Основи дефектології та логопедії (стр. 6 )

Відбір дітей у дитячі садки ( групи) для дітей

з порушенням мовлення

Спеціалізовані дошкільні заклади для дітей з порушеннями слуху, мовлення, зору, інтелекту і опорно-рухового апарату допомагають створити сприятливі умови для диференційованого навчання та виховання дошкільників залежно від основного дефекту.

Корекційне навчання буде залежати від того наскільки своєчасно виявлене мовленнєве порушення, від ступеня його важкості і початку корекційних занять. Своєчасне виявлення дошкільників з порушеннями мовлення, правильне комплектування їх у групи та спеціальне навчання дають змогу добитися позитивних результатів у навчанні й вихованні дітей та створюють сприятливі умови для подальшого розвитку, навчання у школі.

В дошкільних закладах для реалізації диференційованого навчання і виховання для дітей з тяжкими порушеннями мовлення створюються такі групи:

– з загальним недорозвитком мовлення (3 – 6 років);

– з фонетико-фонематичним недорозвитком (5 – 6 років);

– для дітей з порушенням звуковимови окремих звуків (5 – 6 років);

– для дітей, які заїкаються (2 – 6 років).

Відбір дітей з порушеннями мовлення в спеціальні дитячі садочки і окремі групи при масових дитячих садочках, комплектування груп здійснюється на медико-педагогічній консультації, дотримуючись таких принципів:

1. Відмежування дітей з порушеннями мовлення від інших аномалій. Особлива увага звертається на правильну діагностику мовленнєвих порушень, поняття первинного і вторинного дефектів.

2. Віковий. У дитячі садочки, окремі групи приймаються діти з порушеннями мовлення від 2 до 7 років, причому в кожну окрему групу зараховуються діти однакового віку.

3. Диференційованого навчання з різними мовленнєвими дефектами.

3. Склад і організація зональної і центральної

психолого-медико-педагогічної консультацій

1. Зональна психолого-медико-педагогічна консультація створюється з розрахунку одна консультація на 120 тис. дітей віком до 18 років для виявлення обліку та діагностики дітей й підлітків з відхиленнями у розвитку, відбору їх до спеціальних, навчально-виховних, лікувальних закладів відповідного типу, консультування батьків, педагогів з питань надання медико-психологічної допомоги таким дітям; центральна психолого-медико-педагогічна консультація – для координації діяльності зональних ПМПК, розгляду діагностично складних і конфліктних випадків.

2. Центральна ПМПК підпорядкована й підзвітна Міністерству освіти України, зональна ПМПК – органам державного управління освітою, вони працюють у тісному співробітництві з органами освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, правоохоронними органами, а також із громадськими організаціями.

Психолого-медико-педагогічна консультація із відбору дітей і комплектуванню груп організовується при (міському, районному) відділі народної освіти. До складу консультації входять: кваліфікований дефектолог – завідуючий консультацією, лікар-психіатр, невропатолог (дитячий), педіатр, психолог з питань девіантної поведінки, психолог-дефектолог – фахівець з питань інтелектуального розвитку дітей, вчитель-дефектолог (олігофренопедагог), сурдопедагог, тифлопедагог, дефектолог дошкільного закладу, логопед, юристконсульт, секретар.

Психолого-медико-педагогічна консультація починає працювати за визначеним графіком з лютого місяця, і не частіше одного разу на тиждень. На першому засіданні затверджується склад та розприділення обов’язків між членами, обговорюється і затверджується план роботи на рік, де визначено

– скільки разів на місяць проводяться засідання із відбору дітей у дошкільні заклади, по випуску дітей із дошкільних закладів;

– з якими мовленнєвими порушеннями обстежуються діти у той чи інший день, організаційні питання.

Рекомендації із зарахування дошкільників у спеціальні групи для дітей з порушеннями мовлення

До групи із загальним недорозвитком мовлення приймаються діти з різним рівнем мовленнєвого розвитку і різними формами мовленнєвої патології (алалія, дизартрія, ринолалія).

Діти з першим рівнем мовленнєвого розвитку зараховуються в дошкільні заклади з 3 років на 3 – 4 роки навчання. Діти із другим рівнем розвитку зараховуються з 4 років на 3 роки навчання. Діти з третім рівнем зараховуються з
4 – 5 років на 2 роки навчання.

Діти з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення зараховуються в спеціальні дошкільні заклади з 5 років на один рік навчання. Діти з дизартрією і ринолалією зараховуються на навчання з 4 років.

До групи для дітей з порушенням окремих звуків зараховуються діти, які мають лише фонетичні відхилення. Вони зараховуються з 5 років, термін навчання – півроку.

До групи для дітей, які заїкаються приймають дітей з розладами комунікативної функції мовлення. Водночас із заїканням у них може бути порушена звуковимова окремих звуків або спостерігатися фонетико-фонематичний або загальний недорозвиток мовлення. Таких дітей зараховують у дошкільні заклади з 2 років, терміном на рік, з 4 – 5 років – на два роки. Довготривалість навчання від 2 до 5 років і розглядається психолого-медико-педагогічною консультацією.

