Стратегія соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року (стр. 10 )

3.2.2. Розвиток сфери фінансового капіталу

Забезпечення ефективного розвитку сфери фінансового капіталу	Стратегія розвитку сфери фінансового капіталу Чернігівської області базується на поєднанні банківського та виробничого (промислово-аграрно-інфрас­труктурного) капіталів. Головне завдання стратегії з розвитку й
формування регіонального ринку фінансових ресурсів Чернігівщини полягає в необхідності створення й розвитку ринків капіталів таким чином, щоб вони виконували властиву їм обслуговуючу й організуючу роль як у сфері обігу, так і в загальноекономічних перетвореннях в господарстві регіону – аграрній реформі, вирішенні Чорнобильської проблеми тощо.
Основні напрями стратегії розвитку сфери фінансового капіталу	Передбачено виконання наступних умов та відповідних їм заходів за галузями фінансової діяльності.
Міжбюджетні відносини: · удосконалення механізму розподілу міжбюджетних трансфертів і запровадження ефективної системи стимулювання органів місцевого самоврядування до нарощування доходів, закріплених за місцевими бюджетами; · збільшення фінансової самодостатності бюджетів територіальних громад шляхом подальшої децентралізації управління бюджетними коштами, що передбачає передачу їм державних повноважень та відповідних бюджетних ресурсів з центрального та обласного рівнів, розширення податкової бази таких бюджетів; · визначення загального обсягу фінансових ресурсів, що спрямовується на фінансування видатків місцевими бюджетами, виходячи із законодавчо визначених державних соціальних стандартів та діючих норм і нормативів; · реалізація заходів щодо впровадження програмно-цільового методу в бюджетному процесі місцевих бюджетів, що дасть можливість відслідковувати мету, завдання бюджетних програм, напрями діяльності, конкретні дії, спрямовані на виконання цих завдань; · реформування казначейського виконання бюджету, удосконалення процедури складання та виконання місцевих бюджетів, посилення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за взяті бюджетні зобов’язання, підвищення якості управління бюджетними коштами; · забезпечення планування доходів бюджету на основі реальних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку області, досягнення їх відповідності та узгодженості на всіх стадіях бюджетного процесу; · трансформація, а не повне скасування податкових пільг з метою стимулювання інвестицій у певні регіони країни. Надмірне скорочення пільг може позбавити податкову систему регулюючої функції - можливості визначити і стимулювати пріоритетні напрямки національної економіки; · здійснення організаційних заходів щодо кількісного розширення мережі суб’єктів малого бізнесу, осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю тощо та інфраструктури малого бізнесу для розширення податкової бази; · внесення пропозицій по затвердженню оптимальних ставок орендної плати на земельні паї (наділи), які надаються їх власниками орендарям; · внесення змін до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів» в частині сплати його за місцем реєстрації транспортного засобу, а не експлуатації його на іншій території області, що дасть можливість забезпечити дієвий контроль за повнотою сплати податку.
Банківська справа: · максимальне залучення вільних коштів фізичних та юридичних осіб з наступним вкладанням їх в кредитування підприємництва; · постійне нарощування бази кредитування; · широке впровадження програм споживчого кредитування; · пільгове кредитування підприємств агропромислового комплексу через механізм здешевлення коротко - та довгострокових кредитів; · створення сприятливих умов для розширення кредитування інвестиційно-інноваційної діяльності суб’єктів господарської діяльності; · використання пільгового кредитування для підприємств малого та середнього бізнесу з частковою компенсацією відсотків за кредит з бюджетних коштів. Основні напрями підвищення рівня кредитного забезпечення Þ формування ефективної кредитної політики; Þ здійснення довгострокового кредитування інвестиційних потреб підприємств (на технічне переоснащення, реконструкцію, впровадження високих технологій) строком до трьох років з урахуванням розміру облікового відсотка за кредит і мінімальної маржі комерційних банків.

Фінансові ресурси населення: · підвищення особистих доходів населення через стимулювання індивідуальної підприємницької діяльності; · дотримання роботодавцями законодавства з питань оплати праці; · розвиток іпотечного кредитування для формування фінансових ресурсів домогосподарств та підприємців-фізичних осіб.
Фінанси суб’єктів господарювання: · суттєве збільшення оборотних коштів суб’єктів господарювання, поступова мінімізація простроченої кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств за рахунок дотримання платіжної дисципліни, зменшення податкового тиску з боку держави, надання цільових кредитів на інноваційно-інвестиційний розвиток; · широке застосування процедури банкрутства до постійно збиткових підприємств усіх форм власності з метою зменшення рівня тінізації доходів від підприємницької діяльності; · розвиток мережі вертикально-інтегрованих компаній в межах енерговиробничих та технологічних циклів виробництва з метою збільшення ефективності фінансового менеджменту у комплексах юридично відокремлених підприємств.
Фондовий ринок: · податкове стимулювання розвитку регіонального фондового ринку; · впорядкування корпоративного управління цінними паперами муніципальних та комунальних підприємств з посиленням контролю з боку територіальних громад; · сприяння розбудові інфраструктури регіонального фондового ринку; · формування ефективно діючого механізму залучення та перерозподілу інвестиційно-інноваційних ресурсів в економіку регіону з використанням можливостей територій пріоритетного розвитку; · розширення меж співпраці та взаємодії територіальних органів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку з місцевими органами влади.
Очікувані результати розвитку сфери фінансового капіталу	Очікуваними результатами розвитку фінансового капіталу в області є: · ефективне вирішення соціально–економічних проблем за рахунок збільшення доходів місцевих бюджетів;
· зменшення залежності від державного бюджету, збільшення рівня економічної самостійності та самофінансування регіону, зацікавлення населення регіону в участі у розбудові регіональної економіки; · підвищення ефективності функціонування та активізація фондового ринку; · пожвавлення інвестиційних процесів для забезпечення подальшого зростання виробництва та соціально – економічної стабільності; · сприяння залученню інвестиційних ресурсів для спрямування їх на відновлення та забезпечення подальшого зростання виробництва; · забезпечення в межах діючого законодавства ефективної системи захисту прав та інтересів інвесторів як вітчизняних, так і іноземних; · створення сприятливих умов для розвитку інститутів спільного інвестування, в тому числі - недержавних пенсійних фондів; · вдосконалення системи виконання угод з цінними паперами та обліку права власності на цінні папери; · концентрація і централізація торгівлі корпоративними цінними паперами емітентів на організованому ринку на засадах конструктивної конкуренції; · підвищення конкурентоспроможності фондового ринку.

