Основи дефектології та логопедії (стр. 30 )

Узагальнені дані про стан мовленнєвого розвитку дитини від народження до семи років подано у табл. 2.9 і 2.10.

Таблиця 2.9.

Розвиток активного мовлення

Вік, міс.	Характерні ознаки нормального мовленнєвого розвитку дитини
2	Вимовляє нейтральні (нечіткі) голосні звуки, часто із закритим ротом. Гуління.
6	«Діалоги» у вигляді вимовляння голосних звуків; повертання голови (або всього тіла) у бік батьків. Поява приголосних. Використовуючи свої можливості, змінює гучність і висоту голосу.
8	Лепетання, вимовляє склади на зразок: «гу-ги». Плаче і сміється. Використовує у лепетанні різні види інтонації, зокрема інтонацію запитання. З’являються вказівні жести, складоподібне лепетання на зразок: би-ба-ба, ма-ма-ма. Одночасно з’являються лепетання, інтонаційно подібне до мовлення дорослого («розмовляє фразами»).
8 – 12	З’являються перші слова.
12 – 16	Використовує слова, за інтонацією подібні до речення. Грає з використанням голосних звуків.
15 – 18	З’являються перші речення разом з першими диференціаціями слів. Використовує жести і вокалізацію для привертання уваги, вказування на предмети, а також для прохання. З’являються осмислені слова, які тривалий час чергуються з лепетанням.
18	Словниковий запас: від 3 до 50 слів.
18	Спостерігається перенесення значення слів (наприклад «тато» – звертання до всіх чоловіків.
18 – 20	З’являються словосполучення з двох слів, граматично не оформлені. Використовує мовлення для прохань, а також коментування різних дій.
	Прагне привернути увагу людей, що оточують її. Можливі часті ехолалії (повторення звуків, складів і слів чужого мовлення) та імітації (наслідування), наприклад, голосів диких і домашніх тварин.
20	Формується зв'язок між звучанням слова та його значенням.
24	Використовує словосполучення від 3 до 5 слів (так зване «телеграфне мовлення»). Використовує прості запитання (наприклад, «Де мама?», «Іти?»). Супроводжує вимовляння слова «це» вказівним жестом. Називає себе по імені, але не «я». Коротко переказує висловлювання дорослого, але не може підтримати тему розмови. Мовлення сфокусоване на теперішній час і місце.
36	Словниковий запас приблизно 100 слів. Правильно використовує граматичні морфеми (множину, минулий час, прийменники тощо). Зрідка спостерігаються ехолалічні повторення. Частіше використовує мовлення для позначення «там» і «тоді». Задає багато запитань для продовження розмови, але не для отримання інформації.
48	Використовує складні структури речень (наприклад, «Уранці я піду до дитсадка і буду гратися з дітьми», «Я повечеряю, а потім подивлюся мультфільм»). Підтримує тему розмови і додає нову інформацію. Перепитує про те, що є незрозумілим, просить пояснення у процесі висловлювання дорослого. Пристосовує свій рівень мовлення залежно від слухача (наприклад, спрощує своє мовлення для дворічної дитини).
60	Використовує значний комплекс простих і складних речень. Володіє в основному всіма граматичними структурами (відмінками, родом, числом тощо). Оцінює речення як правильно чи неправильно побудовані (граматичні – неграматичні структури) та виправляє помилки.
	Розуміє жарти і сарказми, впізнає мовленнєві двозначності. Зростає здібність пристосовувати власне мовлення залежно від слухача.
65 – 72	Переказує відомі казки, оповідання. Складає і розповідає власні оповідання. Поширює речення. Приєднується до тих частин оповідання, пісні, вірша, що повторюються. Використовує описові слова щодо тканин, смаків тощо (м'які, жорсткі, солодкий тощо).

Таблиця 2.10.

