Основи дефектології та логопедії (стр. 26 )

Однак слід пам'ятати, що у кожної дитини свої темпи розвитку і незначна розбіжність з прийнятими віковими нормами не є проблемою. Тим більше, що розвиток відбувається нерівно­мірно, часто спостерігаються так звані уповільнені темпи роз­витку. Не порівнюйте конкретну дитину з іншою дитиною того самого віку. Спроби обов'язково вписати дитину в стандартні схеми нейропсихологічного дозрівання, мовленнєвого та інте­лектуального розвитку тощо можуть призвести до нервозності і проблем.

Важливо лише орієнтуватися на вікові норми, а не суворо дотримуватися їх.

2. Сенсомоторний розвиток дитини

Сенсомоторний розвиток дитини охоплює зорове та слухове сприймання, моторику і тактильну чутливість. Нижче подано дані розвитку дитини, що стосуються:

– зорового та просторового уявлення (табл. 2.1);

– слухового сприймання (табл. 2.2);

– моторики і тактильної чутливості (табл. 2.3);

– мисленнєвого розвитку;

– спілкування та гри;

– емоційно-соціального розвитку.

Ці дані характеризують особливості психофізичного розвит­ку від дня народження і до 6 – 7 років.

Таблиця 2.1.

Зорове сприймання та просторові уявлення

Вік, міс.	Характерні ознаки сенсомоторного розвитку дитини
0 – 1	Знижена гострота зору (розвивається у перші 6 – 7 міс). Найчіткіше бачення – 60 – 70 см від об'єкта. Косоокість (виявляється впродовж 3 міс). «Імітаційний період»: уже у перші 12 год життя уважно стежить очима за об'єктом, що рухається. Зосереджує зорове сприймання (наприкінці першого місяця життя), віддаючи перевагу контрастним зображенням і округлій формі предметів, а також об'єктам, що рухаються. Утримує в полі зору будь-який предмет, що рухається, а також нерухомий предмет (наприклад, обличчя дорослого)
2 – 3	Добре зосереджується очима (впродовж 7 – 10 хв) на кольорових, а не контрастних предметах.
3	Координовано рухає очима. Точно і плавно стежить (як у горизонтальному, так і вертикальному положенні) за предметом, що рухається на відстані 3 м.
3 – 4	Точно і плавно стежить (як у горизонтальному, так і у вертикальному положенні) за предметом, що рухається на відстані 4 – 7 м.
4	Впізнає членів сім'ї.
5 – 6	Виявляє інтерес до дрібних предметів (пов'язано з розвитком детального бачення).
5	Відрізняє за зовнішнім виглядом своїх близьких від чужих.
7	Здатна добре координувати м'язи очей, а також синхронність рухів «рука – очі». Косоокість зникає остаточно, хоча іноді рухи одного ока можуть відставати від іншого, особливо коли дитина дивиться вбік.
10 – 12	Розрізняє предмети за формою. На фотографії впізнає знайомих дорослих.
12 – 15	Орієнтується у двох контрастних (з різницею 3 см) предметах (наприклад, у двох різних за розміром м'ячах).
15 – 18	Орієнтується у трьох контрастних формах (кругла, квадратна, трикутна) різних предметів.
19 – 21	Орієнтується у трьох контрастних величинах (з різницею 3 см) того самого предмета.
22 – 24	Добирає за зразком і за словесною інструкцією три предмети, контрастні за кольором (чорний, синій, червоний).
24 – 30	Добирає за зразком геометричні фігури різної форми (кульку, кубик, трикутник, квадрат).
30 – 36	Добирає до запропонованих зразків геометричних фігур відповідні їм плоскі геометричні фігури і називає їх.
40 – 48	Орієнтується у схемі квартири, дитячого садка, подвір’я будинку, в якому живе.
48 – 50	Копіює (за поданим зразком) плоский предмет зі складною структурою елементів (наприклад, годинник).
50 – 54	Копіює правою (лівою, якщо лівша) рукою групу з 10 (15) геометричних фігур, розміщених у довільному порядку.
54 – 57	Копіює лівою і правою рукою групу з 10 (15) геометричних фігур, розмішених у довільному порядку.
58	Будує цілісний образ під час копіювання предмета, в якому відсутня одна чи дві його частини.
60 – 65	Знаходить дві задані лінії серед одинадцяти ліній, розміщених під різним кутом («віялом»).
65 – 70	Виконує пробу зі «сліпим» годинником, тобто на малюнку, де зображено годинник без стрілок, за інструкцією визначає час.
70 – 72	Будуючи складний перетин ліній, копіює групи точок і геометричних фігур, зображених на одному малюнку.
з 72	Копіює складний цілісний комплекс геометричних фігур, що мають різне оптико-просторове розміщення. Копіює зразок, закривши спочатку одне око, а потім інше. Сприймає та інтерпретує сюжетні малюнки. Сприймає та інтерпретує серійні малюнки.

Таблиця 2.2.

