Доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в Хаpківській області в 2009 pоці (стр. 33 )

В таблиці вказана інформація про підприємства, які використовують джерела іонізуючого випромінювання у закритому та відкритому вигляді і підлягають ліцензуванню.

9.3.1. Радіаційне забруднення територій

Оцінка радіоекологічної ситуації є важливим показником стану навколишнього природного середовища та його впливу на здоров'я людей.

В санітарно-захисній зоні та зоні спостереження Пункту захоронення радіоактивних відходів ХДМСК проводиться радіоекологічний моніторинг. У 2009 році перевищень контрольних рівнів не зафіксовано. В мережі спостережливих свердловин на пункті захоронення радіоактивних відходів здійснювалось визначення вмісту тритію у воді. Аналіз даних свідчить що стан радіаційної безпеки не зазнав істотних змін та залишався стабільним.

Радіаційне забруднення території Чорнобильського походження в Харківській області відсутнє.

Забруднення території техногенними та техногенно-підсиленими джерелами природного походження

Таблиця 9.3.3.1.

№з/п	Назва одиниці адміністра-тивно- терито-ріального устрою регіону		Радіацій-ний фон на території, мкЗв/год	Питома активність забруднюючих радіонуклідів, Бк/кг земель
Кіль- кість населен-ня, чол.	цезій-137 (техно-генний)	стронцій-90 (техно-генний)	радій (природний)	торій (природний)	калій (природний)
1	2		3	4			5	6
За інформацією Східної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України дані відсутні

9.3.2. Радіоактивні відходи

На території Харківської області об’єкти атомної енергетики та підприємства з видобування та переробки уранової руди відсутні.

Підприємств, організацій та установ, які використовують джерела іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), в області – 389, в тому числі: в промисловості та науково-дослідних закладів – 106, лікувально-профілактичних установ – 283, зокрема, 31 підприємство, організація та установа, які використовують радіонуклідні ДІВ. У 2009 році спостерігалась тенденція до зменшення кількості суб’єктів діяльності з використання ДІВ у промисловості. Протягом року припинили діяльність з використання ДІВ в повному обсязі 9 підприємств та організацій.

До основних радіаційно-небезпечних об’єктів Харківської області відносяться: Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут», Харківський державний міжобласний спец комбінат ДК УкрДО «Радон» (далі – ХДМСК), Харківський національний університет ім. іна, Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, Національний науковий центр «Інститут метрології».

З метою посилення контролю за використанням ДІВ, попередження аварійних ситуацій і їх наслідків під особливим контролем Східної держінспекції знаходились підприємства, на яких впроваджені процедури санації і які на своєму балансі мають велику кількість закритих радіонуклідних ДІВ (Первомайське державне підприємство «Хімпром»).

Для вирішення питання безпечного завершення діяльності з ДІВ в рамках «Угоди між Урядом України і Урядом Федеративної Республіки Німеччини про співробітництво з питань, що становлять взаємний інтерес у зв’язку з ядерно-технічною безпекою і радіаційним захистом» відповідно до проекту технічної допомоги «Зняття з експлуатації опромінювальних установок та забезпечення безпечного зберігання джерел іонізуючого випромінювання» вищевказаними підприємствами за допомогою Уряду Федеральної Республіки Німеччини були передані за захоронення до ХДМСК ДК «УкрДО «Радон» радіоактивні відходи у вигляді відпрацьованих ДІВ.

На території Харківської області діяльність з переробки, тимчасового зберігання низько - і середньоактивних радіоактивних відходів (далі – РАВ), відпрацьованих ДІВ, дезактивації спецодягу і засобів індивідуального захисту, забруднених радіоактивними речовинами та перевезення радіоактивних матеріалів здійснює ХДМСК згідно з ліцензіями виданими Держатомрегулювання. В зону обслуговування ХДМСК входять Харківська, Полтавська і Сумська області.

Радіаційних аварій та інцидентів з ДІВ у 2009 році не було, стан радіаційної безпеки на підприємствах, організаціях та установах Харківської області в цілому задовільний.

10. Сільське господарство та його вплив на довкілля

10.1. Ведення сільського господарства в Харківській області

Стан сільсько - господарського виробництва в області в 2009р. зазнало кризові явища, які відбулися в державі та в світі.

Сільське господарство Харківської області спеціалізується на виробництві зерна, цукрового буряка, соняшника, м'яса, молока, овочів і фруктів. В області є великий селекційний центр «Українка». Сільське господарство характеризується високим рівнем розвитку. Незважаючи на свій індустріальний характер, область дає близько 5 % валової продукції сільського господарства всієї країни.

Сільське господарство відноситься до провідних галузей економіки області. Сучасний стан сільського господарства впливає на рівень і якість життя населення, формування експортного потенціалу держави, стабільну роботу галузей, які споживають сільськогосподарську продукцію і поставляють засоби виробництва для аграрного сектору.

Основними сільськогосподарськими культурами Харківської області вважаються: зернові культури (озима пшениця, озиме жито, ярий ячмінь, овес, горох, кукурудза на зерно), технічні (цукровий буряк, соняшник, соя), овоче-баштанні та картопля, кормові (кукурудза на силос і зелений корм, багаторічні та однорічні трави).

