Доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в Хаpківській області в 2009 pоці (стр. 15 )

Загальна кількість очисних споруд в регіоні: 166, в тому числі перед скидом до поверхневих водних об'єктів– 94, з них по галузях економіки:

Таблиця 4.2.1.1

Галузь економіки	Кількість очисних споруд, всього, шт	в тому числі по видам очистки
фізхімія	механіка	біологія
Промисловість З них, що працюють: ефективно неефективно	34 16 18	3 1 2	10 4 6	21 11 10
Комунальне господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно	43 13 30	-	1 - 1	42 13 29
Сільське господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно	1 - 1	-	-	1 - 1
Інші галузі З них, що працюють: ефективно не ефективно	16 1 15	-	1 1 -	15 - 15
Всього З них, що працюють: ефективно не ефективно	94 32 62	3 1 2	12 5 75	79 26 53

Загальна потужність очисних споруд перед скидом до поверхневих водних об'єктів: 491,5 млн. м3, з них: перед скидом в канал – 9,47 млн. м3/рік.

Кількість та розподіл по видам очистки, шт/ млн. м3 /рік

- біологічна - 79/463,0

- фізико-хімічна - 3/9,7

- механічна - 12/18,7

З них ефективно працюють: 26 очисних споруд біологічної очистки, потужністю 417,9 млн. м3/рік або 85,0% від загальної потужності; 4 очисних споруд механічної очистки потужністю 5,9млн. м3/рік або 1,2% від загальної потужності, 1- фізико-хімічної потужністю 2,2 млн. м3/рік або 0,4 % від загальної потужності.

4.2.2. Основні забруднювачі водних об'єктів (за галузями економіки)

Скид по басейнам річок складає:

р. Сіверський Донець:

скид: ДП "ТЕЦ-2"Эсхар" - 59,36 млн. м3/рік, Зміївська ТЕЦ - 6,72 млн. м3/рік

р. Уди:

скид: КБО «Безлюдівський» - 65,75 млн. м3/рік,

р. Тетлега: скид КП ВТП «Вода» - 5,04 млн. м3/рік,

р. Лопань: скид КБО «Диканівський» - 156,88 млн. м3/рік,

4.2.3. Транскордонне забруднення поверхневих вод

Якість води басейну р. Сіверський Донець на території Харківській області контролювалася по 8 створах. На протязі 2009 року у водах річки Сіверський Донець спостерігається перевищення біохімічного та хімічного споживання кисню, про що свідчать дані гідрохімічних аналізів, виконаних протягом поточного року.

Загальна жорсткість у створах спостережень коливалася від 5,5 ммоль/дм3 до 8,1 ммоль/дм3.

Загалом у басейні р. Сіверський Донець ситуація була наступною:

У воді річки Сіверський Донець на кордоні з РФ, с. Огурцове, кисневий режим - задовільний.

В порівнянні з минулим 2008 роком, у створі с. Огурцове (кордон з РФ), якість поступаючої води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Спостерігається перевищення ГДК по наступним показникам: мідь - 2,7 ГДК, марганець - 2,4 ГДК, хром6+ - 2,3 ГДК, нафтопродукти - 1,9 ГДК, кобальт - 1,8 ГДК. Наочно, ці перевищення можна побачити на діаграмі, яка розташована нижче.

Показники БСК5 та ХСК залишилися на рівні минулого року та склали 2,61 мгО2/дм3 та 21,1 мгО/дм3 відповідно. Дещо збільшилися сухий залишок води з 485,3 мг/дм3 до 529,0 мг/дм3 та загальна жорсткість води з 6,2 ммоль/дм3 до 6,4 ммоль/дм3.

Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ.

Клас якості води залишився на рівні минулого року – 3 «помірно забруднена», ІЗВ складає 2,056.

У воді річки Вовча на кордоні з РФ, с. Землянки, кисневий режим задовільний.

В порівнянні з 2008 роком, у створі с. Землянки (кордон з РФ), якість поступаючої води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Спостерігається перевищення ГДК по наступним показникам: марганець – 2,3 ГДК, мідь – 2,3 ГДК, хром6+ - 1,8 ГДК, кобальт – 1,8 ГДК, загальне залізо – 1,2 ГДК. Ці перевищення можна побачити на діаграмі, яка розташована нижче.

