Основи дефектології та логопедії (стр. 28 )

Таблиця 2.5.

Показники поведінки немовляти

Показник	Поведінка
Звикання	Швидкість, з якою дитина звикає до світла, звуку, брязкальця, музичної іграшки
Орієнтувальна реакція	Швидкість, з якою дитина повертається у напрямку світла, звуку брязкальця або обличчя дорослого
Тонус м'язів та рухова активність	Сила і стійкість рухової активності дитини
Динаміка станів	Швидкість та легкість, з якою дитина переходить від сну до бадьорості, від плачу до спокою
Регулювання станів	Легкість (тяжкість), з якою дитина заспокоюється
Вегетативна стійкість	Реакція дитини на раптове притискання
Рефлекси	Наявність у поведінці немовляти усіх рефлексів та ступеня їхнього прояву

Після 2 – 4 міс, коли частина рефлексів у дитини зникає або замінюється ширшою пошуковою поведінкою, можна спос­терігати у неї перші так звані проінтелектуальні прояви (тобто ті, які поки що заміщають виконання дитиною справжніх інте­лектуальних процесів). У подальшому саме ці прояви стають основою для появи дуже важливих новоутворень, без розвитку яких неможливий подальший рух дитини до формального інте­лекту, що забезпечує утворення різних форм думок і форм їхньо­го поєднання.

Отже, з моменту народження дитині і приблизно до двох років у неї можуть спостерігатися характерні ознаки мисленнєвих проявів (табл. 2.6).

Таблиця 2.6.

Характерні ознаки мисленнєвих проявів (раннє дитинство)

Віковий період	Характерні ознаки проявів мисленнєвої сфери
Від народження	Власне інтелектуальні прояви не спостерігаються.
6 тижнів	З'являється «рефлекс на руку», як сходинка до розв’язання завдань.
6 тижнів –3,5 міс.	Відбувається змикання двох систем діяльності – тактильної та зорової, що виявляється у смоктанні кулачка з одночасним розгляданням його. Явище активної цікавості (дослідницькі інтереси). Виникає зв'язок між слуханням та розгляданням.
3,5 – 5,5 міс.	Ознайомлення з предметами через координацію рухів очей. Починає цікавитися світом, а найбільше – маленькими предметами.
5,5 – 8 міс.	Дитина вже майже пройшла всі 4 етапи дій з предметами: 1) відсутність інтересу до предметів; 2) з'являється інтерес до предметів (через власний кулак); 3) взаємодія з предметами; 4) зосередження на властивостях предмета. Відбувається накопичення досвіду. З'являється поведінка з подолання труднощів як перша форма розв’язання завдань.
8 – 14 міс.	Враховує надбання попередніх фаз. Крім того, розвиток мислення на цьому етапі тісно пов'язаний з мовленням; виокремити певні інтелектуальні прояви поки що неможливо.
14 міс. – 2 роки	Наявні значні знання про світ; розуміє багато причинно-наслідкових зв'язків. Починає володіти якісно новим мисленням – предметні дії перетворюються у мисленнєві уявлення. Спостерігається діяльність дослідження та виконання. Здатна оперувати малими предметами та помічати невідповідність між ними. Може стати на точку зору іншого. Може упереджувати результати своїх дій. Дитина вже розмірковує; створює внутрішній план дій.
2 – 3 роки	Наявні розмірковування перед дією; збільшується обсяг знань про світ (завдяки мовленню): встановлює умовно-наслідкові зв'язки; з'являється цікавість до феномену життя та живого; досить вільно володіє абстракцією.

Узагальнюючи дані табл. 2.5., зазначимо, що у перші роки життя дитини можна орієнтуватися на шість стадій сенсомоторного інтелекту, виділені психологом Ж. Піаже (табл.. 2.7.).

Таблиця 2.7.

Стадії сенсомоторного інтелекту

Стадія	Віковий період, міс.	Назва періоду	Характерні ознаки відповідного періоду
1.	0 – 1	Рефлекторна поведінка	Смоктання, хапання, розглядання, слухання.
2.	1 – 4	Первинні реакції	Взаємне пристосування основних відчуттів та рухів.
3.	4 – 8	Вторинні реакції (саме з цього віку вчені зазначають про сенсомоторний інтелект дитини)	Започатковуються перші стратегії, тобто планування, прогнозування, продовження вражень, цікавих для дитини.
4.	8 – 12	Координація вторинних реакцій	Дії стають більш передбаченими, з’являється здатність до пошуку схованих об’єктів.
5.	12 – 18	Третинні реакції	Методом спроб та помилок активно досліджує предмети, іграшки тощо.
6.	З 18	Ментильні комбінації	Уявляє дію подумки, перед її виконанням; знаходить нові способи досягнення поставленої мети.

Отже, в ці періоди формуються певні елементарні, але дуже важливі інтелектуальні здібності: 1) здатність використовувати звичайні предмети; 2) розуміння постійності різних об’єктів; 3) символічна система, яка передує оволодінню мовленням.

У період розвитку дитини з 2 до 7 років учені свідчать про появу доопераційного інтелекту, який зі свого боку, поділяють на допонятійний, символічний (2 – 4 роки) та інтуїтивний, або перехідний (5 – 7 років).

Доопераційний інтелект має такі особливості:
1) конкретність дитячого мислення; 2) певна егоцентричність, тобто в центрі всього дитина ставить своє індивідуальне «я»;
3) фоку­сування уваги на тих станах предметів, які дитина безпосеред­ньо спостерігає.

Дітям переддошкільного і дошкільного віку (від 3 до 6 років) притаманні ознаки інтелектуального розвитку, наведені у табл. 2.8.

Таблиця 2.8.

Ознаки інтелектуального розвитку

Вік, міс	Характерні ознаки нормального розвитку дитини
24 – 36	Вибирає та роздивляється книжки з малюнками, розпізнає об'єкти на малюнках, називає намальовані об'єкти. Може доторкнутися до 1 – 3 об'єктів і полічити їх. Розрізняє чотири кольори. Намагається гратися з незнайомою іграшкою.
36 – 48	Називає п'ять – шість кольорів. Свідомо розкладає кубики або кільця за їх розміром. Розпізнає та визначає проблему. Виконує дві – три частини з мистецького проекту. Ставить запитання для отримання інформації («Чому?», «Як?» тощо). Уміє полічити до семи об'єктів. Знає свій вік. Називає 6 частин тіла, якщо дорослим описано їхні функції («Чим ми беремо ложку?»). Сортує об'єкти за групами з однаковими ознаками (колір, форма, розмір). Називає або парує об'єкти, що використовують разом («Що беремо разом із щіткою для зубів?»)
48 – 60	Підказує, римуючи слова для закінчення рядка. Малює людину за п'ятьма характерними ознаками (такими, як голова, шия, тулуб, руки, ноги). Може назвати та показати на малюнку частини тіла. Малює, називає та описує малюнок. Може підібрати чотири протилежні аналогії (лід – холодний, вогонь – гарячий). Передбачає реальне закінчення подій або оповідання. Називає деякі літери та цифри.
60 – 72	Дуже точно переказує оповідання з ілюстрованої книжки. Називає всі числівники (1 – 10) і більшість літер абетки. Уміє полічити 12 предметів. У групі правильно і відповідно до призначення використовує матеріали і приладдя (ножиці, фарби тощо). Відповідає на запитання на додавання та віднімання об’єктів у межах п’яти. Вказує на кілька предметів; визначає, де більшість ( усі, перший, середній, останній) предметів (предмет).

4. Формування мовлення в процесі онтогенетичного розвитку дитини

Усне мовлення передбачає наявність голосу, і крик дитини у перші тижні та місяці життя вже характеризує ті природжені механізми, які використовуватимуться нею під час становлення мовлення. Крик здорової дитини характеризується дзвінким голосом, коротким вдихом і подовженим видихом. Уже відразу після народження крик набуває різного обертонального забарвлення і є першою інтонацією, значущою за своїм комунікативним змістом (крик дискомфорту, голоду).

З 2 – 3 міс. дитина часто реагує криком на припинення спілкування з нею. Саме подальше інтонаційне збагачення свідчить про початок формування у неї функції спілкування. У цей період дитина починає прислухатися до звуків мовлення, відшукувати поглядом джерело звучання, повертати голову до людини, що звертається до неї, зосереджуючи свою увагу на обличчі, губах дорослого.

У «гулінні» (2 – 3 міс.) уже можна виділити звуки, що нагадують голосні (а, о, у, е), найлегші для артикулювання; губні приголосні (п, б, м), зумовлені фізіологічним актом ссання, і задньоязикові (г, к, х), пов’язані з фізіологічним актом ковтання.

Наступний етап, між 4 і 5 міс., передмовленнєвого розвитку – лепетання – характеризується появою ознак локалізованості і структурування складу, тобто у дитини поступово формується психофізіологічний механізм складкоутворення. На цьому етапі онтогенезу лепетного мовлення у дитини простежується явище ауто ехолалії – вона подовгу повторює той самий відкритий склад (ва – ва – ва, га – га – га), зосереджено прислуховуючись до себе.