Опорний конспект лекцій з курсу “Товарна інноваційна політика” (стр. 11 )

Поряд з ретельною оцінкою якості отриманих вторинних даних інноваційні маркетологи повинні бути уважними при зборі первинних даних. При цьому необхідно відслідковувати їхню актуальність. Об'єктивність, точність і релевантність – тобто відповідність із цілями дослідження. Часто при зборі первинних даних використають різні методи спостереження за подіями, ситуаціями й. звичайно ж, за людьми, що цікавлять маркетолога-дослідника. Наприклад, виробники продуктів харчування направляють своїх дослідників у супермаркети, на ринки, де можна довідатися про ціни на товари конкуруючих торговельних марок або про те, як демонструється товар різними торговцями, скільки місця займають новий товар на полках.

Банки підбирають місця для своїх філій, збираючи інформацію про рух транспорту, умовах навколишнього району й місцях розташування філій конкуруючих банків.

Музеї оцінюють популярність своїх експонатів по ступені зношування покриття підлоги навколо них.

Виробники нових товарів попередньо перевіряють вплив своєї реклами за допомогою приладів, що дозволяють заміряти рухи й тривалість зупинки ока, частоту пульсу й інші фізичні реакції.

Головними джерелами знань про стан ринку інновацій, які можна одержати із зовнішнього середовища є інформація зафіксована на паперових або електронних носіях. Більша роль приділяється конфіденційної інформації, отриманої шляхом опитування й спостереження.

До інформації на паперових носіях відносять статистичні довідники. Держкомстату України й місцевих органів самоврядування, звіти в центральних і місцевих засобах масової інформації за підсумками річного розвитку економіки. Широко використовуються галузеві періодичні видання й довідники, спеціальні видання інноваційної сфери з автоматизації сучасних технологій, патентні справи й інших. Саме в цих публікаціях можна знайти професійну інформацію щодо інноваційних виробів й об'єктів інтелектуальної власності, а також прямі й непрямі дані про:

-  цільовий ринок і його окремих елементах;

-  конкурентах і потенціальних покупцях;

-  актуальних напрямлень розвитку науково-технічної думки;

-  інноваційних технологій в країні і зарубі жом.

Для інноваційних продуктів з великим експортним потенціалом дуже корисно вивчати зарубіжні довідники, такі як «Kompas», «Europages», «Hamsa business direct».

В міжнародних багатогалузевих довідниках є інформація про різні фірми: географічні координати, телефон(факс, короткий опис предметів виробничої діяльності). Варто відмітити, що в Європі найбільший об’єм інформації відносно окремих фірм подається в національних галузевих довідниках.

Наприклад: « Електрична промисловість Німеччини», «Хто виробляє станції у Швейцарії» й ін.

Сьогодні більші можливості для якісно нового інформаційного забезпечення інноваційної діяльності створює глобальна мережа Інтернет. Вона дає можливість оперативно збирати статистику про товарний ринок, його учасників, продуктах, цінах, стандартах й ін. Найбільш відомими базами даних для збору технічної економічної інформації є:

·  «Data Star» (Швейцарія)

·  «Dualog» (США)

·  «Qnestel» (Франція)

·  «Otbit»(Великобританія)

Інформацію про стан світової торгівлі можна одержати в розділі «World Tradk Statistes»(Host Data Star). Через комп'ютерну мережу Internet можна одержувати більші масиви маркетингової інноваційної інформації.

Першою великою асоціацією, що надає різноманітні інформаційні послуги в рамках комп'ютерного сервісу, є компанія «I. P. Sharp» (штаб-квартира — у Торонто), заснована в Канаді в 1964 р. Зараз це ТНК (транснаціональна компанія), що має 60 відділень в 22 країнах. Компанія створила найбільший у світі банк статистичних даних у різних областях – комерції, економіці, науці й техніці, доступних для широкого кола користувачів міжнародних телекомунікаційних способів зв'язку. Загальна кількість баз даних (БД) – 100 млн., а кількість у них тимчасових рядів (показників), які зберігаються, – 50 млн.

В 1976 р. «I. P. Sharp» організувала власну телекомунікаційну мережу Ipsanet. Ця мережа підключена до діючих мереж: «Telenet», «Tumnet», «Telepac», «Datex-P», «Patapac», PCC й «Transpac», що дозволялось організувати прямий доступ до даних «I. P. Sharp» з 600 міст Канади по таких напрямках, як економіка, енергетика, авіація, страхові операції.

У базах даних «Bihist» перебувають тимчасові ряди статистичних показників більш ніж 130 країн, які визначають динаміку їхнього національного доходу, демографічного розвитку, платіжні баланси, обсяги виробництва й споживання основних товарів.

База IFS містить статистичні дані по міжнародній фінансовій діяльності. База MEL — статистичну інформацію з макроекономічних показників країн Європи.

Функцією БД «Surundt» є інформаційне забезпечення прийняття рішень у сфері інвестиційної політики. У цієї БД зберігається інформація про стан інвестиційного клімату й ступеня ризику здійснення великомасштабних ділових операцій на ринку товарів.

База SITC містить дані про торгівлю 3000 товарів.

У базі WDEBT є дані по фінансовій заборгованості більш ніж 100 країн, складені на основі інформації Міжнародного банку реконструкції й розвитку.

База «ITF» містить дані про борги країн, що розвиваються, база «MRATE» - інформацію про стан валютних ринків.

База «Currenc» y відслідковує валютно-фінансові курси провідних валют.

Крім статистичної інформації компанія «I. P. Sharp» надає послуги по використанню методів прогнозування й економіко-математичного моделювання й всі процедури статистичної обробки інформації.

Іншим великим інформаційним центром є американська компанія «Predicasts», заснована в 1970 р. у США (Кливленд, штат Огайо). Її відділення поширені по усьому світі. Компанія надає інформаційні послуги по таких напрямках, як бібліографія, статистика, програмне забезпечення, навчання й підвищення кваліфікації.

Бібліотечний відділ центра «Predicasts» акумулює головним чином первинну інформацію з економічних питань.

Відділ статистичних публікацій готовить видання економічних прогнозів, які передаються споживачам як попередня інформація з науковою обробкою на основі обліку динаміки нагромадження патентних фондів.

«Predicasts» за допомогою АБД й Internet публікує такі щомісячники: «Predicasts Overview of Technolog» й «North American Weekly Report». Публікуються щотижня «Technical Survey» й «Marceting ideas». Це перелік найцікавіших маркетингових видань, подібних видань у світі випускається набагато більше.

АБД фірми «System Development Corp» (США) забезпечує діалоговий пошук інформації в 47 БД, що містять науково-технічну, комерційну й патентну інформацію загальним обсягом 55 млн. документів.

LC/LINE представляють бібліотечні каталоги Бібліотеки конгресу США й Національної бібліотеки Канади починаючи з 1973 р. обсягом 1700 тис. документів. Подібна інформація утримується в АБД Британській компанії «Pergamon-injoline»

З економічних БД найбільший інтерес представляють «Wowdun & Bradstreets who owns whom», де утримується довідкова й цифрова інформація про найбільші компанії світу (обсяг — 25 тис. документів).

БД ZLC-ZINC «Lend and Cadmium» містять бібліографічну й реферативну інформацію про Zn, Pb, Cd, Sn починаючи з 1975 р. (обсяг — 28 тис. документів). Згідно світовим даним, ці види елементів з 2020 р. попадають у розряд зникаючої сировини.

БД «Iordans-Iordanwatch» містить поточну довідкову й цифрову інформацію з комерційної й фінансової діяльності компаній Великобританії (обсяг — 1600 тис. документів).

Комунікаційні системи Західної Європи складаються в основному з національних систем, які в більшості випадків виконують функції регіональних і міжнародних. Наприклад, «International Packet Service» забезпечує Великобританію, Барбадос, Бермудські Острови, Канаду, Німеччину, Ізраїль, Японію, США; «Esanet» — Данію, Італію, Швецію, Марокко, Великобританію; «Scanet» — Данію, Фінляндію, Норвегію, Швецію.

У границях ЄЕС із 1980 р. працює об'єднана кабельна мережа «Europet», що має доступні власні БД. Наприклад, БД «Cronos» містить бібліографічні дані по економічних питаннях.

Кабельні системи одержали розвиток й в інших країнах: у Японії — «Venus», у Бразилії — «Transdata» й ін. Ці канали зв'язку належать великим ТНК, вони з'єднують центральні служби з філіями й місцевими сервісними бюро. Інформація із БД надходить до місцевих споживачів безпосередньо по прямому каналі зв'язку або через брокерів.

При нерегулярному користуванні послугами інформаційного ринку необхідно звертатися до брокерів, оскільки використання власного термінала або самостійний пошук інформації набагато дорожче.

Функції брокерів виконують дистриб'ютори баз, а також державні й частки бібліотеки. Брокери надають такі види послуг, як консультації по телефоні, переклади, добірку матеріалів й ін.

Більші АБД по економічної інформації функціонують у Німеччині. Вони використають вітчизняні й закордонні програмні комплекси. Наприклад, система «Data Trieve» працює реляційним способом пошуку інформації й має фіксовану довжину запису в інформаційних файлах. Система «Mimer» може діяти практично на всіх мовах програмування, що зручно для об'єднання програм для різних БД.

В Інституті дослідження ринків Угорщини розроблена АБД «Golem», призначена для обслуговування зовнішньоторговельних підприємств. АБД містить інформацію з різних товарних груп: верстатам, сільськогосподарським машинам, робототехніці, шкіряним виробам, вантажним автомобілям, взуттю. На основі АВД публікуються експрес-бюлетені, коротко й середньострокові прогнози угорської економіки по важливих товарних ринках, використовуючи методи економіко-математичного моделювання.

Для ефективного використання перерахованих БД Україні необхідно швидше адаптуватися у світовому інформаційному просторі. Маркетингові служби підприємств, що здійснюють активну товарно-інноваційну політику, повинні самостійно й з державною допомогою освоювати інформацію світових АБД.