Стратегія соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року (стр. 14 )

4.3.2. Розвиток машинобудування

Сучасний стан і тенденції розвитку машинобудування	Машинобудуванню як галузі притаманні розгалужені внутрігалузеві та міжгалузеві зв’язки, високий рівень спеціалізації і кооперування.
Велика номенклатура продукції, її типорозмірів і модифікацій призвели до міжнародного розподілу праці у цій галузі, а саме продукт став предметом спеціалізації та міжнародного обміну. Продукція галузі є наукоємною і у багатьох напрямах розвивається на базі високих технологій та вимагає задіяння у виробничий процес висококваліфікованих кадрів з багаторічним виробничим досвідом. З урахуванням стратегічних напрямів інноваційного розвитку області машинобудування є пріоритетною галуззю промислового комплексу. Для машинобудування у найближчі роки характерним буде обмеженість ресурсів для фінансування капітальних вкладень, що призведе до обмеження можливостей оновлення виробничого апарату галузі, розширення ринку машин і устаткування та попиту на інноваційну продукцію машинобудування, яка складає близько чверті випуску галузі і більше половини - в капітальних вкладеннях виробничого призначення. Стратегія розвитку машинобудування регіону орієнтується насамперед на максимальне використання наявного потенціалу, його реструктуризацією та технологічне оновлення з метою посісти гідне місце в машинобудівному комплексі України. Сьогодні частка галузі у машинобудівному комплексі України по виробництву продукції становить 0,6%. За даними Держкомстату, індекс обсягів виробництва машинобудування області за 2005 рік був на рівні 108,2 відс. Криза українського машинобудування позначилася на машинобудуванні Чернігівської області більшою мірою, ніж в інших областях. Воно поступово втрачало своє місце в промисловому комплексі області та України. У той же час галузь і сьогодні зосереджує значну частину промислового потенціалу регіону. Основним галузям спеціалізації машинобудування області є: транспортне, сільськогосподарське, будівельно-шляхове і комунальне машино­будування, приладобудування, електронна, виробництво засобів зв’язку та медичного обладнання. (додаток 52). У виробництві окремих видів продукції машинобудування підприємства області мали і мають значну питому вагу у виробництві по Україні, навіть монопольне положення.
Мета та стратегічні завдання розвитку машинобудування	Стратегічною метою до 2015 р. в машинобудуванні області є забезпечення частки галузі у загальнообласному обсязі виробництва на рівні 12-14 % у загальноукраїнському обсязі машинобудування – 1,4 %.
Для цього у рр., за розрахунками, необхідно забезпечити середньорічні темпи росту по галузі на 11,2 відс., а за 10 років збільшити обсяги виробництва - не менш як у 3,0 рази. Важливим пріоритетом у розвитку машинобудування та у формуванні промислового комплексу області є випереджуючі темпи його розвитку, зростання обсягів випуску продукції галузі. Пріоритетом в стратегії розвитку машинобудування протягом першої половини періоду є малокапіталомісткий варіант підтримання й оновлення виробничого апарату та удосконалення галузевої структури. Основним джерелом фінансування капіталовкладень на цьому етапі мають бути власні кошти підприємств і прирівняні до них (амортизаційні відрахування, частина прибутку, акціонерна участь, кредити тощо). При обмежених ресурсах капітальних вкладень зростає значення інноваційної діяльності. Відтворення виробничого апарату і компенсація його зносу в усіх галузях мають поєднуватись із впровадженням нових технологій і техніки нових поколінь, новітньої продукції, підвищенням конкурентноздатності виробництва. Це може забезпечити продукція машинобудування, що стимулює його розвиток. Сучасна ситуація у світі вимагає активної інноваційної діяльності, як одного із засобів успішної конкуренції. Для України, з урахуванням кризового стану, з якого вона ще повністю не вийшла, активізація інноваційної діяльності, перехід на інноваційний шлях розвитку є імперативом. Особливу роль в інноваційному процесі займає машино­будування, яке має забезпечити впровадження інновацій у всіх сферах економічної діяльності. Інноваційні процеси мають екстериторіальні корені і машино­будування Чернігівської області має можливості скористатися науково-технічним потенціалом всієї України і зарубіжжя.
Загальногалузеві пріоритети	На загальнодержавному рівні пріоритетними визначені наукомісткі галузі, серед них авіакосмічна, суднобудівна, виробництво військової техніки, важке і сільськогосподарське
машинобудування, верстатобудівна та інструментальна, електротехнічна і приладобудівна, виробництво засобів зв’язку, інформатики та складної апаратури, медичного устаткування, радіо -, електронна, автобудівна та ін. Для галузі в цілому й її окремих підприємств стратегічним завданням є визначення свого місця і партнерів для виробництва продукції пріоритетного призначення та продукції підвищеної якості, пропонуючи ринку широкий вибір типів і модифікацій машин і комплексів машин. Серед продукції, на виробництві якої спеціалізуються підприємства області і яка відповідає пріоритетним напрямам держави, є продукція виробників-монополістів (пожежні машини, автоцементовози, протруювачі насіння, комплекти устаткування для вирощування і утримання курей, апаратура цифрових систем передачі даних для телефонних систем зв’язку тощо).
Пріоритетні напрями розвитку машинобудування	З урахуванням стану виробничого потенціалу пріоритетними напрямами розвитку машинобудування області є:
· прискорений розвиток машинобудівного комплексу в цілому з підвищенням його частки у продукції промисловості; · визнання пріоритетними галузями і видами економічної діяльності: Þ автомобільну промисловість (виробництво вузлів і деталей, запасних частин); Þ виробництво сільськогосподарських машин, особливо для тваринництва і кормовиробництва (птахівництво); Þ виробництво нових поколінь протипожежної техніки; Þ виробництво нафтопромислового, бурового та геологорозві­дувального обладнання і запасних частин до нього; Þ виробництво обладнання для переробних галузей АПК; Þ виробництво обладнання для переробки полімерних матеріалів, легкої промисловості і запчастин до нього; Þ високотехнологічна і наукоємна продукція (засоби зв’язку, медична техніка, електронна промисловість, медичні прилади та інструменти, ін). Þ виробництво широкої номенклатури споживчих товарів, орієнтованої на верстви населення з різним рівнем купівельної спроможності; Þ виробництво продукції всіх галузей комплексу, яка за технічним рівнем та наукоємністю знаходиться на передових позиціях і конкурентноздатна на ринках; Þ виробництво продукції, необхідної для конкурентного розвитку інших видів економічної діяльності на території області, забезпечення потреб населення. · впровадження інноваційної стратегії розвитку промисловості на основі поєднання науково-технічної, виробничої і фінансової сфер; · проведення у найближчий період інвестиційної політики у напрямі зміни структури основних фондів в усіх галузях, спрямовуючи 40-50 % амортизаційних відрахувань від вартості основних фондів першої групи на збільшення частки основних фондів третьої групи (машин і устаткування).
Напрями організаційної діяльності органів виконавчої влади	Для забезпечення випереджаючого розвитку машинобудівної галузі органам виконавчої влади необхідно здійснити: · вивчення кон‘юнктури внутрішнього ринку і суміжних областей в продукції машинобудування підприємств області та інформаційне забезпечення;
· сприяння утворенню угрупувань кластерного типу для вирішення проблем області (зокрема ремонту і модернізації техніки); · розроблення і втілення обласних міжгалузевих програм розвитку із залученням підприємств та організацій машинобудування; · розвиток територій пріоритетного розвитку та активізація прикордонного та транскордонного, у тому числі єврорегіонального співробітництва; · першочергова підтримка виробництва пріоритетних видів продукції.

4.3.3. Розвиток високоефективного хімічного виробництва

Сучасний стан хімічного виробництва	На території області виробляється незначна частка продукції хімічної промисловості: в 2005 р. 1,1 проц.
У галузевій структурі промислового комплексу області частка хімічної промисловості становила у 2000 р. 5,6 проц., , в 2005 році – 4,6 проц. Хімічна промисловість спеціалізується на виробництві хімічних волокон і ниток, а також продукції побутового призначення: лакофарбових матеріалів, пластин, труб, тари та профілів з пластмас, пластмасового обладнання для будівництва; гумовотехнічних виробів, товарів побутової хімії; фармацевтичних препаратів тощо (додаток 53). До основних галузей спеціалізації у хімічній промисловості області відноситься виробництво хімічних волокон і ниток. Крім того, в області виробляються фенолоформальдегідні смоли на ВАТ “Пластмас-Прилуки”. Найбільш інвестиційно привабливим підприємством є ВАТ “Чернігівське „Хімволокно”, де виробляється більше 90 відс. хімічної продукції області і зайнято 87,4 проц. працюючих у галузі. Підприємство спеціалізується на виробництві кордних тканин і технічних ниток, ниток синтетичних текстильних, волокон капронових. На підприємстві впроваджуються проекти по заміні фізично і морально зношеного обладнання.
Перспективи для інвестування галузі	У перспективі до 2015 р. пріоритетним напрямом залишається розвиток виробництва хімічних волокон і ниток як галузі загальнодержавної спеціалізації, а також виробів з
пластмас товарів побутової хімії для задоволення потреб регіону та поліграфічних фарб. Зважаючи на наявність в Україні бази з виробництва сировини – капролактаму (м. Черкаси), досвід роботи і кваліфікацію працівників ВАТ “Чернігівське „Хімволокно” – єдиного в Україні виробника поліамідних волокон та тканин, можливість експорту конкуренто­спроможної продукції, доцільно в рр. завершити реконструкцію і технічне переозброєння ВАТ “Чернігівське „Хімволокно”. В 2006 році розпочата реконструкція виробництва "Анід". В Україні та країнах СНД відсутні розробники в галузі технологій і обладнання для виробництва поліаміду – 6,6 (аніду) та ниток на його основі, тому створення нового виробництва можливе тільки за умови придбання технологічного обладнання у провідних фірм: Дюпон (США), “Рон-Пуленк” (Франція), “Асахі” (Японія), “Циммер” (Німеччина). Капіталовкладення на першому етапі склали 10 млн. дол. США. Впроваджується проект реконструкції виробництва “Капрон” (продукція з поліаміду-6), який на першому етапі передбачає розширення виробництва текстильних волокон, прогумовування кордних тканин та переобладнання цеху регенерації капролактаму. Обсяг інвестицій складає 70 млн. дол. США Переоснащено енергетичне господарство підприємства (обсяг капіталовкладень – 1млн. дол. США). Перспективним для інвестування залишається виробництво прогресивних видів лакофарбових матеріалів (Ніжинський ЗАТ “Ніфар”), пластмасового обладнання для будівництва, пластин, труб та профілів з пластмас (ДП “Пластмас” ТОВ “ТД “Пластмас-Прилуки”) ін. Всі хімічні виробництва, розташовані на території області, потребують модернізації обладнання, розширення асортименту, покращення якості продукції, підвищення рівня конкурентоспроможності на внутрішньому ринку. Зважаючи на те, що реконструкція і технічне переозброєння ВАТ “Хімволокно” потребує часу і коштів, в перспективі до 2015 р. темпи зростання обсягів хімічної продукції відбуватиметься повільними темпами, які за оцінкою складуть, в рр. – 121 – 132 відс., в рр. – 120 – 122 відс. У Ріпкинському районі, використовуючи переваги територій пріоритетного розвитку, у 2005 році введено в експлуатацію єдине в Україні підприємства по виробництву поліграфічних фарб. Також перспективним напрямком розвитку хімічного виробництва на території області є досить новий напрямок а саме виробництво біодизелю ( ТОВ "Інтрансавтострой"). Створення заводу в Чернігівській області проектною потужністю 37500 т/рік біодизеля. Вирощування насіння ріпаку для отримання ріпакової олії з наступною переробкою на біодизель, технічний гліцерин і жмих. Загальна вартість проекту - 251млн. грн. або 39,2 млн. євро. Строк окупності проекту 3 роки.
Перспективи галузі (розвиток фармацевтичного виробництва)	Одним з перспективних напрямів у розвитку фармацевтичного виробництва області є нарощування обсягів виробництва і реалізації продукції за рахунок освоєння випуску нових лікарських препаратів.
Вирішальне значення має створення спільних підприємств, що буде стимулювати виробництво проміжної продукції і надасть можливість сконцентрувати інвестиційні кошти. Основою мають стати багатопрофільні об’єднання на базі фармацевтичних, хімічних, оборонних підприємств. Тому на рівні області доцільно здійснити заходи з прискорення інноваційних процесів у цьому напрямі. Велике значення має державна підтримка, спрямована на створення умов довготермінового кредитування відповідних структур за прийнятними ставками, та прямі бюджетні асигнування. У рр. доцільно створення спільного підприємства з випуску медпрепаратів “Чернігівська фармацевтична компанія” на базі Чернігівського заводу радіоприладів. Вартість проекту оцінюється у 43 млн. дол. США, з них 40 млн. дол. - іноземні інвестиції. Ініціатором цього проекту виступає завод радіоприладів. Перспективним є створення міні-заводів з переробки лікарських трав та розширення мережі господарств заводів і цехів, спеціалізованих на вирощуванні та переробці рослинної сировини і виготовленні фітопрепаратів. Вони можуть бути розміщені у малих містах поблизу джерел сировини і енергії.

4.3.4. Розвиток виробництва деревини та виробів з деревини,

целюлозно-паперової та поліграфічної промисловості, виробництва меблів

Сучасний стан і тенденції розвитку виробництва дере­ви­ни та виробів з де­ревини, целюлозно-паперової та полі­гра­фічної промисловості	Галузь займає порівняно достатньо вагоме місце в структурі промислового комплексу області - її частка в загальному промисловому виробництві досягає 9,0% (2005р.). Чернігівщина відноситься до регіонів найбільш забезпечених лісосировинними ресурсами. У роках в області заготовлено в середньому щорічно 1,1 млн. м3 деревини, в тому числі 0,6 млн. м3 лісоматеріалів круглих. Проте деревообробна підгалузь залишається недостатньо розвиненою і представлена в основному (на 75 проц.) лісопильним виробництвом.
Целюлозно-паперова промисловість області виробляє 5,3 проц. загального державного обсягу продукції цієї галузі. Однак її підприємства за спеціалізацією відносяться лише до виробництва виробів з паперу та картону - шпалер, транспортної картонної тари та ін. Базовим підприємством цього профілю є Корюківська фабрика технічних паперів - одне з найкрупніших паперопереробних підприємств України. Виробництво паперу та картону, а також напівфабрикатів для їх виготовлення в області майже відсутнє, тому останні переробні підприємства одержують з інших областей України та країн далекого зарубіжжя.
Стратегічні пріори­тети роз­ви­т­ку вироб­ництва дере­ви­ни та виробів з дере­вини, целюлозно-па­пе­ро­вої та полігра­фічної промисловості	Стан деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, наявність лісосировинних ресурсів, рівень споживання і забезпечення області галузевою продукцією значною мірою визна-чають напрями і пріоритети розвитку цієї галузі в перспективі до 2015 року, а саме: · підвищення ефективності виробництва на основі його інтенсифікації і зростання виробничого потенціалу;
· удосконалення структури виробництва, комплексного використання і економії лісосировинних ресурсів; · поліпшення асортименту і підвищення споживчих властивостей продукції, її конкурентоспроможності, зміцнення експортного потенціалу, нарощування виробництва імпортозамінюючих виробів. Головним напрямком техніко-технологічного розвитку галузі слід вважати реконструкцію, модернізацію і розширення діючих прогресив­них виробництв, а також організацію нових, продукція яких користується підвищеним попитом і найбільш повно задовольняє потреби споживачів і вимоги ринку.
