Доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в Хаpківській області в 2009 pоці (стр. 53 )

Здійснення моніторингу щодо використання лісових ресурсів, тваринного світу, надр в екологічному законодавстві передбачено лише в загальному, опосередкованому вигляді. Правовою основою здійснення моніторингу лісів є постанова Верховної Ради України “Про основні напрямки державної політики України у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”. Цією постановою передбачено створення Державної системи екологічного моніторингу, невід’ємною складовою частиною якої повинен бути моніторинг лісів. Моніторинг тваринного світу є складовою частиною моніторингу навколишнього природного середовища і здійснюється в порядку, визначеному законодавством про моніторинг довкілля. Необхідно також відзначити і те, що поза увагою законодавства залишилося питання правового регулювання суспільних відносин, що виникають в процесі здійснення моніторингу надр. Кодекс України про надра, інші нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини в сфері охорони та використанню надр, не передбачають проведення відповідного різновиду екологічного моніторингу. Разом із тим, одним із напрямків діяльності Державної геологічної служби Міністерства охорони навколишнього природного середовища України є здійснення державного моніторингу геологічного середовища та мінерально-сировинних ресурсів, проведення еколого-геологічних досліджень з метою забезпечення раціонального використання родовищ корисних копалин.

У зв’язку із наведеним, необхідно розробити низки нормативно-правових актів, які повинні урегулювати питання здійснення моніторингу відносно зазначених природних ресурсів, що експлуатуються, та пропонує структуру цих правових джерел.

Основним нормативно-правовим актом у сфері моніторингу охорони навколишнього природного середовища є Положення про державну систему моніторингу довкілля, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. Система моніторингу охорони довкілля спрямована на підвищення рівня вивчення і знань про екологічний стан довкілля; підвищення оперативності та якості інформаційного обслуговування користувачів на всіх рівнях; підвищення якості обґрунтування природоохоронних заходів та ефективності їх здійснення; сприяння розвитку міжнародного співробітництва у галузі охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки.

Доцільним шляхом вдосконалення правового регулювання екологічного моніторингу в Україні, є розробка та прийняття нормативно-правового акту – Закону України “Про екологічний моніторинг”. Його прийняття надасть змогу усунути прогалини, неузгодженості, що мають місце в законодавстві. У роботі пропонується проект загальної структури Закону України “Про екологічний моніторинг”.

Аналізуючи цю велику сукупність проблем, ми можемо зробити дуже важливі висновки щодо екологічної дійсності нашої Держави, виявити чинники та особливості життєдіяльності та природокористування. “Базовими ”недоліками України на сучасному етапі є складні, многогранні фактори, які здійснюють комплексний, тотальний вплив на всі галузі економіки, діють у різних сферах, на різних рівнях господарювання, і тому вони потребують особливої уваги, особливих рішень, тобто системного розв’язку з боку Держави.

13.7. Стандартизація, метрологія охорони довкілля і природокористування

Засобом поєднання екологічних інтересів з економічними інтересами суспільного прогресу Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» називає екологічні стандарти і нормативи (статті 31—33).

Мета екологічної стандартизації і нормування — це встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог з охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки (ст. 31). Державні стандарти визначають поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги по запобіганню шкідливому впливу забрудненого навколишнього природного середовища на здоров'я людей, інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища і використанням природних ресурсів (ст. 32). Відповідно до ст. 11 Закону України «Про стандартизацію» розрізняють, залежно від суб'єкта стандартизації, який приймає чи схвалює стандарти: «національні стандарти, кодекси усталеної практики та класифікатори, прийняті чи схвалені центральним органом виконавчої влади у сфері стандартизації, видані ним каталоги та реєстри загальнодержавного застосування; стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, прийняті чи схвалені іншими суб'єктами, що займаються стандартизацією». В Декреті Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» (ст. 4) нормативні документи з питань стандартизації розрізняються за сферою дії і поділяються на: державні стандарти України; галузеві стандарти; стандарти науково-технічних і інженерних товариств і спілок; технічні умови; стандарти підприємств. Управління діяльністю щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів забезпечується постійно діючою та поновлюваною системою нормативної документації для контролю за забрудненням атмосферного повітря, водних об'єктів і ґрунтів, а також для нагляду за викидами в природне середовище.

Закон України „Про метрологію та метрологічну діяльність" відносить до сфери державного метрологічного нагляду контроль стану навколишнього природного середовища, а вимірювання в цій сфері повинні виконуватися атестованими відповідно до „Правил уповноважень та атестації у державній метрологічній системі" лабораторіями.

У м. Харкові та Харківській області атестовані такі лабораторії, що відносяться до Міністерства охорони навколишнього середовища:

- відділ інструментального лабораторного контролю Харківської державної екологічної інспекції, що виконує роботи з контролю викидів шкідливих речовин в атмосферу від стаціонарних джерел, якості питних, стічних і поверхневих вод, ґрунтів, бере участь у ряді міжнародних проектів по оздоровленню рік області, надає консультаційну допомогу з питань визначення концентрації забруднюючих речовин у навколишньому середовищі;

- аналітичний центр Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем, що займається розробкою методичного забезпечення, організацією міжлабораторного контролю по визначенню викидів шкідливих речовин в атмосферу, якості питної води, стічних і поверхневих вод, ґрунтів, що відносяться до Міністерства охорони навколишнього середовища.

13.8. Екологічний аудит

Відповідно до Закону “Про екологічний аудит” екологічному аудиту підлягають державні підприємства, які перебувають в процесі приватизації і види діяльності яких становлять підвищену екологічну небезпеку.

Посвідчення екологічних аудиторів в області для здійснення екологічного аудиту відповідно до Закону України “Про екологічний аудит” отримали наступні юридичні та фізичні особи:

Екологічні аудитори, що мають право на здійснення екологічного аудиту

Таблиця 13.8.1.

№ з/п	П. І.Б. екологічного аудитора	Серія та номер сертифіката екологічного аудитора	Місцезнаходження (адреса, тел./факс, e-mail)	Номер та дата рішення про внесення
1	2	3	4	5
1		ЕА № 000	м. Харків, пр. Леніна, 38, Будинок проектів, 8 поверх, офіс 818 а, тел-31 тел-90	№ 000, 18.07.2008 р.
2	Размєтаєв Сергій Володимирович	ЕА № 000	61013, м. Харків, вул. Шевченка, 6, тел./	№ 000, 10.08.2005 р.
3	Внукова Наталія Володимирівна	ЕА № 000	61002, м. Харків, в, тел-97 тел-41 тел-34	№ 000, 30.12.2005 р.
4	Ієвлєва Ольга Юріївна	ЕА № 000	61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел./	№ 74, 22.02.2006 р.
5	Міняйло Віталій Петрович	ЕА № 000	61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел./	№ 74, 22.02.2006 р.
6	Топчій Ростислав Валерійович	ЕА № 000	61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел./	№ 74, 22.02.2006 р.
7	Шустов Олексій Леонідович	ЕА № 000	61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел./	№ 74, 22.02.2006 р.
8	Крайнов Ігор Павлович	ЕА № 000	61093, м. Харків, в-Б, тел-72	№ 000, 13.08.2007 р
9	Нестеренко Уляна Юріївна	ЕА № 000	м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 79-в/110, тел-04	№ 000, 27.03.2008 р.
10	Малєй Ольга Вікторівна	ЕА № 000	м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел-92	№ 000 18.07.2008 р.
11	Артемова Олена Сергіївна	ЕА № 000	61067, м. Харків, вул. Рельєфна, 1-а/ 1, тел-12	№ 000 18.11.2008 р.
12	Карташов Віктор Вікторович	ЕА № 000	м. Харьків, вул. Бакуліна, 6 тел-96	№ 000 22.04.2009

Юридичні особи, що мають право на здійснення екологічного аудиту

Таблиця 13.8.2.

№ з/п	Назва юридичної особи, код за ЄДРПОУ	Місцезнаходження, тел./факс, e-mail, веб-сайт	Номер та дата рішення про внесення
1	Український державний науково-дослідний інститут проблем водопостачання, водовідведення та охорони навколишнього природного середовища "УкрВОДГЕО"	61013 м. Харків, вул. Шевченка, 6 тел-27	№ 14, 01.11.2005 р.
2	Український науково-дослідний інститут екологічних проблем (УкрНДІЕП)	61166 м. Харків, вул. Бакуліна, 6, тел./	№ 27, 12.04.2006 р.

13.9. Екологічне страхування

З метою запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення в країні введено механізм надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів.

Розгляд заявок та надання відповідних дозволів здійснюється Держуправлінням згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995р. № 000 та наказу Мінприроди України від 30.07.02 N 294.

Обов’язкове страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями на об’єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру проводиться з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та майну третіх осіб, у тому числі довкіллю (природним ресурсам, територіям та об’єктам природно-заповідного фонду), внаслідок пожеж та/або аварій на об’єктах підвищеної небезпеки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 р. N 1788.

За 2009 рік суб'єктам господарювання області було надано 125 дозволів на поводження з отруйними речовинами, серед яких ТОВ ФК «Здоров'я», ГПУ «Шебелинкагазвидобування», ВАТ «Вовчанський агрегатний завод», ЗАТ фірма «Харківхім» та інші.

13.10. Стан та перспективи наукових досліджень у галузі охорони довкілля

Харківщина має значний науковий потенціал, висококваліфіковані кадри вчених і спеціалістів у галузі природничих та суспільних наук, якими здійснюються розробки і наукові дослідження в сфері екології і природокористування, впливу довкілля на стан здоров'я людини. Наукові установи виконують цілий комплекс різноманітних робіт у галузі охорони довкілля – це і наукові дослідження навколишнього природного середовища як регіону в цілому, так і окремих підприємств, розробка технологій очищення викидів, скидів, нормативно-технічної документації, тощо. Ці установи активно співпрацюють з промисловими підприємствами. На підставі виявлених проблем ведеться пошук нових напрямів співробітництва в частині модернізації та реконструкції виробництв, що забезпечує значне зниження витрат енергоносіїв, покращення технологічних та екологічних показників підприємств.

Серед розробок та досліджень у 2009 році необхідно виділити наступні:

Український науково – дослідний інститут екологічних проблем