Стратегія соціально-економічного розвитку Чернігівської області на період до 2015 року (стр. 5 )

· вдосконалення планування територій, зокрема в частині їх резервування, ефективного використання та надання земельних ділянок для житлового будівництва;

· застосування різних типів забудови, що передбачають підвищення її щільності, раціональну поверховість відповідно до місцевих умов та різних типів житла щодо рівня комфорту проживання та соціального призначення;

· зменшення вартості будівництва за рахунок удосконалення архітектурно-планувальних рішень житла, застосування у проектуванні і будівництві ефективних архітектурно-будівельних та інженерних систем житлових будинків на основі сучасних технологій і матеріалів;

· повноцінного використання місцевої індустріальної бази та матеріально - сировинних ресурсів;

· енергозбереження, у тому числі шляхом підвищення теплозахисних якостей житла, за рахунок архітектурно-планувальних і конструктивно-технологічних рішень, організаційно-технічних заходів, енергозберігаючих технологій та обладнання;

· формування інституту соціального житла для громадян, які потребують соціального захисту з боку держави, відповідно до законодавства;

· передбачення у видаткової частині місцевих бюджетів коштів для будівництва соціального житла, сприяння всебічному залученню інвестицій у житлову сферу;

· широкого залучення для спорудження житла коштів населення та Фондів підтримки індивідуального житлового на селі і сприяння молодіжному житловому будівництву;

· збалансованого розвитку житлового будівництва у містах і сільській місцевості та інженерно-транспортної і соціальної інфраструктур;

· комплексного розвитку та структурної перебудови домобудівної бази з урахуванням поетапного зростання обсягів будівництва на основі перспективних архітектурно-будівельних систем;

· поширення будівництва житла шляхом іпотечного кредитування.

· підвищення рівня використання у житловому будівництві потужностей великозбірного індустріального житла

У 2005 р. забезпеченість населення торговими площами становила 1443 кв. м. на 10 тис. осіб, у 2015 р. становитиме 1815 кв. м.

Забезпеченість місцями у підприємствах ресторанного господарства у 2005 р. становила 350 місць на 10 тис. жителів, у 2015 р. прогнозується довести до 480, що на 23,7 % більше величини 2000 р. (додаток 11).

У 2005 р. обсяг реалізованих послуг у розрахунку на 1 особу досяг 582,6 грн. або 128,3 % до рівня 2000 р., в 2015 р. цей показник досягне – 650,0 грн. (138,7% до рівня 2000 р.) В 2005 р. обсяг послуг, реалізованих населенню підвищився до 199,0 грн. (на 18,6 % порівняно з 2000 р.), в 2015 р. прогнозується підвищити – до 200,0 грн.

Основними напрямами розвитку сфери торгівлі будуть:

· економічно ефективна переспеціалізація підприємств, зумовлена змінами обсягів та структури попиту на споживчі товари;

· прискорення будівництва нових об’єктів роздрібної торгівлі, скорочення кількості магазинів, розташованих у незручних для торгівлі приміщеннях, укрупнення торгових підприємств;

· створення багатопрофільних і спеціалізованих торгових підприємств (універсамів, супермаркетів), які, поряд з основними функціями – продажем товарів, – надаватимуть різноманітні послуги населенню;

· поступове перетворення ринків області з продажу продовольчих і непродовольчих товарів у сучасні торговельні підприємства нового типу – торговельно-побутові комплекси, забезпечені належним архітектурно-художнім оформленням і санітарно-гігієнічним станом ринків, їх території;

· розвиток оптової торгівлі непродовольчими товарами (меблями, телерадіоапаратурою, побутовою технікою);

· проведення постійних міжрегіональних, загальнообласних, районних виставок-ярмарків продовольчих і непродовольчих товарів із залученням виробників.