Розуміння мовлення

Вік, міс.	Характерні ознаки нормального розвитку розуміння мовлення
2 – 5	Впізнає материнський голос
3 – 6	Швидко повертає голову на знайомий голос
4 – 6	Реагує, почувши своє ім'я
4– 7	Повертається, почувши своє ім'я
6 – 8	Реагує, піднімаючи ручки, на прохання «Іди до мене».
7 – 9	Зупиняється, почувши своє ім'я.
7 – 12	Розпізнає назви знайомих предметів
8 – 9	На запитання «Де …?» знаходить поглядом і вказує пальцем на знайомі предмети, що перебувають у різних місцях, незалежно від їхнього постійного місцеперебування
8 – 10	Зупиняється, почувши голосне попередження «Не можна»
9	На запитання «Де...?» знаходить поглядом і вказує пальцем на знайомі предмети, що перебувають у різних місцях, незалежно від їхнього постійного місцеперебування.
9 – 10	Формується процес слухової диференціації звуків мовлення.
9 – 11	Зупиняється, почувши попередження «Не можна», висловлене розмовним мовленням.
9 – 10	Виконує прості вказівки (на зразок «Іди до мене», «Дай...»).
11	За словесною інструкцією виконує дії, не підказані предметами
10 – 12	Розуміє жест «бувай-бувай» («до побачення»)
14 – 17	Показує принаймні три частини тіла (ніс, рот, руки або ноги).
15	Розуміє, що означають слова «відкрий» і «закрий»; виконує інструкції, в яких є ці слова.
15 – 18	Узагальнює предмети за істотними ознаками у межах лексичного запасу дитини.
15 – 19	Виконує інструкції, що складаються з двох частин, наприклад: «Піди в кімнату і принеси мені...».
15 – 20	Розуміє, що означають прийменники «на» і «з». Виконує інструкції з цими словами.
18 – 25	Розуміє значення слів, що вказують на розташування предметів у просторі, таких як: «в», «під», «біля», «над», «між».
18 – 25	Розуміє, що означають слова «вгору» і «вниз».
19 – 21	Узагальнює предмети за істотними ознаками у межах свого лексичного запасу. Розуміє зміст нескладного оповідання за сюжетним малюнком, відповідає на запитання дорослого.
19 – 26	Правильно відповідає («так» чи «ні») на прості запитання.
20 – 29	Розуміє, що означає слово «один» – дає (бере) саме один предмет.
20 – 30	Розуміє, що означає слово «всі» – дає (бере) на прохання, наприклад, усі олівці.
21 – 30	Правильно визначає (вказує) предмет за назвою його кольору.
22 – 24	Розуміє коротке оповідання дорослого про події, які були у досвіді дитини.
23 – 36	Показує на прохання більший з двох предметів.
48 – 70	Слухає оповідання та стежить за малюнками. Виконує три – і багатоступеневі інструкції. Задає відповідні запитання.

5. Розвиток спілкування та гри

Розвиток комунікативних умінь та навичок дитини фор­мується в процесі пізнання навколишнього світу, спілкування з дорослими та ровесниками. Велике значення має ігрова діяльність. Розглянемо зміст основних етапів формування різних видів діяльності дітей раннього віку та ті вміння, що мають бути сформованими у певний віковий період (табл. 2.11).

Таблиця 2.11.

