Стратегія соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року (стр. 4 )

Станом на 01.09.2006 в області функціонує 739 загальноосвітніх навчальних закладів, де навчається 118,2 тис. учнів. Навчально – виховний процес забезпечують 15,5 тис. педагогічних працівників, з яких вищу педагогічну освіту мають 91,2 %.

Середня наповнюваність класів складає 17,2 учня. Упродовж останнього десятиліття існує тенденція до зменшення учнівського контингенту, що обумовлено демографічним скороченням кількості дітей відповідного віку.

У зв’язку з подальшою оптимізацією мережі шкіл, переходом учнів старшої школи на профільне навчання, школярі ряду населених пунктів відвідують загальноосвітні установи на відстані понад пішохідну або нормативну транспортну доступність. З метою охоплення навчанням всіх дітей шкільного віку, підвищення ефективності використання навчально-методичної бази опорних шкіл затверджена програма організації підвозу учнів сільської місцевості до місць навчання в Чернігівській області на рр.

В результаті у 2006 – 2007 навчальному році організованим підвозом забезпечується 91,3 % школярів, які цього потребують.

Продовжується робота щодо інформатизації навчально-виховного процесу. Станом на 01.09.2006 року в навчальних закладах області встановлено 3952 комп'ютери нового покоління. Обладнано 299 комп'ютерних класів, в т. ч. ,8 %) - у сільських школах. До мережі Інтернет підключено 110 закладів, у т. ч. всі ЗНЗ мм. Чернігова і Ніжина.

Комп’ютеризовано дві третини загальноосвітніх шкіл, 73 % закладів І-ІІІ ст. мають сучасні комп’ютерні комплекси. Показник комп’ютерного забезпечення в області складає 32 учні на 1 комп’ютер.

Проблеми дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів:

· існує потреба в навчальному приладді, комп’ютерному та програмному забезпеченні, лабораторному обладнанні та спортивному інвентарі. Така ситуація є типовою для більшості регіонів України;

· у Чернігівській області вирішення питань капітального ремонту очікують 10 % ДНЗ та 21% загальноосвітніх навчальних закладів;

· неповне охоплення організованим підвозом учнів в сільській місцевості до місць навчання.

Професійно-технічна освіта в області представлена 22 навчальними закладами, в яких навчається 9,1 тис. учнів. Випуск кваліфікованих робітників у 2006 році склав 5,9 тис. осіб.

У 2005/2006 навчальних роках функціонувало 19 вищих закладів освіти (ВНЗ) І-ІІ та 6 – ІІІ-ІV рівнів акредитації, в яких навчалось, відповідно, 12,6 і 29,0 тис. студентів, працювало 1,2 та 1,45 тис. викладачів.

Ознакою сьогодення є зростання обсягів підготовки фахівців за спеціальностями економіка, менеджмент, маркетинг, міжнародне право, банківська справа, підприєм­ництво тощо, в тому числі у вищих навчальних закладів, заснованих на недержавній формі власності.

Проблеми вищих навчальних закладів:

· незбалансованість обсягів підготовки за окремими спеціальностями з перспективними потребами ринку праці в майбутньому може ускладнити ситуацію з зайнятістю населення;

· порушилися партнерські зв’язки підприємств і організацій з професійно – технічними та вищими навчальними закладами. Роботодавці не беруть участі у забезпеченні належної професійно – практичної підготовки молоді. Відсутня відповідальність за якість освіти з боку тих, хто причетний до її забезпечення;

· в силу ряду об’єктивних та суб’єктивних причин і в першу чергу через обмеженість фінансування освіти і науки з державного та місцевих бюджетів, знизився престиж педагогічної і наукової праці. В результаті відбувається відплив перспективної творчої молоді і досвідчених вчителів і науковців в інші галузі економіки та за межі України. Триває процес старіння педагогічних і керівних кадрів. Збідніла матеріально – технічна база навчальних закладів усіх рівнів. Все це негативно впливає на якість освітніх послуг.

Функціонування установ дошкільного виховання значною мірою залежатиме від загальної економічної ситуації. Її поліпшення викличе зменшення жіночого безробіття, збільшення рівня доходів населення, що розширить попит на послуги дитячих дошкільних закладів ДНЗ. У 2010 р. передбачається зростання кількості дітей, які відвідуватимуть ДНЗ, до 22,0 тис. осіб при 48-відсотковому охопленні дітей відповідного віку; в 2015 р. - до 22,5 тис. осіб при 50-відсотковому охопленні.

