного життя, освітлили їх сміхом, що розливається в піснях то легким жартом, то глузуванням, то злою іронією. Але завжди в народних піснях відчувається кодекс доброзичливості, здорової моральності.

Серед героїв української жартівливої пісні найчастіше молодь: парубки й дівчата. Акцентуючи на смішних або негативних рисах хлопця або дівчини народний гумор відіграє тут роль вихователя.

Послухайте українську народну пісню «Оженився я раненько».

Оженився я раненько та взяв жінку молоденьку (Ку-ку)

Ні зварити, ні спекти, ні з ким в село перейти.

Спече хліб, а він глевкий, зваре борщ, а він рідкий.

Маже хату, щітки знати, бо ж мати не вчила її мати. Чого б 'сш, чого лаєш, яку взяв, таку й маєш. А зозуля кус ку-ку. У багатьох піснях дівчина висміює хлопця, якого не любить.

На городі бузина, а в Києві дядько,

Не піду я за тебе, не пускає батько.

Нагороді бузина ще й суха гілляка.

На що ж ти мені такий роззявляка.

(Українська народна пісня "На городі бузина")

Типовим прийомом жартівливих пісень є зведення нанівець позитивної самореклами.

Чи ж я в мужа не жона, чи ж не господиня?

Три хати не мела, сміття по коліна. Чи ж яв мужа жона, чи не майстриня?

Покроїла я штани, вийшла рукавиця. (Українська народна пісня "Чи ж я в мужа не жона")

Окрему групу жартівливих пісень становлять пісні про почастунки кумів. Близькі відносини між кумом і кумою народна мораль висміює.

Однією з характерних рис жартівливої пісні є порівняння. Класичним зразком є пісня "У сусіда хата біла".

У сусіда хата біла, у сусіда жінка мила, А у мене ні хатини, нема жінки, ні дитини.

Яскравим зразком вирішення теми за допомогою порівняння є пісня "Ой ти гарний Семене."

Ой ти, гарний Семене, іди сядь біля мене,

І хатина в мене є, сватай мене Семене.

-Нащо мені та хатина, коли дівка, як драбина,

А я візьму в одній льолі аби мені до любові.

Українські народні жартівливі пісні використовують у своїй творчості драматурги, композитори.

4.Соціально-побутові пісні.

Складний історичний шлях пройшов український народ. Століттями боронив він рідну землю від нападників. Пісня та дума завжди були нерозлучними супутниками історії народу. Разом з борцями за свободу була в кривавих січах, походах, на всіх дорогах ратної слави. Народна пісня повідали нам про Байду й Дорошенка, Нечая і Морозенка, про мужніх гайдамаків Залізняка і Гонту. про невідомих захисників народу.

Ой на горі огонь горить,

А в долині козак лежить.

Наекрив счі китайкою.

Заслугою козацькою.

("Ой на горі огонь горить")

Значне місце серед українських пісень займають козацькі пісні. Серед них відомі "Козаченька несуть". "Козаченька молодого забили в кайдани", "Повіяв вітер степовий". В козацьких піснях зображена туга за матір'ю, дівчиною, Україною.

Стоїтї козак на чорній кручі, в задумі буйна голова.

Рядом дівчина чорнобрива, в неї розплетена коса.

Повіяв вітер вітер, вітер буйний, зайшлося серце від жалю.

Бо ж козак їде на війноньку, лишає дівчину одну.

-Ой куди ж їдеш, від "іжджаєш, нещасна доленько моя,

На кого ж мене покидаєш, для кого ж русява коса?

Ой Галю, серце, серце, рибко моя, я їду в дальнії краї.

Я за Вкраїну нашу рідну ладнаю шаблю і коня.

(Українська народна пісня "Стоїть козак на кручі'')

Повіяв вітер степовий, трава вся похилилась.

Впав в бою козак молодий, дівчина зажурилась.

А був він хлопець молодий, йому б лише кохати.

Він впав, як топ сухий листок. Повік йому лежати.

Заплаче мати молода, заплаче чорноброва,

Що не одного козака сира земля накрила.

(Українська народна пісня "Повіяв вітер степовий")

5.Колискові пісні.

В ліричних піснях родинно-побутового жанру велике значення мають колискові пісні. Колискова пісня.. .Скільки їх створив народний геній! У них відтворена материнська любов до дитини, материнське піклування про долю, майбутнє сина чи донечки. Лагідний материнський наспів засівав дитячу душу любов'ю до пісень, до людей, природи, усього живого. Під спів неньчиної пісні виростали поети й композитори, хлібороби й сміливі воїни, філософи і мудреці, просто добрі люди. "Якби не мамина пісня - сказав один древній історик, - наше життя було б набагато біднішим. " Материнський спів, що гойдався разом із колискою, зароняв в душу дитини перші зерна поезії, сповиваючи дитинство в тихій мелодії.

/. Тихше, котику, ходи та Олечку не буди. Чи ж заходь у хату, будеш з нами стояти.

2.  Бо поснули вже давно, півники п лисички. Заглядає у вікно темна, темна нічка.

3.  Місяць дивиться й зірки, чи поснули малюки. А хто добре спатиме, той цукерки
матиме.

6.Українська пісня солов'їна

Український народ по праву може пишатися багатою пісенною спадщиною. У ній важливе

місце займають народні пісні - ліричний літопис українського народу.

Колись збирався рід в одну хатину

Що мав з пожитків, викладав на стіл,

І кликав духів - предків на гостину,

Просив ділити з ним навпіл.

І предки, і живі були єдині

У лихоліття і погожі дні.

І пошанівок був лиш тій людині,

Де не зчахали предківські пісні.

(Лідія Шевело)

Солов "іна пісня...

Солов "іна пісня. Пахне рута - м 'ята

На причілку ружі. Материнська хата.

Ходить вечір яром, а місяць горою.

Десь дівоча пісня лине над рікою.

Хтось сказав: "Старе це. Давні атрибути.

Хутірна поезія. Час її забути. Нащо та криниця, нащо те відерце... "

Ах, ти ж чоловіче, без душі і серця!

Хочеш ти забути те, що вік любилось.

Знай же, що відерце все ще не розбилось.

Знай, що не замулена ще в гаю криниця.

Знай, що в ній і досі ключова водиця.

Знай, що кропу ще не перевівся,

Кущ калини в лузі все ще не одцвівся.

Золотавий місяць ще хвилює груди.

Дарма, що на ньому побували люди.

А дівоча пісня груди розриває, Як і споконвіку ніжно серце крає.

(Г. Донець) Конкурс на краще читання вірша про українську народну пісню.

Материна пісня

Стало в хаті соколятам тісно.

Полетіли в передгроззя.

І тужила материна пісня,

як та чайка при дорозі.

А без пісні не буває сонця,

а без пісні не буває цвіту.

Хто забуде материну пісню,

той сліпий блукатиме по світу.

Перший сокіл з ворогами бився.

Пересилив супостата. Бо вогнем горіла в серці пісня,

Що співала сину мати. Другий сокіл висотою впився.

Заболіли в небі крила. І тужила материна пісня.

Довго чайкою тужила. Славні хлопці, соколи вогнисті,

До світ сонця на порозі

Не лишайте материну пісню,

Як ту чайку на дорозі.

Мамині пісні

З тих пір, коли себе я пам ятати стала, А народилась я й зросла в співочому селі,

Я мамині пісні веселі і сумні співала В садку вишневім, умостившись на гіллі.

Про те , як козаки йшли долиною, І про вдову, якій голодних діток нічим накормить,

Про чаєчку, що при дорозі чаєнят виводить, А чумаки їх підбирають, щоб у кулешику зварить.

Як за матриці, пісні з душі злітали.

Вони трагічні й жартівливі, як саме життя.

І мама з усмішкою і слізьми співала,

Вкладаючи й свої надії й почуття.

Уклін тобі, матусю моя мила,

За ті пісні, які у серці ти несла.

А ще вклоняюся тобі доземно,

Що їх в моє життя ти всі перелила.

Пісня От я й стомилась, натруджена жінка,

Інезцілений в душі моїй біль.

Пісне народна, ти, мов соломинка,

Та, що, як кажуть, рятує між хвиль.

Хвилі скорботи, жалю, безнадії,

Як побороти навалу тяжку?

Пісне рідненька, тобі я радію,

Чарам твоїм в купальськім вінку.

Хтось походжав у вишневім садочку,

Руку комусь на коня подавав,

І накривав потаємні слідочки,

І вкрай віконечка зустрічі Ж'дав.

Знов сподіванням немає заминки,

Поки співаєш - допоки живеш.

Пісне народна, ти не соломинка, А, ніби човен, що в вічність пливе.

(О. Страшенко)

Пісенний родовід

Українська пісне, вимита сльозами,

Висушена вітром у краї чужім,

Українська пісне, ти прийшла шляхами

До мойого серця і ти живеш у нім.

Українське пісне, чарівна, всесильна -

Та такою будеш через сотні літ. Українська пісне, вчить тебе дитина, Щоби пам 'ятати свій козацький рід.

(Богдан Микита)

Конкурс на краще виконання української народної пісні. Вікторина.

1.  До якого жанру відноситься пісня "В неділю раненько, ой там жалібненько"

2.  Які жартівливі пісні ви знаєте? Назвіть початок чи кінець пісні.

3.  Назвіть кілька пісень в яких оспівується калина.

4.  Які ви знаєте козацькі пісні?

5.  Назвіть кілька пісень про мамині рушники.

6.  Хто з російських письменників сказав "Повірите, чи ні, а українську пісню я люблю
понад усе"?

7. Хто назве найбільшу кількість пісень, які починаються на "Ой"
Підведення підсумків конкурсів.

Нагородження переможців.

ЛІТЕРАТУРНО-МУЗИЧНА КОМПОЗИЦІЯ