Головними напрямами розвитку сфери послуг на період до 2015 року є:

· розвиток багатоукладної економіки побутового обслуговування населення, залучення недержавних джерел інвестування розвитку побутових послуг, у тому числі іноземних інвесторів;

· підвищення технічного рівня підприємств служби побуту на основі впровадження сучасного обладнання, прогресивних енергозберігаючих та екологічно-чистих технологій;

· подальше зростання кількості закладів (особливо у сільській місцевості), які надають послуги по догляду за людиною, житлом, санітарно-гігієнічні, з виготовленням теслярських і столярних виробів, ремонту взуття, надання фото - і ритуальних послуг;

· розвиток економічно доступних і дрібних об’єктів побутового обслуговування в поєднанні з підприємствами, зорієнтованими на надання комплексу послуг вищої якості найбільш платоспроможним споживачам (салони краси, авторські салони з пошиття одягу, сауни, фірмові сервісні центри з ремонту і техобслуговування побутової техніки, телерадіоапаратури тощо);

· впровадження системи професійної підготовки, підвищення кваліфікації фахівців сфери побутового обслуговування з метою забезпечення високої якості послуг та ефективної діяльності суб’єктів господарської діяльності в умовах ринкових відносин.

Серед основних завдань розвитку ресторанного господарства на довгострокову перспективу є:

· впровадження сучасних механізмів підтримки та розвитку соціального харчування у освітніх та лікувальних закладах, на виробництві;

· розвиток мережі підприємств швидкого харчування, зорієнтованої на використання продукції високого ступеня готовності;

· створення розвинутої системи закладів громадського харчування у сільській місцевості, ефективно поєднуючи особливості місцевих традицій і кухні та сучасних форм його організації;

· створення та розвиток мережі закладів громадського харчування для малозабезпечених верств населення, одиноких громадян та громадян похилого віку;

· створення сучасних об’єктів ресторанного господарства, які відповідають міжнародним стандартам, у основних туристичних центрах та осередках області, використовуючи можливості української національної кухні.

1.5. Туризм, рекреаційна діяльність

Область має сприятливі природно-кліматичні умови та різноманітні ресурси для відпочинку і лікування населення, організації туризму як найприбутковішого виду діяльності.

Природно-заповідний фонд області нараховує 652 об‘єкти загальною площею 256 тис. га, що становить 8,1 % території області. З них 21 об‘єкт віднесений до категорії загальнодержавного значення: державний дендрологічний парк “Тростянець”, Менський зоопарк, 2 ландшафтні, 4 ботанічні, 4 гідрологічні, 1 загальнозоологічний заказники, Сокиринський парк – пам‘ятка садово-паркового мистецтва та 7 пам‘яток природи.

Чернігівщина може задовольнити потреби в активному відпочинку жителів не лише своїх міст (Чернігова, Ніжина, Прилук), а й жителів Києва та міст-супутників.

У 2005 році, користуючись послугами вітчизняних туристичних фірм, за кордон виїжджали 3167 громадян області, в свою чергу відвідали область близько 2429 іноземних туристів. Внутрішнім туризмом було охоплено 18,8 тис. чол. Для обслуговування туристів та гостей в області свої послуги пропонують 51 готель на 0,9 тис. місць, розвинена мережа підприємств громадського харчування.

У м. Чернігові зосереджені найцінніші пам’ятки історії, архітектури, культури, зокрема, Х-ХІ ст., давньоруські, археологічні та історико-культурні пам’ятки. Значну історичну і культурну цінність мають Національний архітектурно-історичний заповідник “Чернігів стародавній”, Національний історико-культурний заповідник “Качанівка”, державний Батуринський історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, Новгород-Сіверський історико-культурний музей-заповідник “Слово о полку Ігоревім”, експонати Чернігівського літературно-меморіального музею-заповідника , обласного історико-меморіального музею-заповідника Пантелеймона Куліша “Ганнина Пустинь” та інших 26 музеїв, розташованих в області.

Інфраструктура рекреаційних ресурсів регіону досить розвинена. Нині діє 8 санато­рі­їв та пансіонатів з лікувальним профілем на 1,5 тис. місць, будинок відпочинку на 100 місць, 37 баз відпочинку на 3,7 тис. місць, 379 дитячих оздоровчих таборів на 3,4 тис. місць. У цих закладах щорічно відпочиває і оздоровлюється 50 тис. чол., з них більше половини - діти (Додаток 13).

Влітку 2006 року оздоровчі послуги надавали 533 оздоровчі заклади, з них з денним перебуванням – 495, 2 – праці та відпочинку, 4 – відпочинку старшокласників, 2 – профільні, 2 – наметові.

В області 36 (зареєстрованих) заміських оздоровчих закладів, 28 з них працюють з початку оздоровчої кампанії 2006 р. На 31.07.2006 р. – оздоровчі заклади відвідали 50 тис. дітей.