Прогнозується подальше зменшення кількості учнів сільських шкіл, що пов’язано із складною демографічною ситуацією. Водночас дещо зростуть учнівські контингенти загальноосвітніх навчальних закладів у містах і селищах міського типу у зв’язку із зростанням народжуваності. Відсоток учнів, які навчатимуться в дві зміни зменшиться.

Впроваджуватиметься Державна програма «Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці», в рамках якої значно поліпшиться рівень забезпечення навчальних закладів комп’ютерною технікою та мультимедійним обладнанням, програмними засобами навчання та електронними підручниками.

За рахунок видатків державного бюджету поліпшиться матеріально – технічне оснащення навчальних кабінетів предметів природничо – математичного циклу.

В ході реалізації державної та обласної програм «Шкільний автобус» буде забезпечено підвіз усіх учнів сільської місцевості, які проживають за межами пішохідної доступності до місць навчання і додому, що дасть змогу створити широку мережу шкільних округів у сільських регіонах.

На перспективу до 2015 р. передбачається зменшення професійно-технічних навчальних закладів до 18 одиниць, чисельності учнів у них - до 8,0 тисяч, випуску кваліфікованих робітників - до 5,0 тисяч.

Кількість вищих закладів освіти (ВНЗ) І-ІІ рівня акредитації не збільшиться, ІІІ-ІV рівнів – 7 одиниць, чисельність студентів зменшиться у ВНЗ І-ІІ рівнів до 10 тис. а у ВНЗ ІІІ – IV рівнів - до 25 тис., викладачів - 1,1 і 1,3 тис.

Заходи з покращення функціонування системи освіти в області спрямовані на забезпечення її випереджаючого розвитку на основі поліпшення фінансового, матеріально-технічного, кадрового та методичного забезпечення з одночасним підвищенням економічної ефективності використання затрачених ресурсів та передбачають:

· забезпечення безперервності та наступності на всіх рівнях освіти, взаємодії науки та практики в освітньому процесі;

· збереження та розвиток мережі державних загальноосвітніх закладів, приведення її у відповідність із потребами регіону, створення приватних закладів;

· збереження та оптимізації діючої системи професійно-технічної та вищої освіти;

· подолання вузькопрофільності та дублювання при підготовці робітників і фахівців; якісне поліпшення матеріально-технічної бази освітніх закладів;

· підвищення якості навчального процесу шляхом впровадження нових навчальних технологій, програм, розширення застосування технічних засобів у навчальному процесі.

Культура

Одним із найпоширеніших видів закладів культури є публічні бібліотеки. В області нараховується 772 бібліотеки. Скорочується мережа бібліотек у сільській місцевості: порівняно з 2000 р. кількість останніх зменшилась на 22 об'єкти (на 9,7%).

Книжковий фонд бібліотек налічує понад 11,1 млн. примірників, або 950 примірників на 100 чол.

В області функціонує 806 клубних установ, що на 9 % менше, ніж у 2000 р. У зв'язку зі зменшенням кількості жителів, показник забезпеченості місцями в клубних установах розрахо­ваний на 100 осіб не знижувався з 1997 р. і в 2005 р. становив 17 місць.

Кінообслуговування в області представлене 130 кінотеатрами та залами з кіноустановками, що порівняно з 2000р. в 3 рази менше. Має місце тенденція скорочення відвідування кіносеансів із платним показом, що пов'язано, насамперед, зі згортанням мережі кінотеатрів і залів із кіноустановками (в 2002 р. у розрахунку на 100 жителів нараховувалось 3 місця в залах із кіноустановками та кінотеатрах проти 17 місць у 1996 р.), розвитком телебачення та значним подорожчанням вартості показів у модернізованих кінозалах.

Проблеми культури

· за останні роки відбулось скорочення бібліотечного фонду та його моральне старіння, незважаючи на зростання відвідуваності бібліотек певними категоріями читачів;

· більшість сільських закладів культури не забезпечена музичними інструментами, сучасною звукопідсилюючою апаратурою, сценічними костюмами, необхідною літературою.

У перспективі мережа закладів культури клубного типу та бібліотек продовжуватиме скорочуватися, що обумовлене зменшенням чисельності сільських населених пунктів. Мережа закладів культури клубного типу знизиться з 806 одиниць у 2005 р. до 760 одиниць - у 2015 р. (Додаток 9).

Книжковий фонд публічних бібліотек досягне 10,9 млн. примірників, або 1114 примірників у розрахунку на 100 чол. населення, що вище рівня 2002 р. на 19,6 %

У зв’язку із зменшенням кількості населення буде зменшуватися і кількість читачів. В 2015 р. вона складе 454,6 тис. осіб (на 8% менше проти 2002 р.)

У 2015 р. мережа музеїв збільшиться до 30 одиниць, кількість відвідувань музеїв у розрахунку на 100 жителів досягне 47 (у 2002 р

Мережа театрів залишиться незмінною, а рівень їх відвідування досягне в 2015 р. 18 відвідувань на 100 жителів (у 2002 рНа 25% зросте рівень відвідування дитячого та молодіжного театрів.

Основні заходи спрямовані на створення нових форм культурно-естетичного виховання населення, відродження та розвиток національної культурної спадщини, самобутності та традицій області, знайомство зі світовими цінностями, підвищення доступності та забезпеченості населення культурно-розважальними послугами, розвиток інформаційного суспільства.

Вони передбачають:

· поповнення новими матеріалами центрів регіональної інформації та регіонального інформаційного порталу в обласній бібліотеці ім. В. Короленка та публічних бібліотеках області;

· завершення впровадження комп'ютерної техніки в центральних районних,
бібліотеках, районних будинках культури, музейних закладах, що значно підвищить їх науково-інформаційний потенціал;

· облаштування фондосховища та нових виставкових залів обласного
історичного музею ім. В. Тарновського та обласного художнього музею з метою
посилення безпеки музейної колекції;

· істотне розширення обсягу послуг із прокату фільмів, підвищення відвідування кінотеатрів, створення на базі Сосницького кінотеатру Центру вітчизняного кіно;

· сприяння діяльності факультету Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв з метою підвищення кваліфікаційного рівня та навчання працівників культури;

· сприяння у створенні філіалів Національного архітектурно-історичного заповідника „Чернігів стародавній” в селищі Любеч і смт. Козельці та відділу Чернігівського обласного історичного музею ім. В. Тарновського – військово історичного центру „Музею пам’яті Героїв Крут”;

· створення історико-краєзнавчих музеїв в м. Городня, смт. Срібне;

· відкриття філій початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів в сільській місцевості Куликівського, Менського, Н. Сіверського, Ріпкинського, Срібнянського, Чернігівського, Щорського районів;

· зміцнення матеріально-технічної бази закладів, установ та підприємств культури і мистецтв області.

У системі медичної допомоги населенню Чернігівської області відбувається реорганізація із акцентом на лікарські амбулаторії з денними стаціонарами. Станом на 01.07.2006р. ліжковий фонд медичних закладів системи медичної допомоги Чернігівської області становить 12805 ліжок, забезпеченість ліжками на 10 тис. населення склала – 108,5.

Використання наявного ліжкового фонду покращилося. Стаціонарно проліковано близько 160 тис. чол., виконано 32 тисячі операцій, до поліклінік здійснено близько 5,5 млн. відвідувань. Активно застосовуються стаціонарзамінні технології (денні стаціонари та стаціонари вдома), кожне 10-е ліжко працює в режимі денного, кожний 7-й хворий лікується на цих ліжках.

Функціонують 219 закладів, які мають денні стаціонари, в який налічуються 1533 ліжок, де за І півріччя поточного року проліковано 41523 хворих. В області функціонує 169 лікувально-профілактичних закладів, які організовують стаціонари вдома, де за 6 місяців 2006 року проліковано 29583 хворих.

У системі охорони здоров’я прогнозується незначне збільшення забезпеченості населення ліжковим фондом з 108,7 ліжок у розрахунку на 10 тис. осіб у 2005 році до 109,0 ліжок у 2015 р. Зменшиться кількість лікарів до 4,2 тис. та середніх медичних працівників до 14,3 тис. (Додаток 10).

На 1 лікаря припадатиме 3,4 середніх медичних працівники, що наблизить організацію лікувально-діагностичного процесу медичних закладів до встановленого нормативу 1:3,5.

Метою розвитку системи охорони здоров’я області на довгострокову перспективу є забезпечення населення належним медичним обслуговуванням на рівні науково-обґрунтованих стандартів.

Завдання по досягненню мети:

· постійне вдосконалення системи медичної допомоги, зокрема розвитку стаціонарзамінюючих форм медичної допомоги, розширення обстеження хворих на догоспітальному етапі та завершення їх лікування в поліклініках, удосконалення та скорочення тривалості лікувального процесу, розвитку мережі амбулаторно-поліклінічних закладів і оснащення їх сучасною медичною апаратурою;

· пропаганда здорового способу життя, надання населенню через засоби масової інформації рекомендацій із проведення профілактичних заходів;

· виконання державних і національних програм, пов'язаних із профілактикою і лікуванням соціально значущих хвороб (туберкульозу, інфекційних, онкологічних та серцево-судинних захворювань), розширення медичної допомоги матері та дитині, розвитку служб збереження генофонду і захисту імунної системи організму;

· сприяння розвитку страхової і приватної медицини;

· посилення контролю за якістю медичних послуг.

У системі фінансування системи охорони здоров'я і закладів охорони здоров'я:

· фінансування закладів методом глобального бюджету;

· збільшення фінансування на амбулаторно-поліклінічну допомогу до 30% в структурі видатків;

· залучення додаткових джерел фінансового забезпечення закладів охорони здоров`я;

· можливість створення резервних фондів у закладах охорони здоров`я;

· стримування собівартості медичних послуг;

· фінансове стимулювання медичних працівників відповідно до обсягу та якості наданих медичних послуг;

· раціональне використання та розподіл бюджетних коштів;

У системі організації медичної допомоги:

· виключення дублювань медичних послуг;

· поступова ліквідація диспропорції між первинною та спеціалізованою допомогою, як у кадровому, так і фінансовому відношеннях;

· підвищення відповідальності первинної ланки за здоров'я населення;

· формування єдиного медичного простору;

· підвищення обґрунтованості госпіталізацій;

· підвищення якості надання медичних послуг;

· участь громадськості в організації та управлінні системи охорони здоров`я;

· поліпшення показників стану здоров`я;

· доступність медичної допомоги;

· наявність здорової конкуренції медичних послуг;

· збільшення бюджетного фінансування на медикаментозне забезпечення лікування хворих;

· зменшення частки витрат пацієнтів на лікування;

· поліпшення медикаментозного забезпечення громадян за рахунок подальшого розвитку Лікарняної каси;

· створення умов для запровадження страхової медицини.

Ефективність функціонування житлово-комунального господарства обумовлена рівнем ринкових перетворень у галузі і розвитку конкурентного середовища, створенням чітко визначених правил користування об’єктами комунальної власності, посиленням контролю та відповідальності за невиконання договірних і фінансових зобов’язань органами місцевого самоврядування і підприємствами, обсягами впровадження сучасних технологій, заходами з енергозбереження, відновлення технічного стану житлових будинків, інженерних мереж та обладнання.

Перешкодами на шляху перетворень у системі житлово-комунального господарства є:

· недосконалість нормативно-правової бази в частині щодо обов’язків споживачів своєчасно сплачувати за отримані житлово-комунальні послуги (потрібно прийняти “Житловий кодекс України”);

· відсутність Державної житлово-комунальної інспекції по контролю за технічним станом будинків та будівель громадського призначення, незалежно від форми власності;;

· присутність політичних спекуляцій в питанні своєчасного запровадження економічно обгрунтованих тарифів;

· недостатнє фінансування місцевими органами самоврядування відновлення технічного стану житлових будинків, інженерних мереж та обладнання;

· відсутність стимулів заохочення щодо зниження собівартості послуг, впровадження енергозберігаючих технологій та використання місцевих видів палива.

Пріоритетними заходами в галузі будуть:

· відновлення основних виробничих фондів, інженерних систем і комунікацій;

· економія паливно-енергетичних ресурсів, запровадження новітніх технологій;

· використання місцевих видів палива в теплоенергетиці;

· створення і організацію роботи об’єднань (товариств) співвласників багатоповерхових житлових будинків та впровадження системи управителів будинками;

· формування мережі підприємств комунального обслуговування недержавних форм власності;

· запровадження нових форм експлуатації житлового фонду, що передбачають можливість вибору власниками житла підприємств для ремонту і обслуговування житла на конкурсній основі, їх участі в керуванні житловим фондом, контролі та формуванні тарифів з надання цих послуг;

· перехід підприємств галузі на нову економічну модель господарювання, що передбачає стовідсоткову оплату необхідної кількості житлово-комунальних послуг споживачами, і у випадку їх низької якості - вжиття до порушників, згідно з діючим законодавством, штрафних економічних санкцій або припинення дії ліцензії на право надання послуг;

· впровадження диференційованої оплати житла на кожен будинок окремо залежно від кількісних показників фактичного надання послуг з урахуванням забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій;

· створення фонду соціального житла;

· виконання проекту будівництва сміттєпереробних заводів на території області;

· впровадження технології використання газу сміттєзвалищ для виробництва теплової енергії;

· зменшення споживання природного газу шляхом впровадження проекту «Реконструкція системи теплопостачання Чернігівської області», розробленого у відповідності до Кіотського протоколу;

· виконання загальнодержавної програми “Питна вода України” на роки”;

· поновлення парку тролейбусів, організацію нових маршрутів.

Напрями розвитку житлового будівництва спрямовані на збільшення обсягів інвестицій у житлове будівництво, в основному за рахунок небюджетних коштів: