Доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в Хаpківській області в 2009 pоці (стр. 16 )

- р. Уди, кордон з РФ, с. Окоп;

- р. Вовча, кордон з РФ, с. Землянки.

Крім того, радіологічні дослідження води проводилися на Печенізькому водосховищі та на р. Уди, гирло, с. Есхар.

У 2009 році токсикологічні дослідження проводилися по 8-ми хлорорганічним пестицидам ( альфа-ГХЦГ, гама-ГХЦГ, трефлан, гептахлор, 4.4-ДДЕ, 4,4-ДДД, 4.4-ДДТ, дикофол) та за 4-ма триазиновими гербіцидами (пропазин, атразин, симазин, прометрин) у 5 транскордонних створах. Дослідження в інших 3 створах здійснювалися лише по 8-ми хлорорганічним пестицидам.

4.4. Якість питної води та її вплив на здоров’я населення

Стан забезпечення населення Харківської області безпечною та якісною питною водою є досить напруженим. Водопостачання населення області здійснюється з 125 комунальних водогонів, 567 сільських водогонів, 343 відомчих водогонів та 7422 джерел децентралізованого водопостачання. Поверхневі джерела водопостачання представлені р. Сіверський Донець (Печенізьке водосховище) і каналом Дніпро-Донбас, до складу якого входить Краснопавлівське водосховище. Підземні прісні води представлені 27 родовищами, з яких на 19 ведеться видобуток води, що використовується для господарсько-питного та виробничо-технічного водопостачання. Водогони області забирають питну воду 1752 артезіанськими свердловинами, 14 водогонів забирають воду із відкритих водойм.

Протягом останніх років якість питної води з системи централізованого водопостачання не має тенденції до покращення як за бактеріологічними, так і санітарно-хімічними показниками. Відмічається стійка тенденція перевищення гігієнічних нормативів за бактеріологічними показниками (5%) та за санітарно-хімічними показниками (12%).

Нестандартні проби води пов’язані з технічною спрацьованістю водопровідних мереж, їх несвоєчасною заміною і ремонтом, в деяких районах області та міста – з високим рівнем грунтових вод, в результаті затоплення оглядових колодязів і попадання грунтових вод в мережу.

Протягом багатьох років у Дергачівському, Зміївському, Золочівському, Лозівському, Первомайському, Чугуївському та Харківському районах області якість води з централізованих систем водопостачання не відповідає санітарним вимогам за вмістом заліза. Встановлення установок знезалізнення здійснюється незадовільно. Лише у Балаклійському та Барвенківському районах на комунальних водогонах встановлені установки водопідготовки, які дозволили знизити вміст заліза у питній воді.

Сімдесят відсотків сільського населення області отримує питну воду з джерел децентралізованого водопостачання (шахтних колодязів, самовільно побудованих свердловин), якість води в яких багато років не відповідає санітарним вимогам за вмістом нітратів, бактеріологічними показниками.

Відсоток нестандартних проб з об’єктів децентралізованого водопостачання протягом останніх років залишається на рівні 30% за бактеріологічними показниками та 50% за санітарно-хімічними показниками. Причинами незадовільної якості води в природних джерелах залишаються склад природних вод, недостатня захищеність їх від забруднення, застій у зв’язку з недостатнім розбором джерельної води, проникнення забруднення з поверхневим стоком, значне антропогенне навантаження на території міста, а також самовільне та хаотичне облаштування індивідуальних джерел децентралізованого водопостачання. До загальних недоліків при експлуатації індивідуальних колодязів слід віднести незадовільний технічний стан, відсутність щорічної очистки та дезінфекції. Про існуючий стан забезпечення населення області питною водою з децентралізованих джерел водопостачання санепідслужбою щорічно здійснюється інформування голів районних державних адміністрацій.

Ще однією з причин незадовільного стану якості питної води є стан поверхневих вод.

Найважливішими проблемами забруднення поверхневих та підземних вод, що сприяють низькій якості води на питних водозаборах з водних об’єктів, є:

- незадовільний стан водогонів та каналізаційних колекторів (великі втрати питних та забруднених вод);

- неконтролюємий, неорганізований скид зливових стічних вод у поверхневі водойми або на рельєф місцевості;

- забруднення територій, неорганізовані звалища тощо;

- розораність прибережних захисних смуг;

- розміщення у водоохоронних, санітарних зонах та захисних смугах поверхневих водойм житлових забудов, незадовільне складування та утримання гнію, недотримання режиму водоохоронних зон;

- змив з полів ядохімікатів;

- невідрегульовані законодавчі відносини;

- скид недоочищених або неочищених стічних вод до поверхневих водойм та по рельєфу місцевості через неефективну роботу, або відсутністність очисних споруд та каналізаційних колекторів.

Санітарно-епідеміологічна служба регулярно проводить серед населення роз’яснювальну роботу про необхідність доочищення питної води з джерел централізованого питного водопостачання і рекомендує вживати для пиття кип’ячену і спеціально очищену воду. Є відомості про те, що висока мінералізація питної води є чинником, що може впливати на збільшення захворюваності нервової системи і органів чуття. Підвищений вміст хлоридів у воді може сприяти розвитку хвороб системи кровообігу, новоутворень сечостатевих органів, хлоридів і сульфатів – виникненню новоутворень стравоходу, шлунку і інших органів травлення. Фахівці вважають, що підвищена жорсткість питної води, обумовлена присутністю солей, є однією з причин розвитку хвороб сечостатевих органів, у тому числі сечокам’яної хвороби (уролітіазу). Урологи виділяють так звані «кам’яні зони» - території, на яких уролітіаз може вважатися ендемічним захворюванням. Як правило, джерела питної води в цих зонах характеризуються високою жорсткістю. Згідно з відомостями, опублікованими в Україні, нітрати і нітрити, що містяться в питній воді, можуть привести до збільшення поширеності серед населення хвороб системи кровообігу, хвороб крові і кровотворних органів. Нітрати постійно присутні в природних водах і є продуктами окислення органічних азотовміщуючих речовин в грунті і воді водоймищ. Нітрати техногенного походження широко застосовуються в промисловості і особливо в сільському господарстві. При недотриманні норм добрива полів нітрати накопичуються в грунті, в джерелах водопостачання і харчових продуктах.

Протягом років в області зареєстровано 22 випадки отруєння нітратами дітей віком до 1 року. Всі випадки отруєння пов’язані з вживанням питної води із шахтних колодязів для приготування молочних сумішей. Випадки отруєнь були зареєстровані у Красноградському, Зміївському, Великобурлуцькому, Вовчанському, Лозівському, Дергачівському, Нововодолазькому, Барвінківському, Харківському, Сахновщинському, Ізюмському, Коломацькому, Шевченківському районах області. Як правило, перевищення вмісту нітратів у воді колодязів реєструється протягом тривалого часу і за кількістю перевищує гранично-допустиму концентрацію від 2 до 20 разів майже в усіх районах області.

4.5. Заходи щодо покращення стану водних об’єктів

Виконання природоохоронних заходів для покращення екологічного стану річок, водоохоронних зон та прибережних захисних смуг та виконання противопаводкових заходів, їх економічна ефективність та соціальна значимість.

Розробка проектів та винос в натуру водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, іх облаштування.

З метою створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також, зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони, які є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, що регулюється чинним законодавством.

Зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами на основі нормативно-технічної документації. Порядок визначення розмірів та меж водоохоронних зон, режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами охорони навколишнього природного середовища, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад (Відповідно до «Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 08.05.96 р.). До інших спеціально уповноважених органів, щодо замовників проектів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, відносяться відповідні місцеві Ради та інші підприємства, установи і організації, в яких створено спеціальні служби догляду за водними об’єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами.

Розробка проектів та винос в натуру водоохоронних зон і прибережних захисних смуг у 2009 році за рахунок коштів Державного бюджету не проводилась через відсутність фінансування.

При наданні земельних ділянок (з водними об’єктами, прибережними захисними смугами та з землями під гідротехнічними спорудами) із земель водного фонду в оренду, розробляється документація по прибережним захисним смугам з уточненням їх меж на місцевості та винесенням в натуру. Розробка проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок з винесенням прибережних захисних смуг відбувається за рахунок коштів орендарів.

В таблиці 4.6.1 „Звіт про виконання водоохоронних заходів на річках та водоймах Харківської області”, надано обсяги виконаних робіт щодо упорядкування річищ малих річок, встановлення меж прибережних захисних смуг, їх залуження та заліснення у 2009 році.

Звіт про виконання водоохоронних заходів на річках України

(по Харківській області) за період р. р.

Таблиця 4.6.1

№п /п	Адміністративна область	Встановлення меж прибережних захисних смуг *	Залуження земель в прибережних захисних смугах	Заліснення прибережних захисних смуг	Упорядкування річищ малих річок	Берегоукрі- плювальні гідротехнічні роботи	Будівництво водойм, ставків	Всього за весь період виконання робіт (1985 – 2009 р. р.)
Виконано, км	Фінансування	Виконано, га	Фінансування	Виконано, га	Фінансування	Виконано, км	Фінансування	Виконано, км	Фінансування	Виконано, тис. м3	Фінансування	Встановлення меж ПЗС, км	Залуження земель в ПЗС, га	Заліснення ПЗС, га	Встановлення водоохор. зон	Упорядкування річищ малих рік, км	Берегоукріплення, км	Будівництво водойм, ставків, тис. м3
Держбюджет, тис. грн		Інші джерела, тис. грн	Разом, тис. грн	Держбюджет, тис. грн		Інші джерела, тис. грн	Разом, тис. грн	Держбюджет, тис. грн		Інші джерела, тис. грн	Разом, тис. грн	Держбюджет, тис. грн		Інші джерела, тис. грн	Разом, тис. грн	Держбюджет, тис. грн		Інші джерела, тис. грн	Разом, тис. грн	Держбюджет, тис. грн		Інші джерела, тис. грн	Разом, тис. грн
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23	24	25	26	27	28	29	30	31	32	33	34	35	36	37	38	39
	Харківська обл.	1280,0	-	-	642,3	642,3	20,3	-	-	138,7	138,7	79,9	-	-	506,4	506,4	2,6	300,0	-	-	300,0	-	-	-	-	-	-	-	-	-	-	9621,8	3355,4	4079,5	49,0	397,05	7,94	2530,0

5. Збереження біо - та ландшафтного різноманіття, формування екомережі та розвиток природно-заповідного фонду