Стратегія соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року (стр. 20 )

7.1. Шляхи нарощування експортного потенціалу регіону

Можливості експортного потенціалу	Географічне розташування на стику трьох держав, природні можливості, розгалужена мережа автомобільних, залізничних
і водних шляхів, безпосереднє сусідство зі столичною областю, значний промисловий і науково-технічний потенціал створюють широкі можливості для розвитку експортного потенціалу Черні­гівщини. Область забезпечує 80 % загальнодержавного випуску вовняних тканин та шпалер, біля 30 % – хімічних волокон і ниток та понад 12 % – видобутку нафти. Лише тут виготов­ляються анідні нитки для кордових тканин, пожежні машини, білкова оболонка, окремі види обладнання для галузей АПК. Чернігівщина має значний сільськогосподарський потенціал і є однією з найбільших аграрно розвинених в Україні. Галузь майже повністю, за винятком олії і рибопродуктів, забезпечує продовольчі потреби області у сільськогосподарських продуктах та по більшості з них має значні експортні можливості. Все це створює сприятливі умови для розвитку зовнішньої торгівлі регіону (додаток 66).
Стратегічні напрями щодо повного використання експортного потенціалу	Стратегічні напрями щодо повного використання експортного потенціалу полягають у наступному: · пропаганда виробничих можливостей області, · розширення внутрішніх і зовнішніх зв’язків, · залучення інвестицій в економіку регіону, · ознайомлення фахівців і широкої громадськості з досягненнями в різних сферах життя.
Ключова роль належить промисловості. Інноваційне оновлення виробництва і підвищення його конкурентності, ресурсо - та енергозбереження, оздоровлення фінансів, оновлення виробничих фондів - це ті заходи, які сприятимуть нарощуванню експортного потенціалу області.
Конкурентні переваги харчової промисловості Харчова промисловість і перероблення сільськогосподарських продуктів займає третину обсягів промислового виробництва області. Поряд із значною зосередженістю основних засобів до конкурентних переваг галузі належить порівняно невисокий ступінь їх зносу (32 % проти 79 % в цілому по промисловості). Підприємства галузі в основному забезпечується місцевою сировиною. Харчова промисловість регіону по багатьох видах продукції займає значний сегмент на загальнодержавних ринках, зокрема в області виробляється 10 % пива, 21,9 % цигарок, від 4 до 9 % консервів молочних, тваринного масла, макаронних виробів, жирних сирів, цукру-піску. По багатьох видах продукції область займає значні експортні можливості.

Конкурентні переваги машинобудування	Головна мета розвитку машинобудування області є освоєння випуску нових видів продукції, необхідної для модернізації інших галузей народного господарства, конкурентноздатних на світових ринках, впровадження ресурсозберігаючих технологій, удоскона-
лення структури вироблюваної продукції у напрямах її орієнтації на внутрішні потреби ринку. Так, розширення номенклатури вантажопідйомних машин, освоєння випуску нових вакуумних машин на шасі КрАЗ, КАМАЗ, МАЗ, нових будівельних машин на базі КрАЗ, ЗІЛ, МАЗ на Прилуцькому ВАТ “Будмаш” дозволяє покращити роботу підприємства за рахунок таких факторів, як збільшення обсягів експорту за рахунок виходу на ринок країни-партнера по СП, збільшення обсягів експорту за рахунок спільного з партнером “виходу” на ринки третіх країн з конкурентноздатною продукцією, збільшення обсягів продажу на внутрішньому ринку за рахунок підвищення якості та конкурентноздатності продукції. Завдяки новому структурному підрозділу Торговий дім “АвтоКрАЗ” холдінгової компанії ЗАО “АвтоКрАЗ”, задача якого – відновлення присутності своєї продукції в Росії та країнах СНД, на базі регіонального співробітництва (Полтавська область межує з Чернігівською) Прилуцький ВАТ “Будмаш” зміг би створити мережу центрів свого підприємства за межами України та відкрити представництво в сусідніх країнах з метою пропаганди своєї продукції та залучення додаткових інвестицій для розвитку та оновлення власного виробництва.
Конкурентні переваги хімічної промисловості	Хімічне виробництво та виробництво пластмасових виробів, як одна з експортоорієнтованих, зацікавлена у формуванні довгострокових коопе­раційних зв‘язків з поставок сировини,
напівфабрикатів і готових виробів між хімічним комплексом України і зарубіжними країнами. Галузь представлена такими основними підприємствами, як ВАТ “Хімволокно” м. Чернігів; ВАТ “Пластмас-Прилуки” м. Прилуки; ВАТ “Ніфар” м. Ніжин, ТОВ "Планета-Інкс", частка яких становить понад 90 % виробленої в області хімічної продукції.
Конкурентні переваги легкої промисловості	Легка промисловість області – це взуття, швейні вироби, головні убори, шкіргалантерея, текстиль, 76 % якого виробляє ЗАТ „Камвольно-суконна компанія “Чексіл”. На підставі впровад­ження нових технологій необхідно створити конкурентно
здатні види продукції, які збільшать експортний потенціал підприємств легкої промисловості. Один з напрямів – реконструкція діючих підпри­ємств із залученням іноземних інвестицій: акціонерних товариств “Прилуцька панчішна фабрика”, “Ніжинка” (швейні вироби), “Корона”, Чернігівської фабрики спортивного одягу.
Конкурентні переваги промисловості будівельних матеріалів	Промисловість будматеріалів потребує більш інтенсивного розвитку, вона характеризується застарілим обладнанням, невеликими підприємствами сезонного характеру. Не вико­рис­товуються наявні природні будівельні ресурси (родовища
цементної сировини, піску для силікатних виробів, крейди, цегельної сировини), попіл і шлаки ТЕЦ, яких накопичено більше 1 млн. тонн і які б можна було використовувати для виготовлення пористих наповнювачів бетонів. Мінерально-сировинна база області має можливість створити сучасне виробництво майже всіх будматеріалів – цементно-шиферне, кахляно-черепичне, високо­якісної керамічної цегли, виробів з деревини, деревини, залізобетонних виробів.