Наповнюваність груп визначається важкістю мовленнєвого дефекту. Наповнюваність дітей у групах із загальним недорозвитком мовлення і заїканням – 12, у групах з фонетико-фонематичним недорозвитком, порушенням звуковимови окремих звуків – 15.

Протипокази до зарахування:

У спеціальні дитячі садки не приймаються діти:

1) із зниженим слухом;

2) недорозвиток мовлення, зумовлений розумовою відсталістю;

3) не обслуговуючі себе і вимагаючі особливого догляду (інваліди);

4) епілептичні припадки;

5) захворювання, які є протипоказами для прийому в дитячі садки загального типу.

Документи, які представляються

на психолого-медико-педагогічну консультацію

На консультацію пропонують такі документи:

Заключення отоларинголога, виписка психіатра, психолога, характеристики логопеда і вихователя.

В заключенні отоларинголога вказується стан фізичного слуху і лорорганів.

У виписці психіатра повинен бути висновок про стан інтелекту дитини.

У логопедичній характеристиці треба відобразити мовленнєвий розвиток дитини, рівень розвитку зв’язного мовлення, ступінь сформованості зв’язного мовлення, лексико-граматичних засобів мовлення, а також фонетико-фонематичного розвитку. Наприкінці характеристики має бути висновок і рекомендації до зарахування дитини у групу з визначеним мовленнєвим порушенням.

Відбір дітей на логопедичні пункти при загальноосвітніх школах

Дані про учнів з порушеннями мовлення логопед отримує в результаті:

– перегляду медичних карточок дитини, де є заключення про стан мовлення дитини;

– обстеження підготовчих груп дитячих садочків даного району (проводиться два рази на рік під час канікул);

– роботи комісії по прийому дітей у загальноосвітні школи;

– обстеження учнів молодших класів загальноосвітньої школи.

Складається графік (з 1 до 15 вересня і з 15 до 30 травня), узгоджується з директором кожної школи. Фронтальне обстеження усного мовлення учнів перших класів проводиться за допомогою наочного матеріалу (картин, казок тощо), невеликої бесіди; у других – четвертих класах обстежується усне і писемне мовлення.

Виявлені діти фіксуються в спеціальному списку, де вказується прізвище, ім’я, по батькові, клас, школа, домашня адреса, дата обстеження, недоліки мовленнєвого розвитку, короткі відповідні рекомендації.

Серед виявлених у школі дітей з недоліками мовлення і письма логопед разом з учителем проводить відбір учнів для занять і повідомляє батьків.

Заняття починаються з 30 вересня і зараховується водночас 30 – 40 дітей.

Рекомендації до комплектування логопедичних пунктів

Основною формою навчально-корекційної роботи є групові заняття.

Групи комплектуються так: з недоліками письма і читання, зумовлені мовленнєвою патологією; з відхиленнями фонетичного і лексико-граматичного розвитку (не різко виражений загальний недорозвиток мовлення); з недоліками звуковимови окремих фонем.

Протипокази до зарахування дітей у школу

У спеціальну школу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення не приймаються діти:

– які мають знижений слух;

– хворі на епілепсію з частими нападами;

– які вимагають спеціального психофізичного догляду;

– інваліди, які не вміють себе обслуговувати;

– діти, мовленнєві порушення яких можна виправити у логопедичних пунктах.

Рекомендації до обстеження дітей на ПМПК

При відборі дітей у дошкільні і шкільні заклади важливо відмежувати дітей з первинним і вторинним дефектами.

У процесі диференційованої діагностики дітей необхідно виходити із таких положень:

1. Обстеженню підлягають основні види пізнавальної діяльності дитини. До того ж перевіряються не лише розумові здібності дитини, а й даються завдання, які допомогли би виявити суттєві операції мислення, тобто аналіз і синтез, узагальнення та абстракція. Визначається чи уміє дитина відрізняти суттєві ознаки та властивості предметів від несуттєвих, знаходити подібність або відмінність, узагальнювати навколишні перемети за якою-небудь ознакою тощо.

2. Діагностичне обстеження повинне складатися із двох частин: констатуючої, тобто виявлення на якому рівні дитина може виконати ту чи іншу задачу, з метою виявлення характеру засвоєння нового матеріалу і приймає допомогу – чи сприяє вона подоланню труднощів та наскільки суттєво впливає на подальшу самостійну діяльність.

3. При оцінці рівня пізнавальних можливостей звертається увага на те, чи проявляє дитина інтерес до того, що робить, як ставиться до успіхів або невдач своєї діяльності, чи вміє подолати труднощі. Швидкий перехід з одного виду діяльності на інший, стереотипні і інертні дії, не пов’язані із завданням, відсутність аналізу власних невдач усе це є відрізняючими рисами розумово відсталої дитини.

4. Обстеження дитини рекомендується починати із завдань, відповідно до віку дитини, у разі необхідності спрощувати.

Обстеження дитини на ПМПК, крім дослідження мовлення, включає:

1. Рахункові операції.

2. Конструктивна діяльність.