Показники БСК5 та ХСК, у порівнянні з 2008 роком, не змінилися – складають 1,93 мгО2/дм3 та 14,7 мгО/дм3,відповідно. Незначно зріс солесклад води – з 508,3 мг/дм3 до 521,6 мг/дм3, проте зменшилася загальна жорсткість води – з 6,8 ммоль/дм3 до 6,7 ммоль/дм3.

Вміст інших забруднюючих речовин не змінився та лишився в межах ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ.

Клас якості води залишився 3 «помірно забруднена», ІЗВ складає 1,686.

У воді річки Уди, кордон з РФ, с. Окоп, кисневий режим задовільний.

У порівнянні з минулим роком, якість води у створі не завжди

відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Перевищення ГДК спостерігається по наступним показникам: мідь – 4,0 ГДК, марганець – 3,2 ГДК, залізо загальне – 2,7 ГДК, хром6+ - 2,5 ГДК. Ці перевищення можна побачити на діаграмі, яка розташована нижче.

Показник БСК5 майже не змінився – 3,37 мгО2/дм3 (продовжує перевищувати ГДК). Показник ХСК незначно зріс – з 25,9 мгО/дм3 до 26,2 мгО/дм3. Зменшився вміст марганцю – з 0,071 мг/дм3 до 0,032 мг/дм3, заліза загального – з 0,35 мг/дм3 до 0,27 мг/дм3, міді – з 0,005 мг/дм3 до 0,004 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,14 мг/дм3 до 0,09 мг/дм3, фосфатів – з 1,60 мг/дм3 до 0,89 мг/дм3. Вміст кобальту зріс – з 0,020 мг/дм3 до 0,016 мг/дм3. Сухий залишок та загальна жорсткість води лишилися на рівні минулого року та склали 551,8 мг/дм3 та 7,1 ммоль/дм3, відповідно.

Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ.

Клас якості води у створі не змінився – 4 «забруднена», ІЗВ складає 3,389.

В створі річки гирло с. Есхар, кисневий режим задовільний.

У порівнянні з минулим 2008 роком, показники БСК5 та ХСК зменшилися з 5,51 мгО2/дм3 до 4,05 мгО2/дм3 та з 33,9 мгО/дм3 до 28,6 мгО/дм3 відповідно та обидва продовжують перевищувати ГДК. Зменшився вміст амонію сольового – з 2,18 мг/дм3 до 1,09 мг/дм3, заліза загального – з 0,22 мг/дм3 до 0,19 мг/дм3, кобальту – з 0,026 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3, міді – з 0,007 мг/дм3 до 0,005 мг/дм3, нафтопродуктів – з 0,20 мг/дм3 до 0,14 мг/дм3, алюмінію – з 0,013 мг/дм3 до 0,008 мг/дм3, фосфатів - з 3,34 мг/дм3 до 2,85 мг/дм3. Зріс вміст марганцю – з 0,032 мг/дм3 до 0,039 мг/дм3. Сухий залишок води збільшився – з 699,3 мг/дм3 до 719,2 мг/дм3. Загальна жорсткість води дещо зменшилася – з 7,2 ммоль/дм3 до 6,9 ммоль/дм3.

Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК.

Клас якості води у створі змінився – з 6 «дуже брудна» на 5 «брудна», ІЗВ складає 5,150.

У воді річки Лопань, кордоні з РФ, с. Казача Лопань, кисневий режим задовільний.

В порівнянні з минулим 2008 роком, у створі, кордон з РФ, с. Казача Лопань, якість поступаючої води не завжди відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Спостерігається перевищення ГДК по наступним показникам: мідь – 3,0 ГДК, хром6+ - 2,8 ГДК, марганець – 2,7 ГДК, залізо загальне – 2,0 ГДК, кобальт – 1,7 ГДК.

Показник БСК5 зріс - з 3,51 мгО2/дм3 до 4,08 мгО2/дм3 (продовжує перевищувати ГДК), показник ХСК незначно зменшився – з 28,6 мгО/дм3 до 27,3 мгО/дм3. Зріс вміст цинку – з 0,008 мг/дм3 до 0,010 мг/дм3. Знизилися середні концентрації амонію сольового – з 1,06 мг/дм3 до 0,41 мг/дм3, марганцю – з 0,048 мг/дм3 до 0,027 мг/дм3, заліза загального – з 0,26 мг/дм3 до 0,20 мг/дм3, кобальту – з 0,022 мг/дм3 до 0,017 мг/дм3, міді – з 0,004 мг/дм3 до 0,003 мг/дм3, сульфатів – з 169,56 мг/дм3 до 120,76 мг/дм3. Також зменшилися сухий залишок води – з 746,4 мг/дм3 до 656,4 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 9,3 ммоль/дм3 до 8,1 ммоль/дм3.

Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ.

Клас якості води у створі змінився з 4 «забруднена» на 3 «помірно забруднена», ІЗВ складає 2,357.

У воді річки Харків на всьому протязі від кордону з РФ, с. Стрілеча, кисневий режим – задовільний.

В порівнянні з минулим 2008 роком, у створі кордон з РФ, с. Стрілеча, якість води не відповідала нормативам ГДК для рибогосподарських водоймищ. Спостерігається перевищення ГДК по наступним показникам: мідь – 4,0 ГДК, хром6+ - 3,0 ГДК, марганець – 2,5 ГДК, нафтопродукти – 2,3 ГДК, кобальт – 2,0 ГДК. Ці перевищення можна побачити на діаграмі, яка розташована нижче.

Показники БСК5 та ХСК майже не змінилися – складають 4,07 мгО2/дм3 та 27,9 мгО/дм3 , відповідно (перевищують ГДК). Зріс вміст кобальту – з 0,016 мг/дм3 до 0,020 мг/дм3. Зменшилися середні концентрації міді – з 0,005 мг/дм3 до 0,004 мг/дм3, марганцю – з 0,041 мг/дм3 до 0,025 мг/дм3. Також зменшилися сухий залишок води – з 622,0 мг/дм3 до 559,9 мг/дм3 та загальна жорсткість води – з 7,5 ммоль/дм3 до 6,6 ммоль/дм3.

Вміст інших забруднюючих речовин майже не змінився та не перевищує ГДК. Деякі зміни концентрацій забруднюючих речовин пояснюються надходженням їх з території РФ.

Клас якості води не змінився - 4 «забруднена», ІЗВ складає 2,635.

4.3. Якість поверхневих вод

Оцінка стану водних об'єктів проводилася за трьома напрямками досліджень: гідрохімічному, радіологічному та токсикологічному.

Згідно досліджень та данних результатів аналізів за поточний рік, можна зробити такі висновки: стан якості водних об'єктів задовільний. Спостерігалися перевищення ГДК в басейні р. Сіверський Донець по БСК5 та ХСК. Це можна пояснити забрудненням річок зворотними водами, внаслідок недостатньо ефективної роботи очисних споруд міст і промислових підприємств.

Якісний стан вод поверхневих водойм за вмістом специфічних показників варіював у межах ГДК, відповідно до санітарних норм.

Клас якості води змінився з 6 «дуже брудна» на 5 «брудна» у р. Уди, гирло, с. Єсхар та з 4 «забруднена» на 3 «помірно забруднена» у р. Лопань, кордон з РФ, с. Казача Лопань.

Поверхневі води басейну р. Сіверський Донець на території Харківської області знаходяться під інтенсивним антропогенним навантаженням. У річки скидаються недостатньо очищені води, що містять БСК5 , ХСК, мінеральні форми азоту, нафтопродукти, СПАР, та інші хімічні сполуки, що негативно впливають на гідрохімічний режим водних об'єктів.

Загальний обсяг скинутих у 2009 році зворотних вод склав 297,243 млн. м3, з них 17,356 млн. м3 – забруднені, що у порівнянні з минулим 2008 роком, менше на 22,714 млн. м3.

Забруднення поверхневих вод басейну р. Сіверський Донець відбувається внаслідок впливу р. Уди, яка впадає до р. Сіверський Донець та формується за рахунок зворотних вод КБО «Безлюдівський» та КБО «Диканівський», підприємств м. Харкова та Чугуєва та поверхневого стоку із забудованої території м. Харкова, Чугуєва та інших населених пунктів.

4.3.1. Оцінка якості вод за гідрохімічними показниками

Аналіз змін кількості забруднюючих печовин, скинутих в водойми

Таблиця 4.3.1.1.

