Доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в Хаpківській області в 2009 pоці (стр. 18 )

Виходячи з того, що для більшості мешканців Харківщини ландшафт, як і раніше залишається «природним будинком», а не тільки територією для господарської діяльності, є невідкладна необхідність забезпечити збереження ландшафтного різноманіття області.

Система ландшафтів області, які ще зберегли свій природний стан, повинна стати основою регіональної схеми екологічної мережі області.

5.1.2. Загрози та вплив антропогенних чинників на структурні елементи екомережі, біо- та ландшафтне різноманіття, а також заходи щодо їх зменшення

На жаль, характерною рисою сучасної біоти Харківщини є те, що кожна з двох фізико-географічних зон була межею ареалу для значної кількості видів, що вимерли або були знищені. Зокрема, у результаті скорочення площі пралісів зникли на території області такі лісові види, як ведмідь, рись, а із комах – великий дубовий вусач. У результаті повного розорювання степів на плато така ж доля спіткала і степові види, деякі з них ще зустрічалися 150 років тому. Це – сайгак, тарпан, хохітва, дрохва, орел степовий, журавель степовий. Внаслідок зарегулювання Дону, Дніпра і їх приток та промислового забруднення річок стали рідкісними в регіоні мінога українська, стерлядь, ялець Данилевського та вирезуб.

І нарешті, збідніння біорізноманіття Харківської області обумовлене господарською діяльністю людини, яка докорінно змінила колишній первісний ландшафт Слобожанщини з пралісами та цілинними степами і перетворила його впродовж 350 років у антропогенний. Зараз первісні цілинні степи на плато повністю замінені на агроценози з широкою мережею полезахисних лісових смуг, створених за останні 50-60 років. Залишки цілинних степів відводяться під садово-городні ділянки та піддаються залісненню. Через це під загрозою повного знищення опинилися цінні резервати степової рослинності біля сіл Рогань, Липкуватівка, Вільхівка. В інших місцях на стан рослин негативно впливають надмірний випас худоби, щорічне випалювання, сінокосіння та нерегламентований збір лікарських і декоративних рослин. Навіть на заповідних територіях області спостерігається такий негативний антропогенний вплив.

Особливо великих змін зазнала степова рослинність на ділянках, де протягом багатьох років випасали худобу. Під впливом випасу різнобарвна рослинність природних степів змінилась на одноманітні типчакові або тонконогово-деревійні збої. Тому невеликі ділянки лучних степів на схилах балок перебувають у дигресивному стані.

Рідкісний комплекс крейдолюбних видів рослин практично не охороняється, а знищується надмірними випасами, кар’єрами для видобутку крейди та утворенням терас при залісненні крутих крейдяних схилів. Така негативна господарська діяльність людини призводить до зникнення рідкісних видів рослин, тому в цих рослинних угрупуваннях все значнішою стає роль рудеральних видів.

Осоково-сфагнові фітоценози області перебувають під загрозою повного знищення. Вже висохло в межах м. Харків „Клюквове” болото. Така ж доля і у „Мохуватого” болота (околиці с. Гаврилівка Дергачівського району), гідрологічний режим якого повністю змінився внаслідок видобутку поблизу з ним піску, і зараз це болото вже висохло.

Значних збитків природним екосистемам завдали: інтенсивне застосування в агроценозах інсектицидів і гербіцидів, будівництво дачних ділянок на непридатних для сільського господарства землях, надмірний випас худоби та щорічне випалювання сухої рослинності в степових балках, лісосмугах, заплавах річок.

Сучасний стан біорізноманіття області викликає занепокоєння і потребує детального аналізу його фітоценотичного та біотопічного розподілу, насамперед тих систематичних груп, представники яких занесені до списків рідкісних видів, оскільки оцінки фауністичного й флористичного багатства істотно залежать від наявності рідкісних видів. Отже, індикаторною групою стають види, чисельність та існування яких перебувають у критичному стані, тобто такі, яким загрожує зникнення.

Для більшості мешканців Харківщини ландшафт, як і раніше залишається «природним будинком», а не тільки територією для господарської діяльності, є невідкладна необхідність забезпечити збереження ландшафтного різноманіття області.

