4 удж. Аддзöй производнöй кывдiна кывъяс да тöдчöдöй, кутшöм кывартмöдан способöн найö артмöмаöсь.
1) И кодзувкотъясö быттьö пöрины няньла мунысьяс, а водзын лöзалысь Урал мусюрыс аслас Сабля йывнас – налöн карö: жöдзöны-жуöны, а кор на и воасны карöдзыс (Г. Юшков). 2) Пылльысигас шуштöмыс босьтлiс, но эз сэтшöма шувгысь да дзуртысь вöрсьыс, кутшöма сьöлöм вылас сьöкыдсьыс (Г. Юшков). 3) Синбöжалiс сiйö Ревеккаöс да нюмъёвтiс, здук-мöд мысти ышловзьöм сорöн сьылыштiс … (Г. Юшков). 4) Кутшöмкö олöм жö пуксис! Талуныс кыдзкö-мыйкö кольö, аскиыс бара повзьöдчö (Г. Юшков). 5) И водзö эз нин вöв сьöкыд вежöртны, кыдзи да мый: тодас дозмöръясыс быдтысьöны, гожöмсö коллялöны, арланьыс тод эсыладорас петöны, быдсяма вотöснас чöсмасьöны, а таладорас, нöрысас татчö, пуртiкасьны волывлöны, (…) (Г. Юшков).
2 №-а вариант
1 удж. Сетöм кыв тэчасъяссьыс торйöдöй артмöм да артмытöм кывдiна торъякывъяс. Гöгöрвоöдöй тэчасногсö:
а) эмакывъяс пöвстын:
шуöмсö помавны, позянлун ветлыны шойччыны, понöляинö петны, кытшов вöчны, чунь йöрыш, вуджöръяс саймовтчалiсны, яналöмсö дзебны, сикöтш ньöбны, кажитчана висьт, дзоньвидзалун вöсна тöждысьны, пасйöд вöчны, витöд судтаас овны, бур мöвп, вöрышталöмсö кодлыськö казявны;
б) кывбердъяс пöвстын:
пановтны воча кывнас, сюр пöла кöр, еджыд ён пуяс, матыс сиктъяс, паськыд ён морöса сьöд пон, сöстöм енэж, сиктсайса пожöма яг, зарни чунькытш, йöвва кодь гудырлöз енэж, пемыдвеж синъяса ныв, верстьö морт, еджгов нитшка сус вöр, лöзоват рöма дзоридзьяс, лымйöсь гын сапöга, эзысь кодзувъяс, чим сьöд тусьяса розъяс, берегпöлöнса векньыдик видзьяс, кокувса посни изъяс, мелi кыв;
в) урчитанъяс пöвстын:
тырвыйö бур ногöн уджаывны, дыр узьны, шур-шар пырны, рытладорыс зэрмис, жбыр лэбзьыны, повзьöмпырысь пырны, ярскöба шуны, шытöг пуксьыны, ньöжйöникöн мунны, весьшöрö виччысьöмыс лои, вель ыджыд керка, кыккокйыв сувтны, орччöн сулавны, гурйыв восьтны öдзöс, кокниа лолыштны, шыч ни рач бергöдчыны, муртса петкöдчыны;
г) кадакывъяс пöвстын:
ас кежас нимкодясьыштны, чöскыда сывкмунны-унмовсьыны, визьёвтiс юрас чайтöм, бура артасьны-лыддьысьны, (эз аддзы коланаöн) быть лунйыны, веж тундраöн нимкодясьны, буртор висьтавны, ай-мам бурсиöны, пыравлыны шонтысьыштны керкаö, водзджык шыасьны, матiгöгöр вöрсö кытшовтны, мелiа вочавидзны, кывнас печласьны.
2 удж. Юклöй торъякывъяссö кыв артмöдан суффикс сикасъяс серти:
- абу продуктивнöй суффикса, кулöм форманта кывъяс;
- малопродуктивнöй суффикса кывъяс;
- продуктивнöй суффикса кывъяс;
- грамматикализуйтчан элементъяса (суффиксоида, вторичнöй суффикса) кывъяс;
- рочысь пырöм суффиксъяса кывъяс.
лышкыда, гундыр, лайкан, кырула (туй), кымрасьны, дзирня, висьысь, кöвтым, кырпöлöнса, Визинчи, кыйöмтор, пыдна, мудзвылысь, корöсь, шöрöм, повзьытöмлун, помтöм-дортöм, папо, чомöр, энька, шойна, нимкыввидзны, чипыш, няйтöсь, сярган, пöжас, сёрнитчöм, кымöс, томулов, сынан, выйöсьсьыны, рузум, лыддьысьöм, шемöс, мöвпышттöг, ворга, репас, киподтуй, нюмъёвтны, туялысь, пыкöд, мöдарпомса, казьтылантор, латшкöс, уджаланiн, пасьтала, йöрыш, дöрöмпу, чомöр.
3 удж. Тöдчöдöй, кутшöм бала сертиыс артмöмаöсь торъякывъясыс. Кыдзи петкöдчöны кывартмöдысь йитöдъяс? Кутшöм кывъяс котыртчöны кывартмöдан позйö? Тшупöд-тшупöдöн сувтöдалöй кывдiнъяссö.
мöвпыштавлöм, мöвпыштны, мöвпалантор, мöвпавны, мöвпыштавлöмторйыс, мöвп, мöвпыштавны, мöвпалысь, мöвпалöм.
4 удж. Аддзöй производнöй кывдiна кывъяс да тöдчöдöй, кутшöм кывартмöдан способöн найö артмöмаöсь.
1) Пöсялöм мыш вылас сэки зэр моз гылалiс лысва, и сэтшöм любö вöлi кывны тайö ыркыдсö (И. Торопов). 2) Но войыс кольны кутiс, асъя кыа гöрдыс оръясис да биавижöн воссялiс, а ай сюзь некöн на эз тыдав (Г. Юшков). 3) Джоджöдзыс öшалан гöрд нойöн вевттьöм пызан сайын пукалiс шöри поткöдöм юрсиа, кыз ныр-вома да чукырзьöмысла мылькъя син гуранъяса морт (Г. Юшков). 4) Восьлала, видзöда ыбъяс вылö да зэвта вежöрöс, уджала öти сайысь и нырбордъяснам, думсьым апала чöскыд му кöрсö, унаысь лыддьывлі, зумыдлун пö сійö мортыслы сетö, а лябджыкъяссö пö (коді первойысь на) весиг кольмöдö (Е. Рочев).
ЗАЧЕТ КЕЖЛÖ ЮАЛÖМЪЯС (3-öд семестр)
1. Морфология кыдз наука. Сылöн велöдантор да могъяс. Морфология мукöд кывтуялысь наукаяс пöвстын.
2. Морфемика, сылöн велöдантор да могъяс. Морфемика кыдзи кывлöн шöракостса (промежуточнöй) тшупöд.
3. Морфемика йылысь понятие. Морфемаяслöн видъяс.
4. Кыввуж да аффиксальнöй морфемаяс. Суффиксальнöй морфемаяслöн сикасъяс.
5. Кывдiн йылысь понятие.
6. Морфемаяскостса системнöй йитöдъяс.
7. Грамматическöй омонимия да синонимия.
8. Морфемаяслöн шы тэчас. Кыввуж да суффиксальнöй морфемаяскостса фонетика боксянь торъялöм.
9. Морф йылысь понятие. Морф да морфема коми кывйын.
10. Коми кывйын морфонологическöй процессъяс.
11. Торъякывлöн морфемнöй состав. Коми кывлы медся лöсялана торъякывлöн модельяс.
12. Нимкывъяс да кадакывъяскостса тэчас борксянь торъялöм.
13. Кывъяслöн типологическöй классификация. Кывлöн тип йылысь понятие.
14. Коми кывлöн морфологическöй тип.
15. Торъякыв форма йылысь понятие. Вежласьöм йылысь понятие.
16. Парадигматика, сылöн подув понятиеяс.
17. Грамматическöй вежöртас, грамматическöй форма, грамматическöй категория.
18. Парадигма йылысь понятие.
19. Торъякыв формаяслöн лексико-грамматическöй классификация: подув принципъяс.
20. Кывсикасъяс йылысь понятие.
21. Коми кывсикасъяслöн система. Асшöр да отсасян кывсикасъяс. Подув да сорвыв кывсикасъяс.
22. Коми кывсикасъяслöн дженьыд история. Водзö сöвмöм туйяс.
ЭКЗАМЕН КЕЖЛÖ ЮАЛÖМЪЯС (4-öд семестр)
1. Морфология кыдз наука. Сылöн велöдантор. Морфологиялöн подув понятиеяс: грамматическöй форма, грамматическöй вежöртас, грамматическöй категория.
2. Морфемика, сылöн велöдантор. Морф да морфема йылысь понятие. Морфемаяслöн видъяс. Морфонологическöй процессъяс.
3. Кывъяслöн типологическöй классификация. Коми кывлöн морфологическöй тип.
4. Торъякывъяслöн лексико-грамматическöй классификация. Коми кывсикасъяслöн система.
5. Эмакывлöн лексико-грамматическöй кывчукöръяс. Эмакывлöн грамматическöй категорияяс.
6. Индан-аслан склонение.
7. Кывберд кыдзи кывсикас. Кывбердлöн лексико-грамматическöй кывчукöръяс да грамматическöй категорияяс.
8. Лыдакыв кыдзи кывсикас, сылöн лексико-грамматическöй кывчукöръяс. Лыдакыв субстантивируйтчöм.
9. Нимвежтас кыдзи кывсикас, сылöн разрядъяс.
10. Эмакыв вежысь нимвежтасъяс, налöн разрядъяс да грамматическöй категорияяс.
11. Эмакыв вежысь нимвежтасъяслöн склонение.
12. Кывберд, лыдакыв да урчитан вежысь нимвежтасъяс.
13. Кадакыв кыдзи кывсикас. Кадакывлöн лексико-грамматическöй кывчукöръяс. Вуджан да вуджтöм кадакывъяс.
14. Кадакывлöн грамматическöй категорияяс. Морт да да лыд категория.
15. Спряжение йылысь понятие. Подув да соссян спряжение.
16. Наклонение категория. Юöртана наклонение, сылöн модальнöй вежöртасъяс.
17. Тшöктана наклонение.
18. Кад категория. Öнія кад: парадигма да функцияяс.
19. Коми кывлöн локтан кадъяс: парадигмаяс да функцияяс.
20. Коми кывлöн колян кадъяс. Синтетическöй да аналитическöй формаяс, налöн функцияяс.
21. Залог категория. Активнöй да тшöктана залогъяс.
22. Коми кывйын рефлексивнöй залог.
23. Коми кадакывлöн действие мунанног петкöдлöм (вид категория).
24. Кадакывлöн вежласьтöм формаяс (общöй характеристикаяс).
25. Коми инфинитив.
26. Шöркыв кыдзи кывсикас. Активнöй да пассивнöй вежöртасъяс.
27. Ногакыв, сылöн подув формаяс да функцияяс.
28. Урчитан кыдзи кывсикас. Урчитанлöн лексико-грамматическöй кывчукöръяс.
29. Отсасян кывсикас. Кывбöр.
30. Отсасян кывсикас. Кывйитöд.
31. Отсасян кывсикас. Кывтор.
32. Междометие. Модальнöй кывъяс.
33. Кывартмöм кыдз наука, сылöн велöдантор да мукöд кывтуялысь наукаяскöд йитöдъяс.
34. Кывартмöмлöн подув понятиеяс: производность, мотивированность, кывартмöдан вежöртас, кывартмöдан тип, кывартмöдан способ.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 |


