Доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в Хаpківській області в 2009 pоці (стр. 29 )

На водозаборах м. Богодухова Харківської області водоспоживання з альб-сеноманського водоносного комплексу склало у 2009 р. 529 м3/добу (збільшилось за рік на 100 м3/добу), з бучацького горизонту – 96 м3/рік (зменшилось за рік на 59 м3/добу). За хімічним складом вода експлуатаційних горизонтів подібна: сульфатно-гідрокарбонатна, кальцієво-натрієва, з мінералізацією менше 1 г/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая». Надійні відомості про положення рівнів на ділянках водозаборів відсутні.

На водозаборах м. Куп’янська, що експлуатують верхньокрейдяний горизонт, у звітному році продуктивність свердловин на Голубівській ділянці складала 4055 м3/добу і у порівнянні з попереднім роком збільшилася на 61 м3/добу. На переданій ВУВКГ Ковшарівській ділянці – 2099 м3/добу (збільшення на 107 м3/добу). На Голубівській ділянці відомості про динаміку рівнів відсутні, на Ковшарівській ділянці середня величина зниження рівнів склала 1,1 м. За хімічним складом вода сульфатно-гідрокарбонатна, натрієво-кальцієва, з мінералізацією менше 1 г/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питна».

На міському водозаборі Ізюмського КДВКП сумарний відбір води з верхньокрейдяного горизонту на 2-х водозабірних ділянках склав 7,3 тис. м3/добу (зменшився за рік на 3,0 тис. м3/добу), з середньо-верхньоюрського – 0,28 тис. м3/добу (збільшився за рік на 0,13 тис. м3/добу). За хімічним складом вода верхньокрейдяного горизонту хлоридно-гідрокарбонатна, натрієво-кальцієва, з мінералізацією менше 1 г/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая».

На протязі 2009 р. спостережна мережа свердловин Первомайського ДП “Хімпром” не функціонувала (підприємство знаходилося в стадії санації). На розташованому поблизу Первомайського ДП “Хімпром” Сивашському водозаборі за звітний рік зареєстровано зниження відбору води з альб-сеноманського водоносного комплексу на 0,7 тис. м3/добу (у 2009 р. відбір води склав 7,62 тис. м3/добу). Надійні відомості про положення рівнів на водозаборі відсутні. За хімічним складом вода альб-сеноманського водоносного комплексу хлоридно-гідрокарбонатна, магнієво-натрієва, з мінералізацією до 1 г/дм3, загальною жорсткістю до 4 ммоль/дм3, по всіх показниках відповідає ГОСТу 2874-82 «Вода питьевая».

Міжпластові водоносні горизонти відрізняються від ґрунтових більшою стабільністю хімічного складу, хоча у окремих випадках під впливом експлуатації також спостерігається поступове погіршення їх якості. За даними Харківської КГП суттєві зміни хімічного складу підземних вод на ділянках водозаборів протягом звітного періоду не мали місця.

7.2.2. Екзогенні геологічні процеси

Освоєння територій без урахування закономірностей розвитку екзогенних геологічних процесів може викликати ланцюгову реакцію в їх активізації та привести до катастрофічних наслідків. Харківщина належить до регіонів з широко розвинутими екзогенними геологічними процесами, такими підтоплення, зсувні явища та просадні ґрунти. В області спостерігається тенденція переважно техногенної активізації цих несприятливих процесів.

Зсув – це маса землі і каміння, що раптово обвалюється вниз із крутого схилу гори. Особливо часто зсуви трапляються там, де дощова вода не всмоктується в шар глини чи алевроліту (шаруватої породи, утвореної зі спресованої глини). Зсуви виникають в результаті порушення природної рівноваги залягання верств гірських порід з розривом їх суцільності і переміщенням у горизонтальному або близькому до нього напрямі. Вони часті на схилах долин або річкових берегів, в горах, на берегах морів. Найчастіше зсуви виникають на схилах, складених водотривкими і водоносними породами, що чергуються. Зсуви можуть виникати під час горотворення, внаслідок зволоження ґрунту, а також діяльності людини (техногенні — при гірничих та будівельних роботах тощо).

