Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення (стр. 26 )

де v(j) - ваговий коефіцієнт j-тої головної компоненти, значенням якого є вклад j-тої головної компоненти в загальну дисперсію, тобто

де  j - власне значення j-тої головної компоненти, Yij - значення головної компоненти j для регіону i. Після переміщення початку відліку і нормування, значення інтегрального показника І використовуються для порівняльного аналізу рівнів екологічної небезпеки.

У першій колонці табл. 7.2 наведено порядкові номера областей України, упорядковані в спадному порядку відносно обчисленого інтегрального показника. У другій колонці таблиці вказано назви областей України. Під номером 8 як об'єкт дослідження розглядалися середньостатистичні дані по Україні. У третій колонці цієї таблиці наведено інтегральний показник екологічної небезпеки кожного з регіонів. У четвертій колонці таблиці наведені групи регіонів України відносно значень інтегрального показника. Групування здійснювалося методом інтервалів.

Таблиця 7.2

Значення інтегрального показника (I) регіональних рівнів екологічної небезпеки України

	Області, упорядковані за рівнем І	Інтегральний показник	Групи класифікації
1	2	3	4
1	Донецька	0,8268	I
2	Луганська	0,6057	I
3	Дніпропетровська	0,6032	I
4	Київська	0,4145	II
5	Запорізька	0,2480	III
6	Івано-Франківська	0,2475	III
7	Львівська	0,2240	III
8	Україна	0,2216	III
9	Одеська	0,1833	III
10	Республіка Крим	0,1553	III
11	Полтавська	0,1409	III
12	Харківська	0,1379	III
13	Чернівецька	0,1025	IV
14	Черкаська	0,1015	IV
15	Вінницька	0,0898	IV
16	Сумська	0,0831	IV
17	Рівненська	0,0695	IV
18	Кіровоградська	0,0599	IV
19	Закарпатська	0,0570	IV
20	Миколаївська	0,0492	IV
21	Волинська	0,0478	IV
22	Житомирська	0,0238	IV
23	Хмельницька	0,0204	IV
24	Тернопільська	0,0202	IV
25	Херсонська	0,0187	IV
26	Чернігівська	0,0148	IV

Розрахований інтегральний індекс інтерпретується так: даний регіон є тим більше екологічно небезпечним, чим більше значення його інтегрального показника (І). Згідно розрахунків дуже високий рівень екологічної небезпеки мають Донецька (І=0,827), Луганська (І=0,606), Дніпропетровська (І=0,603) та Київська (І=0,414) області.

Згідно класифікації перші три області складають найбільш небезпечну для проживання групу областей України. Київська область теж має високий рівень екологічної небезпеки, але її ми виділили в окрему групу, оскільки за значеннями головних загроз вона істотно відрізняється від всіх інших областей.

Групу областей із середнім інтегральним екологічної небезпеки складають Запорізька (І=0.248), Івано-Франківська (I=0,248), Львівська (I=0,224), Одеська (I=0,183), Автономна Республіка Крим (I=0,155), Полтавська (I=0,141), Харківська (I=0,138) області.

Ці області мають показники екологічної небезпеки близькі до середньоукраїнського показника (І=0,222). Найбільш безпечними для проживання можна вважати IV групу областей (за винятком окремих їх районів). Це Чернігівська, Херсонська, Тернопільська, Хмельницька, Житомирська та інші області. На рис. 7.1 (унизу) зображено відхилення інтегрального показника екологічної небезпеки регіонів України від середньоукраїнського.

Отримані результати свідчать про високий середньоукраїнський рівень екологічної небезпеки і неоднорідність регіонів України щодо інтегрального показника. Так, високий рівень небезпеки спостерігається в Донецькій області. Оскільки ця область має високий модуль техногенного тиску: найвищий серед усіх областей рівень забруднення навколишнього середовища, найбільші навантаження на територію техногеннонебезпечних виробництв, найбільшу кількість населення, яке проживає у зоні можливого ураження сильнодіючими отруйними речовинами, неефективне використання природно-ресурсного потенціалу. За даним показником дуже близькі до Донецької є Луганська та Дніпропетровська області.

Високий інтегральний показник екологічної небезпеки має Київська область. Зокрема це пояснюється значною зоною радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС, найбільшою насиченістю території вибухо - і пожежонебезпечними виробництвами, чимала кількість її населення проживає в сейсмонебезпечній зоні.

Рис. 7.1. Розподіл регіонів України за інтегральним показником екологічної небезпеки

7.1.1. Кластерний аналіз регіонів України за показниками головних загроз екологічній безпеці України

Очевидно, що можливість геометричної інтерпретації та наочного подання даних, котрі відображають стан екологічної безпеки України, суттєво спрощують класифікацію регіонів держави. Ця класифікація відображає наявність однорідних, у даному випадку, груп і взаємозв`язків між ними в ознаковому просторі 4-х головних компонент, що описують головні загрози екологічній безпеці України. Класифікація регіонів України в однорідні групи здійснювалася за допомогою кластерного аналізу методом середнього зв`язку [5].

Рис. 7.2. Кластерний аналіз регіонів України у просторі трьох перших головних компонент

На рис. 7.2 наведені проекції двадцяти шести (n = 26) регіонів України за двадцятиодновимірними показниками (р = 21) на площини перших трьох головних компонент (побудованих за допомогою 21 ознаки X1, X2, ... , X21). Ці проекції співпадають з результатами кластерного аналізу щодо регіонів України, проведеного по чотирьох головних компонентах і утворюють три кластери.

Так, у вигляді залитих кружечків зображені Донецька, Дніпропетровська і Луганська області. Вони утворюють перший кластер, зумовлений у першу чергу забрудненням навколишнього середовища. Другий кластер - Київська область (позначена символом #), зумовлений наслідками аварії на ЧАЕС і розміщенням на її території великої кількості вибухо - і пожежонебезпечних виробництв. Решта регіонів увійшли до третього кластеру. Для цих територій характерні невисокі та близькі значення головних компонент основних загроз.

За допомогою геометричної інтерпретації головних компонент і наглядного їх подання (кластерний аналіз), що відображають стан екологічної безпеки України, можна визначити причини утворення соціально-психологічної напруги в різних регіонах держави. Так, у Донецькій, Дніпропетровській і Луганській областях вона зумовлена в першу чергу забрудненням навколишнього середовища. У Київській області - наслідками аварії на ЧАЕС, наявністю на її території вибухо - і пожежонебезпечних виробництв.

7.1.2. Екологічний чинник та соціально-психологічна напруга регіонів України (кількісні оцінки)

Нині під впливом багатьох антропогенних чинників створюється своєрідне екологічне середовище. Численні наукові дослідження свідчать, що генетично запрограмовані механізми регуляції поведінки людини погано адаптуються до умов зростаючого впливу антропогенних навантажень і це травмує нервову та ендокрінну системи, сприяє виникненню психічних і психосоматичних захворювань.

Особливого значення набувають сьогодні медичні аспекти порушення рівноваги між науково-технічним прогресом і культурою людини, її біофізичними можливостями, внаслідок чого знижується рівень розумової та психічної адаптації людини до середовища, формується свій профіль патології населення, про що свідчить зростання психічних захворювань, психічних відхилень та значна психопатизація населення.

Незважаючи на те, що такими науками як психологія, психіатрія, біологія мало вивчена залежність між психічним здоров'ям та станом довкілля і беручи до уваги важливу роль соціально-економічних чинників, вважається, що антропогенний тиск на довкілля виступає як самостійний стресовий чинник і спричиняє різні конфлікти, зокрема і соціальні. Незнання чи ігнорування цих закономірностей державою може призвести до зростання агресивності, соціальної напруги, сприяти формуванню певних груп "високого ризику" в даних регіонах[6].

Розрахований інтегральний індекс можна розглядати як показник, що корелює з станом соціально-психологічної напруги в регіоні [5]. Даний регіон має тим більшу соціально-психологічну небезпеку, чим більшим є значення його інтегрального показника (І). Так, згідно розрахунків, високий рівень соціально-психологічної небезпеки мають Донецька (І=0,827), Луганська (І=0,606), Дніпропетровська (І=0,603) та Київська (І=0,414) області.

Середній показник соціально-психологічної небезпеки складають Запорізька (І=0.248), Івано-Франківська (I=0,248), Львівська (I=0,224), Одеська (I=0,183), Автономна Республіка Крим (I=0,155), Полтавська (I=0,141), Харківська (I=0,138) області. Найменшу соціально-психологічну небезпеку становить IV група областей (за винятком окремих їх районів). Це Чернігівська, Херсонська, Тернопільська, Хмельницька, Житомирська та інші області.

Нині постала нагальна потреба у розробці відповідної концептуальної основи та наукової стратегії, яка забезпечувала б соціально-психологічну безпеку (СПБ) населення України, враховувала би реакцію суспільства на екологічні загрози. Недотримання загальних властивостей СПБ може призвести до численних небажаних наслідків, таких як: масові заворушення, невиправдане закриття підприємств, порушення виробничої та суспільної діяльності тощо.

Очевидно, що люди, які проживають у таких умовах постійно або потрапили в них не з власної вини, мають право відстоювати свої власні інтереси. Тому, можна тільки зауважити, що соціальна напруга, яка виявляється в їхніх діях і не протирічить законодавчим нормам даного суспільства, його законам, є для цього суспільства прийнятною. Рівнозначно як і прийнятним для суспільства є ризик, який не викликає активного соціального протесту і спроб з боку членів суспільства знизити його рівень.

7.2. Інтегральні оцінки ризику екологічній безпеці регіонів України

Для оцінки ризику антропогенного впливу на безпеку людини та довкілля, з одного боку, пропонується велика кількість показників, що ускладнює їх вибір; з іншого боку, ці показники спрямовані на ідентифікацію зон екологічного лиха з урахуванням соціальних та економічних чинників, що ускладнює їх практичне використання [3].

На думку автора, найбільш прийнятними показниками для аналізу структури середньорічних збитків внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру регіонів України є відносні показники, запропоновані в роботі [2]. Їх використовували для отримання порівняльної оцінки ризику небезпеки регіонів України, а саме:

qj - середній індивідуальний ризик смерті в рік у НС природного та техногенного характеру для населення j-го регіону, який обчислюється за формулою qj = nj/Nj;,

nj - кількість загиблих у НС на території j-го регіону, Nj - населення регіону;

 cj - частка матеріальних втрат (збитку) від НС у бюджеті відповідного регіону.

За допомогою вказаних показників та статистичних даних щодо надзвичайних ситуацій та подій, отриманих за сприянням інформаційно-аналітичного управління міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також від територіальних штабів ЦО (цивільної оборони) та з НС, були розраховані оцінки ризику природно-техногенної безпеки, які можна умовно поділити на дві категорії: оцінки шкоди, завданої життю та здоров`ю людини і матеріальні збитки.

В Україні у 1999 році виникло 1725 надзвичайних ситуацій техногенного та стихійного характеру, зокрема 492 надзвичайних ситуацій техногенного, 234 природного та 999 НС іншого характеру. Внаслідок чого загинуло 541 та постраждало 2473 осіб. Загальний збиток від НС становить близько 765 млн грн., що на 35 % менше ніж у 1998 році.

7.2.1. Оцінка ризику збитку життю і здоров`ю людини

Як уже згадувалося, всього в Україні у 1999 році внаслідок НС загинуло 541 чоловік, отже оцінка середнього індивідуального ризику смерті у рік від НС складає q = n/N = = 541/ = 1,1х10-5, де n - кількість загиблих у НС, N - населення України, що значно менше (на 42 %), ніж у 1998 (1,9х10-5).

Дані для областей, ранжовані за оцінками ризику для життя людини, наведені у табл. 7.3.

Таблиця 7.3

Індивідуальний ризик смерті внаслідок НС

Регіони (області)	Населення (тис. чол.) на 1.01.99	Кількість загиблих у НС	Індивідуальний ризик смерті, 1/рік	Нормо-ваний ризик, qj/qmax
Донецька	4987,3	126	2,52х10-5	1
Одеська	2510,2	51	2,03х10-5	0,81
Луганська	2668,1	43	1,57х10-5	0,62
Хмельницька	1468,4	23	1,56х10-5	0,62
Сумська	1349,3	20	1,48х10-5	0,59
А Р Крим	2498,2	32	1,28х10-5	0,51
Полтавська	1688,8	21	1,24х10-5	0,49
Миколаївська	1307,6	16	1,22х10-5	0,48
Львівська	2708,3	30	1,10х10-5	0,44
Вінницька	1819,7	10	0,54х10-5	0,21
Житомирська	1437,7	5	0,34х10-5	0,135
Харківська	2977,6	14	0,23х10-5	0,09
Чернігівська	1299,8	3	0,23х10-5	0,09
Закарпатська	1280,7	2	0,15х10-5	0,06
Івано-Франківська	1450,3	1	0,06х10-5	0,024
Волинська	1061,1	7	0,65x10-5	0,26
Дніпропетровська	3733,6	35	0,93х10-5	0,37
Запорізька	2016,0	18	0,89х10-5	0,35
Київська	4440,0	31	0,67х10-5	0,27
Кировоградська	1172,5	9	0,76х10-5	0,30
Рівненська	1184,9	8	0,67х10-5	0,27
Тернопільська	1159,0	11	0,94х10-5	0,37
Херсонська	1234,1	12	0,97х10-5	0,385
Черкаська	1459,5	14	0,95х10-5	0,377
Чернівецька	938,2	6	0,63х10-5	0,25
Україна	49850,9	541	1,10х10-5	-

7.2.2. Оцінка ризику матеріальних збитків

За відсутності даних про бюджети регіонів внаслідок НС вивчався відносний матеріальний збиток регіонів від НС - CNj, який розраховувася за допомогою відношення: