Іван Нечуй-Левицький (стр. 20 )

Сюжет. У першій ("Дім на горі. Повість-преамбула") розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 pp., але у долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву "Голос трави", складається з 13 новел, які об'єднуються підзаголовком "Оповідання, написані козопасом Іваном Шевчуком і приладжені до літературного вжитку його правнуком у перших".

Проблематика. У творі відчувається барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного): дім на горі — це фортеця нашої духовності, а підніжжя гори — це поле боротьби добра і зла, світла і темряви. Багато епізодів нагадують притчі, мають символічне значення, наприклад, самотності, роздвоєння людини, блудного сина, дороги і т. ін.

Роман "Дім на горі", який письменник називає "обителлю свого духу", народжувався у роки.

Жанр твору - роман-балада. Балада, як відомо, ліро-епічний поетичний твір про кохання з фантастичним, часто фольклорно-фантастичним елементом. Отже, Валерій Шевчук модернував літературний термін, перевів з одного жанру в інший. Логіка такого перенесення цілком зрозуміла, виправдана, бо перед нами справді ліро-епічний твір із фольклорно-фантастичним елементом. Роман-балада "Дім на горі" написано під впливом та на основі народнопоетичних традицій.

Твори українських письменників-емігрантів

Умови, в яких творили письменники.

Заборона:

- вживати поняття «український письменник»;

- писати про голодомор і репресії;

- згадувати славне минуле українського народу;

- торкатися теми України як морської держави;

- писати про геноцид української нації;

- згадувати про перший етап Великої Вітчизняної війни.

Статистика: У 1930 р. налічувалося 259 українських письменників, у 1938 р. їх залишилося 36! Митці вимушені були емігрувати,

Іван Багряний

Іван Багряний - відомий український письменник - романіст, автор повістей, численних публіцистичних виступів, памфлетів, поезій.

«Я мислю, отже, існую» - життєве кредо письменника.

Одним з перших був заарештований радянською тоталітарною системою 30-х років XX ст. Його життя можна назвати шляхом постійних звинувачень, тортур, концтаборів. Більшість творів має автобіографічне начало.

Біографічна скринька.

Іван Павлович Лозов'яга народився 2 жовтня 1906 р. у с. Куземин на Полтавщині в родині муляра.

Навчання: церковно-приходська школа, початкова школа, Краснопільська художньо-керамічна школа.

1pp. - викладає малювання, працює на шахтах Донбасу.

1pp. - навчання в Київському художньому інституті (не завершив через визнання його політично неблагонадійним).

1926 р. - у журналах «Глобус» та «Життя й революція» друкуються перші твори письменника (поезія «В місто» та ін.).

1927 р. - збірка поезій «До меж заказаних»; поеми «Монголія», «Аве Марія».

1930 р. - історичний роман у віршах «Скелька» (у творі автор виступав проти російського великодержавного шовінізму).

1932 р. - арешт, звинувачення: критикував національну політику СРСР, закликав українців орієнтуватися в культурному розвитку на Європу, а не на Москву.

Ланцюг арештанської долі Івана Багряного: 5 років концтаборів — втеча (1936) - переховувався між українцями місцевості Зелений Клин на Далекому Сході (тут одружився) - повернення додому, арешт, харківська в'язниця (2 роки і 8 місяців) - з приходом німців - звільнення «під нагляд» ( з відбитими нирками і легенями).

Еміграція (до Словаччини, Німеччини), з 1946 р. живе в таборі для переміщених осіб, сім'я залишилася в СРСР.

1944 р. (1946) - роман «Тигролови».

1946 р. - збірка поезій «Золотий бумеранг».

1947 р. - повість-вертеп «Морітурі».

1948 р. - повість «Розгром».

1950 р. - роман «Сад Гетсиманський» (показ трагічного буття української людини в умовах тоталітарного терору.

1953 р. - повість «Огненне коло» (на матеріалах Другої світової війни).

1956 р. - віршований памфлет «Антон Біда - герой труда».

1957 р. - трилогія «Буйний вітер».

1965 р. - роман «Людина біжить над прірвою».

25 серпня 1963 р. - помер, похований у Німеччині.

«Тигролови»

Роман вийшов 1944 p., перевиданий 1946 р. Перша назва - «Звіролови». Іван Багряний написав роман за 14 днів.

Назва символічна: родина Сірків полює на тигрів; тигр - символ тайги; в умовах тоталітарного режиму людина полює на людину.

Жанр: пригодницький роман.

Сюжетні лінії:

- пригодницька (втеча Григорія Многогрішного, його перебування в тайзі);

- сталінські репресії.

Тематичні пласти роману:

- трагедія України;

- вплив сталінських репресій на долю людини (інженера-авіатора Григорія Многогрішного);

- жорстокість тих, хто чинив беззаконня;

- побут і традиції українців-переселенців на Далекий Схід;

- романтичне кохання Наталії (з родини Сірків) і Григорія.

Образ Григорія Многогрішного об'єднує сюжет в одне ціле. Його життєвий принцип - «Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи». «Сміливі завжди мають щастя» - доля головного героя, який не скорився жахливим обставинам, а діяв («стрибнув у смерть, але не здався»), У боротьбі за право на життя і щастя він перемагає. Саме з цим героєм Іван Багряний пов'язує свої погляди на майбутнє України, історія якої нагадує замкнуте коло.

Василь Барка

Тиорчість письменника вражає оригінальністю, новаторськими художніми пошуками, зануренням у барокову поезію, фольклорну стихію, біблійні мотиви і символи.

Біографічна скринька.

1 липня 1908 р. - в с. Солониці на Полтавщині в козацькій родині народився Василь Костянтинович Очерет.

Навчання: трикласна початкова школа, Лубенське духовне училище, педагогічні курси.

3 1927 р. - учителює на Донбасі (викладає фізику і математику).

1928 р. - виїзд на Кубань, вступ до педінституту на філологічний факультет, аспірантура.

1930 р. - збірка віршів «Шляхи» (піддано критиці).

1932 р. - збірка «Цехи» (схвалено, оскільки твори на виробничу тематику).

Писати на замовлення письменник не міг, тому обрав добровільне поетичне мовчання.

1941 р. - бере участь в обороні Кавказу.

1943 р. - еміграція (Німеччина, США).

1946 p. - збірка «Апостоли». Збірка «Білий світ».

1pp. - робота над романом «Жовтий князь».

1963 р. - роман видано в Нью-Йорку.

1968 р. - роман перевидано.

1981 р. - роман перекладено французькою.

1968 р. - поетична збірка «Лірник», роман-притча «Спокутник і ключі землі».

1986 р. - роман у віршах «Свідок для сонця шестикрилих».

11 квітня 2003 р. - В. Барка помер.

Творча спадщина.

Василь Барка - автор близько двадцяти поетичних збірок, роману у віршах «Свідок для сонця шестикрилих» (у чотирьох томах), поем, прозових творів, літературознавчих досліджень та есе.

Періоди творчості:

І - ранній - поетичні збірки «Шляхи»(1930), «Цехи» (1932);

II - перебування в Німеччині - поетичні збірки «Апостоли» (1946), «Білий світ» (1947);

III - американський - творчо інтенсивний - книги віршів «Псалом голубиного поля» (1958), «Лірник» (1968), «Океан» (1959), прози - «Рай» (1953), «Жовтий князь» (1963); літературознавчі дослідження та есе - «Правда Кобзаря» (1961), «Жайворонкові джерела», 1956), «Вершник неба» (1965) та ін.

Особливості творчості:

- головна ознака творів - філософські роздуми над життям, пошуки вічного в щоденних проявах людського буття і природи;

- різножанровість і різноплановість;

- наявність елементів різних стильових шкіл і напрямків (символізму, футуризму, бароко тощо);

- релігійні мотиви (гармонія між людиною і світом, людиною і космосом тощо);

- звернення до фольклорних джерел;

- Барка - майстер контрастів;

- звернення до тем голодомору («Жовтий князь», «Рай») тощо.

«Жовтий князь»

Перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії - голодомору 1933 р.

Символіка назви роману: жовтий князь - це уособлення зла, голоду й самого диявола.

Історія написання роману: Василь Барка збирав матеріал протягом 25 років (від часу лихоліття до початку оформлення тексту. Матеріал: власні спогади про відвідування сім'ї брата на Полтавщині (1933), перебування на Кубані (1934), розповіді очевидців тощо.

Три плани роману:

- реалістичний (життя і побут сім'ї Катранників - Мирона, матері, дружини, трьох дітей, показ страждань, повільної смерті членів родини, пошуки їжі тощо);

- психологічний (зміна характерів, уподобань героїв під тиском голодомору);