Доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в Хаpківській області в 2009 pоці (стр. 52 )

Протягом 2009 року на державну екологічну експертизу надійшло 437 матеріали проектно-кошторисної документації, серед яких позитивну оцінку отримало 360, повернуто на доопрацювання – 70. В порівнянні з 2008 роком показник надходження документації на державну екологічну експертизу зменшився на 35 відсотків.

	2008 рік	2009 рік
Загальна кількість проведених експертиз проектно-кошторисної документації, у т. ч:	697	437
- позитивних	468	360
- негативних	229	70

При здійсненні державної екологічної експертизи аналізуються якість та повнота підготовки проектними організаціями матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовища у складі документації на будівництво об'єктів загальнодержавного значення, а також об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Основними причинами повернення на доопрацювання проектної документації є :

- відсутність у складі проектно-кошторисної документації матеріалів ОВНС;

-відсутність погодження “Заяви про наміри” органами місцевого самоврядування;

відсутність матеріалів стосовно інформування громадськості про планову діяльність, мету і шляхи її здійснення.

- відсутність даних фонового забруднення атмосфери в районі розміщення запроектованого об'єкта та розрахунків розсіювання викидів забруднюючих речовин в атмосферу;

- не врахування наявності у зонах впливів планованої діяльності об'єктів природно-заповідного фонду.

При проведенні державної екологічної експертизи значна увага приділяється питанню наявності в “Заяві про екологічні наслідки діяльності” інформації щодо очікуємого впливу на навколишнє природне середовище та врахування думки громадськості щодо запланованої діяльності.

Початком врахування думки громадськості є погодження держуправлінням та опублікування в засобах інформації “Заяви про наміри”. Наступним етапом є проведення громадських слухань або відкритих засідань на яких замовник планованої діяльності забезпечує інформування громадськості про прийняті проектні рішення. За результатом проведення громадських слухань оформлюється відповідний протокол. Заключним етапом є опублікування “Заяви про екологічна наслідки діяльності”, яка містять узагальнені рішення про враховану частину громадських пропозицій.

З метою інформованості громадськості, сприяння її участі у процесі прийняття рішень з питань охорони довкілля щотижня готується інформація на веб-сайт держуправління про надходження та розгляд до державної екологічної експертизи проектно-кошторисної документації.

Для удосконалення проведення державної екологічної експертизи та оцінювання впливу запланованої діяльності суб’єктами господарювання Мінприроди розроблена “Методика з оцінки екологічних ризиків при забрудненні навколишнього природного середовища”. Ця методика дозволяє досліджувати екологічні ризики, їх рівні та визначає методи дослідження небезпек і кількісні оцінки ризиків.

Також Мінприроди внесено зміни до Переліку видів діяльності та об’єктів, що встановлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік розширено та конкретизовано. У тому числі включено “виробництво продукції з використанням генетично-модифікованих організмів”. На даний час Перелік надано на затвердження до Кабінету Міністрів України.

До найзначніших об’єктів, які пройшли державну екологічну експертизу протягом 2009 року та отримали оцінку:

Позитивну:

1. Робочий проект “Несамохідне транспортне обладнання для технічного обслуговування верхньої будівлі колії залізниці з переробкою твердих відходів в м. Харкові по майд. Привокзальному, 1”.

2. Робочий проект “АГЗП ТОВ "Тополь", газифікація АЗС по вул. Українська, 12 в с. Кам"янка Ізюмського району Харківської області”.

3. Робочий проект на спорудження розвідувальної свердловини №7 Ольгівської площі.

Негативну:

1. Робочий проект “Модернізація технологічної лінії з виготовлення соусів на підприємстві ЗАТ “Філіп Морріс Україна”.

2. Робочий проект “Об"єкти облаштування УПГ Денисівського ГКР. Чугуївський район. Будівництво шлейфу та інгібіторопроводу від свердловини.№3”.

3. Проект будівництва очисних споруд по технології повної біологічної очистки госпобутових стоків "Віотал" продуктивністю 50 м. куб./добу.

13.5. Економічні засади природокористування

Засади формування економічного механізму природокористування в Україні регламентуються Законом України „Про охорону навколишнього природного середовища”, а також Водним, Змельним, Лісовим кодексами України, Кодексом України про надра, Законами України „Про плату за землю” та „Про тваринний світ”.

Так, за даними Державної податкової адміністрації у Харківській області фактичне надходження до зведеного бюджету області за 2009 рік збору за спеціальне використання природних ресурсів складає:

- плата за користування надрами при видобуванні корисних копалин до Державного бюджету в 2009 році складає 73242,0 тис. грн. (2008 р. складає 70751,9 тис. грн. та відповідно 2007 р. – 34075,8 тис. грн..); плата за користування надрами при видобуванні корисних копалин до місцевого бюджету в 2009 році складає 1555,6 тис. грн. (2008 р. складає 2646,1 тис. грн. та відповідно 2007 р. – 1432,1 тис. грн.);

- плата за землю (земельний податок та орендна плата за землю з юридичних осіб) до місцевого бюджету в 2009 році складає 5 тис. грн. (2008 р. складає 0 та відповідно 2007 р. – 4 тис. грн.);

- збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду до Державного бюджету в 2009 році складає 1154,2 тис. грн. (2008 р. складає 1149,8 тис. грн. та відповідно 2007 р. – 1150,4 тис. грн.); збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду до місцевого бюджету в 2009 році складає 4952,3 тис. грн. (2008 р. складає 6783,7 тис. грн. та відповідно 2007 р. – 5202,5 тис. грн.);

- збір за спеціальне використання водних ресурсів до Державного бюджету в 2009 році складає 21074,1 тис. грн. (2008 р. складає 19535,9 тис. грн. та відповідно 2007 р. – 13797,0 тис. грн.);

- збір за спеціальне використання рибних та інших водних ресурсів до Державного бюджету в 2009 році складає 2,0 тис. грн. (2008 р. складає 3,4 тис. та відповідно грн. 2007 р. – 2,8 тис. грн.).

13.5.1.Економічні механізми природоохоронної діяльності

Найважливішими функціональними елементами системи управління природоохоронною діяльністю є складові економічного механізму природокористування та природоохронної діяльності. До економічного механізму природоохоронної діяльності відноситься формування та виконання доходної частини Державного бюджету, обласного та районних бюджетів за рахунок надходження збору за забруднення навколишнього природного середовища до фондів охорони навколишнього природного середовища, визначення розмірів зборів за забруднення довкілля, системи фінансування природоохоронних заходів з Державного та обласного фондів в масштабах області, збору за спеціальне користування природними ресурсами та механізм відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону довкілля.

Для достовірного та обґрунтованого планування доходів фондів, Головним фінансовим управлінням Харківської облдержадміністрації та Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Харківській області за участю Державної податкової адміністрації у Харківській області були підготовлені очікувані на 2009 р. та прогнозні показники надходження на 2010 р. коштів від збору за забруднення навколишнього природного середовища по Харківській області і направлено до Міністерства фінансів України.

У 2009 році до фондів охорони навколишнього природного середовища від збору за забруднення навколишнього природного середовища фактично надійшло, а саме:

- до місцевих бюджетів – 35409,9 тис. грн., з них:

- до обласного бюджету (обласного фонду охорони навколишнього природного середовища) – 20119,2 тис. грн.;

- до місцевих бюджетів (міст обласного підпорядкування) та районних бюджетів (фонди охорони навколишнього природного середовища – село, селище, місто) – 15290,7 тис. грн.

13.5.2. Стан фінансування екологічної галузі

Основні природоохоронні заходи, що проводяться в області, спрямовані на додержання природоохоронного законодавства в галузі природокористування, забезпечення екологічної та санітарно-гігієнічної безпеки території регіону.

Відповідно до Розподілу коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища та напрямів їх використання у 2009 році, затвердженого рішення Харківської обласної ради від 29 жовтня 2009 року № 1407-V (XLVІІ сесії V скликання) „Про обласний бюджет’’ (зі змінами), заплановано 40 заходів на суму,753 тис. грн.

Станом на 01.01.2010 року було профінансовано 28 заходів на суму 18 142,  28 тис. грн. (2008 рік – 10989,9 тис. грн. ), а саме, за розділами:

І. Охорона і раціональне використання водних ресурсів - профінансовано 14 заходів на суму 11239,589 тис. грн. при плані 12 012,596 тис. грн.. (2008 рік – 13 заходів на суму 7312,8 тис. грн. при плані 7918,9 тис. грн..);

1 захід - ’’Коригування проектно - кошторисної документації на реконструкцію очисних споруд біологічної очистки стічних вод в м. Барвінкове’’ на суму 77,5 тис. грн. не профінансовано.

ІІ. Охорона і раціональне використання земель профінансовано 3 заходи на суму 1037,64 тис. грн. при плані 1038,753 тис. грн.. (2008 рік – 1 захід на суму 801,1 тис. грн. при плані – 830,0 тис. грн..).

ІІІ. Раціональне використання, зберігання або знищення відходів виробництва та побутових відходів профінансовано 3 заходи на суму 5179,551 тис. грн. при плані 5754,904 тис. грн.. (2008 рік – 6 заходів на суму 2032,2 тис. грн. при плані 2770,7 тис. грн.)

2 заходи ’’Придбання сміттєвозів для м. Чугуєва та для Дергачівського району’’ на суму 460,0 тис. грн.. не профінансовано.

ІУ. Охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів профінансовано 1 захід на суму 398,0 тис. грн. при плані 400,0тис. грн..(2008 році заходи не планувалися).

У. Збереження природно заповідного фонду профінансовано 3 заходи на суму 108,5 тис. грн. при плані 589,5 тис. грн.. (2008 рік – 3 заходи на суму 394,1 тис. грн. при плані 397,5 тис. грн.); інші 4 заходи виконанні але не профінансовані.

УІ. Наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці, забезпечення участі у діяльності міжнародних організацій природоохоронного спрямування, впровадження економічного механізму забезпечення охорони природного середовища профінансовано 4 заходи на суму 179,0 тис. грн. при плані 262,0 тис. грн. (2008 рік - 8 заходів на суму 352,5 тис. грн. при плані 391,5 тис. грн..); інші 2 заходи виконані, але не профінансовані.

Станом на 01.04.2010 року було профінансовано 35 заходів на суму 18472,59 тис. грн..

Рис.13.5.2.1.Використання грошових коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища

Для рішення наявних екологічних проблем та попередження виникнення нових в подальшому в області систематично провадяться заходи з охорони навколишнього природного середовища, збереженню екологічного благополуччя та підвищення рівня екологічної безпеки.

Основними пріоритеними напрямками для першочергового та невідкладного фінансування природоохронних заходів з обласного фонду є програми „Очистка стічних вод” та „Поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами”.

У 2009 році за рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища проводилась:

- будівництво очисних споруд за технологією "Біоплато", смт. Близнюки на суму 376,127 тис. грн. та м. Змієві на суму 678,949 тис. грн.;

- реконструкція очисних споруд для очищення побутових стічних вод в смт. Золочів на суму 930,0тис. грн. та в смт. Есхар Чугуївського району на суму 2 518,095 тис. грн.;

- каналізування та очистка стічних вод в смт. Дворічна, будівництво (в тому числі корегування проектно - кошторисної документації) на суму 165,07 тис. грн.;

- реконструкція мережі каналізації в смт. Великий Бурлук на суму 227,009 тис. грн. та м. Харкова на суму 1999,97 тис. грн.;

- реконструкція напірного каналізаційного колектору в м. Краснограді (в тому числі розробка проектно - кошторисної документації) на суму – 1900,0 тис. грн.;

- розроблення мобільної установки з очищення водних ресурсів на суму 1750,0 тис. грн..

З метою покращання стану захоронення ТПВ у 2009 році було здійснено будівництво полігону твердих побутових відходів із станцією їх механізованої переробки в м. Змієві на суму 409,134 тис. грн.;

У 2009 році за кошти фонду охорони навколишнього природного середовища було виконані роботи на суму 4774,9 тис. грн. з перезатарення та ліквідації 285,922 тонн непридатних пестицидів, які зберігалися на складах у незадовільному стані, а саме:

- проведення робіт з перезатарення та ліквідації непридатних пестицидів та отрутохімікатів по районам Харківської області на суму 1 500 ,0 тис. грн. (89,82 тонн), а саме по (9 районах): Балаклійський, Барвінківський, Борівський, Дворічанський, Зміївський, Ізюмський, Краснокутський, Куп’янський та Нововодолажський районах;

- проведення робіт з перезатарення та ліквідації непридатних пестицидів та отрутохімікатів в Лозівському районі Харківської області на суму 3274,903 тис. грн. (196,102 тонн).

З метою упередження надзвичайні ситуації яка склалася в смт. Кочеток було профінансовано протизсувні роботи на суму 353,975 тис. грн. Також були проведені інженерно-вишукувальні роботи та розробка проектів протизсувних робіт в м. Куп’янську на суму 408,0 тис. грн.. та на меморіальному комплексу ’’Висота Маршала І. С.Конєва’’ в смт. Солоницівка Дергачівського району на суму 275,665 тис. грн.

У 2008 та 2009 роках кошти з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища не виділялися.

Рис.13.5.2.2. Використання грошових коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища

13.6. Удосконалення системи управління та нормативно - правового регулювання у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки

Концепцію національної екологічної політики України на період до 2020 року схвалено КМУ 17 жовтня 2007 року.

Розроблення стратегічного документу обумовлене необхідністю підвищення ефективності структури управління в сфері охорони довкілля на державному та регіональному рівнях.

Схвалення Концепції – дійсно великий прорив у сфері нормативно-правового забезпечення екологічної політики держави. Подібний засадничий документ природоохоронної діяльності не приймався в Україні десятиріччями.

Метою стратегії національної екологічної політики є стабілізація і поліпшення екологічного стану території України, шляхом утвердження національної екологічної політики, як інтегрованого чинника соціально – економічного розвитку держави, для забезпечення переходу до сталого (екологічно збалансованого) розвитку та впровадження екологічно збалансованої системи природокористування.

Головними принципами, на яких грунтується національна екологічна політика Концепція проголошує: принцип рівноправності трьох складових розвитку держави (економічної, екологічної, соціальної); принцип екологічної відповідальності; принцип попередження або запобігання; принцип інтеграції екологічної складової в секторальні політики; принцип "Забруднювач та користувач платять повну ціну"; принцип міжсекторального партнерства та залучення до реалізації політики широкого кола зацікавлених сторін.

Генеральними цілями національної екологічної політики Концепція визначає:

- захист здоров’я населення від техногенного та антропогенного навантажень;

- удосконалення системи інтегрованого екологічного управління щодо інтеграції екологічної складової до програм розвитку секторів економіки;

- розвиток екологічно збалансованого використання природних ресурсів;

- екологічна безпека, усунення зростання навантаження на навколишнє природне середовище у зв'язку з економічним зростанням;

- регіоналізація екологічної політики;

- припинення втрат ландшафтного та біотичного різноманіття, формування екомережі, розвиток заповідної справи;

- розвиток громадянського суспільства, підвищення громадської екологічної свідомості.

Крім того Концепція декларує необхідність екологізації секторальних політик та, відповідно, виписує першочергові завдання у таких галузях народного господарства як промисловість, транспорт, енергетика, водні ресурси, сільське та лісове господарство.

Для кожної цілі Концепція виписує низку завдань, шляхи та інструменти реалізації.

Очікувані результати, які прогнозуються від реалізації Стратегії такі:

- усунення прямого зв’язку між економічним зростанням та погіршенням стану навколишнього середовища;

- впровадження дієвої системи інформування населення щодо збереження довкілля, екополітики та сталого розвитку;

- підвищення обсягу видатків на природоохоронні цілі з державного бюджету;

- стабілізація та подальше зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

- зменшення обсягів відведення забруднених зворотних вод;

- досягнення водних Цілей Розвитку Тисячоліття;

- зменшення обсягів утворення токсичних відходів;

- збільшення показника лісистості;

- збільшення показника заповідності;

- створення розгалуженої екомережі та припинення втрат біорізноманіття.

Екологічні проблеми займають першочергове місце в житті сучасного людського суспільства. Інтенсивне і нераціональне використання природних ресурсів, забруднення навколишнього природного середовища, все це приводить до екологічної кризи. Її розвитку в Україні також послужила Чорнобильська катастрофа, наслідки якої набули глобального характеру.

Екологічні проблеми в Харківській області можливо подолати шляхом здійснення системи науково обґрунтованих правових, організаційних, економічних і інших заходів з охорони навколишнього природного середовища. Для подолання наслідків екологічної кризи, необхідно знати її причини, щоб визначити оцінку виникаючих процесів і виробити необхідні рекомендації. Основою для розробки будь-яких систем оцінок стану довкілля є екологічний моніторинг. Тому важливим етапом визначення якості навколишнього природного середовища є система збору інформації про його стан.

Актуальність даного питання обумовлено тим, що серед пріоритетних заходів по стабілізації і поліпшення екологічної обстановки в Україні є формування системи екологічного моніторингу. Не випадково Основними напрямами державної політики України у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затвердженими постановою Верховної Ради України від 5 березня 1998 року, до основних пріоритетів охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів віднесено вирішення такого завдання, як завершення створення державної системи моніторингу навколишнього природного середовища.

Необхідно відзначити істотний інтерес до цієї важливої проблеми вчених–екологів.

Крім того, ряд важливих питань, що стосуються правового забезпечення екологічного моніторингу, які були поставлені вченими, не знайшли однозначного наукового та законодавчого вирішення та на сьогодні залишаються дискусійними.

Необхідність проведення дисертаційного дослідження обумовлена кількома причинами. По-перше, це аналіз діючого екологічного законодавства щодо здійснення екологічного моніторингу та практики його застосування і реалізації. По-друге, теоретичне визначення правових норм по забезпеченню екологічного моніторингу як інституту екологічного права. По-третє, великого значення набуває екологічний моніторинг в системі реалізації екологічних прав громадян, їх проживанні в безпечному для життя та здоров’я навколишньому природному середовищі.

Зазначені обставини й зумовлюють гостроту проблеми правового забезпечення екологічного моніторингу і вимагають впровадження результатів теоретичних напрацювань до законодавства та правозастосовної практики.

Екологічний моніторинг як самостійна функція управління природокористуванням та охороною довкілля. Екологічний моніторинг необхідно розглядати в таких аспектах: як правовий інститут екологічного права; як функцію управління у сфері природокористування та охорони довкілля.

Розглядаючи екологічний моніторинг як функцію управління в сфері природокористування та охорони довкілля, Управління підтримує точку зору, яка є в юридичній літературі та відносить зазначену функцію до групи попереджувально-охоронних функцій управління. До цієї групи функцій відносяться також екологічний контроль та екологічна експертиза. Всі функції, що входять до групи попереджувально-охоронних, взаємопов’язані між собою, мають спільну мету охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки населення, раціонального використання природних ресурсів, попередження нанесення шкоди довкіллю.

Слід відмітити чималий науковий і практичний інтерес питання співвідношення функцій екологічного моніторингу, екологічної експертизи та екологічного контролю.

Окрім означених, функція екологічного моніторингу взаємодіє з іншими функціями управління в сфері екології, зокрема – природоресурсового кадастру, прогнозування, планування, тощо.

Екологічний моніторинг в системі реалізації права людини на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Екологічний моніторинг є одним із важливих елементів реалізації права людини на безпечне для його життя і здоров’я навколишнє природне середовище.

Засобом здійснення права на безпечне для життя і здоров’я довкілля виступають інші екологічні права громадян, наприклад, право на отримання повної і достовірної інформації про стан довкілля. Зазначене право належить до важливих прав людини. Одним з найважливіших джерел екологічної інформації є дані системи екологічного моніторингу.

Екологічний моніторинг є важливою ланкою інформаційного обслуговування органів державної влади, органів місцевого самоврядування. А також забезпечення екологічною інформацією населення країни (в тому числі Харківської області).

Так, в інформацію про санітарно-епідеміологічне благополуччя включаються відомості про стан повітря, води, продуктів харчування. Джерелом цієї інформації є екологічний та інші види моніторингу, які тісно з ним пов’язані. Зокрема, генетичний моніторинг включає нагляд за станом навколишнього природного середовища з точки зору його впливу на стан здоров’я людини; радіаційний моніторинг, створення системи якого на даний час запроваджується в Україні, відіграє дуже велику роль в захисті населення від радіаційного випромінювання.

Тобто можна дійти висновку, що державна система екологічного моніторингу прагне досягнення такої мети як підвищення рівня та якості інформаційного обслуговування споживачів екологічної інформації на всіх рівнях цієї системи.

Пропонуємо в законодавстві України врегулювати питання про організацію проведення громадського екологічного моніторингу за станом навколишнього природного середовища. Розробка концепції громадського екологічного моніторингу є важливою і необхідною насамперед з метою реалізації права громадян на безпечне для життя і здоров’я навколишнє середовище.

Міжнародно-правові стандарти екологічного моніторингу в Україні. Існуюча система екологічного моніторингу України потребує підвищення її ефективності та гармонізації з міжнаціональними та міжнародними системами. Необхідність гармонізації визначається характером екологічних проблем. Проблема забезпечення екологічного моніторингу виходить за рамки національної, носить глобальний характер. У зв’язку з цим, національне державне регулювання зазначених питань повинно максимально повно імплементувати стандарти та вимоги міжнародного права, які склалися щодо здійснення екологічного моніторингу і використати накопичений досвід міжнародного співробітництва в цій сфері.

Аналіз основних багатосторонніх міжнародних конвенцій в галузі здійснення екологічного моніторингу, в першу чергу таких, як Конвенція про біологічне різноманіття (1992 р.); Конвенція ООН з морського права (1982 р.); Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.); Венська Конвенція про охорону озонового шару (1985 р.) та інші показує, що діюче національне законодавство, яке регулює здійснення екологічного моніторингу, потребує суттєвого вдосконалення, доповнення та побудови його згідно з виробленими міжнародними принципами і стандартами.

Екологічний моніторинг у правовідносинах використання природних ресурсів. Використання природних ресурсів, їх експлуатація власниками та природокористувачами, здійснюється на підставі та в межах, визначених діючим екологічним законодавством. При цьому, великого значення як для якості природних ресурсів, що використовуються, так і для власників та користувачів природних ресурсів набуває екологічний моніторинг. Його значення полягає саме у тому, що це є відкрита інформаційна система, пріоритетами функціонування якої є захист життєво важливих екологічних інтересів людини і суспільства, збереження природних екосистем, відтворення кризових змін екологічного стану довкілля і запобігання надзвичайним ситуаціям. В процесі ведення екологічного моніторингу за використанням природних ресурсів відбувається: отримання відомостей про природний стан об’єктів природи та надання цієї інформації для опрацювання і аналізу; використання отриманої інформації про стан природних ресурсів в процесі їх експлуатації; реалізація управлінських функцій стосовно природних ресурсів, які експлуатуються. Крім того, отримані за допомогою екологічного моніторингу дані, використовуються при визначені меж користування природними ресурсами та при наданні природних ресурсів у користування (в тому числі на умовах оренди) або у власність.

Використання кожного із природних ресурсів має свої особливості, обумовлені економічними, екологічними, культурно-оздоровчими, рекреаційними та іншими чинниками. Відповідно до цього екологічний моніторинг, який проводиться в галузі використання природних ресурсів, теж має свої особливості, обумовлені об’єктами природи, їх станом та можливостями експлуатації.

Найбільш урегульованим є здійснення моніторингу відносно використання земельних та водних ресурсів. Діє низка нормативно-правових актів, якими передбачено регулювання суспільних відносин у зазначених сферах.