Доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в Хаpківській області в 2009 pоці (стр. 21 )

5.2.5. Стан зелених насаджень Харківської області

Площа усіх зелених насаджень міст та інших населених пунктів Харківської області складає біля 30 тис. га, у т. ч. площа зелених насаджень у м. Харкові – 15,4 тис. га, що складає 105 м2 на одного мешканці при нормі 90 м2.

В місті нараховується 6 парків культури та відпочинку площею 442 га; 18 районних парків і парків відомств площею 228 га; 5 садів площею 88 га; 139 скверів площею 488 га; 8 набережних і 28 бульварів загальною площею 257 га; лісопарк площею 1858 га; 3 гаю площею 62 га; 5 гідропарків і лугопарків площею 429 га; 10 зелених зон площею 1430 га та ін.

Доглядом за зеленими насадженнями в місті займається спеціалізоване комунальне підприємство «Харківзеленбуд» та 4 районних підприємств і дільниць зеленого господарства, які повністю забезпечують утримання об’єктів зеленого господарства в належному стані.

Озеленення населених пунктів, га

Таблиця 5.2.5.1.

Заходи	Рік
2000	2005	2006	2007	2008
Створено нових зелених насаджень, га	0,3	0,964	1,364	1,725	1,683
Проведено ландшафтну реконструкцію насаджень, га	23,7	-	-	-	-
Проведено догляд за насадженнями, га	-	-	-	-	-

5.3. Охорона, використання та відтворення тваринного світу

Фауна Харківської області налічує понад 10000 видів тварин, із них, хребетних – понад 370 видів (риб – понад 30 видів, земноводних – 11, плазунів – 10, птахів – понад 250, ссавців – близько 60) із безхребетних – понад 6000 видів комах, а також близько 1000 видів водних безхребетних тварин.

Безхребетні тварини Харківської області заселяють два різко відмінні між собою середовища: наземне і водне. Хоча існує значна частина комах, яка належить до земноводних форм, що в доімагінальній стадії заселяють водойми, а в стадії імаго ведуть наземний спосіб життя (бабки, одноденки, веснянки, сизири, волохокрильці, комарі, мошки, мокриці, хірономіди, гедзі, львинки). Вони належать до метаценотичних груп тварин, що беруть участь у міжбіоценотичних зв’язках наземних екосистем.

Наземні безхребетні у межах області заселяють різноманітні біотопи як природні, так і антропогенні; як зональні (лісові, степові), так і азональні з реліктовою фауною (крейдяні відслонення, піски, солончаки).

Тваринне населення водної біоти Харківської області налічує понад 2000 видів і представлене різними систематичними групами (найпростіші, губки, олігохети, п’явки, молюски, ракоподібні, водяні кліщі й павуки, водяні комахи), які заселяють різноманітні біотопи (річки, стариці, водосховища, озера, ставки, болота різних типів, струмки, степові поди, джерела типу реокрена чи гелокрена). Рідкісні види тварин виступають індикаторами фауністичного різноманіття. Аналіз розподілу рідкісних видів безхребетних Харківщини за систематичним складом свідчить, що до класу комахи належить понад 97% вивченого біорізноманіття (із 229 видів – 223), по 2 види відносяться до класів п’явки та ракоподібні, по 1 виду до класів дощові черви і молюски.

Місцеположення Харківської області на межі лісу зі степом визначило межі поширення як степових видів на північ, так і лісових на південь. Теж саме можна сказати і про водно-болотні види. Тут проходить межа поширення на північ лежня, дерихвоста степового, жайворонка степового, жайворонка малого, щеврика польового, чаплі рудої, чепури великої і чепури малої, розташовані північні гніздові поселення квака, кулика-довгонога. По області проходить південна межа таких лісових видів, як синиця чубата, дрізд-омелюх, чикотень, чиж, слуква, південніше не гніздиться чечевиця, журавель сірий.

В останні десятиріччя антропогенна трансформація найбільше торкнулась навколоводних просторів і перш за все долинних ландшафтів. Зі створенням на території області великих водосховищ (Печенізьке, Червонооскільське, Краснопавлівське, Орільківське, Рогозянське тощо) орнітофауна поповнилась елементами, нетиповими для внутрішньоматерикових водойм, або видами що вкрай рідко зустрічались до появи водосховищ. З’явились птахи – мешканці морських узберіжжь, що в пролітний час зустрічаються на великих озерах і водосховищах, і зимують на незамерзаючих ділянках моря. Збільшилось видове різноманіття, змінився статус і чисельність мартинів, крячків, куликів, чапель. На водосховищах під час прольоту зареєстровані нові види птахів, що раніше не зустрічались (баклан великий, казарка білощока, казарка червоновола, луток, морянка, крохаль довгоносий, турпан, чернь морська, гага звичайна).

Сучасна орнітофауна Харківської області представлена близько 270 видами, що належать до 18 рядів. З них понад 80 видів рідкісні: 7 видів занесено до Європейського Червоного списку 38 – до Червоного списку Харківщини. 189 видів птахів гніздяться (38 видів осілі), 51 вид зустрічається на прольоті, 21 вид залітний, 10 видів зимуючих. З 189 видів, що гніздяться, 79 видів лісових, 74 – водно-болотних і лучних, 14 видів належать до степового комплексу, 12 видів гніздяться переважно в яругах і берегових урвищах, 10 – у будівлях, біля житла людини.