3.3. Підвищення інвестиційної та інноваційної

активності суб'єктів господарювання

Передумови інвестиційної активності	Інвестиційна активність є найважливішою передумовою ефективного функціонування економіки області, оскільки сприяє формуванню виробничого потенціалу на новій науково-технічній
основі і забезпеченню конкурентоспроможності продукції і послуг, що виробляються на зовнішніх ринках. Інвестиційна активність досягається за допомогою зростання обсягів реалізованих інвестиційних ресурсів і найбільш оптимального використання в пріоритетних сферах. Низка серйозних внутрішніх причин робить неефективними інвестиції у виробничій сфері. Інвестиційна криза пов'язана не тільки з недостатністю джерел фінансування і нерозвиненістю інвестиційних ринків області, але й з неефективним використанням наявних інвестиційних ресурсів і вилученням капіталу із сфери виробництва шляхом: перерозподілу значних доходів виробничих підприємств через механізм оподаткування в бюджет при непродуктивній і низькоефективній структурі його витрат; вивіз капіталу за кордон, де він осідає на рахунках комерційних банків; концентрації значних капіталів у банківській системі, фактично ізольованій від фінансування інвестиційних процесів.
Фактори, що визначають низьку інвестиційну та інноваційну активність	До факторів, що визначають низьку інвестиційну та інноваційну активність, також відносяться систематичні неплатежі, використання амортизаційного фонду з метою споживання, концентрація фінансових ресурсів у високо­прибуткових груп населення, що використовують їх непродуктивно, та ін.
Обласна специфіка інвестиційного ринку полягає у відносній обмеженості власних фінансових ресурсів області і мінімальному впливі її адміністрації на національне законодавство при відносно максимальному залученні в економічний обіг прав на використання природних і інших майнових ресурсів. Оцінка формування і використання фінансових ресурсів області дає можливість зробити слідуючи висновки: по-перше, значні вільні фінансові ресурси залишаються у господарюючих суб'єктів, зокрема, в останні роки чистий прибуток і сума амортизаційних відрахувань перевищували чисті капітальні витрати в області; по-друге, велика частина фінансових ресурсів акумулюється у населення області і майже цілком витрачається на поточні потреби – придбання товарів і оплату послуг.
Потенціал інвестування	Таким чином, Чернігівська область має значний потенціал власних фінансових ресурсів, ефективне використання яких може стати основою соціально-економічної стабілізації в регіоні.
Основна ж частина вільних коштів зосереджена на діючих підприємствах, що потребує всебічного сприяння з боку органів державної влади і місцевого самоврядування в їх виробничому використанні. До того ж сформований рівень рентабельності промислової продукції надає можливість залучення кредитних ресурсів у процес розширеного відтворення, навіть без використання пільг. В умовах, що склалися, необхідно розробити і впровадити жорсткий механізм залучення і утримання грошових ресурсів у виробничій сфері, в реалізації якого провідну роль повинні грати банки. Ключовим моментом цього механізму повинні стати: введення окремого режиму руху амортизаційних коштів підприємств і коштів, що звільняються від оподаткування у зв‘язку з їх інвестиційною спрямованістю; система інвестиційних рахунків з обмеженням використання коштів, що на них накопичуються, винятково для капітального будівництва і закупівель устаткування. За допомогою такого механізму можна також забезпечити контроль за використанням інвестиційних ресурсів через систему інвестиційних рахунків чи інвестиційних договорів з комерційними банками з метою кредитування виробничої сфери, відновлення оборотних коштів, виробничих інвестицій.
Джерела інвестування	Для вирішення проблеми активізації інвестиційної та іннова­ційної активності суб'єктів господарювання необхідно виділити на державному рівні зниження податкового наван­таження, розробка
діючого механізму капіталізації прибутку, а також використання системи державних замовлень, гарантій і програм, формування ринку ефективних інноваційних і інвестиційних проектів за умови їх спільного державно-комерційного фінансування. Головним напрямом посилення інвестиційної активності банків повинно стати стимулювання довгострокових кредитів через надання гарантій Уряду та регіональних органів влади. У зв'язку з цим необхідно розробити систему підтримки банківських інвестицій, вигідних економічних нормативів, пільгового оподаткування прибутку, створити систему захисту довгострокових інвестицій від знецінення в умовах інфляції, а також забезпечити погодженість інтересів банківських і регіональних органів державної влади шляхом створення спеціалізованого регіонального інвестиційного банку.
Роль держави у формуванні сприят­ливого інвестиційного клімату	У цих умовах повинен значно зрости регулюючий вплив держави на масштаби інвестиційних пропозицій. Це, в першу чергу, стимулювання діяльності інвесторів у використанні прибутку для накопичення капіталу.
Нестабільність економічного середовища не сприяє залученню нових інвесторів у регіон, а пільговий режим інвестування часто стає засобом уникнення оподаткування. Використання економічних і адміністративно-правових важелів активізації інвестиційної діяльності повинне будуватися на принципах системності, комплексності і погодженості економічних інвесторів. Необхідною умовою активізації інвестиційної та інноваційної діяльності в області є створення нової ринкової інфраструктури, здатної організувати стійкий інвестиційний процес і міжгалузеве переливання капіталу в масштабах галузей на її території. Розвиток інфраструктури є однією з найбільш складних задач, що вимагає надання розширених повноважень місцевій адміністрації для пошуку засобів для її вирішення. Для цього необхідно використовувати увесь спектр фінансового інструментарію, починаючи з організації муніципальних запозичень і закінчуючи створенням цільових фондів.
Прогнозні характеристики	Як показують розрахунки в прогнозному періоді загальний обсяг інвестицій в основний капітал Чернігівської області
повинен збільшитися з 285,0 млн. грн. у 2002 р. до 2158 млн. грн. у 2015 р. (у порівняних цінах, тобто у 7,5 разів. Найбільш складною при цьому залишається проблема джерел фінансування та механізм їх залучення з метою інвестування у пріоритетні сфери економіки. Сучасний стан бюджету дозволяє державі виконувати функцію гаранта лише по обмеженому колу проектів, які здійснюються в межах національних програм і проектів. Найбільш великим джерелом інвестицій, яке, як і зараз, буде покривати більше 80 проц. їх обсягів в прогнозному періоді, залишаються власні кошти підприємств (додаток 27). Збільшиться частка бюджетних коштів бюджетів та коштів населення (відповідно з 6,3 проц. та 8,7 проц. у 2000 р. до 5,2 проц. та 6,8 проц. – у 2015 р.). Відновлення довіри населення до фінансової інфраструктури дозволить збільшити використання їх коштів в реальній економіці. У 2000 – 2005 роках відбулось зменшення капіталовкладень у невиробничій сфері з 20 проц. до 18,7 проц. Протягом р. р. передбачається збільшити обсяги коштів соціального спрямування з 18,7 проц. до 21,8 проц. (додаток 28). На протязі останнього десятиліття ХХ сторіччя внаслідок загального спаду виробництва значно скоротилося капітальне будівництво, в зв’язку з чим інвестиції використовувались лише на спорудження окремих об’єктів діючих підприємств, а на будівництво нових та реконструкцію діючих заводів коштів не вистачало. У сучасних умовах ситуація змінилася на краще, і провідне місце у відтворюваній структурі інвестицій починає займати частка витрат на технічне переозброєння і реконструкцію діючих підприємств, що свідчить про поліпшення цієї структури (додатки 29-30). В прогнозному періоді поліпшиться та продовжуватиме удосконалюватись галузева структура інвестицій в основний капітал області. Збільшиться питома вага таких важливих галузей економіки, як сільське господарство, будівництво, транспорт, зв’язок (додаток 31). У галузевій структурі інвестицій в основний капітал промислового комплексу області збільшиться питома вага електроенергетики, нафтової, хімічної і нафтохімічної промисловості, промисловості будівельних матеріалів. Привабливими для інвестування залишаться провідні галузі промислового комплексу: харчова, нафтова, машинобудівна, легка, деревообробна і целюлозно-паперова (додаток 32).
Стратегічні інвестиційні проекти	В області напрацьована значна кількість стратегічних інвестиційних проектів, реалізація яких дасть можливість не тільки модернізувати та реконструювати існуючи виробництва,
створити нові підприємства з налагодженням випуску нових видів продукції, але і працевлаштувати значну кількість безробітних. Зокрема, налагодження виробництва лікарських препаратів, телерадіо­апаратури на ВАТ "ЧеЗаРа" дозволить створити 400 робочих місць для висококваліфікованих працівників, які в свій час працювали на цьому підприємстві. Створенню робочих місць сприятиме і впровадження таких інвестиційних проектів як: "Розширення виробництва автотехніки та деталей до неї" на ВАТ "Чернігівавтодеталь", "Технічне переоснащення" ВАТ "Хімволокно", "Хімтекстильмаш" та концерну "Чексіл". Їх реалізація забезпечить працевлаштування більше 10 тис. чоловік. Реалізація інвестиційних проектів ЗАТ "Чернігівська взуттєва фабрика", ВАТ "Елегант" спрямована на збільшення обсягів виробництва продукції, розширення географії експорту (додаток 35). Головним напрямком залучення іноземних інвестицій стане використання природних корисних копалин, таких як крейда, бішофіт, торф, глина та інших. Зокрема, на базі Новгород-Сіверського родовища крейди передбачається спорудження цементного заводу та потужностей по виробництву гіпсокартону, загальною вартістю понад 200 млн. Евро. Наявність в області багатьох родовищ глини дозволить ввести в дію ряд потужностей по виробництву облицювальної цегли, зокрема в смт. Ріпки. Близькість їх до Києва гарантує стабільний збут продукції. На залежах торфу будуть введені потужності по випуску євробрикету шляхом глибокого пресування, в першу чергу на Смолинському торфобрикетному заводі (Чернігівській район). Планується введення потужностей по переробці бішофіту на базі родовищ Ічнянського району. Намічено також створення мережі підприємств по переробці твердих побутових відходів. Основою її стануть три сміттєпереробні комплекси потужністю 350 тис. тони переробки сміття на рік і вартістю 35 млн. євро. кожний в містах Чернігові, Ніжині та Корюківському районі, а також 11 сміттєпереробних заводів потужністю 100 тис. тон. переробки сміття на рік і вартістю 10 млн. євро кожний.. Спорудження їх передбачається вести на базі обладнання австрійських виробників на умовах лізингу. Подальший розвиток отримають традиційні для Чернігівської області напрямки виробництва, такі як переробка деревини (м. Корюківка), вирощування та переробка льону (Городнянський, Ріпкинський, Щорський, Чернігівський райони). Новим напрямком стане створення потужностей по переробці рапсу та ріпаку на біодизельне пальне (смт. Михайло-Коцюбинського району).
Потенціал інвестування	Область має потенційні можливості для забезпечення щорічного освоєння іноземних інвестицій в обсязі до 28,6 млн. дол. США.
Тенденції розподілу фінансових потоків, у тому числі і прямих іноземних інвестицій, за останні роки дають можливість прогнозувати, що обсяг іноземного інвестування в області у 2015 році досягне 315,8 млн. дол. США. В середньому за період  рр. очікується збільшення потоку інвестиційних надходжень на 83%, що дозволяє сподіватись на подальше освоєння іноземних інвестицій та поступове зростання їх обсягів.

Таблиця 3.1

Обсяги надходження прямих іноземних інвестицій

в Чернігівську область за період 1995 – 2015рр.

млн. дол. США

Показник	1995	2000	2005	2010 (прогноз)	2015 (прогноз)
Обсяг прямих іноземних інвестицій (накопиченим підсумком)	27,7	51,5	94,3	172,6	315,8
Річний приріст	-	4,8	8,6	15,7	28,6
Динаміка середнього приросту (у % до 2000 р.)	-	100,0	179,2	327,1	595,8