Збірник опорних конспектів із дисципліни «Акушерство», розділ «Фізіологічне акушерство» (стр. 18 )

-  Мале тім’ячко(0,5х0,5 см) – це місце перетину потиличного та сріловидного швів, сполучнотканинний простір трикутної форми, обмежений тім’яними та потиличною кістками.

Що таке конфігурація голівки плода

Голівка плода найбільш об’ємна його частина, тому, проходячи через таз, вона зазнає найбільших труднощів. Для того, щоб пологи пройшли без ускладнень, голівка повинна пристосуватись до пологових шляхів жінки та проходити через площини тазу своїм найменшим розміром. Конфігурація – це здатність кісток завдяки швам та тім’ячкам змінювати свою форму в процесі пологів (шви та тім’ячка дозволяють кісткам заходити одна за одну). Таким чином, голівка пристосовується до форми площини тазу, а не травмується, чим захищає мозок внутрішньоутробного плода від травмування.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1.  В чому полягають особливості жіночого тазу

2.  Що таке провідна вісь тазу

3.  Що таке індекс Соловйова

4.  Що таке конфігурація голівки плода

5.  Які існують площини тазу

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК ДО ТЕМИ:

1.  Продемонструйте вимірювання зовнішніх розмірів тазу.

2.  Продемонструте вимірювання діагоналей ромбу Міхаеліса.

3.  Продемонструте вимірювання діагональної кон’югати.

4.  Розрахуйте дійсну акушерську кон’югату різними способами.

5.  Продемонструйте на фантомі основні анатомічні орієнтири (кістки, шви, тім’ячка) на голівці плода.

6.  Продемонструйте основні розміри голівки плода.

ТЕМА «Спостереження вагітної в жіночій консультації»

П Л А Н

1.  Особливості спостереження вагітних в жіночій консультації. Поняття про групи ризику вагітних.

2.  Фізіопсихопрофілактична підготовка вагітних до пологів.

3.  Гігієна вагітних :

-  Особиста гігієна;

-  Гігієна харчування;

-  Гігієна одягу та взуття;

-  Гігієна статевого життя;

4.  Підготовка молочних залоз до лактації.

5.  Аналіз типових скарг при фізіологічному перебігу вагітності.

6.  Схема ведення вагітних в жіночій консультації.

Основний принцип спостереження вагітних в жіночій консультації – це єдність здоров’я матері та дитини, систематичний кваліфікований профілактичний нагляд за вагітними жінками, своєчасна діагностика та лікування акушерської патології, своєчасне виявлення та лікування екстрагенітальної патології, підготовка вагітної до пологів. Основним нормативним документом, за яким ведеться робота з вагітними в жіночій консультації, є наказ МОЗ України № 000 від 28.12.2002 року «Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні».

Жінка повинна стати на облік з приводу вагітності не пізніше 12 тижнів (чим раніше буде обстежена вагітна, тим раніше буде виявлена різноманітна патологія та розпочате лікування вагітної, або, якщо це необхідно, перервано вагітність).

Порядок взяття вагітної на облік :

1.  При першій явці в жіночу консультацію на вагітну заводять «Індивідуальну карту вагітної і породілі» (форма 110/0; в ній буде фіксуватися все, що відбувається з вагітною протягом всієї вагітності, з початком пологів документація на вагітну передається в пологовий будинок).

2.  При взятті на облік збирається та деталізується анамнез вагітної, її скарги. Проводиться повне загальне обстеження.

3.  Лікарем акушером-гінекологом проводиться гінекологічне та акушерське обстеження (залежно від терміну вагітності).

4.  З моменту встановлення вагітності жінка отримує довідку про її термін, на підставі якої має право користуватися всіма пільгами, що передбачені законодавством.

5.  Вагітна обов’язково консультується суміжними спеціалістами : терапевт, стоматолог, ЛОР, окуліст (інші – за показаннями).

6.  Жінці обов’язково призначається ультразвукове дослідження (УЗД), протягом вагітності тричі : в 9-11 тижнів, в 16-21 тиждень, в 32-36 тижнів.

7.  Проводять зовнішнє акушерське обстеження:

-  Вимірювання розмірів тазу;

-  Визначення індексу Соловйова та дійсної акушерської кон’югати;

-  Вимірювання ромбу Міхаеліса, обводу живота та висоти стояння дна матки;

-  Обстеження за методом Леопольда-Левицького;

-  Вислуховування серцебиття плода.

8.  Піхвове дослідження проводиться 2 рази – при взятті на облік та в 30 тижнів вагітності (за показаннями частіше).

-  Огляд шийки матки в дзеркалах;

-  Визначення діагональної кон’югати та оцінка порожнини тазу;

-  Бімануальне обстеження : визначення стану матки (її тонусу, розміру, консистенції, болючості, рухомості) та стану придатків.

9.  Лабораторні методи обстеження складаються з :

-  Аналіз крові клінічний;

-  Аналіз сечі клінічний;

-  Аналіз крові на групу та резус-фактор;

-  Аналіз крові на сифіліс;

-  Аналіз крові на СНІД;

-  Бактеріоскопічне дослідження піхвового вмісту та ступінь чистоти піхви;

-  Онкоцитологічне дослідження піхвового вмісту;

-  Посів з зіва на стафілококоносійство.

Клінічний аналіз крові протягом вагітності проводять декілька разів, особливо в другій половині вагітності. Клінічні аналізи сечі проводять щоразово при відвідуванні жінкою жіночої консультації, тому що у вагітної має місце велике навантаження на нирки. У разі появи в сечі білка вагітну беруть на особливий облік, а при наростанні кількості білка обов’язково госпіталізують.

Після всього цього обстеження визначається ступінь акушерського та перинатального ризику вагітної.

Що таке група ризику вагітної

Будь-який фактор в житті вагітної (шкідлива спадковість, шкідливі звички, соматичні захворювання або відхилення перебігу вагітності від норми) може негативно впливати на здоров’я жінки та внутрішньоутробного плода. Кожен фактор має певну кількість балів. Тричі за вагітність – при взятті на облік, в 20 тижнів та в 32 тижні – за сукупністю балів визначається, до якої групи ризику відноситься та чи інша вагітна. За наказом МОЗ України № 000 існує три групи ризику :

-  Низький ризик – 0-2 бали;

-  Високий ризик – 3-6 балів;

-  Вкрай високий ризик – 7 балів і більше.

Чим більше балів, тим більше ускладнень може бути під час пологів для жінки та дитини.

Особливу увагу треба приділити вагітним з підвищеним ризикам (ускладнення вагітності, екстрагенітальні захворювання й інші чинні ризику). Після обстеження визначають ступінь ризику: 7 балів — високий; від 6 до 3 балів середній; від 3 і менше — низький. Відповідно до цього маркірують індивідуальну картку вагітних. При ступені ризику 7 балів і більше треба ставити питання про негайну госпіталізацію вагітної, при середньому і низькому — визначити тактику ведення пологів. Звертають також увагу і на функціональний стан плода (ворушіння, серцебиття, а також масу тіла).

Розрізняють п'ять груп пренатальних чинників ризику.

1. Соціально-біологічні: вік матері (35—40 років і більше—4 бали): професійні шкідливі чинники (3 бали): шкідливі звички (алкоголь, нікотин—2 бали) тощо.

2. Обтяжений акушерсько-гінекологічний анамнез: аборти (2—4 бали): мертвонароджуваність (до 8 балів): смерть дітей в неонатальний період (до 7 балів): передчасні пологи, рубець на матці після операції кесаревого розтину (до З балів): пухлини матки і яєчників, вади розвитку матки (3 бали) тощо.

3. Екстрагенітальні захворювання матері: вади серця (10 балів): гіпертонічна хвороба (2—10 балів): захворювання нирок (3—4 бали); цукровий діабет (10 балів); захворювання щитовидної залози (7 балів): анемія (до 4 балів): гострі й хронічні захворювання (до 3 балів) тощо.

4. Ускладнення вагітності: еклампсія (12 балів); нефропатія (до 10 балів); кровотечі (до 5 балів); імуноконфліктна вагітність за резус-чинником і АБ0 ізо-сенсибілізація (до 10 балів) та ін.

5. Стан плода: гіпотрофія (10 балів); гіпоксія (4 бали); високий вміст естріолу в добовій сечі вагітної (до 3—4 балів).

КРИТЕРІЇ ОЦІННЮВАННЯ ЗДОРОВ’Я ВАГІТНИХ,

ГРУПИ ДИНАМІЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЇХ В ЖІНОЧІЙ КОНСУЛЬТАЦІЇ

(наказ МОЗ України № 000 від 28.12.2002 року)

Критерії оцінки здоров’я вагітної

Групи динамічного спостереження

1.  Наявність або відсутність акушерської та екстрагенітальної патології; 2.  Належність вагітної до тієї чи іншої групи ризику перинатальної патології; 3.  Фізичний розвиток жінки; 4.  Функціональний стан окремих органів та систем організму жінки; 5.  Фізичний та функціональний стан внутрішньоутробного плода.

І група (Д1) – здорові вагітні, які не мають ніяких захворювань, не мають ризику перинатальної патології та ніяких ускладнень під час вагітності; ІІ група (Д2) – практично здорові вагітні, в яких сумарна оцінка виявлених факторів ризику відповідає низькому ступеню ризику перинатальної патології; ІІІ група (Д3) – вагітні, у яких установлений діагноз будь-якої екстрагенітальної або акушерської патології

Одним з важливих напрямків роботи жіночої консультації є фізіопсихопрофілактична підготовка вагітних до пологів.

Фізіопсихопрофілактична підготовка вагітних – це комплекс заходів, що включає в себе лікувальну фізкультуру, ультрафіолетове опромінювання та спеціальні заняття з вагітними.

Мета фізіопсихопрофілактичної підготовки вагітних – усунути страх перед пологами та інші негативні емоції, що виникають під час вагітності, виробити і закріпити уявлення про родовий акт як про фізіологічний і не хворобливий процес, виховати нове позитивне відчуття, пов’язане з майбутнім материнством, навчити вагітних правильній поведінці в пологах, методам раціонального дихання та самознеболення перейм.

Як проводиться психопрофілактична підготовки до пологів