Значно активнішою, ніж у попередні роки, стала робота сільськогосподарських підприємств щодо технічного і технологічного оновлення агропромислового виробництва.

У масштабі України Харківська область у 2009 році посіла друге місце за обсягами виробництва валової продукції сільського господарства і четверте — за темпами зростання.

При 3,9% від усієї чисельності сільського населення по Україні і 5,8% від усієї площі сільськогосподарських угідь, частка області у загальнодержавному обсязі виробництва валової продукції сільського господарства склала 6%, а з виробництва зерна досягла 7,4%, соняшнику— 11,7%.

Рослинництво

У сучасних умовах близько двох третин валової продукції сільського господарства області виробляється у рослинництві. Розвиток цієї галузі здійснюється прискореними темпами. У середньому за роки приріст виробництва валової продукції рослинництва по відношенню до середньорічного рівня за роки склав 14%, а у 2008 -2009році до

2007 року— 15%.

Середньорічні обсяги виробництва зерна за всіма категоріями господарств області за роки досягли 2095,4 тис. тонн проти 1954,7 тис. тонн в середньому за попередні три роки, або зросли на 7,2%. В 2009 р. озимих зернових собрано 30,9 ц/га

Озимі на зерно і зелений корм посіяні в 2009р. на площі 481,74 тис. га, що на 12,9% більше, ніж під урожай 2008 року. При цьому з урахуванням пропозицій підприємств — виробників хліба у 1,5 разу розширена площа посіву жита. Удвічі, порівняно з попереднім роком, були збільшені при посіві озимих обсяги внесення мінераль­них добрив.

Господарства області активно проводять ремонт сільськогосподарської техніки, підготовку насіннєвого матеріалу, закупівлю мінеральних добрив, засобів захисту рослин та пального з метою своєчасного і організованого проведення комплексу весняних польових робіт.

10.2. Внесення мінеральних та органічних добрив на оброблювані землі і під багаторічні насадження

Мінеральні добрива є одним з основних факторів одержання високих і якісних врожаїв сільськогосподарських культур та підвищення родючості ґрунтів. За останні роки обсяги їх застосування різко зменшилися, що негативно вплинуло як на врожайність, так і на родючість ґрунту.

Під врожай 2009 р. було внесено 58,6 тис. т мініральних добрив.

На період до 2015 р. потреба в мінеральних добривах зросте до 73,2 тис. т д. р. NPK. На 1 га посівної площі надходитиме 45 кг д. р. NPK. Окупність 1 кг NPK міндобрив складає в середньому 5,0-5,5 кг зернових одиниць.

З метою підвищення окупності мінеральних добрив потрібно змінити строки та способи їх внесення. В першу чергу необхідно вносити в підживлення озимих культур в середньому по 1 ц/га аміачної селітри. По-друге, локальне внесення в рядки при сівбі зернових культур по 0,5 ц/га нітроамофоски та по 1 ц/га - під технічні культури.

Ефективним способом є локальне внесення під весняну культивацію, особливо аміачної води, під ярові зернові по 1-1,5 ц/га, технічні - по 2,5-3 ц/га, кормові - 3-4 ц/га фізичної маси. Тверді мінеральні добрива під весняну культивацію потрібно вносити в дозах N20-40 P15-20 K20-30, під технічні - N60-90 P30-40 K40-60, під кормові - N90 P10 K40.

Окупність 1 кг д. р. NPK добрив становить 10-12 кг/га зернових одиниць.

Внесення мінеральних та органічних добрив у грунт сільськогосподарськими підприємствами

Таблиця 10.2.1.

Показник	2000	2005	2006	2007	2008	2009
Загальна посівна площа, тис. га	1326,4	1113,5	1146,8	1173,1	1215,0	1204,4
Мінеральні добрива:
Всього внесено в поживних речовинах, тис. ц	828,5	231,0	330,3	531,4	704,4	586,0
у тому числі: азотних, тис. ц	645,1	158,1	225,5	336,3	465,2	402,1
фосфорних, тис. ц	158,1	43,2	58,6	105,4	121,8	94,4
калійних, тис. ц	25,2	29,7	46,2	89,7	117,4	89,0
азотно-фосфорно-калійних, тис. ц	-	-	-	-	-	-
Удобрена площа під урожай, тис. га	184,8	429,0	559,2	710,9	893,7	749,0
% удобреної площі	13,9	38,5	48,8	60,6	73,6	62,2
Внесено на 1 га, кг	6,2	20,8	29,0	45,2	58,0	48,7
у тому числі: азотних, кг	4,8	14,2	19,7	28,7	38,3	33,4
фосфорних, кг	1,2	3,9	5,2	5,2	10,0	7,9
калійних, кг	0,2	2,7	4,1	4,1	9,7	7,4
азотно-фосфорних-калійних, кг	--	--	--	--	--	--
Органічні добрива:
Всього внесено в поживних речовинах, тис. т	1907,6	941,8	825,1	659,4	477,7	595,7
Удобрена площа	44,2	25,0	19,9	18,1	12,2	16,2
% удобреної площі	3,3	2,2	1,7	1,5	1,0	1,3
Внесено на 1 га, т	1,4	0,8	0,7	0,6	0,4	0,5

Застосування біопрепаратів і біостимуляторів