Слухове сприймання

Вік, міс.	Характерні ознаки сенсомоторного розвитку дитини
0 – 1	Відразу після народження сприймає тембр, гучність і висоту голосу. Здатна виявити джерело голосу: почувши звук, крутить головою, шукаючи його джерело. Звукам людського голосу віддає перевагу навіть тоді, коли до того ж звучать дзвіночки. Спостерігаються синхронні рухи з людським мовленням (проте вони відсутні, наприклад, на ритмічне стукотіння).
2	Здригається в разі різких звуків і кліпає очима. Диференціює якісно різні звуки, наприклад, звучання труби й дзвоника. Тривало зосереджується на них. Здатна диференціювати звуки, швидко повертає голову, почувши гучний голос.
3 – 4	Повертає голову вбік невидимого джерела звуку і знаходить його; по-різному реагує на звучання музичних творів.
5	Розрізняє і впізнає голос близької людини, сувору і ласкаву інтонацію, з якою до неї звертаються, по-різному до того ж реагуючи на неї.
6	По-різному реагує на власне і чуже ім'я.
7	Слух дитини досягає рівня тонкості слуху дорослої людини. Починає формуватися фонематичне сприймання, яке забезпечує здійснення дитиною диференціації слів за їхнім значенням. Указує пальцем на предмети, що називають дорослі («Покажи, де...»). Відшукує цей самий предмет поглядом.
8	На запитання «Де...?» поглядом знаходить кілька предметів (2 – 4), розташованих на постійних місцях. За словами дорослого виконує ті дії (навички, уміння, елементи гри), що були розучені з дорослим.
9	На запитання «Де...?» поглядом знаходить кілька знайомих предметів, незалежно від постійного їхнього місцеперебування. Реагує на різну інтонацію, з якою вимовляють її ім'я.
10	На прохання «Дай» знаходить серед предметів знайомі та подає їх. Під час гри вслуховується в інструкцію дорослого, а потім виконує вивчені дії та рухи.
11	За словесною інструкцією виконує різні вивчені дії.
12	За словесною інструкцією самостійно виконує раніше вивчені дії з іграшками. Переносить дії, вивчені з одним предметом, на інший. Розрізняє на слух назви кількох предметів і дій, імена дорослих і знайомих дітей. Виконує прості словесні завдання.
24	Зазначені досягнення в слуховій сфері розширюються і поглиблюються. Розуміє значення конкретних іменників, що означають конкретні поняття і предмети: за інструкцією дорослого, сприйнятою на слух, показує всі предмети, названі дорослим, їхні частини, частини тіла тощо.
30 – 36	За словесною інструкцією вибирає предмети або малюнки за темами «Іграшки», «Посуд», «Одяг». Показує, де на малюнку дівчинка спить, грається, їсть. Виконує сприйняті на слух доручення дорослого («Дай», «Посади, погодуй ляльку» тощо).
36	Спостерігається готовність до звукового аналізу: «Не можу вимовити це слово», виправляє мовлення інших дітей («Треба говорити корова, а не колова»).
36 – 40	Усвідомлює відмінність у вимові того самого слова, вимовленого нею і дорослим. Відшукує той елемент, яким відрізняється слово, вимовлене нею і дорослим. Усвідомлює елемент (звук), яким відрізняється слово, вимовлене нею та дорослим. Формуються образи слів (фонематичні уявлення), які відповідають уже не власній (поки що неправильній) вимові дитини, а мовленнєвій нормі. мовленнєвій нормі. На основі слухового сприймання порівнює звуковий образ слова, вимовленого дорослим і нею, а також визначає наявність того чи того звука в слові.
45 – 48	Не завжди зважає на власну неправильну вимову звуків, а будує слухові (звукові) образи слів відповідно до мовленнєвої норми.
45 – 50	За словесною інструкцією показує на малюнках предмети, зображені в однині і множині (стіл – столи, коса – коси). За інструкцією показує на малюнках предмети, що відрізняються у вимові одним звуком (миска – мишка, коса – коза тощо).
54 – 57	Вибирає малюнки, в назвах яких є заданий звук.
54 – 60	Правильно розкладає малюнки, де зображено предмети, в назвах яких є звуки (наприклад, [ш]), які вимовляє неправильно (сонце, шапка, санки, шафа тощо).
60 – 65	Називає в слові перший звук.
70 – 72	Вибирає з чотирьох малюнків (наприклад, кран, лампа, кішка, сонце) той, в назві якого перший звук такий, як у заданому педагогом слові (наприклад, «ластівка»). Вибирає з чотирьох букв (наприклад. А, О, М, П) ту, яка відповідає першому звуку слова, названого дорослим (наприклад, «машина»). Визначає, яке слово утвориться із звуків, вимовлених дорослим (наприклад: ш...а...ф...а). Може дописати букву, яку почав, (і не закінчив) писати дорослий. Може назвати одну за одною букви, зображені накладеними одна на одну. За словесною інструкцією дорослого може правильно вказати, на якому з двох малюнків зображено «Петра, намальованого Іваном», а на якому – «Петром намальований Іван» (Петра зображено у білій сорочці. Івана …… у картатій).

Таблиця 2.3.