Коефіцієнти kij 0 - функції перенесення, вони відповідають швидкості перенесення техногенних сполук за одиничної їх концентрації в і-тому компартменті. При j i, kii =
0.
У випадку, коли компартментний підхід застосовується до моделювання міграції техногенних сполук, вважається, що інтенсивність переходу полютантів з i-го компартмента в j-й пропорційна концентрації полютантів в i-му компартменті.
Нині існують кілька підходів до визначення функцій переносу. Найпростішим і найчастіше використовуваним з них є заміна функцій kij константами, що відповідають середнім значенням цих функцій на деякому відрізку часу:
kij = (1/T)
dt.
Отримані константи залежать від періоду усереднення, оптимальний вибір якого часто пов’язаний з певними проблемами. На практиці обирається усереднення, за якого дотримується стійкість параметрів.
Розглянемо найпростішу модель, що враховає наведене вище стосовно системи "довкілля-людина" і призначена для вивчення стійкості екосистеми України. На рис. 6.1 наведено спрощену схему масопереносу полютантів в екосистемі.

Рис. 6.1. Схема масопереносу ксенобіотиків в екосистемі України
Функції kijxi(t) є інтенсивностями потоків техногенних сполук між компартментими і у загальному вигляді залежать від цілого ряду ендогенних і екзогенних чинників.

На рис. 6.1 наведено спрощену схему обміну антропогенними сполуками між основними компартментами екосистеми України. Математична модель обміну цими сполуками вимагає врахування, передусім, найістотніших причинно-наслідкових зв'язків. При опрацюванні даної моделі враховано найбільш фундаментальні біогеохімічні процеси, які в ній відбуваються, основні принципи і властивості екологічної безпеки [21], а також той факт, що в Україні існують не тільки локалізовані джерела забруднення, а й масштабні. Тому спроба побудови більш складної моделі може призвести до її надмірної деталізації.
6.2.4. Стійкість та періодичність розв'язків компартментної моделі
Позначимо через x(t) вектор-функцію вигляду x(t) = (m1(t), ..., m7(t))T, а через А і В відповідно матриці А = (аij)
,
, причому коефіцієнти aij визначаються із системи рівнянь для mi(t), а b11 = 1, b12 = 0, b13 = 0, b21 = 0, b22 = 1, b23 = 0, b31 = 0, b32 = 0, b33 = 1, bij = 0 при i > 3. Уведемо також вектор-функцію M(t) = (M1(t), ..., M3(t))T. Тоді систему диференційних рівнянь для mi(t),
можемо записати у векторній формі
| (6.1) |
Розглянемо спочатку стійкість та періодичність розв'язків однорідного рівняння
| (6.2) |
Введемо многочлен ( ) = det ( E - A), або
.
Твердження 1. Якщо det A 0, то отримаємо співвідношення A1 = sp A,
, A3 = -
det A sp A-1[sp A-1 sp2 A-1 - 3sp A-1 sp A-2] -
det [- sp A-2 sp A-1 + 3sp2 A-2 - 2sp2 A-1 sp A-2 + 6sp A-1 sp A-3 - 6sp A-1 sp A-4], A4 =
det A [sp A-1 sp2 A-1 - 3sp A-1 sp A-2- 2sp A-3], A5 =
det A [sp A-2 - sp2 A-1], A6 = det A sp A-1, A7 = det A .
Доведення. Зауважимо, що коефіцієнт ak при k можна визначити із умови
. Крім того мають місце співвідношення
;
і т. п., з яких одержимо відповідні рівності.
Наведемо деякі умови асимптотичної стійкості нульового розв'язку системи (6.2) [10].
Твердження 2. Для асимптотичної стійкості нульового розв'язку системи (2) необхідно, щоб виконувалися нерівності А1 < 0, А2 > 0, А3 < 0, А4 > 0, А5 < 0, А6 > 0, А7 < 0. Необхідно і достатньо, щоб детермінанти головних мінорів матриці Гурвіца - Г, були додатні, де
A1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | |
-A3 | A2 | -A1 | 1 | 0 | 0 | 0 | |
-A5 | A4 | -A3 | A2 | -A1 | 1 | 0 | |
ÃÃ = | -A7 | A6 | -A5 | A4 | -A3 | A2 | -A1 |
0 | 0 | -A7 | A6 | -A5 | A4 | -A3 | |
0 | 0 | 0 | 0 | 0 | -A7 | A6 | |
0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | -A7. |
Наслідок. Для асимптотичної стійкості необхідно, щоб виконувалися умови: А1 < 0,
= -A1A2 + A3 > 0,
= (A1A2 - - A3)A3 - (A5 - A1A4)A1 > 0.
Позначимо далі через 1, ..., 7 корені рівняння Р( ) = 0. Відомо, якщо Re i = 0, то розв'язок рівняння (6.2) стійкий, а якщо існують корені з Re i = 0, то у системи (6.2) є періодичний розв'язок.
Твердження 3. В системі (6.2) існують періодичні розв'язки, а якщо det A < 0, то існують асимптотично стійкі розв'язки, а при det A > 0 - необмежені розв'язки.
Доведення. Многочлен Р( ) непарної степені і тому існує принаймні один дійсний корінь рівняння Р( ) = 0, а це означає, що при Р(0) = - det A > 0 корінь рівняння від'ємний, а при Р(0)<0 - додатній, і відповідні розв'язки асимптотично стійкі та необмежені.
Твердження 4. Припустимо, що система рівнянь
| (6.3) |
має розв'язок. Тоді існує періодичний розв'язок системи (6.2). В противному разі періодичних розв'язків не існує.
Доведення. Очевидно, що система (6.2) має періодичний розв'язок, коли для алгебраїчного рівняння Р( )=0 існує корінь =i . З умови Р(і )=0 одержимо систему рівнянь (6.3).
Теорема 1. Нехай функція M(t) періодична з періодом Т, а система рівнянь (6.3) не має розв'язків. Тоді неоднорідна система (6.1) має єдиний Т-періодичний розв'язок, який може бути записаний так:
,
де:
G(t, ) = X(t)(E - X(T))-1X-1( );
0 t T; G(t, ) = X(t + T)[E - X(T)]-1X-1( ); 0 t T, а матриця X(t)- розв’язок рівняння
, X(0) = E.
Доведення теореми випливає з [10, теор. 1, с. 215].
Теорема 2. Нехай система рівнянь (6.3) допускає k розв'язків 1, ..., k, причому при деякому цілому ri виконується умова
,
. Рівняння (6.1) має Т-періодичний розв'язок тоді, коли виконуються умови ортогональності