Характерні ознаки нормального розвитку дитини

Вік, міс.	Характерні ознаки нормального розвитку дитини
2	Повертає голову й очі на звуки. Посміхається під час спілкування.
2 – 3	Вигукує звуки, коли з нею розмовляють.
2 – 3	Користується голосом для висловлювання емоцій (не тільки плаче).
2 – 5	Намагається привернути увагу дорослого лепетанням та усмішкою.
3 – 4	Збуджується (радіє), коли дорослий бере на руки. Упізнає знайомих дорослих.
3 – 5	Трясе брязкальцем, якщо його вкласти у її руку.
6	Простягає руки, чекаючи, коли її візьмуть на руки.
3 – 6	По-різному реагує на сторонніх людей і на знайомих.
4 – 8	Посміхається, коли дорослий робить смішну гримасу. Тягнеться до знайомої людини.
5 – 7	Голосно сміється, коли лоскочуть. Прибирає хустинку, якщо нею закрити її обличчя.
5 – 9	Сміється, коли дорослий робить смішну гримасу.
6 – 8	Кидає іграшки і дивиться, як вони падають. Намагається привернути увагу дорослого тим, що тягнеться до нього і протягує руки.
6 – 9	Реагує на гру в схованку («ку-ку»).
7 – 8	Кидає і піднімає іграшки
7 – 9	Любить кидати іграшки, для того щоб дорослий їх підібрав.
7 – 11	Плаче, коли забирають іграшку.
8	Грає в гру на зразок «Дай і візьми» з обміном предметів з дорослим. Махає рукою на прощання. Плаче або повзе за мамою після того, як вона виходить з кімнати.
8 – 10	Імітує гру «долоньки-долоньки».
8 – 11	Пручається, коли дорослий (або дитина) намагається відібрати іграшку. Обіймає маму, виявляючи свою любов до неї.
8 – 13	Плаче, коли сварять.
9 – 12	Грає у схованку («ховає» обличчя долонями). Дає іграшку матері, якщо вона попросить. Простягає руку, щоб показати, що в ній тримає.
10 – 11	Плескає в долоні, коли попросять.
10 – 12	Вказує рукою (чи пальцем) на щось для неї цікаве. Вказує на предмет, який хоче взяти. Вимагає щось дати, простягаючи руку і виконуючи хапальний жест (розкриває і закриває долоню). Переносить дії, розучені з одним предметом, на інший. Катає м'ячик з дорослим. Стискає ляльку чи іншу іграшку, щоб вони зазвучали. Грає з ляльками.
10 – 14	Прикладає до вуха телефонну слухавку.
11 – 15	«Читає» (відкриває книгу, перегортає сторінки). Возить іграшкову машину або іграшковий візок.
12	Зростає зоровий контакт з дорослими під час гри з іграшками. Киває головою на знак заперечення.
12 – 14	Наслідує вираз обличчя дорослого.
12 і більше ніж 15	Намагається повторити слова. Частіше ініціює ігри.
13 і більше ніж 15	Обіймає або цілує ляльку.
13 – 17	«Пише» олівцем або ручкою.
13 – 19	Цілує дорослого, коли просять.
14 і більше ніж 15	Підмітає віничком.
14 – 19	Копає лопаткою.
14 – 20	Чмокає губами, щоб показати «смачно». Хитає головою в значенні «ні».
14 – 21	Повторює слова, коли просять.
15 більше ніж 15	Просить їжу за допомогою слів чи звуків.
Більше ніж 15	Відображує в грі окремі дії, за якими спостерігала раніше.
15 – 18	Імітує знайомі справи (наприклад, «розмовляє по телефону» або «спить»).
Більше ніж 15 – 19	Зазвичай ділиться іграшками або іншими речами
15 – 21	Просить допомоги, коли щось робить
16 – 23	Грає з іншими дітьми, робить щось разом з ними. Стискає плечима, щоб показати: «більше немає», «закінчилося» або «пропало»
17	Хитає головою в значенні «так»
17 – 21	З’являється щось подібне до гри: показує пропонує, бере іграшки
18	Кладе ляльку в ліжко
18 –28	Іноді говорить «ні», коли дорослий на чомусь наполягає
19 – 29	Посилає повітряні поцілунки
20	Співчуває іншим дітям, намагається допомогти, втішити їх
22 – 24	Відтворює низку послідовних ігрових дій
23 – 25	З’являються епізоди, що нагадують гру
24	За умови активності дитини з’являється діяльність, подібна до ігрової (наприклад, ігри на зразок: «Дожени і доторкнися»).
24 – 28	Гра набуває сюжетного характеру; відображує різноманітні сюжети з життя людей, що оточують її, і характеризується взаємозв’язком і послідовністю дій. Починає використовувати предмети замінники. Висловлює скарги словами.
26 – 40	Вітається (наприклад, «Привіт»)
27 – 40	З’являються елементи рольової гри з відображенням у ній людських взаємостосунків
28 – 36	Навчається взаємодії з однолітками
36	Епізоди наслідування взаємостосунків з дорослими. Часто свариться з однолітками.
36 – 38	Любить допомагати батькам у веденні домашнього господарства
36 – 40	Любить смішити інших. Бажає зробити щось добре батькам.
37 – 40	Виключає небажаних дітей з гри
45 – 48	Віддає перевагу друзям по грі.
46 – 48	Взаємодіє з однолітками вербально (словесно), іноді фізично (штовхає, гладить, бере за руку тощо).
48	Розподіляє ролі з однолітками у соціодраматичній грі

6. Емоційно-соціальний розвиток