Доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в Хаpківській області в 2009 pоці (стр. 2 )

1.1. Географічне розташування та кліматичні особливості Харківської області

Харківська область розташована на північному сході України на території двох природних зон Лівобережної України – лісостепу і степу в межах водорозділу, що відокремлює басейни Дону і Дніпра.

На півночі Харківщина межує з Бєлгородською областю Росії, на сході – з Луганською, на південному сході – з Донецькою, на півдні – з Дніпропетровською, на заході – з Полтавською та на північному заході – з Сумською областями України. Площа території Харківщини складає 31420 кв. км, що становить 5,2% території України, відстань із сходу на захід – 225 км, з півночі на південь – 200 км.

Рельєф Харківщини – хвиляста рівнина, яка розмежована річковими долинами, ярами та балками. Основні його риси визначаються приуроченістю території до басейнів рік Дону та Дніпра. Басейн Дону складає 75% території області, басейн Дніпра – 25%.

Ріка Сіверський Донець – головна водна артерія Харківщини – є притокою Дону, на території області ця річка несе свої води протяжністю 375 км (загальна її довжина 1053 км). Її основні притоки на території області – ріки Оскіл, Уди, Берека, Харків, Лопань, Сухий Торець, Балаклейка, Вовча, Великий Бурлук та ін.

Клімат Харківської області помірно континентальний. Формується він у результаті взаємодії трьох основних факторів, що створюють клімат: сонячної радіації, циркуляції атмосфери і характеру підстилаючої поверхні. Оскільки довжина території області з заходу на схід незначна і коливання висот невеликі, варіація клімату даної території не істотна.

Радіаційні умови досить однорідні. Сумарна сонячна радіація складає приблизно 95 ккал/см2 за рік, причому за період з квітня по вересень сумарна сонячна радіація складає біля 80 % річної суми. Радіаційний баланс у середньому за рік позитивний і складає 42,2 ккал/см2.

Основною повітряною масою, що формується над територією області, є континентальне помірне повітря. Його повторюваність складає 70–80% взимку і 60–70% улітку. Найбільш часто повторюваними повітряними масами, що формуються над іншими широтами, є континентальне та арктичне повітря.

Клімат області характеризується такими показниками.

Самий теплий місяць – липень, а самий холодний –січень. Амплітуда середньомісячних середніх температур складає 28°С (від +21°С у липні до -7°С у січні);

Відносна вологість досягає свого максимуму в грудні (88%), а мінімум припадає на травень (61%). Середньорічна величина вологості – 74%.

Максимум хмарності (7,5–8,0 балів) припадає на зимові місяці, мінімум (5,5–4,8 балів) на літо.

У річному розподілі опадів спостерігається зимовий мінімум (лютий) і літній максимум (липень). Річна кількість опадів коливається в інтервалі 525‑608 мм. Найбільша кількість опадів випадає в північно-західних (Коломак, Богодухів, Краснокутськ) та північно-східних (Великий Бурлук) районах, найменше всього – в Шевченківському, Балаклійському та Первомайському районах.

Максимум тривалості сонячного сяйва досягається в липні (до 300 годин), мінімум – у грудні (біля 25 годин).

Ступінь континентальності, що виявляється в контрастності сезонних метеопоказників, зростає на території області з заходу на схід.

Зміна суми опадів у холодний період чітко простежується в напрямку з півночі на південь, а суми опадів у теплий період – з півдня на північ (в напрямку зменшення).

Більша частина території області, включаючи її західну та північну частини, характеризується середньорічною швидкістю вітру більше 3,3 м/сек, а в районі м. Харкова та м. Богодухова – більше 4,0 м/сек.

В цілому, зима рр. характеризувалась двома періодами: зі стійким зимовим режимом погоди протягом другої декади грудня – першої половини січня і тривалою відлигою впродовж 15 січня – 19 лютого.

Гідрологічна ситуація узимку на річках регіону була нестійкою. У першому періоді утримувалась зимова межень з інтенсивними процесами льодоутворення. У другому періоді, під час відлиги, на річках регіону відмічався тало-дощовий паводок, який проходив у межах русел річок.

У весняний період 2009 року тепла погода сприяла таненню снігового покриву, який майже повсюдно зійшов у першій половині лютого, але потім неодноразово короткочасно утворювався і одразу розтавав.

Одночасно з початком весни (7-8 березня, що на 3-13 діб раніше середньобагаторічних строків) на території регіону розпочалось весняне водопілля, у строки близькі до середніх багаторічних. Воно було слабо вираженим і дуже низьким за своїми показниками. Максимальні рівні води коливались у межах 40-85% норми; максимальні витрати води – 10-20% норми; об’єми водопілля становили 15-35% норми.

Протягом майже всього літнього періоду переважала тепла погода (в більшості днів липня - спекотна) з грозовими дощами. Опади носили локальний характер, були різної інтенсивності та тривалості і вкрай нерівномірно розподілялись по території регіону. Винятком був лише серпень, який виявився прохолоднішим майже на 1-1,3°С за норму, і також відмічався дефіцит опадів.

На річках басейну Сіверського Дінця протягом червня-серпня відмічався малозмінний режим літньої межені. На окремих річках відмічались швидкоплинні підйоми рівнів води до 0.5 м, які були обумовлені зливами або водогосподарчою діяльністю.

Восени 2009 року переважала тепла, в окремі дні зі зливовими дощами, погода. Опади були різної інтенсивності і нерівномірно розподілялись по території і у часі.

Такі погодні умови сприяли незначній зміні гідрологічної ситуації в регіоні. На річках басейну Сіверського Дінця спостерігались незначні добові коливання рівнів води з загальною тенденцією повільного росту.

Протягом 2009 року в регіоні відбулися наступні стихійні метеорологічні явища та різкі зміни погоди:

- заморозки на поверхні ґрунту та місцями у повітрі 20-27.04; 20-22.09; 01.10; 04.10; 06-07.10;

- різке зниження температури 19.04; 24.05;

- град 25 мм 25.06 (Золочів, явище не було попереджено);

- надзвичайно висока пожежна небезпека 24-30.04; 01-05.05; 27-30.06; 01-04.07; 23-25.07; 15-31.08; 18-29.09;

- складні погодні умови 16-19.12; погіршення погодних умов 17-19.12; 19-21.12 (у Первомайському районі знеструмлені селища, підвищилась кількість ДТП внаслідок сильної ожеледиці 21 грудня, місцями зупинений рух автотранспорту).

1.2. Соціальний та економічний розвиток Харківської області

Харківська область є однією з найбільших областей України по території, населенню та розвитку народногосподарського комплексу. Розміщена на північному сході країни, область межує як з найбільш промислово-розвинутими Донецькою, Луганською та Дніпропетровською областями, так і з Російською Федерацією. Все це обумовлює наявність низки екологічних проблем, які суттєво впливають на якість життя населення та умови господарювання.

У 2009 році населення Харківської області складає 2,764 млн. осіб, в тому числі: 1,449 млн. осіб по м. Харкову та 1,315 млн. осіб по районах області; з них міське населення по області – 2,587 млн. осіб та відповідно 1,718 по м. Харкову. Щільність населення всього по області 88 чол. на 1км2 . Найбільша щільність населення в містах обласного підпорядкування, а саме: у м. Лозова – 3796 чол. на 1км2 та м. Чугуїв – 2602 чол. на 1км2; у містах районного підпорядкування м. Мерефа - 5654 чол. на 1км2 , м. Дергачі – 3908 чол. на 1км2 та м. Зміїв -2923 чол. на 1км2 . Із районів області найбільша щільність населення у Харківському районі – 130 чол. на 1км2 та Дергачівському районі – 106 чол. на 1 км2. Найменша щільність населення в Ізюмському районі – 12 чол. на 1км2 та у Первомайському районі – 14 чол. на 1 км2 та.

Площа Харківської області складає 31,4 тис. км2, що становить 5,2% від території України. За цим показником область посідає 4 місце в країні, поступаючись лише Одеській, Дніпропетровській та Чернігівській областям.

Землі області простягаються з півночі на південь більш ніж на 210 км, із заходу на схід – на 225 км.

Харківська область має надзвичайно низьку забезпеченість водними ресурсами та посідає 24-те місце серед областей України по цьому показнику (1,8% від загальних водних ресурсів України з урахуванням припливу від суміжних територій). Харківська область розташована на вододілі двох річкових басейнів Дона (Сіверського Дінця) та Дніпра. Територіально до басейну Сіверського Дінця належать 17 адміністративних районів, до території Дніпра - 10.

На території області створено 56 водосховищ із загальним об'ємом води 1505 млн. м3,

До водогосподарської системи області також належать 2538 ставків із загальною площею дзеркала 15,8 тис. га, які використовуються для водозабезпечення, риборозведення та інших потреб.

Водозабезпеченість населення області місцевим стоком характеризується як надзвичайно низька (менше 1 тис. куб. м на 1 людину).

Питання охорони поверхневих вод від забруднення має для маловодної Харківської області першочергове значення.

Причинами забруднення поверхневих вод Харківської області є скид недостатньо очищених та неочищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об'єкти та через каналізацію; надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин з поверхневого стоку води з забудованих територій та сільгоспугідь.

Стан забезпечення населення Харківської області безпечною та якісною питною водою є досить напруженим. За останні 3-4 роки відмічається тенденція до погіршення якості питної води, як за бактеріологічними, так і санітарно-хімічними показниками.

Харківська область розташована на території північно-східного району Лівобережної України в межах двох природних зон Лісостепу та Степу, що обумовлює її природні умови.

У цілому структура земельного фонду визначається дуже високим сільськогосподарським освоєнням території, урбанізацією й індустріалізацією життєвого простору.

У Харківській області нараховується більше 150 різновидів ґрунтів. Причиною такої розмаїтості є насамперед приуроченість території Харківській області до двох зон - лісостепової та степової.

Найродючішими ґрунтами області є чорноземи типові та опідзолені. В грунтовому покриві області переважають чорноземи типові (39,4%), звичайні глибокі (34,6%), звичайні (11,7%) та опідзолені (6,4%) Найродючішими є чорноземи типові та опідзолені ґрунти. Чорноземи звичайні глибокі та звичайні внаслідок більшої посушливості кліматичних умов мають меншу родючість.

Структура земельного фонду області свідчить, що 77,0% території області зайнято сільськогосподарськими землями, під лісами та іншими лісовкритими площами зайнято 13,3% території, забудовані землі займають 3,9%, землі під пісками, ярами та іншими відкритими землями без рослинного покриву – 1,1%, під водою – 1,9% території області.

Харківська область має добре розвинену сировинну базу промисловості будівельних матеріалів. На її території налічується 150 родовищ корисних копалин і 5 об’єктів обліку родовищ корисних копалин що застосовуються у будівництві, з яких розробляється лише 25 родовищ.

Мінерально-сировинна база області на 28,4% складається з паливно-енергетичних корисних копалин (нафта, газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля), на 53,3% – з сировини для виробництва будівельних матеріалів, 1,1% складає група гірничо-хімічних корисних копалин, 14,4% припадає на питні, технічні та мінеральні підземні води, решту становить сировина кольорових металів (рудопроявлення срібла, родовища германію, розсипні родовища титано-цирконійових руд).

Паливно-енергетична база Харківської області складається також з кам’яного та бурого вугілля, якого налічується 7 родовищ. Стан навколишнього природного середовища значною мірою залежить від географічного розташування, кліматичних умов області, а також від впливу на довкілля антропогенних факторів.

Поряд з родовищами газу, нафти та підземних вод найважливіше значення для економіки області мають родовища твердих корисних копалин. Державним балансом України по Харківській області обліковано 187 родовищ 15-ти видів твердих корисних копалин (вугілля, сапропель, титан, сіль кухонна, фарбова сировина, абразивна сировина, камінь будівельний, формувальні, скляні та будівельні піски, крейда, вапняк, цементна сировина, керамзитова та цегельно-черепична сировина), з яких 71 родовище 11-ти видів корисних копалин експлуатується.

Завдяки постійному контролю за дотриманням природоохоронного законодавства і виконанням заходів, спрямованих на оздоровлення довкілля, на Харківщині намітилась тенденція покращення якості атмосферного повітря.

За даними Харківського обласного центру з гідрометеорології, який проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста Харкова, індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) за 2007 рік становив – 5,03 за 2008 рік – 4,89 у 2009 році дорівнює 4,81,

Гострою залишається ситуація з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту, що приводить до збільшення загальної кількості викидів в атмосферне повітря.

Автомобільний транспорт завжди був одним із найзначніших джерел забруднення атмосферного повітря.

Єдиний транспортний комплекс Харківської області представлений такими складовими, як автомобільний, залізничний, авіаційний, міський наземний електричний транспорт та метрополітен. В транспортному секторі області найбільше місце займає автомобільний, залізничний і повітряний транспорт. На частку транспорта приходиться до 60-70% хімічного та до 90% шумового забруднення природного середовища середи, особливо в містах.

Основною причиною інтенсивного забруднення атмосфери автотранспортом є щорічне збільшення загальної кількості автотранспорту, експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, незадовільний стан автомобільних шляхів, відсутність об'їзних маршрутів.

Не менш гострою, ніж у попередні роки, залишається у Харківській області проблема утилізації твердих побутових відходів (далі – ТПВ). В 2009 році в області за даними форми держстатзвітності №14-МТП в області утворилось 475,777тис. тонн ТПВ. Так, за даними Головного управління житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури облдержадміністрації, в області нараховується 93 полігонів та звалищ ТПВ (з них 75 паспортизовані), площею – 300,8 га. Більша частина звалищ, полігонів ТПВ вичерпала свій потенціал. Їх завантаженість складає близько 80,0%.

Відходи виробництва є основними забруднювачами навколишнього середовища і одночасно носіями корисних компонентів, тому не втрачає актуальності проблема більш раціонального використання вторинних ресурсів, охорони навколишнього середовища, впровадження заходів по освоєнню та застосуванню маловідходних технологій виробництва.

Згідно форми держстатзвітності 14-МТП в області за 2009 р. утворилося 2883,129 тис. тонн відходів виробництва і вторинної сировини (без пород розкривних гірничодобувної промисловості), що на 405,642 тис. тонн більше, ніж у 2008 році (2477,487 тис. тонн).

Утворення твердих побутових відходів на особу складає: у 2008 р - 0,955 м3/ на 1 чол.; у 2009 р.- 0,857 м3/ на 1 чол.

2. Забруднення атмосферного повітря та руйнування озонового шару

2.1. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря

Слід зазначити, що основною причиною забруднення атмосфери автотранспортом є експлуатація технічно застарілого автомобільного парку, низька якість паливно-мастильних матеріалів, аварійний стан шляхів, невідпрацьовані режими швидкостей дорожнього руху. Харківський обласний центр з гідрометеорології проводить спостереження за забрудненням атмосферного повітря м. Харкова на 10 стаціонарних пунктах спостереження (ПСЗ), обладнаних комплектними лабораторіями “ПОСТ-1” та “ПОСТ-2”.

Спостереження проводяться щоденно та цілодобово, крім святкових днів. Всього відібрано та проаналізовано в 2009 році 46871 пробу повітря на 20 забруднюючих інгредієнтів.

Аналізуючи, в цілому, стан атмосферного повітря міста, відмічаємо зменшення вмісту пилу, середньорічна концентрація 0,10 мг/м3 (в 2008 році 0,12 мг/м3), бенз(а)пирену, середньорічна концентрація 0,55*10-6 мг/м3 (в 2008 році 0,75*10-6 мг/м3), кадмію, цинку, заліза та хрому. Відзначається незначне збільшення вмісту оксиду вуглецю, середньорічна концентрація 1,9 мг/м3 (в 2008 році 1,7 мг/м3), вмісту сажі, середньорічна концентрація 0,03 мг/м3 (в 2008 році 0,01 мг/м3), сірководню, середньорічна концентрація 0,002 мг/м3 (в 2008 році 0,003 мг/м3), вмісту марганцю, міді, нікелю, свинцю.

На рівні минулого року залишився вміст діоксиду азоту, оксиду азоту, фенолу, аміаку, формальдегіду.

В звітному році значно зменшився відсоток проб з концентраціями, перевищуючими відповідні гранично допустимі, по пилу з 3,5 % до 2,4 %, фенолу з 0,7 % до 0,4 %, оксиду вуглецю з 1,2 % до 1,1 %, формальдегіду з 0,1 % до 0 %, діоксиду азоту з 4,6 % до 2,5 %, збільшився по сажі з 0 % до 3 %.

Максимальні концентрації перевищували відповідні гранично допустимі максимально разові по пилу в 7 разів, оксиду вуглецю в 2,8, діоксиду азоту в 4,6 разів, сажі в 2,6 рази, фенолу в 2,3 рази, формальдегіду в 1,3.

Індекс забруднення атмосфери міста (ІЗА) в 2009 році дорівнює 4,81, в 2008 році – 4,89.

Пил

Спостереження за вмістом пилу в атмосферному повітрі міста проводяться на всіх 10 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 6999 проб повітря, з них 2,4 % мають концентрації, перевищуючі гранично допустимий норматив ( в 2008 р. – 3,5 %).

Стан забруднення атмосфери міста пилом дещо покращився. Середньорічна концентрація пилу в цілому по місту становить 0,10 мг/м3 (в 2008р. – 0,12 мг/м3, гранично допустима концентрація (ГДК) середньодобова дорівнює 0,15 мг/м3).

Індекс забруднення атмосферного повітря пилом 0,69, тобто середньорічна концентрація пилу в цілому по місту не перевищує середньодобову гранично допустиму норму.

В 2009 році найбільш запиленим виявився район Іванівки (ПСЗ № 13, вул. Пащенківська, 4). Середньорічна концентрація пилу в цьому районі 0,24 мг/м3, що в 1,6 разів перевищувала норму, максимальна концентрація в 4,4 рази вища максимально разової гранично допустимої концентрації (ГДК). Всього відібрано і проаналізовано в цьому районі 846 проб повітря на пил, з них 13,1 % перевищували норматив. Індекс забруднення атмосфери пилом 1,61 (в 2008 р. – 2,06).

Зменшилось забруднення пилом району Павлового Поля (ПСЗ № 9, вул. 23 Серпня, 34). Індекс забруднення становить 1,05 (в 2008 р. – 1,2). Повторюваність проб повітря з концентраціями, вищими за норму, дорівнює 4,4% (в 2008 р. – 5,5 %). Середньорічна концентрація 0,16 мг/м3, що в 1,1 рази перевищує ГДК середньодобову (в 2008 р. – 0,18 мг/м3). Максимальна концентрація перевищувала норму в 7 разів.

Зменшився вміст пилу в районі Сокольників (ПСЗ № 17, ріг вул. Дерев’янко та Бєлгородського шосе). Середньорічна концентрація 0,11 мг/м3 (в 2008 р. – 0,13 мг/м3), відсоток проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, 0,2 % (в 2008 р. – 0,7 %). Також зменшився вміст пилу в районі пр. Героїв Сталінграду, середньорічна концентрація 0,12 мг/м3 (в 2008 р. – 0,15 мг/м3), відсоток проб з концентраціями, перевищуючими ГДК середньодобову – 1,6 % (в 2008 р. – 1,9 %).

Зменшилась середньорічна концентрація пилу в районі Салтівки (ПСЗ № 19, Салтівське шосе, 120) з 0,15 мг/м3 в 2008 році до 0,12 мг/м3 в звітному. Повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, 0,7 %. Індекс забруднення 0,82.

Збільшився рівень забруднення атмосферного повітря пилом району Холодної гори (ПСЗ № 16, вул. Єлізарова, 4). Середньорічна концентрація 0,07 мг/м3 (в 2008 р. – 0,06 мг/м3). Індекс забруднення 0,44, в 2008 році – 0,42.

В усіх інших районах міста, крім Павлового поля та Іванівки, середньорічні концентрації пилу не перевищували середньодобову гранично допустиму концентрацію, індекси забруднення атмосфери пилом менше одиниці.

Двоокис азоту

Спостереження за вмістом діоксиду азоту в атмосферному повітрі міста проводяться на всіх 10 стаціонарних пунктах спостереження.

За звітний період відібрано і проаналізовано 9530 проб повітря, з них 2,5 % мають концентрації, перевищуючі максимально разову гранично допустиму норму (в 2008 р. – 4,6 %).

Індекс забруднення атмосфери діоксидом азоту в цілому по місту становить 0,73 (в 2008 р. – 0,81). Середньорічна концентрація діоксиду азоту залишилась на рівні минулого року і склала 0,03 мг/м3 при гранично допустимій нормі 0,04 мг/м3. Максимальна концентрація в 4,6 разів перевищувала норматив.

Аналізуючи рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом азоту по районах міста, відмічаємо, що майже в усіх районах середньорічні концентрації дещо зменшились або залишились на рівні минулого року.

На рівні минулого року залишився вміст діоксиду азоту в Центральному районі (ПСЗ № 11), в районі Салтівки (ПСЗ № 12 та № 19), в районі Іванівки (ПСЗ № 13) та в районі 15 міської лікарні (ПСЗ № 24), де середньорічні концентрації діоксиду азоту менше або на рівні середньодобової гранично допустимої норми.

Зменшився вміст діоксиду азоту в районі Павлового поля. Середньорічна концентрація становила 0,04 мг/м3 (в 2008 р. – 0,05 мг/м3). Повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, становила 3,6 %. Індекс забруднення цього району діоксидом азоту склав 1,04. Максимальна концентрація в 2,6 разів перевищувала допустиму норму.

Також зменшився вміст діоксиду азоту в районі пр. Героїв Сталінграду. Середньорічна концентрація в цьому районі дорівнювала 0,04 мг/м3 (в 2008 р. – 0,05 мг/м3). Повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, склала 3,7 % (в 2008 р. – 9,2 %). Максимальна концентрація в 3,1 рази перевищувала допустиму норму.

В районі Баварії також відмічалось зменшення середньорічної концентрації діоксиду азоту з 0,03 мг/м3 в 2008 р. до 0,02 мг/м3 в звітному. Індекс забруднення становить 0,42.

Збільшилась середньорічна концентрація діоксиду азоту в районі Холодної гори до 0,04 мг/м3 з 0,03 мг/м3 в 2008 р. Відмічались високі максимальні концентрації, перевищуючі гранично допустиму норму від 3 до 4,6 разів. Повторюваність проб з концентраціями, перевищуючими ГДК, становить 4,5 %. Індекс забруднення цього району діоксидом азоту дорівнює 0,84.

Окис вуглецю

Спостереження за вмістом оксиду вуглецю в атмосфері міста проводяться на всіх 10 пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 5609 проб повітря. Зменшилась кількість проб з концентраціями, перевищуючими гранично допустиму норму, з 1,2 % в 2008 році до 1,1 % в звітному.

Середньорічна концентрація оксиду вуглецю в цілому по місту збільшилась і становить 1,9 мг/м3 (1,7 мг/м3 в 2008 р.). Індекс забруднення атмосфери міста оксидом вуглецю становить 0,67 (в 2008 р. – 0,61).

Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста по районах, відмічаємо незначне збільшення вмісту оксиду вуглецю майже в усіх районах.

Збільшився вміст оксиду вуглецю в атмосферному повітрі в районі Павлового поля з 1,8 мг/м3 в 2008 р. до 2,1 мг/м3 в звітному, в Центральному районі з 1,5 мг/м3 до 1,9 мг/м3, в районі Сокольників з 1,7 мг/м3 до 1,9 мг/м3, на пр. Героїв Сталінграду з 1,9 мг/м3 до 2,1 мг/м3, на Салтівському шосе з 1,9 мг/м3 до 2,3 мг/м3.

На рівні минулого року залишився вміст оксиду вуглецю в районі Іванівки, середньорічна концентрація 1,9 мг/м3, в районі Боварії 1,4 мг/м3, в районі 15 міської лікарні 1,8 мг/м3.

Середньодобова гранично допустима концентрація становить 3,0 мг/м3.

Максимальні концентрації перевищували максимально разову гранично допустиму норму в районі Павлового поля в 1,6 рази, в Центральному районі в 2,2 рази, в районі Іванівки в 1,8, в районі Сокольників в 2,8, в районі пр. Героїв Сталінграду в 1,4, в районі Салтівки в 1,6 – 1,8 разів.

Фенол

Спостереження за вмістом фенолу в атмосферному повітрі міста проводяться на 3 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 3197 проб повітря, з них 0,4 % мають концентрації, перевищуючі гранично допустиму норму, в 2008 році – 0,7 %.

Середньорічна концентрація фенолу в цілому по місту дорівнює 0,002 мг/м3, що на рівні минулого року (ГДК 0,003 мг/м3).

Індекс забруднення атмосфери міста фенолом 0,55. Максимальна концентрація перевищувала норматив в 2,3 рази.

Аналізуючи рівень забруднення атмосферного повітря фенолом по районах міста, відмічаємо зменшення кількості проб з концентраціями, перевищуючими допустимий норматив, в районі вул. 23 Серпня з 1 % до 0,8 %. Індекс забруднення атмосферного повітря фенолом цього району становить 0,67. Максимальна концентрація перевищувала гранично допустимий норматив в 2,3 рази.

В районі Іванівки зменшилась повторюваність проб з концентраціями, вищими за ГДК, з 0,9 % в 2008 році до 0,3 % в звітному. Індекс забруднення 0,50. Максимальна концентрація перевищувала гранично допустимий норматив в цьому районі в 1,1 рази.

В районі Холодної гори повторюваність проб з концентраціями, вищими за ГДК, становить 0,2 %. Індекс забруднення - 0,47. Максимальна концентрація перевищувала гранично допустимий норматив в цьому районі в 1,5 рази.

Середньорічні концентрації фенолу в усіх районах міста залишились на рівні минулого року і становлять 0,002 мг/м3.

Формальдегід

Спостереження за вмістом формальдегіду в атмосферному повітрі міста проводяться на 7 стаціонарних пунктах спостереження. Всього відібрано і проаналізовано 7476 проб повітря.

Середньорічна концентрація формальдегіду в цілому по місту не змінилась в порівнянні з минулим роком і залишилась на рівні середньодобової гранично допустимої норми (ГДК 0,003 мг/м3).

Індекс забруднення атмосфери формальдегідом в цілому по місту зменшився з 1,14 в минулому році до 1,03 в звітному.

Зменшився вміст формальдегіду в районі Павлового поля. Індекс забруднення становить 1,19 (в 2008 році – 1,57), середньорічна концентрація 0,003 мг/м3 (в 2008 р. – 0,004 мг/м3) , що на рівні середньодобової ГДК.

Також зменшився вміст формальдегіду в районі пр. Героїв Сталінграду (ПСЗ № 18). Середньорічна концентрація становить 0,003 мг/м3 (в 2008 році – 0,004 мг/м3). Індекс забруднення становить 0,97.

Зменшилась середньорічна концентрація формальдегіду в атмосферному повітрі в районі Холодної гори - 0,003 мг/м3 (в 2008 р. - 0,004 мг/м3). Індекс забруднення цього району формальдегідом становить 1,09.

На рівні минулого року залишився вміст формальдегіду в Центральному районі, районі Салтівки, в районі Сокольників та 15 міської лікарні, середньорічні концентрації становили 0,003 мг/м3.

Середньорічні концентрації формальдегіду по районах міста на рівні середньодобової гранично допустимої концентрації. В звітному році не відмічалось перевищення максимально разової гранично допустимої концентрації формальдегіду (ГДКм. р. 0,035 мг/м3).

Важкі метали

Спостереження за вмістом важких металів в атмосферному повітрі міста проводяться в районі Салтівки (ПСЗ № 19, Салтівське шосе) та в Центральному районі (ПСЗ № 11, пров. Театральний).

Аналізуючи дані проб повітря на важкі метали, відмічаємо зменшення середньомісячних концентрацій кадмію, міді, хрому, цинку та заліза та незначне збільшення концентрацій марганцю, нікелю та свинцю.