Очікувані зсуви — зсуви, які визначаються попередніми розрахунками згідно з календарними планами розвитку гірничих робіт.

Причиною утворення зсувів є порушення рівноваги між силою тяжіння і утримуючими силами, найпоширенішими причинами якого у свою чергу є:

- збільшення крутизни схилу в результаті підмиву водою;

- ослаблення міцності порід при вивітрюванні або перезволоженні осіданнями і підземними водами;

- дія сейсмічних поштовхів;

- будівельна і господарська діяльність.

В основному 2009 рік характеризується досить низькою зсувною активністю, що якоюсь мірою пояснюється помірно посушливими та малосніжними роками. Зокрема, у відповідності із загальною погодно-кліматичною обстановкою знаходяться ділянки, які розташовані в межах інженерно-геологічного району (відроги Середньо-Руської височини), де йде на спад черговий цикл активізації зсувів, що почався у роках.

Кількість обстежених зсувів по Харківській області склала 289, з них активізація була відмічена на 22 зсувах.

Головним висновком аналізу даних обстеження зсувних зон у 2009 році є те, що незначна зсувна активність спостерігалася у східній частині Харківської області. Нарешті території області відмічався період затишшя, період накопичення напруги на зсувних схилах перед подальшим черговим сплеском активності.

При обстеженні території розповсюдження зсувів виконувалася ревізія кадастру зсувів, складеного у попередньому сторіччі.

Внаслідок обмеження асигнувань у 2009 році, майже усі кошти були використані на проведення моніторингу екзогенних геологічних процесів, незначний залишок асигнувань був задіяний на ревізійні роботи. У 2009 році в межах області було обстежено 53 зсуви.

Поширення екзогенних геологічних процесів

Табл. 7.2.2.1

Вид (ЕГП)	Площа поширення, км2	Кількість проявів, од.	% ураженості регіону
Зсуви	40,3	1615	0,13
Підтоплення	126,84	25	0,4

Підтоплення. На території Харківської області підтоплення, як природне і техногенне явище, погіршує умови формування поверхневих і підземних вод та функціонування господарських об’єктів, знижує родючість ґрунтів. Динаміка процесу підтоплення в останні роки має прогресуючий характер. Найбільш інтенсивно підтоплені забудовані території, що прилягають до ділянок зрошення та зон впливу водосховищ, каналів, ставків, річок, розробки родовищ корисних копалин. Тому що порушено природний гідрогеологічний режим підземних вод і зарегульовані поверхневі водотоки області несанкціонованим будівництвом ставків. Змішане живлення річок (опади, ґрунтові води) є причиною значних сезонних відмінностей у формуванні гідрологічного режиму.

Підтоплення спостерігається в багатьох сільських населених пунктах Харківського, Великобурлуцького, Балаклійського, Барвінківського, Богодухівського, Близнюківського, Валківського, Вовчанського, Дергачівського, Дворічанського, Зачепілівського, Зміївського, Ізюмського, Лозівського, Красноградського, Кегичівського, Куп'янського та інших районів. Із загальної кількості 1741 сільських населених пунктів в багатоводні роки в області підтопленню піддається 121 село і 29 селищ міського типу. Підтоплення має тимчасовий характер. Крім того, підтоплюються такі міста Харківської області як Балаклія, Богодухів, Вовчанськ, Ізюм, Куп'янськ, Мерефа. У місті Харкові у підтопленому масиви Основи, Журавлівки, Центрального ринку, заводів "Будкераміка" та "Комсомолець", дамби по проспекту Леніна через Саржин Яр, схилів річкової долини вздовж вулиці Клочківської, Журавлівських схилів та інші.

В області відмічене постійне підтоплення в 23 сільських населених пунктах. Головним чинником підтоплення населених пунктів є природно високі рівні ґрунтових вод, у зв'язку з тим, що розташовані вони на заплавах та низьких терасах річок. Це населені пункти Балаклійського, Великобурлуцького, Харківського і Чугуївського районів.

Найбільш інтенсивному підтопленню піддаються сільські населені Балаклійського, Печенізького, Чугуївського і Шевченківського районів, де питома вага підтоплених сільських населених пунктів перевищує 20 % від загальної кількості сільських населених пунктів районів.

Друга частина населених пунктів підтоплюється в результаті знаходження в зоні дії техногенного чинника, яким є підпір ґрунтових вод Червонооскільським водосховищем, відстійниками Орільського цукрового заводу, Орільським водосховищем та каналом Дніпро-Донбас.

У 2009 р. було проведено гідрохімічне випробування 42 спостережних точок, що характеризують стан ґрунтових вод. Попередні висновки по результатах хімічних аналізів полягають у наступному:

- в більшості випадків в ґрунтових водоносних горизонтах спостерігається поступове підвищення мінералізації на протязі періоду спостережень за якістю підземних вод (рис. 7);

- у порівнянні з 2008 р. суттєвих змін у якості ґрунтових вод не відбулося, тип води за хімічним складом у переважній більшості випадків не змінився.

Найчастіше засипання ярів призводить не тільки до підтоплення, але і до розвитку ерозійних і зсувних процесів. Так, підтоплення, як фактор активізації зсувних процесів має місце в містах Чугуїв, Куп'янськ, Красноград, Валки, Первомайськ і у багатьох сільських населених пунктах області.

Підтопленню території сприяє збільшення орних земель, що обумовлює замулення річок, знищення лісів в басейнах, засипання балок. Крім того, природно високі рівні ґрунтових вод мають тенденцію до підвищення через розораність схилів і заплавних ділянок, що активізує замулення річок. Активне замулювання характерно для річок Уди, Лопань, Берека, Оріль та їхніх приток. Помітний вплив на коливання рівнів ґрунтових вод чинять атмосферні опади.

Низькі фільтраційні властивості ґрунтів, особливо у південних районах області, близьке залягання водотривких горизонтів призводять до підтоплення. Важливим фактором підтоплення є будівництво ставків і водоймищ, яке проводиться без достатнього інженерно-геологічного обґрунтування. Підтоплення призвело до погіршення стану забудованих територій та санітарних умов проживання людей, збільшення захворювань, забруднення води і ґрунтів, заболочення значних ділянок землі.

В останні роки в зв'язку з економічними труднощами збільшуються витоки з інженерних мереж, які несуть воду; на їх ремонт та перекладку кошти не виділяються або виділяються недостатньо. Тому стали визначатися об'єкти і райони, де процеси підтоплення створюють загрозливі ситуації зсувів ґрунтів, виходу з ладу інженерних комунікацій. В першу чергу це ділянки у м. Чугуїв, с. Кочеток Чугуївського району, у містах Первомайський, Куп'янськ, Валки.

Першочерговими об'єктами щодо захисту від підтоплення є такі населені пункти: Кегичівка, Сахновщина, Орелька і Хижняківка Лозівського району, Лиман Зміївського району, Циркуни, Тишки, Борщова. Жовтневе та Липці Харківського району.

Обмеженістю коштів або їх неефектне використання, недостатня координація дій різних верств виконавчої влади, неефективність контролю за забудовою і експлуатацією забудованих та промислово розвинутих територій призводять до активізації процесів підтоплення.

Основними й обов'язковими є профілактичні заходи, до яких відносяться:

- заборона будівництва ставків без спеціалізованих інженерних дослідів:

- виключення або зниження витоків із водоймищ, каналів і ставків;

- регулювання поливу сільськогосподарських угідь з урахуванням гідрогеологічних особливостей територій і метеоумов;

- виключення або зниження витоків з полів фільтрації, підземних резервуарів, мереж водопроводів, тепломереж і каналізації;

- запобігання замуленню річок і водотоків, розчищення і поглиблення, засипання природних дрен (балок, ярів ї вимивин);

- скорочення тривалості затоплення траншей і котловин атмосферними опадами при веденні будівництва;

- регулювання поверхневого стоку, організація і періодичний ремонт мереж зливостоків.

Водозахисні споруди комплексного призначення створюються на зарегульованих або незарегульованих водотоках. Вони призначені для захисту від затоплення дамбами обвалування, від берегоруйнування - берегоукріплювальними та іншими гідротехнічними спорудами, зведеними також для регулювання річищ, спрямлення річок і спрямування руслового потоку.

Для підвищення ефективності здійснення протипаводкових заходів і вирішення питань екологічного оздоровлення річок потрібно насамперед забезпечити існуючі експлуатаційні управління осушувальних систем і протипаводкових споруд необхідними механізмами, матеріалами та спеціалістами. Для запобігання мінімізації збитків від шкідливої дії вод необхідно ретельно вивчати та аналізувати і звичайно вчасно розробляти та здійснювати відповідні заходи, забезпечуючи надійність функціонування комплексу захисних засобів і споруд.

Аналіз стану природно-техногенної безпеки Харківщини - її міст, селищ і м. Харкова – підтверджує, що зсувні процеси і підтоплення території ґрунтовими водами є найбільше шкідливими та небезпечними фізико-геологічними процесами, які загрожують безпеці життєдіяльності людей.

7.3 Геологічний контроль за вивченням та використанням надр

Відповідно до даних Донецької територіальної інспекції державного геологічного контролю за веденням робіт по геологічному вивченню та використанню надр в 2009 році на території Харківської області, проведено 39 перевірок, виявлено 125 недоліків та порушення, надано 140 приписів. Виявлено 1 об'єкт несанкціонованого видобутку піску, матеріали цих перевірок надані до Прокуратури області. Подано на зупинення дії спеціального дозволу – 3 об'єкті, анулювання – 2 об’єкті.

Відповідно до Розпорядження Харківської обласної ради від 14.09.09 № 146 начальником відділу раціонального використання, відтворення, охорони природних ресурсів, поводження з відходами приймається участь в нарадах робочої групи з метою вивчення питання стосовно законності проведення робіт з розробки родовища будівельного піску в селищі Велика Рогань Харківського району та інших родовищ будівельного піску на території Харківської області.

Державною екологічною інспекцією в Харківській області протягом 2009 року проведено наступну роботу з контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства у сфері використання надр (в тому числі підземні води):

1. проведено перевірок – 232 одиниці

2. притягнено до адміністративної відповідальності – 198 осіб, на суму –грн

3. сума штрафів стягнутих з урахуванням раніше накладених – 36 482 грн.

4. передано матеріалів у правоохоронні органи – 2 матеріали

5. загальна сума розрахованих збитків – 15 821 103 грн

6. кількість пред’явлених претензій – 35 одиниць, на суму – 15 016 563 грн.

7. кількість стягнутих, з урахуванням раніше накладених претензій – 28 претензій, на суму – 31 750 грн

8. кількість випадків призупинення виробничої діяльності – 17 одиниць

7.4 Дозвільна діяльності у сфері використання надр

Фахівцями відділу у 2009 році розглянуто та надано 62 екологічних картки для отримання спеціального дозволу (ліцензії) на користування надрами. Розглянуто та погоджено 11 планів розвитку гірничих робіт.