5.3.1. Стан та ведення мисливського господарства в Харківській області

Станом на 01.01.10 р. в Харківській області існує 16 користувачів мисливських угідь. Загальна площа мисливських угідь області складає 2639,4 тис. га.

На посадах штатних районних мисливствознавців в області працює 16 осіб, а також 10 за сумісництвом.

Укомплектованість посад районних мисливствознавців області складає 61,5%.

В області щорічно працюють до 70 спеціалізованих бригад з регулювання чисельності хижих та шкідливих тварин за дозволами Управління.

Комплектація єгерської служби користувачів мисливських угідь області, відповідно до вимог ст. 29 Закону України « Про мисливське господарство та полювання» по області задовільна, навантаження на 1 єгеря в середньому становить 12,9 тис. га. Найгірший показник по ХОО УТМР – 15,8 тис. га. В підвідомчих Харківському обласному управлінню ЛМГ підприємствах навантаження на 1 єгеря складає 4,4 тис. га

При кожному лісгоспі в області створені постійні рейдові бригади з охорони державного мисливського фонду та контролю за дотриманням мисливцями правил техніки безпеки при проведенні полювань, до яких залучаються представники МВС, інспектора екології, ЗМІ. Ефективність роботи рейдових бригад свідчить сама за себе, щорічно складається 10-15% протоколів від загальної кількості по Україні.

Роз’яснювальна робота серед населення щодо необхідності збереження навколишнього природного середовища, охорони та відтворення мисливських тварин через засоби масової інформації ведеться задовільно.

В мисливських угіддях області у січні – лютому поточного року проводився облік мисливських тварин під контролем представників лісової охорони і працівників державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області.

На території області збудовано 8 вольєрів для штучного розведення диких копитних тварин загальною площею 42,5га, в яких утримується 196 кабанів, 18 оленів благородних і 17 оленів плямистих. Окремо на території підприємств Харківського обласного управління лісового та мисливського господарства існує 3 діючих вольєри в яких утримується 52 кабана і 18 оленів благородних. Практикується реалізація вольєрного кабана і випуск приплоду в угіддя.

Крім того, на території базового мисливського господарства ДП «Гутянське лісове господарство» працює фазанарій на 1000 голів з приміщенням для інкубації яєць. Птахи реалізуються і випускаються в мисливські угіддя.

В цілому, ведення мисливського господарства по області порівняно до минулого року покращилась, про що свідчить збільшення чисельності основних видів мисливських тварин.

Динаміка чисельності основних видів мисливських тварин, (голів)

Таблиця 5.3.1.1.

Види мисливських тварин	2000р	2005р	2006р	2007р	2008р	2009р
Копитні	9893	9248	9253	8933	8997	9988
Хутрові	183351	173375	156257	145957	144659	139918
Пернаті	606240	656930	593783	604605	714737	916711

Добування основних видів мисливських тварин

Таблиця 5.3.1.2.

Рік	Види мисливських тварин	Затверджений ліміт добування, гол.	Видано ліцензій, шт.	Добуто, гол.	Не викорис­тано ліцензій, шт.	Причини невикористання
2000	Олень благ.	4	4	2	2	Низька результативність полювання
Олень плям.	-	-	-	-	-
Козуля	251	228	214	14	Пізні сніги
Кабан	249	229	167	62	Пізні сніги
Бабак	1036	-	611	-
2005	Олень благ.	2	2	2	-	-
Олень плям.	5	5	4	1	Не використана селекція
Козуля	171	182	160	18	Пізні сніги
Кабан	267	278	216	51	Пізні сніги
Бабак	130	130	130	-	-
Куниця	25	25	-	-	Полювання до 29.01.06
2006	Олень благ	7	7	2	5	Не проведений живовідл.
Олень плям.	9	9	5	4	Не полювали
Козуля	245	265	190	-
Кабан	397	402	276	-
Бабак	40	40	40	40
Куниця	20	20	25	25	Полювання до 29.01.07
2007	Олень благ	4	4	4	-	-
Олень плям.	13	13	5	-
Козуля	222	222	171		Пізні сніги
Кабан	434	434	308		Пізні сніги
Бабак	40	49	40	-	-
Куниця	17	17	17-	-	-
2008	Олень благ	4	2	2	2	Низька результативність полювання
Олень плям.	11	11	9	2	-
Козуля	194	156	134	-	-
Кабан	396	309	248	-	-
Бабак	35	22	22	-	-
Куниця	18	18	18	-	-
2009	Олень благ	4	4	4	-	-
Олень плям.	15	13	10	-	-
Козуля	248	234	211	-	-
Кабан	479	476	394	38	Відсутність бажаючих купити тварин
Бабак	26	13	13	13	Відсутність бажаючих купити тварин
Куниця	3	3	3	-	-

5.3.2. Стан та ведення рибного господарства в Харківській області