Доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в Хаpківській області в 2009 pоці (стр. 54 )

В рамках регіональних держзамовлень виконано наступні роботи:

1. „Розробка інтегрованої системи транскордонного моніторингу стану та оцінки поверхневих вод басейну річки Лопань”.

Мета: Побудова інтегрованої системи транскордонного моніторингу поверхневих вод басейну річки Лопань на основі сучасних науково-методичних підходів.

Екологічний та економічний ефект: Розробка спільних заходів з організації дієвої системи транскордонного моніторингу стану поверхневих вод річки з урахуванням нових науково-методичних підходів.

2. „Розробка проектів створення гідрологічних заказників «В'язове», «Новопавлівський», «Пристін» та ландшафтного заказника «Яремівський»”.

Мета: Створення необхідної документації для оголошення 4-х територій у складі природно-заповідного фонду рішенням облради.

Екологічний та економічний ефект: Поліпшення умов подальшого розвитку мережі територій та об’єктів природно-заповідного фонду як національного надбання.

3. „Державна кадастрова інвентаризація природних комплексів 50-ти територій природно-заповідного фонду області”.

Мета: Проведення кадастрової інвентаризації природних комплексів наступних 50-ти територій природно-заповідного фонду області.

Екологічний та економічний ефект: Оцінка складу та перспектив розвитку природно-заповідного фонду, організація їх охорони та забезпечення державних органів необхідною інформацією для вирішення питань соціально-економічного розвитку адміністративних територій.

В рамках контрактів з Мінприроди України виконані роботи:

1. „Розроблення державного реєстру мережі моніторингу поверхневих вод, модернізація системо утворюючих банків даних Мінприроди і розроблення та впровадження методичних рекомендацій з проведення оптимізації мереж спостережень”.

Мета: Створення державного реєстру пунктів спостережень мережі моніторингу поверхневих вод, модернізація впроваджених у діяльність територіальних органів Мінприроди України банків даних щодо мереж спостережень, шляхом розширення їх функцій та актуалізації занесеної до них інформації; розроблення та впровадження методичних рекомендацій щодо проведення робіт з оптимізації єдиних мереж спостережень за атмосферним повітрям, поверхневими водами та ґрунтами загальнодержавного та регіонального рівнів державної системи моніторингу довкілля.

Екологічний та економічний ефект: Удосконалення нормативно-методичної бази державної системи моніторингу довкілля.

2. „Розроблення нормативно-технічних документів, що регламентують обмін інформаційними ресурсами між суб’єктами державної системи моніторингу довкілля на державному та регіональному рівнях і його впровадження у діяльність суб’єктів державної системи моніторингу довкілля”.

Мета: Розроблення та впровадження у діяльність суб’єктів державної системи моніторингу довкілля нормативно-технічних документів, що регламентують обмін інформаційними ресурсами, встановлюють типовий порядок організацій і здійснення інформаційної взаємодії між суб’єктами державної системи моніторингу довкілля на державному та регіональному рівнях і центрами моніторингу.

Екологічний та економічний ефект: Удосконалення нормативно-методичної бази державної системи моніторингу довкілля.

3. „Розроблення регламенту оперативного моніторингу стану довкілля при виникненні (загрозі виникнення) надзвичайних екологічних ситуацій (НЕС) для регіональних органів міністерства та засобів надання інформації оперативного моніторингу довкілля в Інформаційно-аналітичний центр Мінприроди (далі Регламент)”.

Мета: Розроблення регламенту оперативного моніторингу стану довкілля при виникненні (загрозі виникнення) НЕС.

Екологічний та економічний ефект: Удосконалення оперативного моніторингу стану довкілля при виникненні або загрозі виникнення НЕС.

4. „Розроблення та затвердження Правил створення та експлуатації автоматизованих систем екологічного контролю і моніторингу об’єктів підвищеної екологічної небезпеки (ОПЕН)”.

Мета: Розвиток та удосконалення екологічного контролю за рахунок впровадження автоматизованих систем спостережень і локального моніторингу впливу об’єктів підвищеної екологічної небезпеки на стан атмосферного повітря та поверхневих вод, своєчасного оповіщення про випадки перевищень нормованих значень показників складу та властивостей поверхневих вод та вмісту забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Екологічний та економічний ефект: Розвиток та удосконалення екологічного контролю і моніторингу ОПЕН.

5. „Науково-економічне обґрунтування щодо ратифікації Україною Конвенції Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй про транскордонний вплив промислових аварій відповідно до зобов’язань України прийнятих на Нараді вищого рівня у Женеві (Швейцарія) 15 грудня 2005 року та розроблення нормативно-правових актів”.

Мета: Проведення попереднього оціночного аналізу щодо фінансових наслідків ратифікації Україною Конвенції, оцінка економічної доцільності ратифікації та аналіз правових і інституціональних механізмів забезпечення промислової безпеки на національному рівні у транскордонному контексті, заповнення прогалин у чинному законодавстві та розроблення плану дій щодо їх усунення.

Екологічний та економічний ефект: Створення безпечних умов життєдіяльності суспільства та довкілля.

6. „Розроблення нових нормативів збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти, розміщення відходів, інші види шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та порядку їх справляння”.

Мета: Розробка законопроекту про збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Екологічний та економічний ефект: Удосконалення діючої системи збору за забруднення навколишнього природного середовища.

7. „Розроблення проекту методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями (І етап)”.

Мета: Вдосконалення системи еколого-аналітичного контролю вод, гідрохімічної та гідробіологічної оцінки стану водних екосистем та інформаційної підтримки прийняття управлінських рішень у сфері охорони вод в умовах наявних складних гідробіологічних проблем в Україні та сусідніх країнах.

Екологічний та економічний ефект: Поліпшення контролю за екологічним станом поверхневих вод, вдосконалення інформаційної підтримки заходів із підвищення екологічної безпеки водного господарства, врахування регіональних особливостей водних об’єктів України та їх ділянок, подальша гармонізація нормативного забезпечення водоохоронної діяльності в Україні з вимогами ЄС.

8. „Розроблення Рекомендацій щодо шляхів зменшення сірководневого забруднення Чорного моря та можливості використання цього сірководню”.

Мета: Розроблення Рекомендацій щодо шляхів зменшення сірководневого забруднення Чорного моря та можливості використання цього сірководню із глибинних шарів води Чорного моря.

Екологічний та економічний ефект: Поліпшення екологічного стану морських вод Чорного моря.

9. „Наукове обґрунтування щодо застосування укріплення берегів поверхневих водних об’єктів і узбережжя морів шляхом спорудження штучних рифів як біопозитивних берегорегулювальних систем”

Мета: Обґрунтування укріплення берегів поверхневих водних об’єктів і узбережжя морів шляхом спорудження штучних рифів як біопозитивних берегорегулювальних систем.

Екологічний та економічний ефект: Укріплення берегів поверхневих водних об’єктів і узбережжя морів.

10. „Розроблення відповідно до вимог ГОСТ 8.010-99 „Государственная система единства измерений. Методики выполнения измерений. Основные положения” п’яти методик виконання вимірювань (МВВ) концентрацій забруднюючих речовин у викидах: − капролактам, кобальт, магній, мідь – фото колориметричним методом; водень ціаністий – потенціометричним методом”.

Мета: Забезпечення відділів аналітичного контролю територіальних органів Міністерства та Державної екологічної інспекції атестованими методиками виконання вимірювань концентрацій забруднюючих речовин у викидах.

Екологічний та економічний ефект: Атестація методик дасть можливість виконувати вимоги Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність” щодо вимірювань у сфері Державного метрологічного нагляду та використання їх результатів.

11. „Розроблення відповідно до вимог ГОСТ 8.010-99 „Государственная система единства измерений. Методики выполнения измерений. Основные положения” десяти методик виконання вимірювань (МВВ) масових концентрацій показників складу та властивостей у пробах поверхневих, підземних та зворотних вод: нафтопродукти, жири та масла – гравіметричним методом; ХСК – фотометричним методом; нітрати – фотоколориметричним методом; хлориди, кальцій, магній – титрометричним методом; мідь, нікель – атомно-абсорбційним методом при полуменевій атомізації; алюміній, хром – атомно-абсорбційним методом при електротермічній атомізації”.

Мета: Забезпечення відділів аналітичного контролю територіальних органів Міністерства та Державної екологічної інспекції атестованими методиками виконання вимірювань масових концентрацій показників складу та властивостей у пробах поверхневих, підземних та зворотних вод.

Екологічний та економічний ефект: Атестація методик дасть можливість виконувати вимоги Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність” щодо вимірювань у сфері Державного метрологічного нагляду та використання їх результатів.

12. „Розроблення відповідно до вимог ГОСТ 8.010-99 „Государственная система единства измерений. Методики выполнения измерений. Основные положения” шести методик виконання вимірювань (МВВ) масових концентрацій показників складу та властивостей у пробах ґрунтів: – ацетальдегід, формальдегід – титрометричним методом; – свинець (рухомі форми) – атомно-абсорбційним методом при полуменевій атомізації; – нафтопродукти (неполярні вуглеводні) – спектрофотометричним методом; сульфати (водна витяжка) – турбідиметричним методом; – аніонні поверхнево-активних речовин (АПАР) – фотометричним методом”.

Мета: Забезпечення відділів аналітичного контролю Державної екологічної інспекції Мінприроди України атестованими методиками виконання вимірювань масових концентрацій забруднюючих речовин при проведенні державного контролю складу та властивостей ґрунтів.

Екологічний та економічний ефект: Атестація методик дасть можливість виконувати вимоги Закону України “Про метрологію і метрологічну діяльність” щодо вимірювань у сфері Державного метрологічного нагляду та використання їх результатів.

13. „Адаптація та впровадження методики розрахунку збитків завданих навколишньому природному середовищу за самовільне користування надрами”.

Мета: Адаптація та впровадження методики розрахунку збитків заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок за самовільного користування надрами, розробленої у 2007 р.

Екологічний та економічний ефект: Поліпшення навколишнього природного середовища України.

14. „Збір, аналіз інформації та підготовка інформаційно-аналітичного огляду „Стан довкілля в Україні” і його розміщення на Веб-сайті Міністерства”.

Мета: Розроблення та видання щомісячного та щоквартального інформаційно-аналітичного огляду про стан довкілля в Україні для забезпечення органів державного управління, органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій, громадськості об’єктивною оперативною інформацією щодо стану забруднення довкілля та радіаційного стану в межах існуючих можливостей та періодичності отримання зазначеної інформації на діючих мережах спостережень суб’єктів державної системи моніторингу довкілля.

Екологічний та економічний ефект: Поліпшення підготовки та обґрунтованості прийняття управлінських рішень у галузі охорони навколишнього природного середовища, сприяння поширенню екологічної інформації.

15. „Проведення прикладних наукових досліджень з питань здійснення моніторингу навколишнього природного середовища та надання екологічної звітності підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища”.

Мета: Наукове обґрунтування механізму здійснення моніторингу навколишнього природного середовища та надання даних про стан довкілля підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та розроблення нормативно-правових та методичних документів щодо його проведення.

Екологічний та економічний ефект: Удосконалення нормативно-правової документації, що затверджує механізм здійснення моніторингу НПС та надання екологічних даних про стан довкілля підприємствами, установами та організаціями, діяльність яких призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища.

16. „Забезпечення підтримки інформаційної бази національних нормативно-правових актів та міжнародних угод, що регулюють діяльність у сфері моніторингу навколишнього природного середовища”.

Мета: Розроблення та забезпечення інформаційної підтримки довідково-інформаційної бази даних про наявність та зміст національних нормативно-правових актів та міжнародних угод, що регулюють діяльність у сфері моніторингу навколишнього природного середовища.

Екологічний та економічний ефект: Підвищення оперативності пошуку та ефективності використання законодавчих актів, нормативно-правових документів, міжнародних угод з питань моніторингу навколишнього природного середовища фахівцями Мінприроди України та іншими суб’єктами системи моніторингу, більш повне врахування вимог згаданих документів при прийнятті управлінських рішень в галузі моніторингу довкілля.

Харківський національний аграрний університет ім.. єва

Національний аграрний університет ім.. єва приймає участь у виконанні завдань:

1. «Дати теоретичне обґрунтування стану і закономірностей динаміки показників основних агрохімічних властивостей ґрунтів, розробити заходи з раціонального використання мінеральних добрив і місцевих сировинних ресурсів та збереження родючості ґрунтів» НТП НААН України 01 «Родючість, охорона і екологія ґрунтів».

Метою роботи є дослідження та визначення екологічного стану ґрунтів; встановлення ролі органічної частини ґрунту в формуванні основних властивостей його родючості; визначення та добір асоціацій рослин природних і культурних ценозів на вміст гумусу; дослідження еволюції процесів ґрунтотворення і родючості ґрунтів різних ландшафтних екосистем природних зон України; дослідження індикаторів екологічного стану ґрунтів екосистем басейну р. Сіверський Донець та Дніпро; встановлюються діагностичні елементи екологічної трансформації ґрунтів Лісостепу і Полісся України при внесенні добрив.

Впровадження: дослідження проводяться по всій території України у заказниках, заповідниках та на територіях господарств різних форм власності, на основі результатів будуть розроблені системи землеробства та рекомендації комплексних системних заходів по відновленню та поліпшенню родючості ґрунтів та покращенню екологічного стану агроекосистем окультурених ґрунтів України.

2. «Розробити нормативно-методичну базу управління якістю ґрунтів і продукції рослинництва для зони Лісостепу України» в межах НТП НААН України 01 «Родючість, охорона і екологія ґрунтів».

Мета досліджень: визначити методи оптимізації мікроелементного складу та методологію визначення і діагностики стану хімічних елементів (важкі метали, мікроелементи) в системах ґрунт-рослина; розробити пропозиції щодо екологічного впливу добрив на гумусовий стан ґрунту.

Впровадження: дослідження проводяться на територіях господарств різних форм власності Північного Лісостепу України, результати впроваджуються в практику сільськогосподарського виробництва господарств.

3. «Розробка і удосконалення екологічно безпечних систем захисту сільськогосподарських культур від хвороб в умовах Східного Лісостепу України».

Мета досліджень: вивчається вплив екологічно безпечних біопрепаратів (триходермін, агат-25К) для захисту сільсько - господарських культур від хвороб; проводиться моніторинг та розробляється прогноз розвитку та поширеності основних захворювань рослин в Східному Лісостепу України.

Впровадження: отримані дані широко використовуються в захисті посівів господарств Харківської, Донецької, Луганської областей від патогенної мікрофлори.

4. «Система збереження і раціонального використання рослинного багатства».

Мета досліджень: встановлення видового складу природних популяцій та фітоценотичних угрупувань Харківської області; дослідження динаміки екологічного стану рослинних угрупувань під впливом антропогенного навантаження (у тому числі розорювання та засмічення).

Впровадження: результати досліджень впровадженні в заказниках Харківської області, що дозволило відновити 10 популяцій рідкісних та зникаючих видів рослин в Харківській області.

5. «Розробка еколого-генетичних методів селекції сортів сільськогосподарських культур».

Мета досліджень: створення нових сортів сільськогосподарських культур методами штучного добору без використання генно-модифікованих організмів, ці сорти створюються на принципах екологічного районування та повністю пристосовані для вирощування в певних агроекологічних умовах.

Впровадження: створено 5 високопродуктивних сортів амаранту, 3 сорти ячменю, та 1 сорт квасолі, що широко використовуються в господарствах України.

6. «Удосконалення і стандартизація методик і засобів хіміко-аналітичного контролю якості ґрунтів і продукції рослинництва».

Мета досліджень: розробка нових методик визначення забруднення ґрунту та сільськогосподарської продукції продуктами розпаду хімічних речовин; дослідження впливу хімічного забруднення довкілля на безпеку та якість сільсько - господарської продукції.

Впровадження: результати досліджень використовуються лабораторіями університету при визначенні стану забруднення елементів довкілля важкими металами, хімічними речовинами тощо, а також створені методики використовуються іншими лабораторіями України при визначенні екологічного забруднення довкілля.

7. «Розробка системи кількісного оцінювання ґрунтоохоронної ефективності «No-till» технології в агроландшафтах східної частини України».

Мета досліджень: створення рекомендацій виробництву по впровадженню елементів «No-till» технології в системах обробітку ґрунту польових сівозмін Сходу України.

Впровадження: розроблені рекомендації впровадженні в господарствах України що використовують новітні технології сільсько-господарського виробництва (у тому числі й «No-till» технології).

8. «Розробити біотехнологію виробництва органічних добрив з відходів комунального господарства».

Мета досліджень: розробка технологічного регламенту на виробництво органічних добрив за ЕМ-технологією та створення рекомендації по їх застосуванню; розробка методик утилізації відходів комунального господарства, що призведе до зменшення забруднення довкілля.

Впровадження: виробництво органічних добрив при переробці побутових відходів налагоджено в господарствах Харківської та Донецької областей.

Економічний й екологічний ефект від розробки та впровадження нових екологічно орієнтованих технологій ведення сільськогосподарського виробництва визначається 30-40% прибавками врожаю сільськогосподарських культур в господарствах де ці технології впроваджені. Також розроблені методики екологічного аналізу стану довкіллі дозволяють проводити спеціалізовані заходи по відновленню родючості ґрунтів та веденню сільсько- господарського виробництва на екологічних засадах.

На період до 2015 року планується проводити поглиблене вивчення названих проблем, а також розробити технології та методики відновлення екологічно-порушених ґрунтів Харківської області та Східної і Північно-східної частини Лісостепу України.

Основними проблемами по впровадженню новітніх розробок в дослідженні екологічних проблем довкілля є низький рівень фінансування наукових програм ВУЗів по поліпшенню стану довкілля, а також не високий рівень зацікавленості виробників мінеральних добрив та пестицидів у переведенні сільськогосподарського виробництва на екологічно-орієнтований рівень господарювання (а саме низьке впровадження органічного виробництва та низька інформованість про засади органічного руху).

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури

В 2009 р. Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури (ХДТУБА) приймав участь в виконанні 11 науково-дослідних роботах (НДР), що фінансуються з держбюджету. Три науково - дослідні роботи мають екологічний напрямок:

1. "Розробка технологічних та організаційних рішень, що підвищують довговічність стальних трубопроводів інженерних мереж". Робота проводилась під керівництвом професора, доктора технічних наук, проректора з наукової роботи Гончаренка Дмитра Федоровича.

Пріоритетний напрям відповідно до Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”: новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі.

Дана НДР є продовженням циклу робіт, направлених на відновлення та подовження ресурсу інженерних мереж, а саме мереж водовідведення, водо-, тепло - та газопостачання.

Метою проекту є обґрунтування та розробка технологічних та організаційних рішень, що підвищують експлуатаційну довговічність стальних трубопроводів інженерних мереж.

В результаті досліджень отримано нові та покращено існуючі технічні, технологічні та організаційні рішення, які дозволять підвищити експлуатаційний ресурс стальних трубопроводів. Використання полімерних матеріалів при ремонті та відновленні стальних трубопроводів дозволило знизити, а в окремих випадках усунути вплив корозії. В роботі розроблено систему моніторингу стану стальних трубопроводів різного призначення. Отримані результати дозволяють підвищити надійність трубопроводів, а отже знизити ризик негативного впливу на навколишнє середовище при аварії.

2. "Розробка технологій та нових економічних у будівництві компактних споруд для очистки поверхнево-зливового стоку урбанізованих територій " робота проводилась під керівництвом доктора технічних наук, професора, завідувача кафедри водопостачання, каналізації і гідравліки Епояна Степана Михайловича.

Пріоритетний напрям відповідно до Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки”: зберігання навколишнього середовища (довкілля) та сталий розвиток; новітні технології та ресурсозберігаючі технології в енергетиці, промисловості та агропромисловому комплексі.

Дана НДР є продовженням циклу робіт, направлених на розробку ефективних технологій та малогабаритних очисних споруд для очищення стічних вод різних категорій з метою створення замкнених циклів водопостачання та покращення екологічного стану водних джерел.

Метою проекту є розробка технологій по регулюванню та очищенню поверхнево-зливового стоку (ПЗС), що формується на урбанізованих територіях, створення ефективних економічних у будівництві компактних споруд для очистки та повторного використання ПЗС для технічних потреб підприємств.

3. "Теоретичні основи створення енергозаощаджуючої технології гіпсових в’яжучих та матеріалів з техногенного та природного гіпсу" робота проводилась під керівництвом доктора технічних наук, професора кафедри механізації будівельних процесів Вінниченко В. І.

Метою проекту є створення наукових основ для розробки технології та обладнання по виробництву будівельних матеріалів та виробів на основі природного гіпсу та фосфогіпсу.

Конкурентоспроможність результатів НДР обумовлюються тим, що на відміну від існуючого обладнання для випалу гіпсової сировини, термічна обробка у дегідраторі, відбуваючись у висхідному потоці теплоносія, триває лише декілька секунд, що сприяє зменшенню витрати енергії на виробництво гіпсового в’яжучого. Крім того, в порівнянні з існуючими технологіями переробки фосфогіпсу на в’яжуче, технологія з дегідратором менш металоємна, обладнання займає меншу виробничу площу, має менший викид в атмосферу забруднюючих газів і не містить стічних вод, що потребують знешкодження. В порівнянні з гіпсоварильними котлами, в яких витрата палива складає 48÷52 кг у. п./т, витрата палива в дегідраторі – 30÷35 кг у. п./т. Металоємність дегідратора при продуктивності 5 т/год складає 4 т (у гіпсоварильних котлів – 43 т), а виробнича площа, що займається дегідратором – 8 м2 (у гіпсоварильних котлів – 100 м2).

Результати роботи можуть використовуватись на хімічних підприємствах по виробництву мінеральних добрив, на підприємствах будівельних матеріалів при виробництві з гіпсу та фосфогіпсу в’яжучого. При цьому витрата енергії, металоємність та виробнича площа розробленої технології значно менші в порівнянні з існуючими технологіями

Розроблено та передано ТОВ «Екологія–Дніпро 2004» технічне завдання на розробку робочого проекту будівництва технологічної лінії по виробництву місцевих в’яжучих з відвального фосфогіпсу м. Дніпродзержинська.

В рамках господарчих договорів з підприємствами та установами в ХДТУБА виконувалася госпдоговірна НДДКР "Розробка та випробування модульної установки для підвищення ефективності видалення дренажної води з мулових майданчиків", що проводилась під керівництвом доктора технічних наук, професора, завідувача кафедрою водопостачання, каналізації і гідравліки Епояна Степана Михайловича.

Метою проекту є створення та випробування модульної установки для підвищення ефективності видалення дренажної води з перевантажених мулових майданчиків.

В результаті виконання НДДКР розроблено модульну установку для видалення мулової води, проведено експериментальні дослідження для виявлення раціональних технологічних параметрів роботи установки, проведено математичну обробку експериментальних даних, розроблено математичну модель фільтрації мулової води в дренажні елементи модульної установки, що дозволяє розрахувати її раціональні параметри та час ефективної роботи; розробляються практичні рекомендації. Результатом досліджень є устаткування та метод підвищення ефективності видалення мулової води з перевантажених мулових майданчиків. Дослідження впроваджено на діючих очисних спорудах сумісно з КП КГ «Харківкомуночиствод».

Конкурентоспроможність результатів НДДКР обумовлюються тим, що розроблено обладнання, яке дозволяє осушити, звільнити та покращити санітарно-епідеміологічне становище більш 100 га території, що займається муловими майданчиками.

Харківський національний університет імені іна

1. Розпочато виконання науково-дослідної роботи «Теорія і практика формування якісного складу рослинної продукції широкого вжитку населення України (географічні закономірності)», керівник – проф.

Мета проведення роботи: визначення формування екологічної якості рослинної продукції широкого вжитку населенням України, визначення трофогеографічних закономірностей.

Основними результатами дослідження є наступні:

- визначено здатність овочевої продукції, що найбільш часто споживається населенням і є найбільш корисною, накопичувати різні концентрації важких металів;

- розпочато дослідження різних типів рослинної продукції (картопля, томат, огірок) та деякі типи ґрунту (чорнозем звичайний типовий та ін.) на вміст важких металів (Cd, Co, Cr, Cu, Fe, Mn, Ni, Pb, Zn) в умовах різного ступеню антропогенного навантаження;

- досліджено та визначено головні шляхи надходження важких металів до рослинної продукції широкого споживання населенням.

Крім того, важливим результатом науково-дослідної роботи є визначення трофогеографічних закономірностей формування якісного складу рослинної продукції широкого вжитку населенням України.

За результатами проведення науково-дослідної роботи у 2009 р. опубліковано 12 статей, зокрема 6 - у фахових виданнях.

2. Закінчено проведення науково-дослідної роботи „Функціональне використання нетрадиційних рекреаційних ресурсів на базі адаптивної стратегії природокористування (на прикладі Слобожанського регіону)”, керівник – проф.

Результатом проведеного дослідження стала розробка стратегії функціонального використання нетрадиційних рекреаційних ресурсів (садово-дачних ділянок в межах адміністративних районів), ґрунтуючись на адаптивній стратегії природокористування. В ході проведеної науково-дослідної роботи вивчено структуру нетрадиційних рекреаційних ресурсів в межах Слобожанського регіону, складено опис їх функціонального використання та екологічного стану. Крім того, здійснено моделювання навантаження на навколишнє середовище в наслідок інтенсифікації використання нетрадиційних рекреаційних ресурсів.