Перспективи роз­витку виробництва деревини та виробів з деревини, целюлозно-паперової та поліграфічної промисловості	Виходячи із сучасного стану деревообробної і целюлозно-паперової промисловості, напрямів і пріоритетів її розвитку, передбачається, що обсяг виробництва продукції галузі до 2015 року зросте в цілому в 1,8-2 рази, в тому числі виробництва деревини та виробів з неї − 2,5-3 рази, виробництва виробів з паперу та картону - 1,6-1,8 разів, виробництва меблів - в 2,2-2,6 разів (додаток 54).
Через обмеженість ресурсів сировини і попиту на пилопродукцію, в перспективі буде стримуватись виробництво пиломатеріалів та інших найбільш сировинновитратних виробів. Розвиток лісопильного виробництва потрібно спрямовувати на впровадження нової техніки і прогресивних технологій з метою підвищення ефективності виробництва, якості продукції, рівня комплексного використання деревної сировини. Це, перш за все, стосується застосування агрегатних ліній на базі фрезерно - і стрічкопильних верстатів, високомеханізованого обладнання для з’єднання короткомірних пиломатеріалів і збільшення випуску продукції необхідних розмірів і форм, широкого впровадження сушильних камер та іншої сучасної техніки. На території Корюківського району впроваджується інвестиційний проект по будівництву промислових потужностей з виробництва ламінованих ДСП з використанням відходів існуючих деревообробних підприємств. Орієнтовна вартість першої черги проекту 20 млн. євро. Найбільш високі темпи зростання, за експертними оцінками, матиме виробництво теслярських та стругальних виробів /в 3,3-4 рази у порівнянні з 2005 р./, зокрема, виробництво дверних і віконних блоків, паркету та ін. Основним напрямком розвитку меблевого виробництва є використання техніки і технології, що забезпечують високу мобільність виробничого процесу, швидку переналадку випуску продукції з метою частої зміни її асортименту, дизайну і поставки на ринок невеликими партіями. Перспективи розвитку целюлозно-паперової промисловості зорієнтовані на розширення виробництва та збільшення асортименту виробляємої продукції на вже діючих підприємствах. На ВАТ "Корюківській фабриці технічних паперів" планується впровадження у виробництво нових видів шпалер, а також розглядається можливість збільшення виробництва супутних видів продукції (технічного паперу та паперової тари). Для забезпечення зростаючих потреб промисловості будуть створюватись нові потужності по виготовленню картонної тари на ВАТ "Нямуно Банга-Мена" та в Козелецькому районі. Подальшого розвитку набудуть виробництво пакувальних виробів з паперу та картону на діючих поліграфічних підприємствах.

4.3.5. Розвиток легкої промисловості

Сучасний стан легкої промисловості	Легка промисловість належить до пріоритетних галузей у соціально-економічному розвитку України і Чернігівської області.
З виробництва товарів легкої промисловості область в 2001–2002рр. посідала четверте місце серед регіонів України. У структурі промислового виробництва області частка продукції легкої промисловості у 2005 р. становила 6,4 відс. Найбільш розвинутими є текстильна промисловість (83,4 відс. загального обсягу продукції легкої промисловості області) та виробництво готового одягу (14,6 відс.). Частка виробництва шкіряного взуття складає 2,0 відс. (додатки 55-56).
Текстильна промисловість	Значну роль у розвитку текстильної промисловості відіграє підготовка та прядіння вовняної пряжі та виробництво вовняних тканин. У 2000 р. вироблено вовняних тканин – 4423,5 тис. м2 (68,2 відс. загального обсягу цієї продукції України).