Система ландшафтів області, які ще зберегли свій природний стан, повинна стати основою регіональної схеми екологічної мережі області.

Тому затвердження районними радами місцевих схем екомережі у 2010 році, дасть можливість забезпечити збалансоване і невиснажливе використання природних ресурсів, інвентаризацію природних комплексів та їх компонентів, організацію ведення кадастрів природних ресурсів та моніторингу довкілля у межах національної екологічної мережі, створення відповідних банків даних і геоінформаційних систем.

5.2. Охорона, використання та відтворення рослинного світу

Харківська область розташована в межах двох природних зон: лісостепової та степової. На її території представлені як зональні, так і азональні типи рослинності.

Репрезентативність типів рослинності Харківської області

Таблиця 5.2.1.

№ з/п	Типи рослинності
Зональна природна рослинність
1.	Нагірні діброви (лісостепова зона)
2.	Байрачні дубові ліси (лісостепова і степова зони)
3.	Березові ліси (лісостепова зона)
4.	Суходільні луки (лісостепова зона)
5.	Лучні степи (лісостепова зона)
6.	Різнотравно-типчаково-ковилові степи (степова зона)
7.	Рослинність крейдових відслонень (лісостепова і степова зони)
Азональна природна рослинність
8.	Заплавні ліси
9.	Соснові і широколистяно-соснові ліси
10.	Заплавні луки
11.	Галофітна рослинність
12.	Осоково-злакові і мохово-осокові болота
13.	Прибережно-водна рослинність
Рослинність антропогенного походження
14.	Агрофітоценози на місці зведених зональних широколистяних лісів, азональних соснових лісів, розораних зональних лучних та різнотравно-типчаково-ковилових степів
15.	Синантропна рослинність

5.2.1. Лісові ресурси

Загальна площа лісів та інших лісовкритих площ області становить 419,4 тис. га. Вони виконують переважно екологічні функції - водоохоронні, захисні, рекреаційні, природоохоронні і мають обмежене експлуатаційне значення. Ліси розташовані фрагментарними ділянками більшої чи меншої площі. Лісистість області займає 15 місце по Україні. Загальний запас деревостанів у лісах області складає 68,3 млн. м3. По запасу ми знаходимося на 10 місці в державі.

Ліси області перебувають у підпорядкуванні різних користувачів:

Міністерства АПК - 91,5 тис. га (21,8%), Міноборони - 2,6 тис. га (0,6%), Держкомунгоспу - 2,1 тис. га (0,5%) та іншим-3,7 тис. га (1,0%). Основна площа лісів (319,5 тис. га або 76,1%) підпорядкована Державному комітету лісового господарства України. Йому ж за Лісовим кодексом України належить контроль за загальним веденням лісового господарства і дотриманням лісового законодавства. Уповноваженим органом в області є Харківське обласне управління лісового господарства (далі – управління) з 10 держлісгоспами, Національним природним парком «Гомільшанські ліси» та двома державними мисливськими господарствами. В постійному підпорядкуванні підприємств управління перебуває 298,9 тис. га земель лісового фонду. Згідно з існуючим поділом лісового фонду усі ліси Харківської області віднесено до І групи, що свідчить про їх високе еколого-захисне, соціальне і рекреаційно-оздоровче значення. Більша їх частина виконує санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції (більше 178 тис. га, або 50%). Друге місце займають захисні ліси (більше 113 тис. га, або 36%). Частина водоохоронних лісів є незначною (8%).

Землі лісогосподарського призначення

Таблиця 5.2.1.1.

№ з/п		Одиниця виміру	Кількість	Примітка
1	2	3	4	5
1.	Загальна площа земель лісогосподарського призначення	тис. га	419,4
	у тому числі:
1.1	площа земель лісогосподарського призначення державних лісогосподарських підприємств	тис. га	319,4
1.2	площа земель лісогосподарського призначення інших міністерств та відомств	тис. га	97,7
1.3	площа земель лісогосподарського призначення, що не надана у користування	га	2013
2.	Площа земель лісогосподарського призначення, що вкрита лісовою рослинністю	тис. га	327,2
3.	Лісистість (відношення покритої лісом площі до загальної площі регіону)	%	12,1

Найважливіший стратегічний напрям діяльності лісогосподарських підприємств області, - це збільшення лісистості, тому в області приділяється значна увага відтворенню лісів.

Динаміка лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень, га

Таблиця 5.2.1.2.

	2000	2006	2007	2008	2009
Лісовідновлення, лісорозведення а землях лісового фонду, га	1506	2187,4	1410,4	1668,1	2274,0
Створення захисних лісонасаджень на непридатних для с/г землях, га	-	66,5	229	-	-
Створення полезахисних лісових смуг, га	-	2,1	-	-	-

Сьогодні збільшення об’ємів посадки і цим виконання екологічного показника – збільшення лісистості можливе тільки за рахунок створення нових лісів на не придатних для ведення сільського господарства землях, ярках, балках.

Тому прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2002 року № 000 «Про затвердження Державної програми «Ліси України» на 2002 – 2015 роки, з метою забезпечення сталого розвитку лісового господарства області, на підставі статті: 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Харківська обласна рада рішенням ІХ сесії ХХІV скликання від 24 квітня 2003 року затвердила програму «Ліси Харківської області», яка включає в себе 6 розділів від стану лісів та їх біолого-екологічного та соціального значення до пріоритетних завдань лісового господарства де одним із основних розділів є планові завдання обсягів лісовідновлення та захисного лісорозведення. Згідно програми до 2015 року в області необхідно створити захисні насадження на площі більше 15 тис га.

Лісистість області 12,1%, нормативна 15,0% і щоб досягти нормативу треба посадити нових посадок на площі 91 тис. га. При тому фінансуванні, яке сьогодні маємо, при не вирішених питаннях на рівні держави, щодо передачі земель інших землекористувачів під заліснення ми ніколи не досягнемо оптимальної лісистості області.

Для збільшення енергетичного ресурсу лісогосподарські підприємства області поступово переходять до вирощування стандартного високогенетичного посадкового матеріалу в контрольованому середовищі, створюючи свою селекційно-клонову базу та проводячи з неї заготівлю насіння.

Лісовідновлення та створення захисних лісонасаджень на непридатних для сільського господарства землях проводилось посадкою лісових культур, однорічними сіянцями хвойних та листяних порід. В основному створювались чисті лісові культури сосни звичайної та дуба звичайного.

Стан пожежної ситуації в області визначається високими класами пожежної небезпеки лісових насаджень та значним рекреаційним навантаженням на лісові насадження. Аналіз показує, що в області 95% лісових пожеж виникає з вини населення: внаслідок необачного поводження з вогнем чи підпалу.

В Харківському обласному управлінні лісового та мисливського господарства забезпечено виконання комплексу заходів щодо протипожежного захисту лісів, організовано роботу сил пожежегасіння, пожежно-сторожової та диспетчерської служб у відповідності до вимог відомчих документів.

Протипожежні заходи виконуються згідно Проектів організації та розвитку лісового господарства підприємств в повному обсязі та проектів протипожежного облаштування лісових насаджень.

На підпорядкованих підприємствах Харківському обласному управлінню лісового та мисливського господарства організовано роботу 36 лісових пожежних станцій (в т. ч. 3 ЛПС 2 типу), організовано спеціалізовані лісопожежні команди силами яких здійснюється гасіння лісових пожеж.

Для спостереження за лісовими масивами створено розгалужену мережу пожежно-спостережних пунктів, які укомплектовані планово-картографічним матеріалом, компасами, біноклями, раціями, телефонним зв’язком, позивними рацій, телефонними довідниками, лінійками, всією необхідною документацією. Всього їх 40 в т. ч. 28 веж з яких 8 облаштовано ПТУ.

Для оперативного контролю за дотриманням вимог пожежної безпеки в лісах створено 70 рейдових бригад та 62 пости, які проводять перевірки дотримання вимог "Правил пожежної безпеки в лісах України" громадянами та роз'яснювальну роботу, а в разі виявлення порушень притягують винних до відповідальності.