Збірник опорних конспектів із дисципліни «Акушерство», розділ «Фізіологічне акушерство» (стр. 12 )

4.  Хірургічна санація вогнища інфекції.

5.  Нормалізація функції кишківника та раннє ентеральне харчування.

6.  Своєчасна корекція метаболізму під постійним лабораторним контролем.

7.  Антибактеріальна терапія під постійним мікробіологічним контролем.

Післяпологовий (лактаційний) мастит – самостійне післяпологове септичне захворювання, запалення молочної залози. Збудником, як правило, є патогенний стафілокок.

Мастит буває: серозний, інфільтративний та гнійний.

Причини лактаційного маститу

-  Проникнення інфекції через тріщини сосків;

-  Травма молочної залози (грубе неправильне зціджування);

-  недостатність зціджування при гіперлактації;

-  лактостаз (застій молока).

Мастит завжди починається гостро. Температура 38-39º, з’являються симптоми загальної інтоксикації (головний біль, слабкість, задишка, сухість в роті, спрага, біль у всіх м’язах). Місцево – молочна залоза різко збільшена, набрякла, на ній різко виражені підшкірні вени, є ділянка гіперемії; пальпується щільний болючий інфільтрат без чітких контурів; молоко виділяється погано, смоктання та зціджування – болючі.

Лікування:

при серозному та інфільтративному маститі рекомендоване:

-  негайне зціджування молочної залози сторонньою людиною;

-  молочна залоза повинна знаходитися в піднятому стані, щоб не було застійних явищ в нижніх її ділянках;

-  холод (на 20 хвилин через 20 хвилин 4-6 разів);

-  обмежити вживання рідини, гарячої їжі.

при гнійному маститі рекомендоване:

-  негайна госпіталізація;

-  хірургічний розтин та дренування рани;

-  протизапальна та антибактеріальна терапія.

Мастит не є протипоказанням для грудного вигодовування, якщо гній та кров не виділяються через сосок або здорова інша молочна залоза.

Профілактика післяпологових септичних захворювань

Це насамперед чітке дотримання всіх правил асептики та антисептики в пологових стаціонарах; виконання вимог режимних наказів, що регламентують роботу пологових стаціонарів; раннє виявлення септичних ускладнень у породіль та щонайшвидше повноцінне їх лікування.

Реабілітація породіль, що перенесли септичні захворювання

Така жінка береться на диспансерне облік та протягом року спостерігається терапевтом та гінекологом. Їй проводяться:

-  патронаж вдома;

-  контрольні лабораторні дослідження;

-  профілактичне лікування хронічних запальних процесів.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1.  Що таке післяпологовий період?

2.  Які зміни відбуваються в організмі жінки в цей час?

3.  Що таке інволюція статевих органів?

4.  Що таке лактація?

5.  Від чого залежить кількість молока?

6.  Назвіть «10 кроків» грудного вигодовування?

7.  Назвіть переваги грудного молока?

8.  Що таке контакт «шкіра до шкіри», «очі в очі»?

9.  Як спостерігається породілля в пологовому будинку?

10.  Які вам відомі відхилення від нормального перебігу післяпологового періоду?

11.  Які шляхи поширення інфекції в організмі?

12.  Яка класифікація післяпологових септичних захворювань?

13.  Назвіть захворювання І етапу. їх клініку та принципи лікування;

14.  Назвіть захворювання ІІ етапу. їх клініку та принципи лікування;

15.  Назвіть захворювання ІІІ етапу. їх клініку та принципи лікування;

16.  Назвіть захворювання ІV етапу. їх клініку та принципи лікування;

17.  Яка клініка та лікування лактаційного маститу.

ТЕМА 4.1. «ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ І ВАГІТНІСТЬ. БАГАТОПЛІДНА ВАГІТНІСТЬ»

ПЛАН

1.  Особливості перебігу вагітності при супутніх захворюваннях.

2.  Вагітність і серцево-судинні захворювання.

3.  Вагітність і хвороби нирок.

4.  Вагітність і анемія.

5.  Вагітність і цукровий діабет.

6.  Вагітність і гінекологічні захворювання.

7.  Вагітність і інфекційні хвороби.

8.  Вагітність і СНІД.

9.  Ізоантигенна несумісність крові матері та плода (Rh-конфлікт).

10.  Суть поняття. Механізм виникнення. варіанти розташування в матці.

11.  Діагностика. Перебіг вагітності.

12.  Ведення пологів, можливі ускладнення.

В даному випадку ми маємо справу не просто з вагітною, а з хворою жінкою. На тлі зміненої психіки під час вагітності (страх очікуваних пологів, емоційна лабільність) виникають психогенні порушення та стресові стани з приводу захворювання, що має місце. Таке ситуація ускладнює не тільки перебіг вагітності, а й перебіг основного захворювання. Спілкування з такою жінкою утруднюється, вона потребує особливого, бережного ставлення до себе.

Особливості перебігу вагітності на тлі супутніх захворювань

1.  Вагітність ускладнює перебіг супутніх захворювань, майже завжди загострюючи хронічний їх перебіг.

2.  Вагітність змінює клініку супутніх захворювань, їх перебіг, ускладнює діагностику.

3.  Супутні захворювання завжди ускладнюють перебіг вагітності, викликаючи гестози, хронічну гіпоксію плода, фето-плацентарну недостатність.

4.  Ускладнюється лікування супутніх захворювань, так як деякі ліки категорично протипоказані вагітним.

5.  Окремі супутні захворювання є прямим протипоказанням для виношування вагітності (гострий ревматизм, сифіліс, туберкульоз, онкологічні захворювання).

ВАГІТНІСТЬ І СЕРЦЕВО-СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ.

серед причин материнської смертності під час вагітності і пологів серцево-судинні захворювання займають перше місце, тому що вагітність створює значне додаткове навантаження на серцево-судинну систему:

-  додатковий матково-плацентарний круг кровообігу;

-  збільшення об’єму циркулюючої крові (ОЦК) на 30-50%;

-  підвищення внутрішньочеревного тиску;

-  зміна положення серця (зміщення вправо);

-  перегин легеневої артерії (внаслідок підняття діафрагми маткою).

У здорових жінок всі ці навантаження компенсуються за рахунок механізмів адаптації. У хворих вагітних виникають ускладнення, небезпечні для їх життя.

Серед серцево-судинних захворювань найнебезпечнішими для вагітних є вади серця (природжені та ревматичного походження). У всіх цих жінок з ранніх термінів вагітності з’являється біль в серці, задишка, тахікардія, акроціаноз, набряки. З ростом терміну вагітності стан жінки погіршується. Після 20 тижнів може розвинутися серцево-легенева декомпенсація, набряк легень.

Вагітність можна намагатись зберегти в разі недостатності мітрального клапану, але лише під ретельним наглядом кардіолога. У випадках мітрального стенозу, аортальних вад серця та активної фази ревматичного процесу виношування вагітності протипоказано. Питання про можливість виношування вагітності вирішується виключно в спеціалізованих кардіологічних стаціонарах у відділеннях для вагітних, там же переважно проводиться і розродження.

В разі наявності у жінки серцевої патології сумісної з вагітністю вагітна спостерігається в жіночій консультації щотижнево, обстежується кардіологом, профілактично госпіталізується в термінах 10-12, 27-28 тижнів вагітності, а з 36 тижнів – до пологів. Спосіб розродження – переважно кесарський розтин.

Якщо перебіг вагітності супроводжується гіпертонічною хворобою, у жінки майже завжди розвиваються пізні гестози, що вже само по собі є небезпечним фоном для розвитку внутрішньоутробного плода. В таких випадках на тлі погіршення стану (високий тиск, головний біль, запаморочення, порушення зору) обов’язково розвивається хронічна гіпоксія та гіпотрофія плода, фето-плацентарна недостатність. Така жінка повинна ретельно спостерігатись у терапевта, обстежуватись та лікуватись в умовах стаціонару, так як звичні гіпотензивні засоби шкідливо впливають на розвиток матково-плацентарного кровообігу, багато з них протипоказані під час вагітності.

ВАГІТНІСТЬ ТА ХВОРОБИ НИРОК.

Найчастіше у вагітних спостерігається пієлонефрит (20%). У таких жінок вагітність ускладнюється:

-  пізні гестози – 50%;

-  невиношування, переривання вагітності – 15%;

-  внутрішньоутробна гіпоксія, гіпотрофія плода – 15%.

Всі вагітні з захворюваннями нирок входять до групи високого ризику. Під час спостереження у жіночій консультації щотижнево контролюється аналіз сечі; 3-4 рази за вагітність проводиться профілактична госпіталізація та лікування хронічного процесу. Розродження у таких жінок бажано природними пологовими шляхами: кесарський розтин не бажаний з огляду на можливість розповсюдження інфекції, що постійно знаходиться в сечовивідних шляхах та можливості септичних ускладнень.

ВАГІТНІСТЬ І АНЕМІЯ.

Анемією (малокрів’ям) у вагітних вважається стан, при якому кількість гемоглобіну в крові знижується до 110гр/л та менше. Анемія може бути як хронічним самостійним захворюванням крові, що було до вагітності(гастрит, виразка шлунку, маткові кровотечі), так і ускладненням вагітності, яке розвивається переважно після 20 тижнів (внаслідок підвищення витрати заліза на розвиток плода).

Такі жінки швидко втомлюються, скаржаться на задишку, запаморочення, загальну слабкість, порушення зору (миготіння «мушок» перед очима), виглядають блідими.

Вагітність з анемією часто ускладнюється гестозами, хронічною гіпоксією та гіпотрофією плода.

Самостійні пологи при анемії не протипоказані, але не допустима навіть незначна крововтрата в третьому періоді пологів (при анемії навіть фізіологічна крововтрата в 250 мл може викликати патологічні наслідки).

ВАГІТНІСТЬ І ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ.