Стратегія соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року (стр. 8 )

Інфекційні захворювання людей. Сучасний стан	В роках серед населення області зареєстровано 285 випадків захворювань на лептоспіроз, 47 з яких закінчились смертю (16,4 %), 1 випадок туляремії (2005 рік). Випадки захворювань на сибірку в області не реєструвались з 1995 року.
На обліку знаходиться 527 стаціонарно неблагополучних пунктів з сибірки. Показник захворюваності на лептоспіроз з 2000 по 2005 рік зменшився з 4,5 до 2,9 на 100 тисяч населення, але щорічно перевищує середньодержавний. На обліку знаходиться 72 ензоотичні з лептоспірозу території і їх кількість щорічно збільшується. Станом на 01.01.2006 року на території області на обліку 215 пунктів ензоотичних з туляремії, які є активними природними осередками цього захворювання і нові пункти реєструються щороку. Епідситуація щодо захворюваності на туляремію в області благополучна, але існують всі умови для її ускладнення. Захворюваність на черевний тиф в області реєструвалась лише в 2001 році (діагностовано 1 випадок) в Городнянському районі, показник захворюваності по області був 0,07 на 100 тис. Але на території області проживає 24 хронічних бактерієносії, котрі раніше перехворіли і які являють собою постійну загрозу для оточуючих, як джерело інфекції. Захворюваність гострими вірусними гепатитами за роки становила 64,34 – 49,8 на 100 тис. населення. Захворюваність правцем в період році коливалась в межах 0,86-0,3 на 100 тис. населення. Стабільність ситуації по правцю в області залежать від високого (98-100%) охоплення населення області профілактичними щепленнями від цієї інфекції. Захворюваність населення області на аскаридоз у 2005 році у порівнянні з 2000 роком знизилась на 22 % і становила 79,3 на 100 тисяч населення (у 2000 році – 101,7). У 2005 році виявлено 943 хворих на аскаридоз в 581 населеному пункті. Вищі показники з аскаридозу реєструвались в районах: Бахмацькому – 164,1 на 100 тисяч населення, Бобровицькому – 110,2, Городнянському – 271,1, Козелецькому – 114,3, Коропському – 127,0, Куликівському – 104,2, Ріпкинському – 114,6, Семенівському – 110,5, Щорському – 112,2.
В зв’язку з погіршенням епізоотичної ситуації спорадична захворюваність серед людей на лептоспіроз в найближчі роки може реєструватись в межах 1,6-4,7 вип. на 100 тис. населення. Можливе зростання захворюваності на туляремію в області за рахунок відсутності щеплень уразливим групам населення на протязі більше 5 років. Через відсутність вакцини прогноз по захворюваності на вірусний гепатит А та С несприятливий. За умови постійного і дострокового постачання області імунними препаратами, як для дітей так і для декретованих груп населення, прогноз по захворюваності на гепатит В більш благополучний. При належному виконанні діючих нормативних актів по охопленню щепленнями проти правця населення області, захворюваність у 2010 та 2015 роках залишиться на рівні 0,3-0,5 на 100 тис. населення. Аналіз показників з аскаридозу дає підстави прогнозувати подальше зниження аскаридозу у 2010 році до 65,0, у 2015 році до 55,0 на 100 тисяч населення.
Для поліпшення ситуації з інфекційними захворюваннями передбачається реалізація наступних завдань: По захворюваності на лептоспіроз: · посилити державний санепіднагляд за об’єктами епідризику щодо заходів профілактики лептоспірозу, звернувши особливу увагу на стан водоймищ, в першу чергу тих, які використовуються з метою відпочинку населення, пляжів, таборів для дітей, інших місць відпочинку, харчових, комунальних об’єктів тощо; · проводити семінари для фахівців всіх рівнів лікувальної мережі щодо покращення діагностики, лікування та профілактики лептоспірозу; · забезпечувати виконання вимог розпоряджень облдержадміністрації від 14.10.2002 № 000 “Про організацію та проведення дератизаційних, дезінсекційних та дезінфекційних заходів на об’єктах області” та № 000 від 23.03.1999 “Про проведення суцільної одночасної дератизації на території області”. По захворюваності на туляремію: · придбання лікувальними закладами області туляремійної вакцини і проведення щеплень уразливим групам населення; · проводити суцільну дератизацію в області; · здійснювати моніторинг активності природних осередків туляремії з метою прогнозування і попередження захворюваності. По захворюваності на вірусні гепатити, тиф-паратиф, правцем: · забезпечити виконання обласної програми по профілактиці вірусних гепатитів на роки, затвердженої рішенням державної надзвичайної протиепідемічної комісії при облдержадміністрації від 01.06.05 р протокол №2; · використовувати ранній метод діагностики тифо-паратифів та весь комплекс профілактичних заходів згідно комплексного плану; · забезпечити 95-98 % імунний прошарок проти правця в усіх вікових групах. По захворюваності на аскаридоз: · забезпечити санітарний благоустрій сільських населених пунктів; · підвищити рівень санітарної культури населення; · забезпечити необхідні оздоровчі заходи у вогнищах та мікровогнищах аскаридозу.
Захворюваність на соціально небезпечні хвороби. Сучасний стан	Ситуація з захворюваності на туберкульоз в області продовжує погіршуватись. З 2000 по 2005 рік показник захворюваності зріс з 45,5 до 71,0 на 100 тис. населення.
Продовжує ускладнюватись і ситуація з ВІЛ-інфекції/СНІДУ. Захворюваність на ВІЛ/СНІД з 2000 по 2005 рік зросла з 6,6 до 20,0 на 100 тисяч населення. Показник знаходиться на рівні середньодержавного. На початок 2006 року в області офіційно зареєстровано 1203 ВІЛ-інфікованих, в т. ч. тільки за 2005 рік – 237. Найбільша кількість ВІЛ-інфікованих зареєстрована з середовища ін'єкційних наркоманів, але щорічно питома вага цієї категорії зменшується, а збільшується кількість інфікованих статевим шляхом, вагітних, дітей народжених ВІЛ-інфікованими матерями. Захворюваність на туберкульоз органів дихання в роках і може бути на рівні 78-83 випадків на 100 тисяч населення. В роках можливе зростання захворюваності на ВІЛ/СНІД всіх категорій населення. В подальшому, при проведенні всього комплексу лікувально-профілактичних заходів, ситуація може стабілізуватись. Для поліпшення ситуації з соціально-небезпечними хворобами передбачається реалізація наступних стратегічних завдань: По захворюваності на туберкульоз: · посилити контроль за станом планування та проведення флюорообстежень дорослого населення; · забезпечити належний рівень охоплення профілактичними щепленнями проти туберкульозу та туберкулінодіагностикою контингентів, що підлягають щепленням і обстеженням; · використати на місцях всі методи обстеження з метою ранньої діагностики туберкульозу; · провести в повному обсязі протиепідемічні заходи у вогнищах туберкульозу. По захворюваності на ВІЛ/СНІД: · виконувати заходи Програми профілактики ВІЛ/СНІДу всіма зацікавленими відомствами і службами; · надавати лікувальну і психосоціальну допомогу ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД; · посилити контроль за санітарно-протиепідемічним режимом лікувально-профілактичних закладів з метою профілактики ВІЛ інфекції серед хворих і медичного персоналу; · попереджувати інфікування через донорську кров; · контролювати проведення заходів попередження перинатальної передачі ВІЛ-інфекції.

2.4.4. Інфекційні захворювання сільськогосподарських тварин та ураження сільськогосподарських рослин хворобами і шкідниками

Інфекційні хвороби серед сільськогосподарських тварин. Сучасний стан

Суттєву небезпеку виникненню нових неблагополучних пунктів по хворобах спільних для людей і тварин створюють худобомогильники, на яких проводилось захоронення хворих на сибірку тварин і які є джерелом поширення захворювання шляхом ґрунтової та водної інфекції.

Збільшення популяції червоних лисиць, а також послаблення роботи по зменшенню бродячих собак і котів сприяє розповсюдженню сказу як серед диких, так і домашніх тварин. Збудник лептоспірозу тривалий час зберігається в невеликих стоячих водоймах та заболоченій місцевості. Джерелом його розповсюдження є гризуни і перехворілі тварини. Крім того, носіями збудників лептоспірозу у 5 – 10 відсотків є гризуни. Зараження людей відбувається водним шляхом, або при контакті з хворими тваринами. Нехтування правилами утримання домашньої свійської та водоплавної птиці не виключає контакту з синантропними, а на річках з дикими птахами, що чинить явну небезпеку зараження високо патогенним пташиним грипом.

Ураження сільськогосподарських рослин хворобами і шкідниками	Як в цілому по Україні, в області спостерігається складний фітосанітарний стан на посівах сільськогосподарських культур. Найпоширеніші шкідники на посівах зернових - хлібні жуки, п‘явиця, хлібна блоха; на буряках – бурякові блішки, попелиці,
довгоносики, молі, щитоноски; на картоплі – колорадський жук, личинки чорнишів та пластинчастовусих; льону - льонові блішки. Найпоширеніші хвороби зернових – септеріоз, іржа, гельмінтосперіоз, борошниста роса, кореневі гнилі; буряків – церкоспороз, борошниста роса; льону – фузаріоз, антракноз; картоплі – фітофтороз, макроспоріоз. Зараз в області налічується 6555 присадибних ділянок, вражених небезпечним карантинним об’єктом золотистою картопляною нематодою на загальній площі 1286 га, які підлягають значному скороченню шляхом впровадження нематодостійких сортів картоплі. Не ліквідовано 4 вогнища раку картоплі на площі 1,25 га. Як і в інших областях України, дедалі більшого розповсюдження набуває карантинний бур’ян амброзія полинолиста, що потребує виділення додаткових коштів з місцевих бюджетів та землекористувачів на її ліквідацію. 2.4.5. Можливості підвищення рівня природно-техногенної безпеки
Основні тенденції у сфері приро­дно-техногенної безпеки	До основних тенденцій у сфері природно-техногенної безпеки області слід віднести:
· зменшення кількості надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру починаючи з 2001 р. (рис. 10); · незначне переважання природних НС; · зростання кількості постраждалих та загиблих від НС техногенного і природного характеру; · підвищення катастрофічності техносфери в результаті зростання темпів фізичного і морального зносу основних фондів; · підвищення рівня небезпек природного характеру у зв’язку із загостренням екологічних проблем, які можуть носити все більш синергетичний характер; · очікувана можливість поширення спалахів епідемій як нових, так і раніше відомих захворювань (інфекції грипу і СНІДу); · посилення взаємозалежності природних, техногенних і екологічних катастроф; · можливість виробничого тероризму на хімічно небезпечних об'єктах і об'єктах життєзабезпечення.

Рис.10. Динаміка НС техногенного і природного характеру в рр.

Рівень катастро­фічності середовища життєдіяльності	Рівень катастро­фічності середовища життєдіяльності визначається інтегральним показником регіонів України за ступенем небезпеки. Цей показник враховує спів­відношення між потенційними загрозами, реальними матеріальними
втратами від надзвичайних ситуацій та індивідуальним ризиком смерті внаслідок надзвичайних ситуацій. Згідно з ним Чернігівська область належить до регіонів помірної безпеки. Її інтегральний показник становить 0,246, тоді як середньоукраїнський дорівнює 0,227. У той же час у порівнянні з 2002 р. він зріс на 52 % За період р. р. на території області виникло 59 надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Коефіцієнт ризику катастрофічності ПНО у Чернігівській області складає 0,9Ì10-2 (в Україні – 4,2Ì10-2). Це значить, що небезпека виникнення НС на ПНО в області становить 5 об’єктів із кожних 108 об’єктів, або одна НС на кожний 21 ПНО. Коефіцієнт ризику постраждалих від НС на ПНО в області становить 8,6Ì10-5 (в Україні – 3,4Ì10-5). Коефіцієнт ризику загибелі людини від НС у Чернігівській області становить 0,7Ì10-5 (в Україні –1,0Ì10-5). Отже, небезпеки загинути в області зазнає кожна 130 особа із 1168,4 тис. осіб або одна особа на кожні 8988 осіб.
Переваги та проблеми розвитку потенційно небезпечних об’єктів	Потенційно небезпечні об’єкти, незважаючи на їх переваги і недоліки, мають значний економічний потенціал, що складає базу економіки області. Серед них функціонують підприємства важкої промисловості (електроенергетична, паливна, машинобудування та ін.), по виробництву споживчих товарів - легкої, харчової, переробної промисловості, а також по наданню послуг населенню та підприємствам, установам, організаціям (газопостачання, транспорт, житлово-комунальне господарство).
Вартість основних виробничих фондів потенційно небезпечних об’єктів галузей промисловості становить 9012,934 млн. грн. Від катастрофи на ЧАЕС постраждало більшість районів області. До зон радіоактивного забруднення віднесено 246 населених пунктів.
Проблеми, які потребують першочергового вирішення у сфері природно-техногенної безпеки	До проблем, які потребують першочергового вирішення у сфері природно-техногенної безпеки відносяться:
· реконструкція очисних споруд м. Чернігова; вартість робіт - 17809,0 тис. грн.; · будівництво дублюючої нитки колектору в м. Чернігові загальною довжиною 2,9 км; вартість робіт ,0 тис. гривень; · спрямлення русла р. Десна (прокоп) біля с. Змітнів Сосницького району з закріпленням правого берега, вартість робіт -13520,0 тис. грн.; · проведення берегоукріплюючих робіт на р. Десна в м. Чернігів (район Бобровиця) протяжністю 0,6 км, вартість робі – 3680,0 тис. грн.; · проведення подальших берегоукріплюючих робіт на р. Десна біля с. Мале Устя Сосницького району протяжністю – 0,85 км, вартість робіт – 6106,0 тис. грн.; · проведення подальших берегоукріплюючих робіт на р. Сейм біля смт Батурин Бахмацького району протяжністю 1,6 км, вартість робіт - 4773,0 тис. грн.; · закриття ставків-накопичувачів рідких промислових відходів Чернігівського полігону ТПВ з подальшою рекультивацією земельної ділянки, будівництво установки по утилізації рідких промислових відходів та сміттєпереробного комплексу, вартість робіт - понад 6 млн. грн.; · ремонт і нарощування дамб золовідвалу КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірма "ТЕХНова", де можливе забруднення навколишнього середовища та води в р. Десна шкідливими речовинами понад ГДК та ін.; · ремонт складів, перезатарення та утилізація непридатних хімічних засобів захисту рослин, вартість робіт – 12,0 млн. грн.; · підвищення рівня готовності керівного складу та працівників органів влади та служб до дій в екстремальних умовах; · удосконалення системи моніторингу навколишнього середовища, в першу чергу системи метеорологічних спостережень.

2.4.6. Цілі, заходи, очікувані результати підвищення рівня природно-техногенної безпеки в області

Стратегічні цілі з регулювання діяльності по підвищенню рівня природно-техногенної безпеки	Стратегією природно-техногенної безпеки області передбачається проведення роботи одночасно по двох напрямках, щодо кожного з яких передбачається досягнення важливої стратегічної цілі до 2015 р.
Ціль 1 – попередження надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, забезпечення поетапного зниження імовірності виникнення НС. Для досягнення цієї цілі передбачається:
· зменшення кількості потенційно небезпечних об’єктів за видами діяльності у межах області на 3-5 %; · зменшення площі ураження від джерел небезпеки техногенного характеру на 8-9 %, природного характеру – на 5-6 %; · зменшення чисельності населення в зоні можливого ураження від джерел небезпеки техногенного характеру на 7 %, природного характеру – на 1-8 % Ціль 2 – зменшення соціальних втрат і матеріальних збитків від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Робота, пов’язана з пом’якшенням наслідків впливу НС, включає в себе підвищення оперативності та ефективності реагування при виникненні НС, створення достатніх резервів матеріальних ресурсів для ліквідації та пом’якшення їх наслідків. Реалізація даної цілі засвідчить зменшення: · кількості НС на 40-50 %; · чисельності загиблих від НС на 30 %; · чисельності постраждалих від НС на 27-37 %; · величини матеріальних збитків від НС на 65-70 %.
Основні превентивні заходи з попередження НС природного і техногенного характеру	Стратегією природно-техногенної безпеки області перед­бачається забезпечення поетапного зниження імовірності виникнення НС природного і техногенного характеру та зменшення соціальних втрат і матеріальних збитків від них. Зменшення кількості і масштабів надзвичайних ситуацій
техногенного і природного характеру за останні декілька років не стало наслідком підвищення рівня природно-техногенної безпеки на потенційно небезпечних об’єктах області. Забезпечення такого рівня природно-техногенної безпеки, що дозволив би перейти на модель сталого розвитку господарського комплексу для сучасного і майбутніх поколінь, потребує проведення робіт з попередження виникнення НС природного і техногенного характеру по напрямах: · забезпечення комплексної безпеки на основі зниження ймовірності виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій; · зосередження основних зусиль на прогнозуванні та попередженні НС; · дотримання вимог існуючих нормативно-правових документів та розробка нових з охорони навколишнього середовища та екологічної безпеки у промисловості, будівництві та інших галузях і сферах життєдіяльності; · створення резервів матеріальних ресурсів для організації ліквідації наслідків від НС; · посилення відповідальності керівників органів державного управління і підприємств за виконання превентивних заходів із запобігання та пом’якшення наслідків НС; · вдосконалення системи навчання населення діям в умовах надзвичайних ситуацій.
Заходи щодо зниження соціально-економічних втрат від надзвичайних ситуацій природного походження	Для зниження соціально-економічних втрат від надзвичайних ситуацій природного походження необхідно здійснити заходи: · підвищити стійкість промислових, транспортних і комунальних об’єктів до стихійних явищ;
· удосконалити систему моніторингу геологічного середовища, в першу чергу територій, уражених підтопленням, зсувами, просіданням поверхні; · вдосконалити гідрометеорологічні спостереження; · запобігати втратам води з водонесучих комунікацій, особливо в присхилових ділянках; · підвищити рівень обізнаності населення про ризики можливих природних НС та заходах по їх зниженню; · систематично проводити санітарно-освітню роботу серед населення з профілактики інфекційних захворювань.
Заходи щодо зниження соціально-економічних втрат від надзвичайних ситуацій техногенного походження	Для підвищення стійкості техносфери передбачається: · оновлення основних виробничих фондів потенційно небезпечних об’єктів та систем аварійного контролю; · розробка методів прогнозування НС техногенного характеру на промислових підприємствах; обов’язкове страхування потенційно небезпечних об’єктів на випадок НС;
· посилення контролю за дотриманням вимог технології та трудової дисципліни на потенційно і техногенно небезпечних виробництвах; · створення та впровадження аналітично-інформаційної системи про поточний стан безпеки об"єктів; · приведення у відповідний стан місць зберігання, утилізації та поховання відходів, особливо високоточних; · створення та підтримання у належному стані готовності аварійно-рятувальних служб, спеціальних і спеціалізованих підрозділів на підприємствах, установах.
Очікувані результати	Результатом виконання наміченої стратегії стане зниження ризику надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру до рівня нормативних його значень, прийнятих у розвинених країнах світу. Так, до 2015 року рівень ризику передбачається знизити до значень 0,27-0,18×10-5.
Зниження рівня ризику призведе до зменшення кількості надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, кількості постраждалих, загиблих, обсягів матеріальних збитків (рис.11).