Доповідь пpо стан навколишнього пpиpодного сеpедовища в Хаpківській області в 2009 pоці (стр. 28 )

На даний час у промисловій розробці перебуває 28 родовищ, підготовлено до промислового освоєння – 2, на стадії детальної розвідки – 22, на консервації – 1, тільки з позабалансовими запасами - 1.

Нафта в області представлена 12-ма родовищами з балансовими видобувними запасами категорії А+В+С1 – 1,540 млрд. м3. З них 4 родовища розробляються, запаси яких по категоріях А+В+С1 складають 5,6 млн. тонн. Видобуток за 2006 рік склав – 0,126 млрд м3.

Газ вільний представлений 50-ма родовищами, сумарні видобувні балансові запаси яких по категоріях А+В+С1 становлять 323,096 млрд. м3. 23 родовища експлуатуються з видобувними запасами категорії А+В+С1 – 252,6 млрд. м3 (36% від запасів України). Видобуток газу за 2006 рік в області досяг 7,734 млрд. м3. Головними родовищами по видобутку газу є Шебелинське, Єфремівське, Меліховське, Західно-Хрестищенське, Медведівське, видобуток по яких становить 39,36% від загальнодержавного.

До глибокого буріння підготовлено 52 нафтогазові об’єкти перспективні ресурси вільного газу яких (кат. С3) оцінюються в 202,308 млрд. м3, нафти – 1,46 млн. т.

Відмічається деяке збільшення видобутку нафти та газу – на 7,3%, при незначному зниженні видобутку підземної води на 3,26 тис. тонн.

Використання надр

Таблиця 7.1.1.2.

№ з. п	Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок	Наявність документації	загальна площа порушених земель, га	Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації	Рекульти- вовано в 2009р
Гірничій відвод	Земельний відвод	ліцензія
1	2	3	4	5	6	7	8
1	36	---*	---*	36	---*	---*	---*

* - інформація не надана.

Харківська область розташована в найбільш розвинутій та заселеній частині України. При розробці нафтогазових родовищ густонаселені райони регіону знаходяться під значним антропогенним впливом, і всі компоненти довкілля потерпають від нього.

Частина нафтових та газових родовищ регіону розташована в межах заплав та перших заплавних терас річок, знаходяться поблизу держаних гідрологічних заказників. За таких умов навіть незначні техногенні потоки від родовищ можуть суттєво вплинути на місцеві екосистеми. Особливої шкоди завдають викиди рідких вуглеводнів, що спричиняє збіднення існуючих біоценозів.

Аварійні розливи при видобутку газоподібних та рідких горючих корисних копалин високо мінералізованих вод викликають засолення ґрунтів, що призводить як до їх виведення з сільськогосподарського обігу, так і сприяє забрудненню токсичними речовинами інших компонентів навколишнього середовища.

На території Харківської області радіаційний контроль під час розвідувальних та видобувних робіт у нафтогазовій галузі не проводиться і дані про радіаційне забруднення території при здобичі відсутні.

Область забезпечена будівельними пісками для будівельних розчинів, бетону і дорожньо-будівельних робіт. В наявності 23 родовища з балансовими запасами 262,2 млн. м3 (Валківське Валківського району, Гаражівське, Байрацьке ІІ, Савинське, Янківське, Шебелинське, Балаклійського району, Гаврилівське, Пересічанське Дергачівського району, Зміївське, Тимченківське Зміївського району, Семенівське Ізюмського району, Ківшарівське, Куп’янське, Куп’янське-3 Куп’янського району, Попівське Красноградського району, Надеждінське, Смирнівське Лозівського району, Орільське Сахновщинського району, Петропавлівське Первомайського району, Відрадненьське-Олейниківське Шевченківського району, Безлюдівське, Основ'янське, Олешківське Харківського району) з них у промисловій розробці перебуває 6, а саме:

- Куп’янське родовище будівельних пісків, с. Новоосинове Куп’янського району, розробляється для виробництва силікатної цегли ТОВ "Будтехнологія–Н", ліцензія в наявності з 2006 року, документи на відведення землі в наявності, гірничий відвід відсутній, рішенням першого заступника головного державного інспектора Харківської області від 20.09.04 №  виробнича діяльність по добуванню піску було призупинено;

- Пересічанське родовище будівельного піску, с. Пересічне Дергачівського району, розробляється для виробництва силікатної цегли ТОВ "Курязький завод силікатних виробів", ліцензія, гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності;

- Гаврілівське родовище будівельного піску, с. Гаврілівка Дергачівського району, не розробляється, ліцензію на розробку отримав ТОВ "Курязький завод силікатних виробів", гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності;

- Олешківське родовище будівельного піску, с. Олешкі Дергачівського району, не розробляється, ліцензію на розробку отримав ТОВ "Курязький завод силікатних виробів", гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності;

- Основ'янське родовище будівельного піску, Червонозаводський район м. Харкова, розробляється для виробництва силікатної цегли ТОВ "Завод залізобетонних конструкцій", ліцензія, гірничий відвід, документи на відведення землі, позитивний висновок державної екологічної експертизи в наявності;

- Безлюдівське родовище будівельного піску (Нагор'ївська ділянка), c. Безлюдівка Харківського району, розробляється для будівельних потреб ВАТ "Харківське карєроуправління", ліцензія в наявності. На теперішній час підприємством отримано спеціальний дозвіл на користування надрами від 22.02.07 № 4214 терміном дії 20 років на загальну площу 55,9 га.

На теперішній час, у зв’язку з зростанням обсягів будівництва в області спостерігається тенденція щодо збільшення добування корисних копалин і в першу чергу піску. Крім того значна кількість проявів піску, які самовільно розроблялись в минулому, на території практично кожної сільської ради на теперішній час розробляються без оформлення відповідної документації та без будь якого геологічного вивчення, не проводиться рекультивація кар’єрів після видобутку піску, що приводить до погіршення стану довкілля. Сировина використовується без врахування ії якості та екологічних наслідків, якість продукції дуже низька. Тому одним з головних шляхів в наведенні порядку у надрокористуванні є передбачене Кодексом України «Про надра» його ліцензування, що передбачає обов’язкове геологічне вивчення родовищ з видачею рекомендацій по їх комплексному використанню, та обов’язкове їх додержання.

7.2. Система моніторингу геологічного середовища

За кількістю зсувопроявів найбільша активність спостерігалась на контрольно-маршрутній зоні «Куп’янськ», де у 2009 році виникло 7 нових зсувів (в основному за рахунок приросту тих, що раніше змістилися), сумарною площею 2,82 тис. м2.

У межах контрольно-маршрутної зони «Мелова» активізувався зсув в районі вул. Підлісної. Нижче будинку №15 свіжа тріщина оконтурила зсув 2-го порядку, площею біля 25 тис. м2 (ширина зсуву 120-130 м, довжина 200 м). Посунення зсуву призвело до зниження стійкості усього зсувного схилу та появи заколу на стінці відриву. Ймовірне прогресування процесу на цій ділянці може призвести до відриву блоків від плато із захватом городів та житлових будинків по вул. Підлісній селища Мелова. На цій ділянці потрібно виконати спеціальні дослідження для проектно-кошторисної документації або на виконання протизсувних заходів, або на відселення місцевих мешканців.

На контрольно-маршрутній зоні «Вовча», що розташована у цьому ж інженерно-геологічному районі, також зсувна активність йде на спад. У 2009 році зійшло 5 невеличких зсувів, сумарною площею 1,46 тис. м2.

На контрольно-маршрутній зоні «Бритай» у 2009 році у порівнянні з попереднім роком, активність суттєво збільшилась. Від плато відкололося 4 блоки, сумарною площею 1,5 тис. м2 (зсуви 1-го порядку), а також на схилі з’явилось 2 великих зсуву 2-го порядку, сумарною площею 5,25 тис. м2.

Результати режимних спостережень на ділянках підтоплення

Дані вимірів і розрахунків сезонного прогнозу розвитку підтоплення на 2010 рік свідчать про те, що в Харківській області усі райони, які розташовані на захід від вододілу між басейнами Дніпра та Дона, будуть відчувати наслідки від підтоплення території у низинах рельєфу, оскільки рівні ґрунтових вод тут продовжують поступово підніматися. На зсувних ділянках це може призвести до активізації зсувів. До ділянок, на яких можлива загроза населенню від посунень ґрунту, відносяться Краснокутська, Валківська, Нововодолазька, Красноградська, Богодухівська і Зачепилівська зсувні зони. Ступінь достовірності цих прогнозів буде перевірена у ході подальшого ведення моніторингу екзогенних геологічних процесів.

Впродовж 2009 року були продовжені розпочаті у 2008 році польові роботи на ділянках підтоплення у межах Харківської області. Площі обстеження були більш детально оброблені та збільшена площа обстеження у межах режимних ділянок. У межах області були обстежені наступні населені пункти: м. Харків, м. Ізюм, смт. Печеніги, м. Валки, м. Первомайський, м. Барвінкове, смт. Краснопавлівка.

У 2009 році підвищення рівнів ґрунтових вод не спостерігалось, у більшості випадків рівень знаходився у минулорічних межах, на деяких ділянках спостерігалось його зниження. Така ситуація пояснюється невеликою кількістю атмосферних опадів впродовж звітного року та поступовим характером відлиги у весняний період.

Харківська область

У межах Харківської області у звітному 2009 році були продовжені режимні спостереження на ділянках підтоплення: м. Валки, м. Барвінкове, м. Ізюм, смт Первомайський, смт Краснопавлівка, смт Печеніги та м. Харків, відповідно з проектом “Моніторинг поширення та розвитку інженерно-геологічних процесів та явищ екзогенних геологічних процесів у межах території Сумської та Харківської областей з метою геологічного забезпечення УІАС НС і протизсувних заходів” на період р. р. та відповідає методичним завданням, що передбачені у даному проекті.

Активність процесів підтоплення у 2009 році декілька знизилась у зв’язку з кліматичними особливостями року. У весняний період рівень ґрунтових вод на ділянках підтоплення, у порівнянні з попередніми роками () залягали нижче, але при цьому залишалися на глибинах до 2,0 м.

м. Харків

На території міста у межах ділянок підтоплення у 2009 році покращення гідрогеологічної обстановки у порівнянні з 2008 роком не відбулося. Процеси підтоплення продовжилися. Відповідно до методики гідрогеологічного районування за умовами підтоплення, розробленої Українським науково-дослідним інститутом інженерно-наукових технічних вишукувань (УкрНДІІНТВ) разом із Виробничим та науково-дослідним інститутом з інженерних вишукувань у будівництві (ВНДІІВБ), територія міста Харкова виділяються наступні таксономічні зони:

I - басейн ґрунтових вод р. Лопань.

Вулиці, що прилягають до долини р. Лопань – район сел. Сортувальна, Червоний Жовтень підтоплення цілорічне, рівень ґрунтових вод знаходиться у середньому на глибинах 0,5-1,6 м. У весняний період ґрунтові води досягають поверхні землі.

Вулиці, що прилягають до Олексіївського лугопарку мають рівень ґрунтових вод від 0,6 м до 2,0 м. Район Центрально ринку, вул. Котлова та залізничного вокзалу «Харків-Пасажирський» підтоплюються періодично (у багатоводні роки).

II - басейн ґрунтових вод р. Харків.

Райони Шишковської балки, Журавлівського житлового масиву (біля Журавлівського водосховища), Дальня Журавлівка, Велика, Данилівка, сел. Кірова, Барабашовський ринок та прилеглі до нього вулиці – рівень ґрунтових вод переважно коливається в інтервалі від 0,4-0,7 м до 2,0 м.

III - басейн ґрунтових вод р. Немишля (притока р. Харків).

Вулиці Печенізька, Краснопільська, Немишлянська, частина вулиць Унечінської та Могилевської, пров. 3-й Прирічний, вул. Офіцерська від б.№13 до русла р. Немишля, проїзд Новопосілковий, вул. Автострадна Набережна, нижня частина вул. Галинської та Л. Українки та інші прилеглі до русла р. Немишля вулиці. Рівень ґрунтових вод у весняний період коливається від 0,4-0,5 м до 2,0 м, декілька знижуючись влітку, але залишається на глибині до 2,0 м. На території вулиць, що розташовані у присхиловій частині, у літній період рівень ґрунтових вод (РГВ) знижується до глибин, більших за 2,0 м.

IV - басейну ґрунтових вод р. Харків (від р. Немишлі), р. Лопань (від р. Харків) і р. Уди (від р. Лопань). Район Новожанове та Новоселівки: вулиці Торгова, Фельдшерська, Светланівська, Пилипівська, Жуковська, Кривомазова, Рябінова, Буданська, Пахаря, пров. Путєпровідний та інші характеризуються високим рівнем ґрунтових вод у весняний період та після злив влітку – вода сягає рівня землі і до глибини 1,5 м. Високий рівень ґрунтових вод залишається високим фактично впродовж року.

Район Верещаківки (вулиці Сидоренківська, Червоних Міліціонерів, частина пров. Петровського, частина вул. Надійна, вул. Саратівська від буд №33 по зростанню нумерації, Комсомольська) – рівень ґрунтових вод фіксується на глибині від 0,5-0,8 м до 1,8 м. По вулицям Джерельна, Артюхівська, частина вул. Арматурної, вул. Народна, Колисниченківська, Коновалова, Достоєвського та ін. Глибина ґрунтових вод у весняний період залягає від 0,2-0,4 м до 1,1-1,5 м.

Район Основи (вулиці Грозненська, Заводська, Л. Чайка, Ільменська, Хорольська, Вокзальна, Бригадна, Жихарська, Льговська), а також район Диканівки та Гути (вулиці В. Василевської, Зеленського, в’їзд Піонерів та ін.) ґрунтові води залягають на глибині від 0,3-0,5 м до 1,5-1,8 м. На більшій частині підтопленої території РГВ складає 1,6 м.

V - басейн ґрунтових вод р. Уди.

Вулиці Старомалооснов’янська, Доватора, частина вулиці Володарського (від перехрестя вул. Шмідта), Пушкарівська, Кропивницького, Бондаренківська, Григоріївська, Баварська – глибина залягання РГВ від 0,6 м до 1,5-1,8 м.

Вулиці Валер’янівська, Цигарьова, Стара 10-ти Саженна, Нова 10-ти Саженна, пров. Основ’янський – РГВ фіксується на глибині менше 2,0 м.

Залізничний шлях в районі сел. Нова Баварія, канатного заводу та прилеглі території, вул. Некрасова, Кібальчича, частини вулиці Конотопської, Лисенко, Московської, Північно-Кавказьської, кладовище №10, території промислових підприємств та вулиці, що розташовані вздовж р. Уди – характеризуються високим рівнем ґрунтових вод від 0,4-0,5 м до 2,0 м.

Район сел. Григорівка (включаючи вулиці Тельмана, П’ятисотенська, Коростельська, Цементна, частина вул. Комсомольське шосе), практично повністю підтоплений впродовж року. Глибина до РГВ 0,3-1,1 м.

В цілому по місту зниження рівня ґрунтових вод, що відбувалося впродовж 2009 року, до вагомих змін у процесі підтоплення не призвело.

смт. Печеніги

Під час обстеження у 2009 р. підтопленої території, що охоплює селище з північного-сходу (від околиці) на південний-захід вздовж правого берегу р. Сів. Донець, рівень ґрунтових вод знаходився на глибині до 1,8 м. У геоморфологічному відношенні територія селища знаходиться у заплаві та на перших надзаплавних терасах. Практично на усьому протязі на підтоплених ділянках зустрічаються заболочення. По тальвегу балки Бакайка прокладена дренажна канава, до якої підведені водовідвідні канави для збільшення площі збору та відводу ґрунтових вод.

Найбільш підтоплені ділянки, як і у попередні роки, знаходяться у межах кварталів вулиць Харківська, Левадна, Шевченко, 1-го Травня, пров. Базарного, вул. Партизанської, Садової, Робочої, М. Куліка, Чурілова, пров. Харківського.

м. Валки

За результатами обстеження території міста у 2009 році у весняний період у північній частині рівні ґрунтових вод залягали на глибинах 0,5-1,5 м по вулицях Кооперативній, Чехова, Кірова (від буд№27). Вище, в бік зростання номерів будинків по вул. Кірова РГВ фіксувався на глибинах більше 2,0 м. Ці ділянки у геоморфологічному відношенні є вододільним простором.

У північно-східній частині міста (біля вододільної території) підтоплення спостерігається по вулицях К. Лібкнехта, Жовтневій, Дідаренко, де рівні ґрунтових вод залягають від 0,6 м до 2,0 м.

Території, що розташовані на схилах вододілу (вул. 1-го Травня, Торгова, Суворова, частина вул. Лермонтова та Борщу), рівні ґрунтових вод відмічаються на глибинах більше 2,5 м.

Підтоплення також спостерігалося у заплаві та на низьких терасах р. Мож, як на лівому березі, так і на правому – рівні ґрунтових вод знаходилися на глибинах менше 1,7 м. У приватному секторі спостерігається заболочування.

На правобережжі р. Мож у межах привододільних територій, у західній та південно-західній частинах міста рівні ґрунтових вод залягали на глибині менше 1,7 м (вулиці Р. Люксембург, Щорса, Гоголя, Гагаріна). Частини цих вулиць та вул. Чубаря, І. Коваля, Постишева розташовані на схилах вододілу – РГВ відмічалися на глибинах більш 2,3 м.

м. Первомайський

У геоморфологічному плані територія селища являє собою відносно рівну поверхню (плато). Під час маршрутного обстеження у 2009 році було встановлено, що активність процесів підтоплення у межах селища у порівнянні з попередніми роками знизилася. У весняний період рівні ґрунтових вод на ділянках підтоплення знаходилися на глибинах більш 2,0 м від поверхні землі – це вулиці Леніна, 20-років Жовтня, Нова, Юр’єва, Садова, Фізкультурна, 1-го Травня, Гагаріна, Залізнична, в’їзд Канцева.

м. Ізюм

У межах підтоплених територій м. Ізюму у 2009 р. Рівень грунтових вод залишилися практично на попередніх рівнях.

Процес підтоплення знаходить своє розповсюдження у частинах міста, що знаходяться на лівобережжі р. Сів. Донець та її приток Мокрий Ізюмець, Сухий Ізюмець, а також у закруті р. Сів. Донець, на правобережних терасах.

Рівні ґрунтових вод на території, що підтоплюється, знаходяться на глибинах до 2,0 м.

На лівобережжі р. Сів. Донець у межах території, що охоплює західну частину міста (вулиці Павлова, Крестьянська, Цусімська, Шмідта, Орджонікідзе, Підлісна, Червоношахтарська, Ярославська), рівень ґрунтових вод фіксувався на глибині ві 0,2-0,3 м до 1,7 м. У північній та північно-західній частині міста (вулиці Донецька, Республіканська, Горького, Островського, Лермонтова, Чкалова, Кірова) рівень ґрунтових вод був на глибині від 0,4-0,6 м до 1,5 м від поверхні землі, знижуючись до глибин 2,2-2,4 м у напрямку до північної околиці міста (вул. Горянська, Партизанська, кінець вул. Московська та ін.). У північно-східній частині міста (район вулиць Путейська, Крупської, Ульянівська, І. Франко, Червоноармійська) відмічається підтоплення типу «верховодка».

На правобережжі р. Сів. Донець, починаючи практично з південної околиці міста до закрути ріки, на низьких терасах (до підніжжя гори Кременець), рівні ґрунтових вод фіксувалися на глибині до 2,0 м.

смт. Краснопавлівка

У звітному році режимні спостереження, розпочаті у 2007 р., були продовжені. Обстежені вулиці Маяковського, Шевченка, Степова, Комунарська, Миру, Енгельса, Свердлова, Суворова, Петровського, Кутузова.

У смт. Краснопавлівка були завершені роботи з будівництва дренажної системи (згідно проекту інституту «КомунНДІІпроект») та відбулося зниження рівнів ґрунтових вод та скорочення площ підтоплених територій. Фактичне зниження РГВ, як показало обстеження, знаходиться у межах проектних розробок (до 2,0 м). Під час маршрутного обстеження у 2009 році рівень ґрунтових вод відмічався на глибинах більше 1,8-2,0 м.

м. Барвінкове

У межах території міста ділянки, що підтоплюються, знаходяться в заплаві та на перших надзаплавних терасах р. Сухий Торець. У 2009 р. рівні ґрунтових вод були нижче, ніж у попередні роки, але залишалися доволі високими. У весняний період РГВ фіксувалися на глибинах від 0,4 м, влітку знижувалися до глибини 1,5-1,8 м. У прируслових ділянках рівні ґрунтових вод залишаються високими і у літній період – у городах повсюдно спостерігаються зарості вологолюбивої рослинності. При віддаленні від русла ріки рівні ґрунтових вод знижуються. Під підтоплення підпадають вулиці Первомайська, Кірова, Матросова, Штирьова, Пушкіна, Войкова, Калініна, Жовтневої Революції, Б. Хмельницького

У 2009 році рівні ґрунтових вод по всім екстремальним положенням прогнозуються нижче у порівнянні з минулим роком. На жаль, східна частина Харківської області немає надійної спостережної мережі свердловин для проведення вимірів рівня ґрунтових вод. Тому ця частина території немає достовірних даних по очікуванню коливань рівнів ґрунтових вод. Там, де маємо представницьку спостережну мережу, дані вимірів та розрахунків свідчать, що весняні максимальні рівні ґрунтових вод очікуються в усіх районах області, які розташовані на захід від вододілу між басейнами річок Дніпра та Сіверського Донця. Середня величина зниження річних рівнів ґрунтових вод у спостережних свердловинах в порівнянні з 2007 р. складе 0,11 м.

Однак у західній частині Харківської області - на території Краснокутського, Валківського, Нововодолазького, Красноградського районів можливі прояви екзогенних геологічних процесів, що пов’язані з високими відмітками рівнів ґрунтових вод. Такі процеси здатні негативно впливати на життєдіяльність населення, оскільки не виключається можливість активізації процесів підтоплення та зсувів.

Гідрогеологічні умови Харківської області дозволяють вирішувати питання водопостачання практично будь-якого місця за рахунок підземних вод. Балансові запаси підземних вод області складають 1036,51 тис м3/добу. Прогнозні запаси – 3867,8 тис м3/добу. Освоюється водоносний горизонт прісних високоякісних підземних вод – верхньоюрських відкладів.

Загалом зміни у метеорологічній ситуації найбільш відчутно впливають на ґрунтові, тобто, на перші від денної поверхні водоносні горизонти. Зокрема, багаторічна тенденція підвищення температур повітря призводить до поступового підвищення рівнів у межах межирічних ділянок, в той же час внаслідок теплих зим у прирічкових та терасових ділянках часто спостерігаються рівні, які не перевищують нормальних відміток, що особливо характерно для весни та початку літа.

7.2.1. Підземні води: ресурси, використання, якість

Підземні води –важлива частина водних ресурсів Харківської області територія якої розташована на межах Дніпровсько –Донецької западини, що входить складовою частиною у Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн. Підземні прісні води представлені 45 родовищами, з яких на 31 ведеться видобуток води, що використовується для господарсько-питного, виробничо-технічного водопостачання і для забезпечення водою населених пунктів. Мінеральні підземні води території представлені 3 родовищами.

Балансові запаси прісних підземних вод складають – 1036,51 тис. м3/добу. Балансові запаси мінеральних підземних вод складають – 3536 тис. м3/добу. Для видобутку підземних вод використовуються такі водоносні горизонти - Новопетрівський і Межигірський - від 20-30 до 70-100м. (хімічний склад-гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-натрієвий з мінералізацією до 1г/л.), Бучацько-Канівський-60-80м (гідрокарбонатно-кальцієво-магнієвий з мінералізацією 0,5-1,5г/дм3) крейдяно-мергельний – м (гідрокарбонатно-кальцієвий при мінералізації 1-1,5 г/дм3) та сеноман-нижньокрейдяний відм.(гідрокарбонатно кальцієвий, мінералізація води 1г/дм3). Для звітного року характерно продовження зниження загального водоспоживання на території регіону, тобто збереження тенденції, яка має місце за останні 13 років (рис.1).

Рис.1 Порівняльна діаграма загального відбору води з підземних джерел та на ділянках затверджених запасів по Харківській області за роки.

На водозаборах Харкова, працюючих на затверджених запасах, відбір води з палеоцен-верхньокрейдяного водоносного комплексу за звітний період збільшився на 279 м3/добу і склав 3342 м3/добу (експлуатація проводилась тільки на західній околиці міста, на насосній станції 10). В середньому по місту річне підвищення рівнів верхньокрейдяного горизонту склало 0,6 м, у центрі міста приріст рівня характеризувався величиною 0,09 м (свр. 4034), подібний темп зростання рівнів спостерігається на протязі 2-х останніх років. У зв’язку з повним припиненням експлуатації горизонту насосними станціями КП «ВКП Вода», а також скороченням загального відбору води дрібними користувачами, його рівні продовжують мати тенденцію до підвищення, місцями аж до підтоплення (територія 11 насосної станції, абс. відм. рівня в 2009 р. 102,7 м). Найбільш низькі абсолютні відмітки рівнів реєструються в районі н. ст. 1 та н. стм), що, вочевидь, пов’язане з примусовим дренуванням верхньокрейдяного водоносного горизонту. Однак і в цих випадках простежується загальна багаторічна тенденція до підйому рівнів.

Водоспоживання з основного – альб-сеноманського комплексу на ділянках із затвердженими запасами зменшилось на 3425 м3/добу і склало 14274 м3/добу (7,1 % від загальної кількості затверджених запасів в межах міста). При цьому середньорічний рівень по спостережній свердловині 4050 (у центрі депресії) підвищився за рік на 2,2 м. За останні 9 років загальний підйом рівнів комплексу тут склав 22,8 м.

Спостереження за дебітом джерел в м. Харкові протягом звітного року проводились на двох ділянках, розташованих в місцях природного розвантаження водоносного горизонту у обухівських відкладах. Середьорічний дебіт джерела «Шатилівське» в Саржиному Яру залишився на рівні 2008р., джерела по вулиці Мінераловодській – після реконструкції, збільшився майже в 2 рази. Аналіз хімічного складу води проведено по величині загальної жорсткості, сухого залишку та по вмісту нітратів. На 6-ти джерелах міста погіршення хімічного складу не виявлено, хоча за попередні роки відмічалось поступове збільшення загальної жорсткості, сухого залишку і вмісту нітратів в водах джерела «Шатилівське», внаслідок недостатньої захищеності водоносного горизонту обухівських відкладів.