Збірник опорних конспектів із дисципліни «Акушерство», розділ «Фізіологічне акушерство» (стр. 3 )

10.  Визначення терміну вагітності, декретної відпустки, пологів.

Основною функцією жіночого організму є репродуктивна (дітородна) функція, яка забезпечується взаємодією комплексу певних органів та систем її організму.

Основною ознакою репродуктивної функції жіночого організму є яєчники, які виробляють жіночі статеві клітини (яйцеклітина) та статеві гормони (прогестерон), що забезпечують розвиток вагітності.

Вагітність – це здатність заплідненого жіночого організму забезпечити внутрішньоутробному зародку всі необхідні умови для достатнього росту та розвитку.

Запліднення – це складний комплекс біологічних процесів, що забезпечує злиття зрілої чоловічої та жіночої статевих клітин, внаслідок чого утворюється одна клітина (зигота), з якої розвиватиметься новий організм. Стать майбутньої дитини визначається в момент запліднення (материнська основа – ХХ хромосома; батьківська основа - ХYхромосома).

Міграція – це просування заплідненої яйцеклітини (зиготи) по матковій трубі в матку. Цей процес триває 6 діб від моменту запліднення.

Імплантація – занурення заплідненої яйцеклітини (зиготи) в слизову оболонку матки (в ендометрій). Це відбувається на 7-му – 8-му добу від запліднення. Після цього жінка вважається вагітною.

Зміни, що відбуваються в перші 7 діб від запліднення

-  Плодове яйце почало виробляти гормон хоріонічний гонадотропін.

-  Припинився менструальний цикл.

-  Жовте тіло менструації перетворилось на жовте тіло вагітності, яке буде виробляти прогестерон, щоб вагітність збереглась.

-  Слизова оболонка матки (ендометрій) перетворюється на децидуальну оболонку плодового яйця.

-  Тепер плодове яйце матиме 3 оболонки: децидуальна (видозмінений ендометрій), ворсиста (хоріон) – завдяки ній плодове яйце прикріпилося до матки, після 10 тижнів вагітності вона перетвориться в плаценту; та водна (амніон) – вона відділятиме плід від порожнини матки та вироблятиме навколоплодні води.

Запліднена яйцеклітина

-  Плодове яйце – до 2-х тижнів вагітності,

-  Ембріон – з 3-х до 8-ми тижнів;

-  Внутрішньоутробний плід - з 9-ти тижнів до пологів, лише після народження – новонароджена дитина.

-   

Будова плодового яйця на кінець вагітності

Плід. Критичні періоди розвитку плода

1.  Доімплантаційний (5-7 діб).

Запліднена яйцеклітина просувається по трубі в матку (міграція). Якщо в цей час на неї подіють шкідливі чинники, найчастіше яйцеклітина гине, навіть не встигнувши імплантуватись (зануритись в слизову оболонку матки)

2.  Період ембріогенезу (2-5 тижнів).

Йде закладка органів та систем. Якщо в цей час на неї подіють шкідливі чинники, виникають грубі вади розвитку несумісні з життям, ембріопатії.

3.  Період плацентації (6-10 тижнів).

Розвиваються аномалії плаценти, можуть порушитися будь-які її функції, що веде до порушення газообміну та обміну речовин у плода. Він буде відставати в розвитку.

4.  Період формування систем плода (20-24 тижні)

В цей період при дії різних шкідливих чинників розвивається порушення адаптації (пристосування) плода до життя, недостатність функцій різних органів та систем, гомосексуалізм, плід може народитися нежиттєздатним.

Плацента – анатомічне утворення, яке функціонує як самостійний орган з 10 тижнів вагітності (це видозмінений хоріон).

Протягом періоду внутрішньоутробного розвитку плода плацента є посередником між плодом та вагітною жінкою.

Будова плаценти: Її розмір 15 х 20 см, вага – 500-600гр., вона має 2 поверхні – материнську, що щільно прикріплена до матки, та плодову, яка вкрита амніотичною оболонкою, під нею йдуть судини від периферії плаценти до центру, де зливаються в три основних судини (дві артерії та вена), які утворюють пуповину.

Функції плаценти: Трофічна та газообмін - завдяки ній плід отримує поживні речовини та кисень з крові матері. Видільна - у кров матері виділяються продукти життєдіяльності плода та вуглекислота. Ендокринна – під час вагітності для жінки та плода вона є залозою внутрішньої секреції, виробляє хоріонічний гонадотропін, прогестерон. Бар’єрна – гальмує перехід до плода різноманітних токсичних речовин та мікроорганізмів, які можуть бути в крові жінки.

Пуповина - сполучнотканинний канатик, довжиною до 50 см, що з’єднує плід та плаценту. В ньому в спеціальній гелеподібній речовині знаходяться 3 судини – 2 артерії(по них іде кров від плода до плаценти) та вена (по ній іде кров від матері до плода).

Оболонки – децидуальна (видозмінений ендометрій), ворсиста (хоріон) – завдяки ній плодове яйце прикріпилося до матки, після 10 тижнів вагітності вона перетвориться в плаценту; та водна (амніон) – вона відділятиме плід від порожнини матки та вироблятиме навколоплодні води.

Оболонки виробляють навколоплодні води, утворюють обмежений простір для росту та розвитку плода в матці.

Навколоплодні води - утворюються водною оболонкою, на кінець вагітності їх 1-1,5 літра. Води створюють умови для росту, розвитку та рухів плода, захищають плід від несприятливих впливів зовнішнього середовища (травм), захищають пуповину від стискання між маткою та плодом.

Вагітність. Діагностика вагітності

Вагітність – це здатність заплідненого жіночого організму забезпечити внутрішньоутробному зародку всі необхідні умови для достатнього росту та розвитку. Таким чином, це фізіологічний стан жінки, при якому в її організмі росте та розвивається плід. Вагітність закінчується актом народження його, тобто пологами.

Вагітність триває 280 днів, або 40 тижнів, або 10 акушерських місяців. Ранні терміни вагітності – від 3-х до 20-ти тижнів, пізні терміни – від 20-ти до 40-ка тижнів. Переривання вагітності до 20 тижнів – ранній аборт. Від 20 до 27 тижнів – пізній аборт. З 28 до 36 тижнів – передчасні пологи, вагітність недоношена. З 37 до 40 тижнів – вчасні пологи, вагітність доношена. 41 тиждень і пізніше – запізнілі пологи, вагітність переношена.

Діагностувати вагітність – це значить, встановити сам факт вагітності, її термін, стан та розрахувати термін очікуваних пологів.

Діагностика ґрунтується на підставі скарг вагітної (наявності ознак вагітності), анамнезу, загального огляду, спеціального акушерського огляду та додаткових методів дослідження.

Ознаки вагітності – це сукупність об’єктивних змін в організмі жінки та суб’єктивних відчуттів її, що вказують на наявність вагітності. Ознаки вагітності бувають:

1.  Сумнівні – суб’єктивні відчуття самої жінки. Вагітність може бути, але це досить сумнівно.

-  Зміна смаку (відраза до їжі),

-  Зміна нюху (відраза до запахів),

-  Диспепсичні розлади (нудота, блювання),

-  Емоційна лабільність (різка зміна настрою),

-  Пігментація шкіри.

2.  Ймовірні (вірогідні) – об’єктивні зміни в організмі жінки, що вказують на те, що вагітність, скоріше всього, є.

-  Припинення менструації,

-  Збільшення молочних залоз,

-  Ціаноз слизової оболонки піхви та шийки матки,

-  Ознаки, що виявляються під час бімануального обстеження:

Ознака Снєгірьова – матка під рукою скорочується і стає щільнішою.

Ознака Піскачека – пальпаторно визначається асиметрія матки.

Ознака Гентера – на передній поверхні матки пальпується щільний гребінець.

Ознака Горвіца-Гегара – при пальпації матки виявляється розм.’якшення її перешийку.

3.  Безумовні ознаки – вказують на те, що вагітність є безперечно. На ранніх термінах вагітності вони визначаються на основі біологічних та імунологічних методів дослідження.

Біологічні методи діагностики вагітності

-  Тест на вагітність. Проводиться на ранніх термінах вагітності з сечею вагітної жінки та індикатором, що реагує на наявність хоріонічного гонадотропіну.

-  Реакція Ашгейма-Цондека. З перших днів вагітності хоріон починає виділяти хоріонічний гонадотропін, який виділяється з сечею вагітної. Якщо цю сечу ввести в клоаку нестатевозрілих самок мишей, в їх яєчниках починають дозрівати фолікули.

-  Реакція Галлі-Маніні. Хоріонічний гонадотропін, що є в сечі вагітної, стимулює сперматогенез у самців жаб (при введенні цієї сечі в клоаку самців жаб).

Імунологічні методи діагностики вагітності

Ґрунтуються на реакції між хоріонічним гонадотропіном, що знаходиться в крові або сечі вагітних, та антисироваткою, де хоріонічний гонадотропін виступає як антиген (реакція антиген-антитіло).

-  Реакція сечі вагітної зі специфічної антисироваткою;

-  Реакція крові вагітної (з 8-го дня вагітності) зі специфічною антисироваткою;

-  Імуноферментний метод (в крові вагітної виявляють специфічні білки вагітності).

Інші методи діагностики вагітності

-  Вимірювання базальної температури. Температура тіла в прямій кишці відповідає температурі тіла в підпахвинній ділянці (N не вище 37º). При вагітності базальна температура тіла не відповідає загальній і стійко тримається в межах 37.6º-38º.

-  Дослідження властивостей цервікального слизу. У вагітної змінюється фізико-хімічний стан цервікального слизу (через велику кількість прогестерону). А тому симптоми «зіниці» та «папороті» негативні.