Перетворення туристично-рекреаційної діяльності на галузь спеціалізації області в перспективі потребуватиме:

· формування рекреаційних парків зі спеціальним правовим режимом рекреаційно-господарської діяльності;

· збереження та утримання в належному стані пам`яток архітектури;

· розвитку нетрадиційних форм туризму – сільського, екологічного (зеленого), наукового, історичного тощо, пов’язаних з прийомами гостей в будинках місцевих жителів, приватних пансіонатах, готелях;

· правової підтримки сільського та інших видів туризму;

· збереження і подальшого розвитку народних традицій, ремесел, культур.

Перспективи розвитку туристично-рекреаційної сфери

Найвищого розвитку мають в перспективі мають отримати:

· райони з природно-рекреаційною привабливістю: Чернігівський (з найбільшою), Ріпкинський і Новгород-Сіверський (з високою), Козелецький, Прилуцький, Борзнянський, Менський і Щорський (із середньою);

· райони з культурно-рекреаційною привабливістю: Чернігівський, Ніжинський, Ічнянський, Бахмацький, Новгород-Сіверський.

Прогнозні характеристики туризму та рекреації наведені в додатку 13.

Рис.7. Очікувані показники розвитку туризму Чернігівської області

У перспективі значна увага приділятиметься зміцненню матеріально-технічної бази рекреації в цілому, і туризму зокрема. Це сприятиме і кращому її використанню.

Нині турист як вітчизняний, так і зарубіжний вимагає високого рівня обслуговування, тому якість інфраструктури відіграє важливу роль. Залучення туристів потребує не лише розширення мережі готелів до 60 од. у 2015 р. проти 51 од. у 2005р., зростання їх місткості до 2,2 тис. місць, покращання комфортності готельного господарства.

У 2015 р. кількість номерів у готелях передбачається довести до 1100 од. з житловою площею 18,5 тис. м2. Це дасть змогу щорічно обслуговувати 110 тис. приїжджих.

Метою розвитку туристично-рекреаційна сфери області є надання населенню загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, глибше ознайомлення з історико-культурною спадщиною рідного краю та України в цілому, зростання надходжень до державного та місцевих бюджетів від туристичної діяльності.

Стратегічні завдання по досягненню мети:

· впровадження ефективних механізмів фінансово-економічного регулювання розвитку галузі;

· будівництво нових, реконструкцію та модернізацію діючих туристично-рекреаційних об’єктів;

· розбудова інфраструктури туристичних центрів;

· раціональне використання, збереження і відновлення природного та історико-культурного середовища;

· удосконалення організаційних структур управління туристсько-рекреаційною сферою.

У довгостроковій перспективі, враховуючи природні умови, демографічну ситуацію і наявність культурно-історичних пам’яток, в області небхідно розвивати такі напрями туризму як:

· екскурсійний, враховуючи унікальність Чернігівської області за кількістю пам’яток місцевого та національного значення;

· сільський – пізнавального і відпочинкового напряму, пов’язаний з використанням підсобних господарств населення або земель сільськогосподарських підприємств, які тимчасово не використовуються в аграрній сфері;

· відпочинковий туризм, базою для розвитку якого є капітальний житловий фонд на садибах господарств та наявні природні, рекреаційні, історико-архітектурні, культурно-побутові та інші надбання;

· екологічний (зелений), сільський туризм, науково-пізнавальний характер якого характерний, перш за все, для сільських населених пунктів, де є природні та національні парки, а також передбачені відповідні обмеження з навантаження на території та регламентовані види розважальних робіт;

· паломницький, сімейний, водний, уік-ендовий та інші альтернативні види туризму, які мають природоохоронну спрямованість.

Заходи з розвитку туристично-рекреаційної сфери спрямовані на раціональне використання туристично-рекреаційних ресурсів та розширення видів і обсягів надання туристичних послуг, що дозволить значно збільшити прибутки, що надходять від туристичної діяльності і спрямовувати їх в подальший розвиток туристичної інфраструктури.

Вони конкретизуються як:

· збільшення інвестування заходів, не відразу прибуткових, але привабливих для туристів та з перспективою значних прибутків;

· розробки нормативно-законодавчого забезпечення діяльності в туристичній сфері (зокрема, в організації сільського зеленого туризму) малого бізнесу;

· зміцнення інфраструктурного потенціалу туристично-рекреаційного комплексу;

· подальше вдосконалення управління курортно-рекреаційним господарством, розвитку інфраструктури згідно з рекреаційною специфікою регіону;

· регламентація взаємовідносин місцевих органів виконавчої влади з відповідними центральними органами виконавчої влади, посилення відповідальності перших за комплексний розвиток території;

· підвищення ефективності використання всіх видів ресурсів з метою максимального залучення існуючого рекреаційного потенціалу у цілях відпочинку та лікування;

· упорядкування обслуговування неорганізованих рекреантів та туристів.

Для збільшення притоку туристів, зокрема іноземних в область великого значення набуває забезпечення комплексного підходу до формування рекреаційної інфраструктури. Це передбачає розвиток транспорту, мережі мотелів і кемпінгів, що, в свою чергу, вимагає будівництва доріг, поліпшення інфраструктури їх обслуговування, створення заправочно-ремонтних станцій, автостоянок, підприємств ресторанного господарства (ресторанів, кафе, барів, буфетів, їдалень), підприємств побутового обслуговування населення (саун, лазень, басейнів, пралень), закладів торгівлі (магазинів, кіосків, ін.), місць відпочинку, виконання заходів з удосконалення сфери безпеки руху тощо.

Розвиток туризму має здійснюватися у гармонії з навколишнім середовищем, історичною та культурною спадщиною області та спрямовуватиметься на краще використання наявної рекреаційної інфраструктури, згідно із відповідними програмними стратегічними документами розвитку туристично-рекреаційної галузі в Чернігівській області (програма розвитку туризму в Чернігівській області на роки).

Стратегічний напрям 2.

Раціональне використання природних ресурсів та підтримання

екологічної безпеки, поліпшення якості навколишнього середовища

2.1. Охорона навколишнього середовища, раціональне використання природно-заповідного фонду, флори і фауни

Збереження та охорона довкілля, забезпечення раціонального використання природних ресурсів є невід’ємною частиною процесу суспільного розвитку, підвищення рівня здоров’я та добробуту людини.

Разом з тим сучасна екологічна ситуація в області залишається складною.

У 2005 р. загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становив 82,9 тис. т, що на 1,0 % менше, ніж у 2004 р. та в 3 рази менше, ніж у 1990 р. В тому числі від 474 стаціонарних джерел забруднення (промислові підприємства та об’єкти агропромислового комплексу) викинуто в атмосферу 37,6 тис. т забруднюючих речовин, пересувними джерелами (автомобільний транспорт) – 45,4 тис. т.

Загальний скид стічних та інших вод у 2005 році проти попереднього зменшився на 5,5 млн. м3 і склав 127,4 млн. м3. У поверхневі водні об’єкти скинуто 117,4 млн. м3, з них 30,0 млн. м3 (на 4,25% менше, ніж у 2004 р.) – недостатньо очищених, скид яких допустили вісімнадцять підприємств області.

Загальна площа деградованих та малопродуктивних земель, які підлягають консервації, складає 137,8 тис. га, з них 79,6 тис. га – деградованих, 58,2 тис. га – малопродуктивних. У 2005 році консервація деградованих і малопродуктивних земель не проводилась.

Однією з найгостріших проблем залишається утилізація та екологічно безпечне захоронення токсичних відходів промислового виробництва.

Внаслідок виробничої діяльності суб’єктів господарювання щорічно утворюється до 100 тис. т таких відходів (знешкоджується лише біля 20 % відходів). Тверді побутові відходи сьогодні складуються на 26 полігонах та 635 звалищах, де практично відсутні спеціальні природоохоронні споруди.

Негативно вплинули на екологічну ситуацію в області наслідки аварії на ЧАЕС. Радіоактивним цезієм забруднено 177,2 тис. га, у тому числі 72 тис. га – сільськогосподарських угідь, 74,7 тис. га - лісів, 107 населених пунктів.

До зон радіоактивного забруднення віднесено 246 населених пунктів Козелецького, Корюківського, Н.-Сіверського, Ріпкинського, Семенівського, Сосницького, Чернігівського районів, де проживає 103 тис. чоловік.

В цілому статус постраждалих мають 106 тис. жителів області, у тому числі 20,8 тис. дітей.

