Основи дефектології та логопедії (стр. 27 )

Розвиток моторики і тактильної чутливості

Вік, міс.	Характерні ознаки сенсомоторного розвитку дитини
0 – 1	Рухи кінцівок дитини хаотичні; руки і ноги загорнуті в пелюшки.
1	Лежачи на животі, намагається підняти та утримати голову.
1 – 2	Побачивши пляшечку з соскою, відтворює смоктальні рухи і хапає її.
2	Лежачи на животі, піднімає та тривалий час утримує голову. Замість того, щоб потягнутися до місця, подразненого на тілі, завмирає і залишається нерухомою. Підвищений тонус верхніх кінцівок майже зникає, а нижніх – ще зберігається.
	Лежачи на спині, зберігає тенденцію до згинання. Коли лежить на животі, то згинання не зберігається. У разі підтримання під пахви автоматично ходить, спираючись на кінчики пальців («крокує»). Спостерігається тенденція до розгинання пальців.
3	Некоординовано наштовхується на іграшки, що висять над грудьми. Зникає підвищений тонус верхніх кінцівок (нижніх майже зберігається). Піднімає руки до обличчя і розглядає їх. Лежачи на спині, робить спробу повернутися в обидва боки. Лежачи на животі, спирається на передпліччя і піднімає голову (45°). Опора на передпліччя нестабільна. Намагається повзти.
4 – 5	Хапає мотузку, на якій висить брязкальце, щоб воно звучало. На спині лежить у симетричному, витягнутому положенні. Лежачи на животі, піднімає голову на 90°. Піднімає руки вгору і стежить за ними координованим поглядом.
5	Бере іграшку з рук дорослого та тримає її в руці. Довго лежить на животі, піднявши корпус і спираючись на долоні випростаних рук: стійко стоїть у разі підтримання під руки. Легко піднімається, спираючись на передпліччя. Повертається (іноді) зі спини на живіт. Підтягується за руки з положення «сидячи на спині», міцно вчепившись усіма пальцями за пальці рук дорослого; сідаючи, зберігає повний контроль за положенням голови.
6	Тривало грається з іграшками, перекладаючи їх з однієї руки віншу. Повертається з живота на спину. Пересувається, переставляючи рухи або злегка підповзаючи. Іноді робить «місточок», упираючись головою і п'ятками у ліжко і піднімає тулуб та живіт з вигинанням хребта. Може сидіти (3 – 10 хв.), не стомлюючись. Хапає предмети усією рукою або всією долонею (наприклад, кубик тримає між долонею і кінчиками пальців).
7	Швидко повзає у різних напрямках. П'є з чашки, яку тримає дорослий. Коли беруть на руки, підтягується майже самостійно. У разі підтримання під пахви намагається стояти самостійно, спираючись на кінчики пальців або (зрідка) на підошви ніг. Руки не стиснуті, пальці готові до тонкої моторної діяльності. Хапання предметів нагадує рух плоскогубців. Схопивши предмет, довго розглядає його («освоює очима»).
8	Самостійно сідає, сидить і лягає. Самостійно встає, тримаючись за щось руками, стоїть, присідає, переступає боком, тримаючись за меблі, тинок тощо. Лежачи на животі, добре контролює рухи голови, добре витягає руки, тулуб і нижні кінцівки. Із положення на животі добре переходить до повзання. З більшою точністю хапає предмети.
8 – 11	Відсуває руку дорослого, щоб дістати заховану іграшку.
9	Самостійно лягає і без утруднень піднімається. Засвоює рух великого пальця: здатна користуватися пальцями окремо і узгоджувати їхні рухи.
9 – 10	Переходить від одного предмета до іншого, злегка притримуючись за них руками. Добре п'є з чашки, тримаючи її руками.
10	Виходить на невисоку гірку, тримаючись за перила, самостійно сходить з неї. Йде вперед, тримаючись за обидві руки дорослого. Легко нахиляється уперед, убік, назад, а також уперед та навколо осі тіла. Хапає маленькі предмети великим та вказівним пальцями (мов пінцетом).
11	Самостійно стоїть і робить перші самостійні кроки.
12	Ходить самостійно, без опори.
12 – 14	Однією рукою підтягує до себе килимок, шоб дістати іграшку, яка на ньому лежить.
13	Присідає, повертається, нахиляється, тривало ходить.
13 – 15	Самостійно, однією рукою їсть ложкою густу їжу.
15 – 18	Переступає через перешкоди приставним кроком.
16 – 18	Відкривши коробку, пальцями витягує з неї цукерку.
19 – 21	Самостійно ходить по обмеженій поверхні (лавочка, мотузка, по намальованих крокуючих підошвах тощо).
22 – 24	Переступає через перешкоди неприставним кроком.
52 – 60	Не відриваючи олівець від аркуша паперу, продовжує малювати візерунок, запропонований дорослим.
28 – 36	Переступає через перешкоду, що горизонтально припіднята над підлогою на 30 – 35 см. Двома руками (за допомогою дорослого) застібає ґудзики і зашнуровує взуття.
24 – 30	Повністю самостійно вдягається, проте не застібає ґудзики і не зашнуровує взуття.
62 – 65	Дзеркально відтворює пози руки, запропоновані дорослим («Доторкнись рукою до кінчика носа, до вуха тощо»). Із заплющеними очима вказує на своєму тілі те місце, до якого доторкнувся дорослий.
67 – 70	Вказує на ляльці те місце, до якого на тілі дитини (очі у неї заплющені) доторкнувся дорослий. Ходить назад, навшпиньки. Робить уперед 10 стрибків, не падаючи. Кидає предмет однією рукою на 2 – 3 м, ловить тенісний м'яч, кинутий з висоти 1 м. Ходить по колоді, балансуючи: ходить уперед, назад, убік. Може стрибнути на 2 м. Перестрибує калюжі, самостійно гойдається. Може вести, підбивати, утримувати, відбивати м'яч.
48 – 50	Відтворює пози пальців руки (спочатку однієї, потім іншої), які показує дитині дорослий.
50 – 52	Із закритими очима відтворює ту позу пальців руки, яку задає їй дорослий (спочатку однієї руки, потім іншої). Відтворює за показом дорослого рухи губ, язика, щік, брів, послідовність рухів руки (кулак – ребро – долоня).
60 – 62	Координує одночасну зміну положень правої і лівої рук (кулак – долоня).
65 – 67	Із заплющеними очима вказує на своєму тілі ті два місця, до яких доторкнувся дорослий. Називає предмет (геометричну фігуру, цифру), який дорослий пальцем (паличкою) «намалював» на долоні дитини (спочатку на одній, потім на іншій).

3. Мисленнєвий розвиток

У багатьох фахівців і батьків особливий інтерес викликає стан мисленнєвого розвитку дитини. Це й зрозуміло, оскільки цей психічний процес є складним результатом тривалого рос­ту, що починається від дня народження. І коли йдеться про мислення, то взагалі маємо найзагадковіший феномен серед усіх інших психічних процесів. Однак слід пам'ятати, що про­цеси мислення перебувають у постійній взаємодії як поміж со­бою, так і з соціальним середовищем, а тому постійно зміню­ються. Згідно з цим мислення впорядковано розвивається впро­довж усього життя: від безпомічного немовляти до зрілого до­рослого. На думку деяких учених (наприклад, Ж. Піаже), мис­лення – це найудосконаленіша форма пристосування організ­му до середовища, що є поєднанням двох процесів: подібності (асиміляції) та пристосування (акомодації). Отже, мислення – це можливість дитини здійснювати гнучке і водночас стійке пристосування її до навколишнього середовища та соціальної дійсності. Слід зазначити, що основне призначення мислення полягає саме в організації й забезпеченні цієї взаємодії дитини та середовища.

На думку Г. Костюка, «досягнення в розвитку мислення дітей залежить не лише від їхнього віку, а й від того, як органі­зовується і спрямовується їхня ігрова і навчальна діяльність у кожному віці. Спеціально організованим процесом навчання і розвитку можна значно підвищити рівень сформованості у них мисленнєвих дій, суджень, міркувань та умовиводів».

Основною умовою, що забезпечує розумовий розвиток дитини (на перших місяцях життя), є сформованість її фізіологічних показників. Відповідно до цього треба уваж­но спостерігати за наявністю у дитини окремих рефлексів та їхніх комплексів, щоб зробити правильний висновок і деякі прогнози щодо можливостей та обмежень майбутньої діяльності дитини з різними предметами, тобто предметної діяльності.

Однією з умов формування мисленнєвої діяльності дитини є її предметна діяльність. Тому потрібно знати основні показники рефлекторної діяльності дитини на першому році життя та час, коли ці рефлекси за нормального розвитку мають згаса­ти (табл. 2.4).

Таблиця 2.4.

Рефлекси немовляти та час їхнього згасання

Час згасання	Назва рефлексу	Описання рефлексу
Після 2 міс.	Опори	Подібний до рефлексу крокування: коли дитину підносять до краю столу і вона його торкається ногами, то намагається на нього стати.
Після 2 – 3 міс.	Крокування	Коли дитину тримають вертикально, спираючи її ступні об тверду поверхню та нахиляючи тіло вперед, рухи ногами нагадують крокування (скоординована активність).
Після 3 – 4 міс.	«Пошук грудей»	Якщо доторкнутися до щоки дитини, вона повертається в бік подразника та відкриває рота, ніби шукає груди матері.
Після 4 міс.	Моро	Коли дитину різко піднімають або опускають, обидві її руки, зігнуті в лікті, випростовуються, пальці розтуляються: потім руки повертаються у вихідне положення, а пальці знову стискаються в кулак.
Зазвичай після 4 міс.	Шийно-тонічний	Коли голову дитини, яка лежить, повертають убік, вона витягує руку та ногу з того самого боку, куди повернута голова, а протилежну руку та ногу згинає (нагадує позу фехтувальника).
Після 4 міс.	Бабкіна	У разі натискання на долоню та передпліччя будь-якої з рук дитини вона відкриває рота, повертає голову в бік подразника та заплющує очі.

Зазвичай після 5 міс.	Хапальний кисті	Коли до долоні дитини торкаються олівцем або пальцем, вона сильно хапається за нього; в разі спроби забрати олівець – тримається ще дужче.
Після 6 міс.	Бабінського	У разі подразнення ступні від п'ятки до пальців спостерігається згинання пальців у бік підошви; великий палець згинається в бік тильної частини ступні.
Після 6 міс.	Смоктання	Якщо прикласти палець до рота дитині, вона починає смоктати його, виконуючи ритмічні смоктальні дії.
Після 6 міс.	Плавання	Якщо дитину помістити у воду животом донизу, то вона намагається здійснити скоординовані плавальні рухи.
Після 8 міс.	«З очей на шию»	Якщо тримати дитину вертикально, не притримуючи її голову ззаду, і ввімкнути світло, то вона швидким рухом відкидається назад.
Після 9 міс.	Хапальний ступні	Якщо натиснути кінчиками пальців на передню частину підошви дитини, то у неї відбудеться тонічне згинання ступні.
Упродовж життя	Зіниць	Зіниці дитини звужуються на яскраве світло та під час засинання; розширюються в темряві та в момент пробудження.

Під час спостереження за рефлекторною діяльністю дити­ни важливо звернути увагу на такі показники, як звикання, орієнтувальна реакція, тонус м'язів тощо (табл. 2.5).