Аналіз та видача екологічних карток здійснюється відповідно до кодексу України „Про надра” та наказу Мінприроди України від 30.09.96 № 000, Постанови № 000 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення», постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2009 р. № 000 «Порядок надання у 2009 році спеціальних дозволів на користування надрами». Відповідно до ст. 43 Кодексу України “Про надра” Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин ведеться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

8. Відходи

8.1. Структура утворення та накопичення відходів

Накопичення відходів ( станом на 01.01.2010 року)

Таблиця 8.1.1

№ з/п	Показник	Одиниця виміру	Кількість	Примітка
1.	Суб’єкти підприємницької діяльності, виробнича діяльність яких пов’язана з утворенням небезпечних відходів	од.	8861	Згідно даних державного статистичного спосте­реження за формою ­ні відходи “Звіт про утворення, оброблення та утилізацію небезпечних відходів I-III класів небезпеки” за 2009 рік
2.	Накопичено відходів, усього	т	701
	у тому числі:
3.	відходи 1 класу небезпеки	т	616,924
4.	відходи 2 класу небезпеки	т	878,576
5.	відходи 3 класу небезпеки	т	201

1 За даними обласного управління статистики підсумок по області не дорівнює сумі даних по районах за рахунок розміщення філіалів головних підприємств у районах

Показники утворення відходів у динаміці за роки

Таблиця 8.1.2

№ з/п	Показник	2006	2007	2008	2009
1	Обсяги утворення відходів:
	Промислові (у т. ч. гірничопромислові) відходи, т	6487 (4052010)	87 (5888450)	84 (6102332)	38 (875576)
	Відходи за формою 14-МТП	2487	2709	24	28
	Відходи паперу та картону	11094	11369	13837	12301
	Сировина полімерна вторинна	1591	1472	1590	1766
	Матеріали текстильні вторинні	780	375	389	110
	Відходи шкіряні	313	0	0	81
	Шини зношені	870	881	719	618
	Склобій покупний	2157	2296	15021	10515
	Недогарки піритні	0	0	0	0
	Шлаки доменного виробництва	0	0	0	0
	Шлаки сталеплавильного виробництва	418	530	559	71
	Шлаки феросплавного виробництва	0	0	0	0
	Шлаки ливарного виробництва	2062	1360	1387	817
	Зола і золошлакові відходи ТЕЦ інших спалювальних установ	752932	632306	648398	597270
	Суспензії дистилерні	14	9	-	4
	Відходи графітовмісні	13	7	8	4
	Відходи будівельного виробництва-бетон і залізобетон	892	3217	2460	11520
	Відходи вапнякові	2095	2093	516	195
	Відходи крейди	0	0
	Відходи тверді побутові	243923	391774	532900	475777
	Канати стальні відпрацьовані	6	1	1
	Суміші формові відпрацьовані	22706	28017	37555	20187
	Шлами червоні	0	0	0	0
	Вичавки яблучні (сирі)	358	261	227	15
	Жом буряковий	950702	699941	522441	260297
	Барда масляна післядріжджова	125966	112782	92452	56530
	Барда зернокартопляна	92868	93949	91510	85006
	Дефекат	122363	114452	43246	33365
	Лушпиння соняшникове	56651	94426	102452	118271
	Сироватка молочна	55789	54585	41160	58828
	Дробина пивна	63525	66342	69268	55039
	Відходи деревини	29136	31558	26620	15577
	Гумові відходи	27	110	59	36
	Зернові відходи	62584	61008	77467	59875
	Стержні початків кукурудзи	325	612	1052	206
	Всього брухту і відходів чорних металів	183106	195934	150811	130551
	Всього брухту і відходів кольорових металів	3636,487	3602,709	3382,362	2720,798
	Небезпечні (токсичні) відходи (за формою звітності №1-небезпечні відходи, т	81100	91265	80712	75552,7
	Відходи житлово-комунального господарства, тис. м3	1219615	1958870	2664500	2378885
	Загальна кількість відходів, т	6487	8709	836	35
2	Інтенсивність утворення відходів:
	Загальна кількість утворення відходів на одиницю ВРП кг/ 1 млн. грн	526	22	01	*
	Утворення небезпечних (токсичних) відходів І-ІІІ класів небезпеки на одиницю ВРП, кг/ 1 млн. грн	2532,55	2080,44	1359,04	*
	Утворення твердих побутових відходів на особу, м3/ на 1 чол.	0,432	0,699	0,955	0,857

* ВРП 2009р буде розрахований в серпні місяці 2010 р.