Збільшення

Цинк, т 2009/2008 р. 4,116/2,192 Нікель, т 2009/2008 р. 4,044/3,201	- по КБО «Диканівський» та КБО «Безлюдівський» ці показники в 2008 році контролювалися не повний рік, оскільки були введені в дозвіл на спецводокористування, виданий 01 липня 2008 року.
Ціаніди, т 0,001	- по КП «Вовчанські очисні споруди» зі збільшенням середньорічної концентрації ціанідів в промислових стічних водах ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»
Натрій, т 2009/2008 р. 55,25/46,65 Магній, т 2009/2008 р. 7,538/4,901 Кальцій, т 2009/2008 р. 26,35/20,04	- по ДП «Клінічний санаторій «Курорт Березівські мінеральні води» пов’язано з вичерпанням використовуємої свердловини та поглибленням відкачки більшмінералізованної та росольної води

Зменшення

Жири, масла, т 2009/2008 р. 0,670/0,913	- по ТОВ «Екологія» з припиненням діяльності цеху з переробки молока; -ТОВ «Рибоконсервний завод Екватор» з припиненням скиду виробничих стічних вод після очисних споруд до р. Мерла.
Мідь, т 2009/2008 р. 1,098/1,347	- по КБО «Диканівський» та КБО «Безлюдівський» зі зменшенням об’ємів скиду зворотних вод підприємств м. Харкова: - ДП «Завод Електроважмаш»; - ВАТ «Харківський електротехнічний завод «Трансзв’язок»»; - ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» .
Алюміній, т 2009/2008 р. 0,515/0,715	- по КП ВТП «Вода» (ВУВГ «Донець» смт. Кочеток) зі застосуванням флокулянту “MAGNOFLOCK” для очистки води, замість коагулянту алюмінію сірчанокислого.

4.3.2. Гідробіологічна оцінка якості вод та стан гідробіоценозів

У 2009 році токсикологічні дослідження проводилися по 8-ми хлорорганічним пестицидам ( альфа-ГХЦГ, гама-ГХЦГ, трефлан, гептахлор, 4.4-ДДЕ, 4,4-ДДД, 4.4-ДДТ, дикофол) та за 4-ма триазиновими гербіцидами (пропазин, атразин, симазин, прометрин) у 5 транскордонних створах. Дослідження в інших 3 створах здійснювалися лише по 8-ми хлорорганічним пестицидам.

4.3.3. Мікробіологічна оцінка якості вод з огляду на епідемічну ситуацію

Протягом останніх років якість питної води з системи централізованого водопостачання не має тенденції до покращення за бактеріологічними показниками. Відмічається стійка тенденція перевищення гігієнічних нормативів за бактеріологічними показниками.

Із поверхневих джерел після водопідготовки вода подається до міст Харкова, Лозової, Ізюма, Первомайського, Чугуєва, смт. Краснопавлівка Лозівського району, смт Покотилівка, Безлюдівка, Пісочин Харківського району. Так, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року у поточному році захворюваність на вірусний гепатит «А» по області в цілому зросла на 25%. Відмічається перевищення середньообласного показника (1,45%) у Дворічанському, Борівському, Вовчанському, Красноградському, Краснокутському, Куп’янському, Сахновщинському районах області та місті Люботин.

Після водопідготовки здійснюється знезараження води хлором. Традиційна система водопідготовки (знезараження води хлором) неефективна до збудника вірусного гепатиту «А» , донні відкладення річок є суттєвими джерелами вторинного надходження мікроорганізмів у воду, хлор також не діє на спори найпростіших мікроорганізмів. Крім того, при хлоруванні відбувається утворення токсичних хлорорганічних сполук, що потребує застосування сучасних систем знезараження (перш за все використання в системі очисних споруд кавітаціонної установки для знезараження стічних вод та переробки осаду стічних вод, озонування, знезараження ультрафіолетовим випромінюванням та інш.), при застосуванні яких не утворюються хлорорганічні сполуки та здійснюється надійне видалення простійших мікроорганізмів.

4.3.4. Радіаційний стан поверхневих вод

Радіологічний моніторинг виконувався відповідно до «Програми моніторингу довкілля в частині здійснення Сіверсько Донецьким БУВР контролю якості воперхневих вод». Радіологічні дослідження включають визначення вмісту радіонуклідів, стронцію-90 та цезію-137 в поверхневих водах та виконання замірів рівня гама-фону над поверхнею водних об'єктів у створах.

Радіологічні дослідження проводилися в 6 створах басейну Сіверського Донця, 4 з яких, є прикордонними створами з РФ, а саме:

- р. Сів. Донець, кордон з РФ, с. Огурцове;

- р. Лопань, кордон з РФ, с. Казача Лопань;