Роль малого бізнесу у нарощуванні експортного потенціалу регіону

В сучасних умовах розвиток малого підприємництва є одним з найважливіших факторів вирішення соціально-економічних проблем територій.

Розвиток малого та середнього підприємництва - необхідна умова переходу всієї економіки на ринкові рейки, ефективної реструктуризації виробництва та підприємств, розв’язання проблем зайнятості, зростання рівня життя населення. Без розвитку малого підприємництва неможливо формування середнього класу, тобто неможливо створення надійного фундаменту демократичного суспільства. Малий бізнес має найнижчі інвестиційні потреби, характеризується найшвидшим обігом капіталу. Органічна здатність малого бізнесу оперативно реагувати на всі коливання ринку дозволяє йому не тільки упевнено заповнити свою нішу у виробництві, а й успішно конкурувати з діючими державними і комунальними підприємствами. Продукція малих підприємств “Метекол” (медичне облад­нання), “Інжен” (устаткування для МВС), “ІТЕК” (телекомунікаційне обладнання), “Укрфільтр” (очисні фільтри), ”Тера”(датчикова апаратура), “МАГР” (стрічкопильні верстати), ТОВ „Мурена” (вирощування та продаж риби)”, ТОВ „Борзна-Агроінвест” (переробка зерна), ТОВ „Джерело” (безалкогольні напої), ТОВ „ЮКА” (годинники) вже добре відомі і користуються широким попитом на ринках України і за кордоном.

Збільшення обсягів геологорозвідувальних робіт як засіб підвищення рівня конкуренто­спроможності регіону	Пріоритетні точки докладання зусиль: чільне місце серед мінеральних ресурсів краю належить нафті і газу. Збільшення обсягів геологорозвідувальних робіт і впровадження новітніх технологій сприятимуть стабілізації і нарощуванню видобутку вкрай необхідної державі сировини.
Дослідно-промислова розробка і облаштування родовищ бішофіту дозволять активізувати економічний розвиток півдня Чернігівщини. Це, в свою чергу, не тільки розв’яже проблему сиро­винного забезпечення вітчизняних хімічних підприємств, але й зможе забезпечити прорив України у світовий ринок магнію і магнієвих сплавів, розв’яже національну проблему щодо йоду та брому, дозволить створити базу для промислового розливу лікувальних бішофітних розчинів.
Стратегічні перспективи	Невичерпні можливості регіону на українському і міжнародному ринках підтверджує успішна діяльність ВАТ ”Корюківська фабрика технічних паперів”, ЗАТ „Камвольно-суконна компанія “Чексіл”. Останнім часом активізується зовнішньоекономічна діяльність ВАТ "Чернігівське “Хімволокно”, “Ніжинсільмаш” і “Прогрес”.
Зацікавленість, перш за все, держави у відродженні повноцінного виробництва на єдиному в Україні заводі з виготовлення пожежних машин ДП „Пожспецмаш” (смт. Ладан), принесла б у майбутньому не лише регіону, а й країні в цілому, значні дивіденди. Без широкого залучення вітчизняних і зарубіжних інвестицій підняти самотужки весь тягар проблем організації випуску конкурентноспроможної продукції вкрай важко. Для цього необхідно використати ще не втрачені науково-технічні та виробничі стосунки з іншими регіонами країни, а також різні за ступенем експортно-імпортні зв’язки з державами близького і далекого зарубіжжя.

7.2. Розширення зовнішньоекономічних зв’язків з регіонами близького і далекого зарубіжжя. Прикордонне співробітництво.

Особливості формування зовнішньоекономічних переваг	Структура зовнішньоекономічних зв’язків області з року в рік розвивається і набирає обертів. Більшість підприємств працюють над формуванням і налагодженням системи зв’язків із закордонними партнерами у ринкових умовах господарювання.
Всебічне просування експортного потенціалу області на зовнішні ринки та залучення іноземних інвестицій з метою покращення її соціально-економічного становища здійснюється через співпрацю з торговельно-економічними місіями України за кордоном та торговельно-економічними місіями іноземних держав в Україні. Крім того, доцільно продовжувати роботу над збільшенням представництва українських підприємств області в країнах - потенціальних імпортерах продукції області, оскільки створення представництв дозволяє закріпитися на ринку країни або навіть регіону за рахунок можливості співпраці безпосередньо з потенційними покупцями продукції, здійснення постійного моніторингу ринку країни перебування і оперативного інформування головного підприємства щодо необхідної зміни цінової політики, технічних параметрів, якості продукції і т. д., оперативного відстеження законодавчо-нормативної бази країни перебування, які можуть впливати на обсяги продажу товарів. Важливим напрямом пожвавлення зовнішньоекономічної діяльності області, збільшення обсягів експорту товарів, розширення її зв’язків з прикордонними партнерами є участь у виставково-ярмаркових заходах. Це дає змогу наочно продемонструвати свою продукцію та її переваги перед аналогічною продукцією інших виробників, безпосередньо працювати з потенційними покупцями продукції, співставити якості та технічні параметри продукції і врахувати кращі з метою її модернізації, зав’язати нові партнерські стосунки для прикордонного співробітництва. Реалізація такої стратегії дозволяє продемонструвати економічний потенціал конкретних підприємств області, підприємств малого бізнесу, СП і зацікавити представників великого бізнесу до інвестування існуючих та створення нових підприємств в області. Разом з тим, це дозволяє полегшити товаровиробникам області вибір і досягнення домовленостей щодо закупки або отримання на інших умовах сучасного обладнання і технологій (в першу чергу, енергозберігаючого) за рахунок ознайомлення потенційного іноземного інвестора з конкретним підприємством “на місці” для створення конкурентноздатної продукції.
Пріоритетні напрями	Пріоритетним напрямом проведення ефективної зовнішньоекономічної політики є § поступове утвердження відкритої економіки; § максимальне використання можливостей прикордонного економічного співробітництва з Росією і Білоруссю.
Ефективна участь Чернігівського регіону у міжнародному поділі праці надалі все більше залежатиме не тільки від природних факторів, а й від “якості” національного економічного і науково-технічного потенціалу та надійних гарантованих і взаємовигідних умов співробітництва з іноземними партнерами.
Фактори впливу на зовнішньоекономічну діяльність	Зовнішньоекономічна діяльність області формується під впливом ряду економіко-географічних та соціально-економічних факторів.
До економіко-географічних факторів міжнародних зв’язків регіону належать: · геополітичне положення; · транзитність території; · мінерально-сировинна база; · розміщення ґрунтів та кліматичних ресурсів, які здійснюють опосередкований вплив на зовнішньоекономічну діяльність, оскільки є важливими умовами розвитку сільськогосподарського виробництва, продукція якого є одними з основних напрямів розвитку експортного комплексу регіону. До соціально-економічних факторів зовнішньоекономічної діяльності регіону належать: · система виробничо-коопераційних зв’язків із країнами СНД і Балтії; · наявність експортної спеціалізації підприємств; · прикордонне положення, яке обумовлює: підвищену інтенсивність взаємодії з ринками Росії та Білорусі та активні локальні господарські і соціальні контакти безпосередньо з прилеглими регіонами цих країн.
Комплексна стратегія транснаціоналізації економіки регіону як база розширення зовнішньоекономічних зв’язків підприємств	Розширення зовнішньоекономічних зв'язків підприємств різних форм власності області з країнами ближнього і дальнього зарубіжжя здійснюватиметься на базі комплексної стратегії транснаціоналізації економіки регіону, яка складається з таких взаємопов'язаних блоків:
	Створення сприятливих організаційно-економічних умов для нарощування та реалізації експортного потенціалу регіону на ринках країн ближнього і дальнього зарубіжжя.
	Підвищення результативності та ефективності процесів іноземного інвестування.
	Заходи з інтенсифікації ділової активності на територіях пріоритетного розвитку.
	Розвиток спільного підприємництва на базі виробничої та науково-технічної кооперації.
	Розвиток транскордонного співробітництва.

