Опорний конспект лекцій з курсу “Товарна інноваційна політика” (стр. 1 )

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Опорний конспект лекцій

з курсу “Товарна інноваційна політика”

для студентів 5 курсу навчання

спеціальності “Маркетинг” за рівнем “Магістр”

Усі цитати, цифровий і фактичний Затверджено

матеріал, бібліографічні відомості пере - на засіданні кафедри

вірені, написання сторінок відповідає маркетингу. Протокол

стандартам. Зауваження рецензентів № від

ураховані. 2011 року

/підпис укладача/

ОДЕСА ОДЕУ 2011

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Опорний конспект лекцій

з курсу “Товарна інноваційна політика”

для студентів 5 курсу навчання

спеціальності “Маркетинг” за рівнем “Магістр”

ОДЕСА ОДЕУ 2011

Вступ

Сучасна ринкова економіка характеризується динамічністю і нестабільністю процесів, що відбуваються на ринку (постійними на ринку є тільки зміни). Економіка перехідного типу, характерна для України, як і для інших країн ринкових перетворень, що вступили на цей шлях, відрізняється підвищеним рівнем нестабільності, який можна охарактеризувати частотою змін вектору розвитку (за величиною і напрямком). Підприємства, для того щоб вижити і розвиватися, змушені адаптуватися до цих змін. Природним засобом динамічного приведення у відповідність внутрішніх можливостей розвитку зовнішнім, які генеруються ринковим середовищем, є інновації.

Аналіз тенденцій економічного розвитку у світі доводить, що інноваційний шлях є найбільш перспективним як для окремих підприємств, так і для економіки країни в цілому.

Ефективність товарної політики підприємства у сучасному суспільстві досягається не тільки розвитком науки і промисловості, але й забезпеченням ефективного перебігу всього інноваційного циклу, однаково важливими компонентами якого є отримання нових знань, їх використання у виробництві, подальша комерціалізація та дифузія на ринку. Оскільки таке використання здійснюється з метою отримання тривалих конкурентних переваг на ринку кінцевої продукції, то всі етапи інноваційного циклу знаходяться в площині істотного впливу інформаційних, організаційних, фінансових та інших ринкових чинників.

Працівники маркетингових служб нині забов'язані вміти опрацьовувати функціонально-економічне обґрунтування інноваційного продукту, давати кваліфіковані рекомендації щодо дизайну та стилю нового товару, використовувати сучасні методи та прийоми генерування ідей.

Слід відзначити, що інноваційна діяльність потребує не тільки значних інвестицій і здійснюється в кілька етапів, а водночас це суто творча діяльність, що в ній фінансові ресурси не завжди є вирішальними. Поряд з ресурсами потрібні ще й засоби ефективного маркетингового забезпечення, а також засоби, що поєднують у собі науковий пошук та мистецтво маркетингу.

Метою дисципліни «Товарна інноваційна політика» є вивчення головних напрямків розширення функцій маркетингу в стратегічному плануванні інноваційного процесу для створення комерційно вдалих товарів. Вивчення цієї дисципліни забезпечить майбутнім магістрам та спеціалістам з маркетингу знання засадничим положень товарної інноваційної політики, показати необхідність та ефективність широкого застосування результатів наукових досліджень, технологічно гнучких виробництв, засобів сучасного маркетингу нововедень у створені конкурентоспроможних видів товарів.

Саме ці питання висвітлює пропонований конспект лекцій.

Опорний конспект лекцій містить 5 тем, які включенні в типову програму за фахом «Маркетинг»:

1. Оцінювання комерційних перспектив інноваційного продукту.

2. Планування та організація створення нового продукту.

3. Сучасні методи та засоби генерування ідей інноваційних товарів.

4. Функціонально-вартісне обґрунтування інноваційного товару.

5. Дизайн нового товару.

У кінці кожної теми наводяться контрольні питання для повторення матеріалу і закріплення знань, а в кінці опорного конспекту ще й контрольні тести, які можна використовувати для контрольного опитування після закінчення читання лекції і проведення практичних занять з відповідних тем, а також, при проведенні заліків та іспитів. У кінці конспекта лекцій також наведений список використаної та рекомендованої літератури для бажаючих глибше вивчити окремі аспекти товарної інноваційної політики підприємства.

Зміст

Тема 1. Оцінювання комерційних перспектив інноваційного продукту.

1.1 Основні поняття та зміст інноваційної діяльності

1.2. Класифікація інновацій

1.3 Інноваційний маркетинг

1.4 Інформаційне забезпечення розробки нових товарів

1.5 Організаційне забезпечення інноваційного процесу

1.6 Критерії оцінювання ринкових перспектив інноваційного продукту

1.7 Роль служби маркетингу при розробці нового товару

Тема 2. Планування та організація створення нового продукту.

2.1 Визначення та класифікаційні ознаки нової продукції.

2.2 Продуктова лінія та асортиментний набір

2.3 Планування продукції та етапи розробки нового товару

2.4. Приклад процесу розробки нової продукції в автомобілебудівництві

Тема 3. Сучасні методи та засоби генерування ідей інноваційних товарів.

3.1. Загальна класифікація методів рішення інноваційних задач

3.2 Методи прогностики

3.3 Логічні методи

3.4 Евристичні методи

3.5. Метод інверсії

3.6 Системи автоматизованого проектування продукції

Тема 4: Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) інноваційного товару

4.1 Сутність, принципи і організація робіт по ФВА

4.2 Основні етапи проведення ФВА

4.3 Приклад проведення ФВА виробу «Кабельні введення»

Тема 5. Дизайн товару

5.1 Поняття і роль дизайну в розробці товару

5.2 Оформлення товару

5.3 Засоби, використовувані при розробці продукту і втілюючи зовнішність продукту

Контрольні тести по темам

Список використаної і рекомендованої літератури

Тема 1. Оцінювання комерційних перспектив інноваційного продукту.

Програмна анотація: основні поняття та зміст інноваційної діяльності; класифікація інновацій; інноваційний маркетинг; інформаційне забезпечення інноваційної діяльності; організаційне забезпечення інноваційної діяльності; критерії оцінювання ринкових перспектив інноваційного розвитку.

Ключові поняття: інновація, нововведення, інноваційний процес, інноваційна діяльність, інноваційна політика, потенціал підприємства, класифікація інновацій, інноваційний маркетинг, інформаційне, організаційне та маркетингове забезпечення інноваційного процесу, критерії оцінювання.

1.1 Основні поняття та зміст інноваційної діяльності.

Установлення конкурентного кола аспектів, характеризуючих сутність будь-якого поняття є початковим моментом для формування цілей структури і обєму подальших досліджень. Тому ми приділяємо таку увагу дослідженню сутності базового поняття «інновація».

Tepмін iнновацiя походить від латинського слова iппоvаrе, що означає: "поновлюватися" або "змінюватися". В анг­лiйськiй мові використовуються спорiдненi слова "to innovate" (запроваджувати нове, робити зміни), "innovation" (нововве­дення), "innovator" (новатор). У відомому тлумачному англійському словнику термін "iнновацiя" трактується як" ... нова ідея або метод, що впроваджується на етапі виготовлення чо­гось... Згідно з Оксфордським Англійським Словником (ОЕD) (1989, СТ. 997-998) загальне поняття "вве­дення новинок" та "представлення чогось нового" беруть свій початок ще у шістнадцятому столiттi. Поняття інновації ви­користовувалось також в контексті "політичної революції, повстання чи бунту", проте таке трактування категорії не використовується починаючи з вiсiмнадцятого століття. ОЕD розглядає визначення інновації з точки зору "комерційного використання", а саме, "дiяльнiсть пов'язана iз представлен­ням нового товару на ринку; товар, який щойно з'явився на ринку". Отже, поняття інновації безпосередньо пов'язане з поняттям зміни, нового, реформи або ідеї, що розглядається як нова. У свiтовiй практиці існує біля сотні різних визначень терміну "iнновацiя".

В ширшому розумiннi, iнновацiя стосується не лише виробників чи розповсюджувачів товарів та послуг, які працюють в комерційному ceктopi. Органiзацiї вcix трьох piвнів влади, а саме: законодавчої, виконавчої i судового права, а також організації освіти, охорони здоров'я i вcix галузей некомерційного сектору також повинні здійснювати нововведення, щоб йти на зустріч умовам, що змінюються, i навіть передбачувати їх.

Деякі автори розглядають iннавацію як загальний процес, який не обов'язково базується на науці, технології чи вина­ходи. Нова ідея, впроваджена в комерційну дiяльнiсть, не обов'язково повинна бути технологічною, щоб мати соціальну та економічну цінність. За характером iнновацiя може бути та­кож органiзацiйною та соціальною.

В сучасному розумiннi на сьогоднiшнiй день, поняття інновація охоплює не лише нові товари, але й iншi досягнення. Тому, інновація - це також зміна в процесах, таким чином старі товари виготовляються новими способами. Новинки, спричинені iнновацiями, можуть мати місце в сфері послуг чи в системах управління та маркетингу, завдяки яким товари та послуги створюються та розповсюджуються.

Спираючись на класичну теорію інновацій, український вчений стверджує: "Інновація як економічна категорія, це не просто поняття, що означає будь-яке нововве­дення, а нова функція виробництва. Це - зміна технології ви­робництва, яка має історичне значення i є необхідною. Iнно­вацiя становить стрибок від старої виробничої функції до нової, але не кожне нововведення, нове виробництво є інновацією". Тобто наступною важливою ознакою інновації є її науково-технічна новизна i здатність до виробничого засто­сування. Ю. Бажал слушно акцентує увагу на здатності інновацій до матерiалiзацiї у нові технічно досконалі види промислової продукції, засоби i предмети праці, технології i організації виробництва. [3]

Відповідно до міжнародних стандартів, які викладені у Ке­рiвництвi Фраскатi "Пропонована стандартна практика для об­стежень досліджень i експериментальних розробок" редакції від 1993 року, а також у "Методиці збирання даних щодо технологічних iнновацiй", прийнятих у 1992 році в Осло, існує на­ступне трактування терміну "інновація" : "інновація - це кінцевий результат iнновацiйної дiяльностi, що знайшов втілення у вигляді нового або вдосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або вдосконаленого технологічного процесу, що використовується в практичній дiяльностi, або в новому пiдходi до соціальних послуг. Орієнтуючись саме на статичний аспект терміну «інновація», вищенаведена дефініція відокремлює продуктові та процесні інновації.