Стратегічними завданнями щодо поліпшення стану довкілля передбачається:

· впровадження єдиної системи моніторингу довкілля в області; затвердження і реалізація Програми моніторингу довкілля;

· проведення наукових досліджень актуальних екологічних проблем, впровадження оптимальних результатів в практиці;

· розширення мережі об’єктів природно-заповідного фонду області, в тому числі створення спільних з сусідніми регіонами заповідних об’єктів;

· вдосконалення системи економічного механізму стимулювання природокористування;

· зменшення негативного впливу відходів, в тому числі небезпечних, на навколишнє природне середовище шляхом:

Þ впровадження технологій з утилізації та знешкодження;

Þ забезпечення екологічно безпечного зберігання та знешкодження заборонених, неопізнаних та непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин;

Þ зменшення навантаження на існуючі полігони твердих побутових відходів та сміттєзвалища через створення системи збору ресурсно-цінних відходів;

· будівництво сміттєпереробних заводів та комплексів з повним сортуванням і переробкою твердих побутових відходів;

· посилення контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів;

· залучення підприємницьких структур до участі у вирішенні екологічних проблем регіону;

· здійснення заходів щодо формування екологічної культури населення, активізації екологічної освіти і виховання;

· впровадження механізмів підвищення ефективності використання природних ресурсів;

· розширення міжнародного співробітництва у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Від інших регіонів України область відрізняється потужним природо-заповідним фондом.

На її території розташовані два національні природні парки Ічнянський площею 9 665 га та Мезинський площею 31035,2 га, регіональний ландшафтний парк „Міжрічинський” площею 78,8 тис. га, одинадцять заказників загальнодержавного значення загальною площею 9,3 тис. га, з них один зоологічний (515 га), чотири гідрологічних (2556 га), два ландшафтних (5217 га) і чотири ботанічних (400 га).

Створено 429 заказників місцевого значення на площі 104,5 тис. га, в тому числі 35 лісових (площа 6,7 тис. га), 32 ландшафтні (площа 12,4 тис. га), 95 ботанічних (площа 28,7 тис. га), 261 гідрологічних (площа 56,3 тис. га) та 6 зоологічних (площа 0,1 тис. га).

Нараховується 7 пам’яток природи загальнодержавного значення площею 297 га: одна комплексна (площа 100 га) та шість – гідрологічних (площа 197 га). В області існує
125 пам’яток природи місцевого значення площею 507,4 га, з них 90 - ботанічних (95,1 га), 24 – гідрологічні (334,03 га), 7 - зоологічних (площа 64,3 га), 4 – геологічні (площа 14 га).

В області функціонує три парки загальнодержавного значення: дендрологічний на площі 204,7 га (увійшов до складу Ічнянського НПП), зоологічний (9 га) і парк – пам’ятка садово-паркового мистецтва (40 га).

Законом України “Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на роки” на території області передбачається створення ще двох національних природних парків - Дніпровського (55 тис. га), Деснянського (54 тис. га). Реалізація цього важливого питання сприятиме поліпшенню екологічної ситуації в регіоні.

Для оцінки стану об’єктів природно-заповідного фонду, систематизації даних про наукові, правові, економічні й екологічні їх характеристики та визначення напрямів розвитку необхідно провести кадастрову оцінку всіх компонентів природно-заповідного фонду, що сприятиме розробці природоохоронних заходів з поліпшення екологічної ситуації регіону та переходу природно-ресурсного потенціалу на засади екологічно збалансованого розвитку. Позитивну роль у цьому процесі має зіграти й екологічний менеджмент, який здійснюється суб’єктами економічної діяльності не з примусу владних структур, а виходячи з еколого-економічної доцільності.

Площа лісового фонду складає 717,7 тис. га, в тому числі вкрита лісом – 657,9 тис. га. Загальний запас деревини становить 133,5 млн. м3, середній приріст на 1 га – 4,1 м3. Лісистість території – 20,6 %.

Вікова структура лісів області нерівномірна, в лісовому фонді переважають молодняки – 33,5 % площі, середньовікові насадження займають 47 %, пристигаючі – 14,2 %, стиглі – 5,3%.

У породному складі лісів області переважають хвойні насадження – 63 %, на частку твердолистяних припадає 18 %, м’яколистяних – 19 %. Близько 200 тис. га лісів (переважно у північно-західній частині області) забруднені радіонуклідами. Низькою є продуктивність лісів, які знаходяться у віданні підприємств Мінагрополітики України. Ліси першої групи (захисні, санітарно-гігієнічні, водоохоронні, рекреаційні) представлені на площі 258,2 тис. га (36 % загальної площі лісів) з обмеженим режимом лісокористування.