У 2005р. випуск цієї продукції становив, відповідно, 6721,8 тис. м2 (81,1 відс.). (Табл. 5.19). У галузі працюють такі крупні підприємства, як ЗАТ „Камвольно-суконна компанія “Чексіл”, яке виробляє вовняну пряжу, тканини камвольні, суконні, вовняні та напіввовняні тонкосуконні, і випускає до 80 відс. загальнодержавного обсягу вовняних тканин, ВАТ “Чернігіввовна”, яке виробляє миту вовну.
Пріоритетні напрями розвитку текстильної промисловості	Пріоритетним напрямом текстильної промисловості передбачатиметься:
· нарощування виробництва тканин ЗАТ „Камвольно-суконна кампанія „Чексіл” для потреб внутрішнього та зовнішнього ринків на основі технічного переозброєння та освоєння прогресивних технологій виробництва тканин: Þ з використанням синтетичної пряжі; Þ з двостороннім оздобленням; Þ фігурною стрижкою; Þ друкованим малюнком; Þ оздоблення велюрової групи тканин зі застосуванням кашеміру; Þ фарбування і сушки вовняної і напіввовняної пряжі. · а також ефективне використання відходів виробництва.
Виробництво льоноволокна	Область є значним виробником льоноволокна в Україні. В області розміщені такі крупні льонозаводи як Корюківський, Куликівський та Н.-Сіверський льонозаводи, ТОВ "Льон холдінг", ТОВ ”Олстас-льон”, ДП ”Ресскі-льон”, ТОВ ”Пеллі-льон”, ТОВ „Льон - Полісся”.
Забезпечення комплексного використання льоносировини потребує реалізації ряду інноваційних проектів, а саме: · організація виробництва довгого льоноволокна високої якості; · технологія та обладнання для виробництва лляних ниток та тканин; · пошиття білизни та одягу; · освоєння та випуск сільськогосподарської техніки для вирощування льону-довгунця; · переробка відходів льоновиробництва (костроплити, костробрикети, будівельні та фундаментні блоки). У той же час, відродження льонарства стримує нестабільна робота основних вітчизняних споживачів льоноволокна - Житомирського та Рівненського льонокомбінатів. Розвиток перспективного напрямку можливий лише за умови розроблення і впровадження державної програми підтримки та розвитку льонарства.
Виробництво панчішно-шкарпеткових виробів	Основним виробником панчішно-шкарпеткових виробів у регіоні є ВАТ “Прилуцька панчішно-шкарпеткова фабрика ім. 8 березня”. У 2000 р. було вироблено 3,69 млн. пар панчішно-шкарпеткових виробів, у 2005р. – 1,9 млн. пар (на 13,2 відс. менше проти 2004р.).
Нарощування обсягів випуску продукції можливе за рахунок технічного переоснащення фабрики, застосування нових технологій і техніки, на цій основі освоєння виробництва принципово нових видів трикотажного полотна та виробів з нього. Ефективним є також створення на базі фабрики спільних підприємств з іноземними виробниками аналогічної продукції, що дозволить підвищити якість і конкурентоспроможність панчішно-шкарпеткових виробів, освоїти нові сегменти українського ринку.
Виробництво готового одягу	Вагомий внесок у розвиток легкої промисловості області надає комплекс підприємств з виробництва готового одягу. Це: ВАТ Чернігівська швейна фабрика “Елегант”, ЗАТ Прилуцька швейна
фабрика, ЗАТ Виробничо-торгова фірма “Сіверянка” та інші підприємства. Для організації виробництва готового одягу типовим є створення значної кількості малих підприємств, які при умові добре налагодженої роботи можуть виробляти досить великий і різноманітний за асортиментом супутньої до виробництва кінцевого продукту продукції. На прогнозований період передбачається реконструкція і технічне переоснащення підприємств, впровадження нових технологій, з метою розширення асортименту, освоєння випуску нових високоякісних моделей одягу.

4.3.6. Промисловість будівельних матеріалів