Доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в Хаpківській області в 2009 pоці (стр. 32 )

8.4. Транскордонні перевезення відходів

Транскордонних перевезень відходів протягом 2009р. не зафіксовано.

8.5. Державне регулювання в сфері поводження з відходами

Діяльність держуправління спрямована на виконання основних принципів державної політики у сфері поводження з відходами:

– зведення до мінімуму утворення відходів та зменшення їх небезпечності;

– забезпечення комплексного використання матеріально-сировинних ресурсів;

– забезпечення повного збирання і своєчасного знешкодження та видалення відходів, а також дотримання правил екологічної безпеки при поводженні з ними;

– забезпечення безпечного видалення відходів, що не підлягають утилізації, шляхом розроблення відповідних технологій, екологічно безпечних методів та засобів поводження з відходами;

– обов'язковий облік відходів на основі їх класифікації та паспортизації.

– сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів.

9. Екологічна безпека

9.1. Екологічна безпека як складова національної безпеки

На теперішній час стан екологічної безпеки на території Харківської області є стабільним. Але існує низка проблем екологічного напрямку, які негативно впливають на екологічний стан Харківщини. Найбільш суттєвими проблемними питаннями, пов’язаними з техногенним впливом на навколишнє природне середовище є:

1. Непридатні до використання пестициди та агрохімікати, яких в області накопичено 854,898  тис. т., які зосереджені у 70 місцях розташування зазначених відходів, з них 43 склади – в доброму та задовільному стані (61,4%), 27 – в незадовільному (38,6%).

2. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря найбільшими забруднювачами, насамперед Зміївською ТЕС.

Основними джерелами забруднення атмосферного повітря на Зміївській ТЕС є котлоагрегати, фізичне зношення яких складає – 51,3-99,6%. Для очищення відхідних димових газів від твердих речовин використовуються трьохпольні електрофільтри, та труби Вентурі, які мають низький ККД вловлювання (91–92%). Вищезазначене технологічне обладнання та встановлене за ним УОГ не відповідають екологічним вимогам у зв`язку з високими концентраціями забруднюючих речовин у відхідних газах після очистки.

Для вирішення цієї проблеми згідно розпорядження КМУ від 08.09.04 “Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій у період до 2010 р.”, було виконано реконструкцію та модернізацію блоку №8 загальною вартість цих робіт склала 200 млн. грн., реконструкції потребують і інші блоки станції №1-7,9,10. Також для зниження викидів в атмосферне повітря необхідно впровадження сірогазоочистки, загальною вартістю 86 млн. грн.

3.Непрацюючи очисні споруди в районах області.

Загальна кількість очисних споруд в регіоні: 166, в тому числі перед скидом до поверхневих водних об'єктів– 94, з них по галузях економіки:

Таблиця 9.1.1

Галузь економіки	Кількість очисних споруд, всього, шт	в тому числі по видам очистки
фізхімія	механіка	біологія
Промисловість З них, що працюють: ефективно неефективно	34 16 18	3 1 2	10 4 6	21 11 10
Комунальне господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно	43 13 30	-	1 - 1	42 13 29
Сільське господарство З них, що працюють: ефективно не ефективно	1 - 1	-	-	1 - 1
Інші галузі З них, що працюють: ефективно не ефективно	16 1 15	-	1 1 -	15 - 15
Всього З них, що працюють: ефективно не ефективно	94 32 62	3 1 2	12 5 75	79 26 53

Загальна потужність очисних споруд перед скидом до поверхневих водних об'єктів: 491,5 млн. м3, з них: перед скидом в канал – 9,47 млн. м3/рік.

Кількість та розподіл по видам очистки, шт/ млн. м3 /рік

- біологічна - 79/463,0

- фізико-хімічна - 3/9,7

- механічна - 12/18,7

З них, ефективно працюють: 26 очисних споруд біологічної очистки, потужністю 417,9 млн. м3/рік або 85,0% від загальної потужності; чотири очисних споруди механічної очистки потужністю 5,9млн. м3/рік або 1,2% від загальної потужності, одна очисна споруда - фізико-хімічної потужністю 2,2 млн. м3/рік або 0,4 % від загальної потужності.

4.Забруднення підземних вод.

В результаті діяльності Шебелинського відділення з переробки газового конденсату і нафти ДК "Укргазвидобування" (с. Андріївка Балаклійського району) у 1984 р. була виявлена наявність нафтопродуктів в індивідуальних криницях для питної води мешканців с. Андріївка, яке знаходиться на відстані 800 м від заводу.

На теперішній час проведено ряд основних заходів для вилучення нафтопродуктів з ґрунтових вод зони забруднення:

– споруджена стінка у ґрунті із зеленої глини, перед якою встановлено 24 токових фільтрувальних свердловини, звідки відкачується нафтопродукт;

– встановлений спеціальний фільтр за територією цвинтаря довжиною 170 м та діаметром 1,3 м з накопичувачем води та нафтопродукту, які по трубопроводу відкачуються на підприємство;

– пробурені та обладнані спостережні свердловини для контролю за станом Андріївської зони забруднення;

– на Шебелинському відділенні з переробки газового конденсату і нафти замінена практично вся каналізаційна система, всі технологічні трубопроводи винесені із землі на естакаду, а також виконані і ряд інших заходів. В результаті проведених заходів площа зони забруднення стабілізувалася та подальшого розширення її не відмічається.

За 20 років експлуатації фільтрувальних свердловини з Андріївської зони забруднення вилучено 17450,546 т нафтопродуктів. В результаті проведених заходів на теперішній час площа забруднення складає 52 га.

З середини 1985 р. спостерігається забруднення р. Лопань нафтопродуктами, які надходять з території Державного підприємства Харківській бронетанковий ремонтний завод (м. Харків, вул. Котлова, 222).

На теперішній час проведено наступні заходи:

– Українським державним головним науково-дослідним та виробничим інститутом інженерно-технічних та екологічних вишукувань "УкрНДІНТВ" проведено вишукувальні роботи по визначенню джерел забруднення, просвердлено 82 спостережних свердловин;

– ДП "Харківський бронетанковий завод" відрито спостережну траншею до рівня водоносного шару, проводилось відкачування підземних вод забруднених нафтопродуктами.

На даний час встановлено, що на території підприємства утворилось 3 дільниці забруднення, загальною площею 3,6 га, вилучено 3072 т. нафтопродуктів. Згідно листа ДП "Харківський бронетанковий ремонтний завод" від 01.06.07 за № 638 моніторинг стану навколишнього природного середовища та вилучення нафтопродуктів підприємством не ведеться.

9.2. Об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку

Протягом 2008 року Державною екологічною інспекцією в Харківській області обстежено 9 екологічно – небезпечних об’єктів державного значення: комплекс біологічної очистки (КБО) “Диканівський”, КБО „Безлюдівський”, Печенізьке, Червонооскільське водосховища, управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз», Придніпровське управління магістрального аміакопроводу Українське державне підприємство «Укрхімтрансаміак» (аміакопровід «Тольятті-Одеса»), Зміївська ТЕС, ВУВГ «Дінець», ДП «Хіпром» та 12-ти об’єктах, віднесених до екологічно – небезпечних місцевого значення: ВУВКГ м. Ізюма, Національний науковий центр „Харківський фізико-технічний інститут”, в/ч А-1352 (м. Балаклія), полігон промислових відходів АТ «ХАРП» (м. Чугуїв), очисні споруди Харківської зооветеринарної академії, очисні споруди Жовтневої виправної колонії № 17 (м. Балаклія), ЗАТ компанія „Райз” (підземне сховище непридатних для застосування пестицидів с. Нова Водолага, ДП «Харківський бронетанковий ремонтний завод», ВУВГ «Дніпро» та інші.

9.3. Радіаційна безпека та радіоекологія

Спільним наказом Мінприроди України та Держатомрегулювання України від 05.07.06 № 320/200 скасовано повноваження Держуправління щодо забезпечення ліцензування діяльності з використання ДІВ та здійснення державного контролю за дотриманням підприємствами, установами та організаціями нормативних вимог з радіаційної безпеки та умов ліцензій.

Забезпечення реалізації державної політики у сфері використання ядерної енергії, додержання вимог ядерної та радіаційної безпеки на території Харківської, Полтавської та Сумської областей здійснює Східна державна інспекція з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України (далі - Східна держінспекція). Діяльність Східної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання спрямована на підвищення ядерної та радіаційної безпеки, запобіганню радіаційних аварій та випадків ядерного тероризму на підконтрольній території.

Експлуатація пунктів захоронення радіоактивних відходів (ПЗРВ)

Таблиця 9.3.1.

№ з/п	Назва одиниці адміністративно територіального устрою регіону, назва підприємства	Кількість ядерних та радіаційно-небезпечних об’єктів (усього), од.	Підприємства, що здійснюють захоронення радіоактивних відходів (РАВ)
кількість ПЗРВ, од.	кількість РАВ, м3 загальна активність, Бк	радіаційний фон на території ПЗРВ, мкЗв/год
1	Харківський державний міжобласний спецкомбінат Державної корпорації Українського державного об’єднання «Радон»	1	1	Інформація відсутня	<0,3

*Примітка-Інформація щодо кількості РАВ та загальної активності в Східній державній інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України відсутня

Використання джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ)

(станом на 01.01.10)

Таблиця 9.3.2

№з/п	Назва одиниці адміністративно- територіального устрою регіону, назва підприємства	Кількість радіаційно-небезпечних об’єктів (усього), од.	Джерела іонізуючого випромінювання (ДІВ), що використовуються
кількість джерел іонізуючого випроміню-вання, од.	загальна активність ДІВ, Бк	радіаційний фон на території підприємства, мкЗв/год
1	2	3	4	5	6
	Харківська область	31	6069	1,0*1015	<0,3
1	м. Харків	23	5212	8,7*1014
2	Балаклійський район	1	11	9,1*1011
3	Дергачівський район	1	6	1,5*1011
4	Красноградський район	1	2	8,9*1012
5	Куп’янський район	1	5	1,5*106
6	Первомайський район	1	393	2,4*1011
7	Харківський район	3	440	1,7*1014

*Примітка- Інформація щодо використання джерел іонізуючого випромінювання підприємствами, організаціями та установами Харківської області надана станом на 01.01.10.