Справжнє виховання дитини у вихованні самих себе (стр. 9 )

Гуманна педагогіка – це та педагогіка, яка може наблизити дитину до пізнання самих себе. Обов’язок вчителя – дати радість пізнання. Учитель – творець, який дозволяє дитині відкрити самого себе. Він віддається безкорисливо, щоб продовжити себе у своїх вихованцях, дати їм крила для польоту у життя. Народна мудрість говорить, що у справжнього вчителя уроки не для дітей, а з дітьми. Це вони, справжні вчителі, доторкаючись душі маленької людини, намагаються не поранити, не образити, обережно виростити, допомогти реалізувати себе у житті, ввійти у нього якомога чеснішими, добрішими, впевненішими. Гуманна педагогіка визначає характер вчителя у трьох якостях: доброта, щирість, відданість.

Гуманне педагогічне мислення, як вічний пошук істини і як стрижень всякого вищого педагогічного досягнення, таїть в собі можливість для постійного оновлення життя школи, для багатогранної творчої діяльності вчителя і вчительських колективів. Своїми основними постулатами – вірою в можливості дитяти, розкриття його самобутньої природи, пошану і затвердження його особи, спрямованість на служіння добру і справедливості – гуманне педагогічне мислення запалює іскри для народження нових педагогічних систем залежно від конкретних історичних, соціальних, національних і економічних умов, сприяє виникненню особистого творчого педагогічного досвіду, «своїх методів і форм».

Актуальними стали зміна стилю педагогіки, облагородження людини через формування високих ідеалів, моральних якостей особистості, побудова навчально-виховного процесу на засадах людяності, на розумінні того, що духовна і природна сутність дитини не терпить ніякого насильства. Потрібна заміна авторитарної педагогіки на більш м’яку, гуманну.

Гуманізація освіти полягає в утвердженні людини як найвищої соціальної цінності, розкритті здібностей учнів і задоволенні їх освітніх потреб; забезпеченні пріоритету загальнолюдських цінностей, гармонії стосунків людини і навколишнього середовища, суспільства і природи.

Гуманізація освітнього середовища в сучасному навчальному закладі – це формування матеріально-просторового середовища, що відповідає потребам розвитку дітей і формується на основі знання дитя­чої психології та реалізації принципів природовідповідного навчання, пробудження у дітей системи функцій саморозвитку та їх оптимальної реалізації.

Однією із найважливіших якостей людяності, від розуміння якої залежить дуже багато – є почуття гідності. Саме тому гуманна педагогіка орієнтована на повагу почуттів і виховання розумної сердечності та духовності. Виховний процес буде гуманним, якщо:

–  оточити дитину створеними образами добра, любові, краси, щирості, відданості, мужнос­ті, справедливості, поваги, співпереживання;

–  спрямувати її погляд на свій власний, духовний світ і допомогти знайти й осягнути свій шлях, місію, призначення;

–  розвивати позитивне мислення, чітке мов­лення, відповідальність за свої вчинки, думки і слова;

–  розвивати волю, сміливість, самостій­ність, стверджуватимемо у ній, щирість, бажання говорити правду, бути уважними до думок інших;

–  допомогти осягнути зміст поняття совість і жити по совісті;

–  пробуджувати бажання пізнавати, інтерес до знань.

Я веду до того, що гуманізація, як напрям розвитку сучасної освіти, стала одним із основних орієнтирів у створенні і реалізації науково-педагогічного проекту „Росток”.

Мета проекту: на основі гуманізації, інтеграції, екологізації змісту освіти, створити необхідні соціальні, психологічні, педагогічні умови для всебічного розвитку творчого потенціалу учнів, становлення духовної, культурної особистості громадянина України і європейської спільноти. Для цього пропонується зосередити увагу, насамперед, на гармонійному розвитку учнів, формуванні цілісної картини світу та уявлення про місце людини в світі, як невід'ємної частини природи, формуванні загальнолюдських цінностей в гармонії з національним самоусвідомленням, розвитку основних здібностей, відповідних віку учня.

Основні завдання проекту:

- підвищення рівня фізичного, психічного, морального, інтелектуального, духовного і творчого розвитку учнів у процесі організації активної діяльності на основі інтеграції;

- гуманітаризація й екологізація змісту, педагогічних технологій і методів навчання, реалізованих в науковому та навчально-методичному забезпеченні педагогічного процесу школи;

- розробка технології підвищення професійної компетентності вчителя в процесі реалізації проекту „Росток”;

- розробка комплексного моніторингу основних напрямів реалізації науково-педагогічного проекту „Росток”.

Реалізація проекту "Росток" здійснюється за такими основними напрямами:

- інтеграція знань учнів у процесі вивчення інтегрованих курсів початкової школи;

- наступність навчання під час переходу з дошкільного закладу до початкової школи і від початкової до середньої школи на основі інтеграції змісту навчання;

- виховання екологічної культури школярів на засадах інтегрованого підходу до навчальної діяльності;

- інтегрований підхід до формування здорового способу життя учнів;

- естетичне виховання дітей на основі інтеграції предметів художньо-естетичного, гуманітарного і природничо-математичного циклів;

- профорієнтація учнів на основі комплексної діагностики їхнього розвитку в умовах профільного навчання;

- особистісно орієнтований підхід до формування творчої індивідуальності вчителя.

Концепція науково-педагогічного проекту „Росток” успішно впроваджується в практику роботи шкіл і базується вона на наступних принципах:

принцип особистісного підходу до учня, вчителя, батьків потребує розглядати кожну людину як неповторну унікальну особистість, постійно розкривати і підкреслювати її досягнення в навчально-виховному процесі; 

принцип системності освіти забезпечує цілісність освіти як єдиного взаємопов’язаного комплексу гуманітарних, природничих, технічних і суспільних наук; 

принцип екологізації освіти полягає у необхідності побудови змісту освіти, спрямованого на формування уявлень учнів про взаємозв’язки процесів і явищ у природі, про її об’єктивну й універсальну цінність, місце людини в природі;

принцип єдності національного та загальнолюдського в освіті допомагає запобігти як космополітичним, так націоналістичним збоченням в навчально-виховному процесі; 

принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання стверджує безпосередній вплив навчання, виховання на розвиток дитини та формування у неї нових здібностей, сприяє усвідомленню того, що знання та вміння, які закладаються в зміст освіти – це не тільки мета, але і засіб розвитку сприйняття, мислення, пам’яті, емоцій, уваги, уяви особистості;

принцип пріоритету творчої діяльності обумовлює необхідність створення технологій, методик навчання і виховання, побудованих на діяльнісному, творчому підході, які активізують пошукову активність і створюють максимальні умови для творчої діяльності учнів; 

принцип додатковості потребує, щоб нові технології, методики, навчальні посібники, підручники, становили єдиний навчально-виховний комплекс, який поєднує суспільно-гуманітарний, природничий, екологічний, художньо-естетичний аспекти сприйняття навколишнього світу; 

принцип інтеграції поєднує всі попередні принципи з метою створення цілісної навчально-виховної системи, відображає глибокий взаємозв’язок гуманітарних, природничих, екологічних, загальнолюдських, національних, моральних аспектів розвитку, навчання та виховання дітей. Принцип передбачає реалізацію багаторівневої інтеграції змісту, технологій та методів освіти у комплексній Програмі розвитку дітей "Росток". 

Орієнтація Програми "Росток" на принцип пріоритету розвиваючого навчання та виховання спонукала авторів звернутись до наукової спадщини , який одним з перших ввів у психологічну теорію поняття діяльності і виклав основи творчої діяльності дитини. Також вони спирались на дослідження іна, іна, , праці яких стали основою теорії розвиваючого навчання. 

Розвиваюче навчання є одним з важливих компонентів гуманізації освіти, а також її необхідною умовою. Дійсно, гуманізація передбачає рішучий поворот освіти до особистості учня, забезпечення максимально сприятливих умов для виявлення та розвитку здібностей на основі прийняття особистісних цілей і запитів. Результатом розвиваючого навчання є формування пошукової активності як необхідного компоненту навчальної діяльності. Відомо, що притаманна людині форма пошукової активності – це її духовність. А саме формування духовності людини – і є основною метою гуманізації освіти.

У молодшому шкільному віці, на який розрахована Програма "Росток", розвивальний характер навчальної діяльності пов’язаний з тим, що її зміст базується на теоретичних знаннях, відповідних віковим особливостям учнів. Навчальна діяльність дитини будується від абстрактного до конкретного, від загального до часткового. В основу Програми покладено діяльнісний підхід, який дає змогу організувати навчально-виховний процес через різноманітну творчу діяльність учнів в межах кожного навчального предмета, які інтегруються в цілісну систему, де використані напрями розвивальної роботи. Учні отримують необхідні знання через різноманітні способи активізації сприйняття об’єктів і явищ навколишнього світу: спостереження, досліди, самостійний пошук інформації та інші види розумової діяльності. Варіативності мислення сприяють спеціально розроблені вправи та завдання на розвиток уяви та літературної творчості: складання невеличких казок та оповідань про навколишній світ, поетичні та інші вправи з розвитку мовлення, вправи з моделювання, конструювання об’єктів та явищ навколишнього світу, вправи та завдання на оволодіння навчальними вміннями. 

Дана програма забезпечує педагогічний процес новою системою дидактичних принципів, яка передбачає:

-  самостійне відкриття нового знання (принцип діяльності);

-  наступність навчання на рівні змісту, методів і технологій (принцип безперервності);