В Центральному районі (ПСЗ № 11) відмічалось зменшення вмісту кадмію, заліза, хрому та збільшення вмісту нікелю, свинцю та цинку. На рівні минулого року вміст марганцю, міді.

В районі Салтівки (ПСЗ № 19) збільшились середньорічні концентрації нікелю, свинцю, зменшились концентрації кадмію, заліза, міді, хрому та цинку. На рівні минулого року залишилась концентрація марганцю.

В цілому по місту збільшились концентрації: нікелю – 0,03 мкг/м3 (0,01 мкг/м3 в 2008 р.), свинцю – 0,04 мкг/м3 (0,02 мкг/м3 в 2008 р.), зменшилися середньорічні концентрації кадмію – 0 мкг/м3 (0,005 мкг/м3 в 2008 р.), заліза – 1,54 мкг/м3 (1,58 мкг/м3 в 2008 р.), міді – 0,26 мкг/м3 (0,40 мкг/м3 в 2008 р.), хрому – 0,01 мкг/м3 (0,02 мкг/м3 в 2008 р.), цинку – 0,08 мкг/м3 (0,09 мкг/м3 в 2008 р.).

Вміст всіх вище перелічених металів знаходився в межах відповідних гранично допустимих концентрацій по середньомісячних значеннях.

Бенз(а)пирен

Лабораторія проводить спостереження за вмістом бенз(а)пирену в атмосферному повітрі міста на 4 стаціонарних пунктах в районах: Павлового поля (ПСЗ № 9, вул. 23 Серпня), Іванівки (ПСЗ № 13, вул. Пащенківська), Сокольників (ПСЗ № 17, ріг вул. Дерев’янко та Бєлгородського шосе), на проспекті Героїв Сталінграду (ПСЗ № 18).

Аналізуючи дані середньомісячних концентрацій бенз(а)пирену, відмічаємо зменшення його вмісту в атмосферному повітрі міста. Середня по місту концентрація не перевищує середньодобову гранично допустиму норму і складає 0,55*10-6 мг/м3 (0,75*10-6 мг/м3 в 2008 р.).

Максимальні концентрації бенз(а)пирену з середньомісячних значень перевищували гранично допустиму концентрацію в районі Іванівки в 1,5 рази, в районі Павлового поля в 1,3 рази.

Лабораторією Харківського обласного центру з гідрометеорології проводились також спостереження за забрудненням атмосферного повітря міста діоксидом сірки, аміаком, сірководнем, оксидом азоту, розчинними сульфатами. Концентрації всіх вище перелічених шкідливих домішок знаходяться в межах відповідних гранично допустимих норм.

Аналізуючи рівень забруднення атмосфери міста шкідливими домішками по індексу забруднення (ІЗА) в різних районах міста, відмічаємо незначне погіршення якості атмосферного повітря в районі ПСЗ №мкр Салтівського житлового масиву) – 2,71 (в 2008 р. – 2,65).

На рівні минулого року залишився індекс забруднення атмосферного повітря Центрального району, ІЗА дорівнює 2,41.

В усіх інших районах міста відзначалось зменшення рівня забруднення атмосферного повітря. В районі Павлового поля 4,82 (в 2008 р. – 5,47), в районі Іванівки 3,88 (в 2008 р. – 4,40), 15 міської лікарні 2,75 (в 2008 р. – 2,86), Сокольників 3,34 (в 2008 р. – 3,58), району пр. Героїв Сталінграду 4,23 (в 2008 р. – 4,64), в районі Холодної гори 3,58 (в 2008 р. – 3,64), в районі Баварії 1,5 (в 2008 р. – 1,75).

Найбільш забрудненим районом міста залишається район Павлового поля. Пункт спостереження за станом забруднення атмосферного повітря № 9 на вул. 23 Серпня, 34. Найменш забруднений район Боварії.

Аналізуючи матеріали спостережень за станом атмосферного повітря м. Харкова за 5 останніх років, відзначаємо тенденцію до покращення по діоксиду сірки, кадмію, свинцю, цинку та бенз(а)пирену.

Не змінився рівень забруднення по пилу, оксиду вуглецю, діоксиду азоту, фенолу, аміаку, формальдегіду, сажі та оксиду азоту.