Доведення. Якщо рівняння (6.3) має k розв'язків 1, ..., k, то його система диференційних рівнянь має 2k лінійно незалежних розв'язків: Xi(t) = sin itc1, Xi(t) = cos itc2, причому ці розв'язки є Т-періодичними виконуються умови ортогональності функції BM(t), отже існує Т-періодичний розв'язок системи (6.1) [10, с. 217].
Теорема Массера. Якщо система (6.1) з Т-періодичною функцією М(t) має обмежений розв'язок, то у цієї системи існує Т-періодичний розв'язок.
Наслідок. Якщо неоднорідна система з Т-періодичною функцією M(t) не має Т-періодичних розв'язків, то всі розв'язки цієї системи необмежені. Тоді має місце наведена нижче теорема.
Теорема. Нехай однорідна система (6.2) асимптотично стійка, а вектор-функція M(t) неперервна та обмежена при t (- , ). Тоді
, де
.
Доведення теореми див. [10, с. 282].
Зауваження. Функція (t) є граничною функцією для x(t). Якщо M(t) - періодична функція з періодом Т, то функція (t) також періодична з періодом Т. Крім того, у розглянутому випадку функція x(t) обмежена, незалежно від того, періодична функція M(t) чи ні.
- наближені розв'язки системи (6.1).
Припустимо, що внесок водної біоти та підземної води малий порівняно з внеском інших чинників, тобто k43 ~ , k63 ~ . Якщо = 0, система рівнянь для вектора (m1, m2, m3, m5)T = x(t), тобто
, де:
;
.
Відповідний многочлен P( ) буде мати вигляд:
,
де А1 =k11 + k22 + k33 + k55;
;
A3 = det A sp A-1, A4 = -det A.
Необхідна і достатня умова асимптотичної стійкості у нашому випадку буде мати вигляд:
А1 < 0, A1A2 - A3 < 0; (A1A2 - A3) A3 +
> 0; det A < 0.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 |



