Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення (стр. 20 )

Як випливає з досліджень, методика, побудована на узагальненні ідей, закладених в законі Гомперца-Мейкема, повністю себе виправдала, оскільки дозволяє виявити рівень впливу зовнішніх шкідливих факторів на смертність населення. Проте, вона вимагає подальших доопрацювань з метою уточнення коефіцієнтів моделі для вікових груп молодше 15 років.

5. 2. Аналіз екзогенного ризику смертності
(для окремих причин смертності)

5.2.1. Кількісні оцінки фонового ризику

Вважається, що оцінка фонового ризику має вміщувати [5,15]:

- ймовірність того, що групи людей будуть зазнавати негативного впливу різних чинників з боку техносфери, природного і соціального середовищ;

- ймовірність того, що у даних осіб виникнуть саме ці, а не інші небажані ефекти (смерть).

Тому ризик можна виразити як

R = Ap ,

(5.4)

де: A – наслідок небажаної події (смерть);

p – ймовірність настання небажаної події.

Оскільки в даній ситуації p = 1, то рівняння (5.4) набуває вигляду:

R = A = n/N,

(5.5)

де: n – кількість смертей, віднесених до специфічної причини, що викликає летальність;

N – величина людської спільноти України у серединний момент часового періоду (рік).

Запропонована схема оцінки фонового ризику за причинами смертності має включати як аналіз джерел ризику, так і кількісні оцінки їхнього негативного впливу на людину. Тому з метою полегшити отримання оцінок ризику можна скористатися класифікацією джерел ризику смерті, яку було запропоновано в роботах [2,5,15] і наведено у табл. 5.5.

Таблиця 5.5

Класифікація джерел ризику смерті

Джерела екзогенного ризику смертності	Головні причини смертності
Природне середовище проживання	Нещасні випадки при землетрусах, повенях, ураганах тощо
Штучне середовище проживання	Нещасні випадки у побуті, на транспорті, захворюваність від забруднення навколишнього середовища тощо
Професійна діяльність	Професійні захворювання, нещасні випадки на виробництві
Непрофесійна діяльність	Захворювання і нещасні випадки у спорті та інших видах непрофесійної діяльності
Соціальне середовище	Самогубства і самопошкодження, вбивства і пошкодження зі злочинними намірами, вбивства і поранення, пов’язані з воєнними діями тощо

Природнe середовище. Впливу стихійних лих може зазнати практично усе населення України. Найбільша кількість нещасних випадків пов’язана з буревіями, зливами, градом, повенями, сніговими заметами, сильними морозами тощо.

Так, за даними штабу цивільної оборони, у 1998 році в Україні внаслідок стихійних лих загинуло 28 чоловік, а фоновий ризик становив 5,59 10-7. Проте, незважаючи на низький рівень останнього, матеріальні збитки від стихійних лих були значними.

Штучне середовище. Еволюція людини зумовила особливі умови її існування, сукупність яких можна назвати штучним середовищем проживання. Штучне середовище проживання, забезпечуючи незалежність людини від згубних впливів стихії, створило нові умови розвитку цивілізації, що значно поліпшило матеріальний рівень і комфортність життя. Підкоряючи нищівною експлуатацією природу, людство стало на згубний шлях. Тому створення штучного середовища проживання пов’язано з появою нових джерел загроз і відповідним збільшенням індивідуального ризику.

Отже, кількісна оцінка фонового ризику, пов'язаного зі штучним середовищем проживання людини, є важливим показником при ухваленні виважених управлінських рішень щодо забезпечення життєдіяльності громадян України. Основними джерелами смертності внаслідок впливу штучного середовища проживання людини можна вважати нещасні випадки у побуті, на транспорті, при пожежах тощо. У 1998 році сталося 2088 нещасних випадки, пов’язаних з мототранспортом, у 1999 році - 1955, а фоновий ризик смертності становив відповідно 4,17 10-5 та 3,94 10-5.

Кількість нещасних випадків, пов’язаних з автомототранспортом на дорозі або з наїздами на пішоходів, у 1998 році становила 3648, у 1999 році – 3363, а фоновий ризик смертності від них становив відповідно 7,29 10-5 та 6,77 10-5.

Через незадовільний стан технічного господарства і безпеки руху поїздів залізницями України у 1998 році зареєстровано 51 надзвичайну ситуацію з пасажирськими та вантажними потягами (у т. ч. на метрополітені). Причинами такого стану є брак у маневровій роботі, незадовільний стан рейкового, локомотивного та вагонного господарства. Терміновому списанню підлягає понад половину магістральних та маневрових локомотивів, дизель - та електропотягів, вантажних та пасажирських вагонів. Тому на залізницях України постійно існує загроза виникнення катастроф та загибелі людей.

Фоновий ризик смертності від нещасних випадків, пов'язаних з іншими транспортними засобами, становив у 1998 році 2,52 10-5, а у 1,73 10-5.

Викликає занепокоєння отруєння людей. Так, у 1998 році від отруєння алкоголем померло 7989 чоловік, у 1999 році - 8607. Фоновий ризик загинути через алкоголь становив у 1998 році 1,60 10-4, у 1999 – 1,73 10-4. Внаслідок інших випадкових отруєнь у 1998 році померло 4687, а у 1чоловік. Фоновий ризик смертності внаслідок інших випадкових отруєнь становив відповідно 9,36 10-5 та 8,65 10-5 .

Напружена ситуація спостерігається і з протипожежною безпекою. Внаслідок нещасних випадків, викликаних вогнем, загинуло 1459 чоловік у 1998 році і 1705 - у 1999 році. Фоновий ризик смертності від нещасних випадків, викликаних вогнем, становив відповідно 2,92 10-5 і 3,43 10-5 .

Значна кількість смертельних випадків у 1998 р. сталася внаслідок випадкових падінь (2231), утоплень (5155), випадкової механічної асфіксії (2271). Фоновий ризик від цих причин становив відповідно 4,46 10-5, 1,03 10-4 та 4,54 10-5. У 1999 році відповідні цифри були: 2284, 5192 та 2485, а фоновий ризик відповідно становив: 4,60 10-5, 1,05 10-4 та 5,00 10-5 .

Від вогнепальної зброї у 1998 році загинуло 39 чоловік, від електричного струму – 1175, від усіх інших нещасних випадків – 6471. Фоновий ризик відповідно становив 7,79 10-7, 2,35 10-5 та 1,29 10-4. У 1999 році відповідні цифри були: 57, 1415 та 6483, а фоновий ризик становив: 1,15 10-6, 2,85 10-5 та 1,31 10-4.

Збільшується смертність від інфекційних хвороб. Так, кількість померлих від сифілісу у 1999 році в Україні становила 22 чоловіки, від дизентерії - 20, правця - 34, фоновий ризик щодо цих хвороб того ж року дорівнював відповідно 4,43 10-7, 4,03 10-7 та 6,35 10-7. Смертність населення від СНІДу склала 295 чоловік, а фоновий ризик померти від СНІДу – 5,94 10-6. Фоновий ризик смертності від грипу становив 1,01 10-6, від вірусного гепатиту – 1,93 10-6, дифтерії – 3,22 10-7, рожі – 1,91 10-6, коклюшу - 2,01 10-8, менінгококової інфекції – 2,48 10-6. Дуже високий фоновий ризик смертності від туберкульозу органів дихання. Так, у 1998 році від нього померло 7603 чоловіки, а в 1999 рчоловік. Фоновий ризик склав відповідно 1,52 10-4 та 1,91 10-4.

Таким чином, нижня і верхня межі фонового ризику, пов'язаного зі штучним середовищем, дорівнюють 2,01 1,91 10-4 .

Професійна діяльність Основними причинами смерті є професійні захворювання, нещасні випадки на виробництві, аварії та катастрофи.

Хоча в Україні рівень смертності на виробництві має тенденцію до зниження, проте він залишається високим. Так, у 1999 році внаслідок виробничих травм загинуло 1321 чоловік, фоновий ризик становив 2,66 10-5.

Головними причинами нещасних випадків зі смертельним наслідком на виробництві, за даними Держкомстату України (дані 1999 р.), є порушення вимог безпеки при експлуатації устаткування, машин, механізмів (13,4 %), порушення трудової і виробничої дисципліни (13,0 %), алкогольне, наркотичне сп'яніння, отруєння токсичними речовинами (11,2 %), порушення правил дорожнього руху (8,4 %), порушення технологічного процесу (8,0 %), незадовільний технічний стан виробничих об'єктів (5,8 %), інші організаційні причини (5,6%), недосконалість, невідповідність вимогам безпеки технологічного процесу (5,5%), конструктивні вади (3,3%), інші технічні причини (3,1%), недоліки під час навчання безпечним прийомам праці (2,8 %), порушення режиму праці та відпочинку (1,9 %), відсутність або неякісне проведення медичного обстеження (1,4 %), невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпеченість ними (1,3 %).

Непрофесійна діяльність. З непрофесійними заняттями людини пов’язаний добровільний ризик щодо захворювань і нещасних випадків. Так, люди віддають перевагу альпінізму, іншим видам спорту, незважаючи на значне число травм і пошкоджень. Спортсмен розуміє користь від цього виду діяльності, але також усвідомлює і певну міру ризику, пов’язаного з нещасними випадками.

Слід зазначити, що кількість первинних даних, які розглядалися авторами для отримання кількісних оцінок фонового ризику непрофесійної діяльності, була обмеженою і вкрай суперечливою. Тому необхідно було провести попередній аналіз даних, отриманих в інших країнах [6, 21]. Враховуючи те, що оцінки ризику на даному етапі досліджень можна розглядати з точністю до порядку, за допомогою даних цих робіт можна показати, що фоновий ризик непрофесійної діяльності може знаходитися у межах n1 10-4 – n2 10-5 чоловік на рік.

Соціальне середовище. Нинішня економічна криза ускладнила соціальні процеси в Україні. Це боляче позначилося на її населенні. Зросла кількість самогубств, самопошкоджень, вбивств, пошкоджень зі злочинними намірами, голодувань (виснажень) тощо. Тому для управління соціальними процесами, прийняття зважених рішень державними та міждержавними організаціями, політичними партіями необхідно враховувати величину ризику наведених вище соціальних факторів, прогнозувати тенденції їхнього розвитку.

Смертність у 1999 році від вбивств, самогубств і голодувань (виснажень) становила відповідно 6260, 14452 і 16 чоловік, à фоновий ризик відповідно 1,22 10-4, 2,97 10-4 та 3,22 10-7.

Оцінки фонового ризику мають важливе значення для прогнозування соціальних процесів та їхнього управління, особливо в умовах екологічних чи техногенних катастроф. Катастрофи як соціальне явище раптово руйнують усталений у суспільстві спосіб життя, викликають кризу соціальних стосунків. Сама криза викликана швидкими змінами середовища, фізичними чи подібними до них явищами, що є зовнішніми чинниками кризи. Неминучий наслідок будь-якої катастрофи - деструкція та руйнування окремих соціальних ланок, сімей, груп, організацій, загроза їхньому існуванню. Руйнуються соціальні механізми, відбувається масова соціальна дезорганізація, що спостерігалося під час Чорнобильської катастрофи. Це внутрішні чинники кризи. Чим більші розміри катастрофи, тим більші соціальні деформації [12, 17].

Усі інші та неуточнені нещасні випадки. При першому наближенні наведені вище джерела ризику впливають на людину незалежно одне від одного. Насправді вони часто утворюють між собою складні сполучення, причини яких ідентифікувати дуже важко. Тому в даній роботі причини такої смертності розглядаються окремо.

У 1999 році від переломів кісток черепа померло 6670 чоловік, а фоновий ризик від цього склав 1,48 10-4; від переломів хребта та кісток тулуба померло 3522 чоловік, фоновий ризик – 7,09 10-5; від переломів кінцівок – 517 чоловік, фоновий ризик – 1,04 10-5; від внутрішньочерепних травм та травм внутрішніх органів – 5529 і 5154 чоловіки, фоновий ризик загибелі відповідно – 1,11 10-4 та 1,04 10-4; від відкритих ран – 2438 чоловіки, від проникнення чужорідних тіл – 3113 чоловік, фоновий ризик загибелі відповідно – 4,91 10-5 та 6,27 10-5; від опіків та несприятливих реакцій на речовини – 1929 і 14895 чоловік, фоновий ризик відповідно – 3,88 10-5 та 3,00 10-4.

Таблиця 5.6

Масштаби ризику смертності в Україні у 1999 р.

Порядок ризику	Діапазон ризику	Джерело ризику і причина смерті
VIII	2,01 10-8 6,04 10-8	Коклюш, сказ, малярія Гострий поліомієліт
VII	3,22 10-7 4,03 10-7 4,43 10-7 6,35 10-7 7,45 10-7	Голодування (виснаження), дифтерія Дизентерія Сифіліс (усі форми) Правець Харчові отруєння
VI	1,01 10-6 1,15 10-6 1,81 10-6 1,93 10-6 2,48 10-6 5,84 10-6	Грип Нещасні випадки, пов'язані із вогнепальною зброєю Нещасні випадки під час лікування Вірусний гепатит, рожа Менінгококова інфекція СНІД
V	1,04 10-5 2,85 10-5 2,66 10-5 3,43 10-5 3,88 10-5 3,94 10-5 4,54 10-5 5,57 10-5 6,77 10-5	Переломи кінцівок Нещасні випадки від електричного струму Виробничі травми Нещасні випадки від вогню Опіки Нещасні випадки, пов'язані з мототранспортом Випадкові механічні задушення Випадкові падіння Нещасні випадки, пов'язані з автотранспортом на дорозі або з наїздами на пішоходів
IV	1,04 10-4 1,11 10-4 1,22 10-4 1,34 10-4 1,48 10-4 1,73 10-4 1,91 10-4 2,24 10-4 2,97 10-4 3,00 10-4	Травми внутрішніх органів, випадкові утоплення Внутрішньочерепні травми Вбивства Нещасні випадки, пов'язані з транспортом Переломи кісток черепа Отруєння алкоголем Туберкульоз органів дихання Цироз печінки Самогубства Несприятливі реакції на речовини

Отримані оцінки ризику смерті обумовлені впливом на людину природного і штучного середовищ, професійної і непрофесійної сфер діяльності, соціального оточення. За їхньою допомогою можна розглянути масштаби ризику смертності в Україні. У табл. 5.6 наведено перелік даних, що характеризує рівні ризику смертності. За допомогою цього переліку можна виявити певні закономірності змін рівня фонового ризику в Україні.

На особливу увагу державних органів та громадських організацій заслуговують оцінки фонового ризику смертності IV порядку, оскільки їхні неприпустимо високі значення зумовлені переважно соціально-економічними чинниками.

Тому не дивно, що серед осіб, які страждають від алкогольної залежності, високий ризик смертності припадає на отруєння. Адже це значною мірою пов’язано з низькою якістю спиртних напоїв: часто вони бувають просто отруйними.

Особливе занепокоєння викликає той факт, що останніми роками вік алкоголіків помолодшав. Дедалі більша кількість підлітків потрапляє до лікарень зі сформованою алкогольною залежністю, дедалі частіше пацієнтами наркологів стають жінки.

Останнім часом в Україні значно зріс ризик смертності, пов’язаний із самогубством. До так званої “особистої одинокості” додалася ще “одинокість соціальна”: втрата роботи, неможливість отримання чи побудови житла, відсутність перспектив на майбутнє. Це лише деякі мотиви суїцидів. За світовими стандартами, 29 самогубств на 100000 чоловік за рік - значна цифра (для порівняння: в Англії – 9 самогубств на 100000 чоловік). Тому можна визнати, що нині Україна перебуває у стані надзвичайної ситуації, що повільно протікає.

Значним чинником, що негативно впливає на різні показники ризику смертності в Україні, є наркоманія. 70 % наркоманів помирає від передозування, 20 % - від травм, отриманих у стані наркотичного отруєння, 10 % зазвичай помирає від гепатиту.

5.2.2. Тенденції змін ризиків смертності

Авторами отримані кількісні оцінки екзогенного ризику впливу окремих несприятливих чинників на безпеку життєдіяльності громадян України. Так, загальні втрати внаслідок нещасних випадків, вбивств, самогубств та інших зовнішніх дій в Україні у 1999 р. становлять 71239 чоловік. У табл. 5.7 наведено порівняльні дані фонових ризиків смертності від нещасних випадків, вбивств, самогубств та інших зовнішніх дій в Україні у роках.

У 1999 році в Україні зареєстровано 14452 самогубства, 14294 смерті від випадкових отруєнь, 6260 вбивств, 6674 людини загинули у дорожньо-транспортних пригодах, випадково втопилося 5192 людини, на виробництві загинуло 1321 робітники. Аналіз цих даних свідчить, що фоновий ризик смертності від усіх нещасних випадків, починаючи з 1991 р. з кожним роком зростав, лише у 1997 році він дещо зменшився (1,48 10-3) порівняно з 1996 р. (1,62 10-3), але залишається досить високим і у 1999 році становив 1,43 10-3.

Таблиця 5.7

Динаміка фонового ризику смертності населення України від нещасних випадків, вбивств, самогубств та інших зовнішніх дій у рр.

Роки	Середньо-	Фоновий ризик смертності
	річна чисельність населення	з усіх причин	на транспорті	випадкові отруєння	суїциди	випадкові утоплення	вбивства	на вироб-ництві
1991		1,18 10-3 (61000)	2,53 10-4 (13100)	2,08 10-4 (10800)	2,07 10-4 (10700)	9,07 10-5 (4700)	8,69 10-5 (4500)	5,21 10-5 (2700)
1992		1,29 10-3 (67000)	2,33 10-4 (12100)	2,46 10-4 (12800)	2,25 10-4 (11700)	9,04 10-5 (4700)	1,13 10-4 (5900)	5,00 10-5 (2600)
1993		1,32 10-3 (68500)	2,01 10-4 (10400)	2,55 10-4 (13200)	2,41 10-4 (12500)	7,33 10-5 (3800)	1,20 10-4 (6200)	4,44 10-5 (2300)
1994		1,45 10-3 (74900)	1,99 10-4 (10300)	2,57 10-4 (13300)	2,69 10-4 (13900)	9,86 10-5 (5100)	1,37 10-4 (7100)	4,41 10-5 (2279)
1995		1,61 10-3 (82700)	1,93 10-4 (9900)	3,02 10-4 (15500)	2,84 10-4 (14600)	1,01 10-4 (5200)	1,50 10-4 (7700)	4,06 10-5 (2083)
1996		1,62 10-3 (82550)	1,50 10-4 (7623)	2,75 10-4 (13985)	2,82 10-4 (14320)	9,23 10-5 (4694)	1,50 10-4 (7640)	3,74 10-5 (1901)
1997		1,48 10-3 (74684)	1,50 10-4 (7552)	2,93 10-4 (14797)	2,97 10-4 (14978)	8,97 10-5 (4523)	1,31 10-4 (6585)	3,17 10-5 (1600)
1998		1,40 10-3 (69912)	1,40 10-4 (6996)	2,51 10-4 (12585)	2,97 10-4 (14860)	1,03 10-4 (4523)	1,22 10-4 (6109)	3,01 10-5 (1504)
1999		1,40 10-3 (71239)	1,40 10-4 (6674)	2,51 10-4 (12901)	2,97 10-4 (14452)	1,03 10-4 (5192)	1,22 10-4 (6260)	3,01 10-5 (1321)

Фоновий ризик смертності від нещасних випадків, пов’язаних з транспортом, має тенденцію до зниження. У 1991 році він дорівнював 2,53 10-4, а у 1999 році становив 1,34 10-4, тобто зменшився в 1,9 разу.