Створення сприятливих організаційно-економічних умов для нарощування і реалізації експортного потенціалу регіону на ринках країн ближнього і дальнього зарубіжжя

Географія зовнішньоекономічних зв’язків	Область має значний експортний потенціал, основу якого складають великі вузькоспеціалізовані підприємства регіону, що посідали чітко визначене місце у системі поділу праці в межах колишніх республік СРСР та країн РЕВ, а також значний потенціал аграрно-промислового виробництва.
Зовнішньоекономічні зв’язки Чернігівського регіону розгор­таються згідно загальнонаціональній доктрині підключення економіки України до диверсифікованої системи світогоспо­дарських стосунків, що відбилося у поширенні географії міжна­родних контактів та збільшенні кола суб’єктів зовнішньо­економічної діяльності. Якщо у 2002 році експортні операції підприємства і організації області здійснювали з партнерами із 59 країн світу, то на сьогоднішній день підприємства області експортують свою продукцію до 73 країн, імпортні надходження до підприємств області здійснюються з 68 країн світу. Серед 93 країн, з якими область підтримує торгівельні відносини, головними партнерами залишаються країни СНД, Європи, Азії, Африки, Америки, Австралії та Океанії. За 9 місяців 2006 року більшість експортних поставок здійснювались до країн СНД – 59,0%, в тому числі до Російської Федерації – 37,0%, Білорусі – 14,1%, Азербайджану – 2,2% та Молдови – 2,2%. Питома вага країн Європи у загальному експорті складає 24,4%, зокрема, Польщі – 6,8%, Італії – 4,0%, Німеччини – 2,9% та Литви – 2,1%. На країни Азії та Америки припадає відповідно 11,6% і 3,3%. Імпорт з країн Європи складає 59,2%, СНД – 24,5%, Азії – 7,4%, Америки – 6,5%, Африки – 2,4% загальнообласного імпорту товарів. Найбільші обсяги товарів імпортуються з Німеччини – 21,7%, Російської Федерації – 19,9%, Франції – 5,3%, Бразилії – 5,3%, та Польщі – 5,0%. Переорієнтація підприємств області на нові ринки викликає необхідність пошуку контактів з географічно більш віддаленими партнерами, що знижує ефективність експорту через зростання його транспортомісткості. Зважаючи на превалювання у структурі експорту товарів з відносно невисокою питомою вартістю, при умові випереджаючих темпів зростання транспортних тарифів, виникає загроза кризи експортних виробництв регіону. Структура зовнішньоекономічної діяльності Експорт Структура експорту за період самостійної зовнішньоекономічної діяльності регіону не зазнала певних змін. Так, домінуючим залишається експортний сектор зі спрощеною структурою, переважно сировинного спрямування, який потребує вдосконалення в напрямі стимулювання вивозу продукції переробної промисловості. 32,3 відс. загального обсягу експорту області складає текстиль та текстильні вироби, 23,1 відс.- маса з деревини та інших волокнистих целюлозних матеріалів, 5,7 відс. – деревина та вироби з деревини, 5,7 відс. – транспортні засоби та шляхове обладнання. Формування раціональної структури експорту, в т. ч. збільшення в її структурі продукції з високим ступенем переробки, особливо актуальне для області, зважаючи на можливості використання переваг прикордонного положення. Матеріальна основа розвитку експортоспроможної переробної промисловості Чернігівщини закладена в структурі регіонального виробництва. Проте, такі потужні галузі як машинобудування та металообробка, хімічна промисловість, не повністю використовують наявний експортний потенціал. Одним з чинників цього становища є традиційна орієнтація підприємств регіону на виробничо-коопераційні зв’язки із партнерами Росії і Білорусі, що пояснюється специфікою галузево-виробничих структур суміжних країн та сформованим за історично довгий період спільного господарювання територіальним поділом праці. Структура зовнішньоекономічної діяльності Імпорт За січень-вересень 2006 року в імпортних надходженнях переважають папір та картон – 16,2 відс., органічні хімічні сполуки – 9,2 відс., котли, машини, апарати та механічні пристрої – 8,1 відс., полімерні матеріали та пластмаси – 7,6 відс, а також продукти хімічної промисловості. Товари виробничо-технічного призначення, які мають значну питому вагу в структурі ввозу, є переважно критичним імпортом. Так, паперова маса виступає як критичний імпорт для целюлозно-паперової промисловості області, зокрема, для подальшої переробки на Корюківській фабриці технічних паперів. Хімічні сполуки є незамінною, з точки зору регіонального господарства, сировиною для підприємств ВАТ “Хімволокно”, ВАТ “Прилуцький завод пластмас”, ЗАТ “Ніфар”. Зовнішня торгівля послугами Підприємства і організації області залучені до зовнішньої торгівлі послугами, які здійснюються з партнерами 78 країн світу та динамічно зростають. У 2002р. обсяг експорту послуг складав 2,7 млн. дол., обсяг імпорту - 5,9 млн. дол. У 2005 році обсяги експортних послуг практично не змінились і складали 2,9 млн. дол. США, а обсягт імпорту зросли до 13,5 млн. дол. США За 9 місяців 2006 року експорт послуг склав 2,7 млн. дол. США, що на 58,8% більше порівняно з відповідним періодом 2005 року. Імпорт послуг зріс на 19,8% і становить 10,3 млн. дол. США. У переліку експортних послуг області практично відсутні послуги туристичних організацій, отже залишаються нереалізованими значні можливості рекреаційного потенціалу Чернігівщини. Найбільшу питому вагу в експорті послуг мають послуги транспорту та зв’язку (53,7%) та послуги у сфері освіти (25,4%).
Напрями діяльності місцевих органів виконавчої влади щодо підвищення експортного потенціалу періодом 2005 року ол. США	З метою вироблення стратегії підвищення експортного потенціалу області, поліпшення структури експорту та збільшення обсягів випуску продукції поглибленої переробки, орієнтованої на зовнішні ринки діє Програма нарощування експортного потенціалу та присутності Чернігівської області на зовнішніх ринках на роки.
Для успішної реалізації у період до 2010 р. наявного значного експортного потенціалу області необхідно активізувати організаційну роботу місцевих органів виконавчої влади у таких напрямах: · вдосконалити роботу існуючих та утворити нові інститути партнерства місцевих органів влади і підприємницьких структур. У коло таких інститутів мають бути залучені ті, у рамках яких здійснюється спільна діяльність, спрямована на розширення експорту товарів та послуг: - торгово-промислові палати (з використанням мультимедійних технологій для електронної комерції); - місцеві ради з експорту (із залучанням консультантів Мінекономіки), - міжнародні торгові асоціації, клуби; - консалтингові організації; - ради з питань організації та тлумачення правил світової торгівлі, які контактують з університетами та іншими науковими центрами. · активізувати участь місцевих органів виконавчої влади у міжрегіональних торгових асоціаціях, метою яких є стимулювання операцій регіональних експортерів. Координуючи зусилля у межах кількох регіонів, місцеві органи виконавчої влади досягають: - економії фінансових ресурсів за рахунок зниження трансакційних витрат; - знижують ступінь ризику від зовнішньоекономічної діяльності; - забезпечують участь більшої кількості місцевих підприємств в експортній діяльності; - розширюють коло зарубіжних партнерів. · вдосконалити інформаційне забезпечення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності: - публікація місцевими органами виконавчої влади міжнародного торгового бюлетеня на постійній основі, який освітлює останні події в економіці регіону, країни, а також країн-партнерів (існуючих і потенційних); - публікація довідників-вказівників місцевих виробників та експортерів, в яких повідомляються назви підприємств і фірм, адреси, товарна спеціалізація та інша необхідна інформація; - публікація навчально-методичних посібників-довідників з питань організаційно-технічного забезпечення експортної діяльності та специфіки митного режиму; - організація консультаційних послуг з питань зовнішньоекономічної діяльності. · здійснювати заходи із фінансового сприяння місцевому експорту. Фінансове сприяння може здійснюватися за рахунок: - бюджетних коштів (в обмежених пріоритетних напрямах); - коштів фінансових, банківських, страхових установ регіону; - утворення спеціалізованої корпорації економічного розвитку; Програми фінансової підтримки експортерів мають передбачати: - надання експортерам кредитів і гарантій; - надання консультаційних послуг з питань пошуку джерел фінансування, у тому числі - міжнародних (лінії підтримки економічного розвитку Всесвітнього Банку, ЄБРР, інших міжнародних установ і фондів, функціями яких є сприяння розвитку економіки країн з перехідною економікою); - проведення торгових виставок та візитів регіональних делегацій; - субсидування участі малих і середніх підприємств-експортерів у міжнародних торгових виставках і ярмарках; - створення постів торгових радників (іноземних експертів - представників від країн провідних партнерів).